RUEDJ

Registre unifié
des décisions de justice

Ухвала № 137613628

Lecture à voix haute momentanément indisponible

Справа № 754/1962/26 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/824/3880/2026 Доповідач у ІІ інстанції ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2026 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду

кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

суддів: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 20 лютого 2026 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 ,-

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20 лютого 2026 року обрано ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах 60 днів, тобто до 20 квітня 2026 року включно, з утриманням у ДУ «Київський слідчий ізолятор» без визначення розміру застави.

Таке рішення, суд мотивував тим, що ОСОБА_8 інкримінується вчинення злочинів проти статевої свободи й статевої недоторканості відносно малолітніх осіб, а також проти громадського порядку та моральності. Стан здоров`я обвинуваченого не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення.

Крім того, у кримінальному провадженні існує наявність реальних ознак суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїми рішеннями повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_8 запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі, а саме цілодобовий домашній арешт.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що оскаржувана ухвала в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необґрунтованою та незаконною і підлягає скасуванню.

Апелянт вказує, що в своєму клопотанні прокурор послався на ризики, передбачені п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме на те, що ОСОБА_9 може переховуватися від суду; незаконно впливати на малолітніх потерпілих, їх законних представників та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчиняти кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу судом повинно було б бути проведено аналіз зазначених ризиків, а також досліджені надані прокурором докази на їх підтвердження.

Однак, цього судом зроблено не було і саме через те, що прокурор не надав жодного доказу на підтвердження наявності наведених ним ризиків, а лише висловив своє припущення на їх можливе існування.

Разом з цим, ОСОБА_9 має тісні соціальні зв`язки, місце проживання у м. Києві, на момент затримання працював на посаді інкасатора в Національному банку України, раніше не судимий, характеризується позитивно, підтримує тісні родинні зв`язки зі своїми батьками 1941 року народження, які страждають рядом тяжких захворювань, та рідною сестрою. Також ОСОБА_9 страждає на ряд тяжких захворювань, зокрема переніс декілька інсультів та потребує постійного медичного нагляду.

Відтак, враховуючи вище викладене, а також відсутності будь-яких доказів того, що ОСОБА_9 може незаконно впливати на потерпілих, їх законних представників, свідків, переховуватись від суду, вчиняти кримінальні правопорушення у яких обвинувачується, сторона захисту вважає, що є всі підстави для зміни запобіжного заходу.

Заслухавши доповідь судді,

пояснення захисника ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити,

пояснення прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги,

перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Так, розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного й обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Як слідує з матеріалів провадження, судом першої інстанції при розгляді питання доцільності обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 зазначених вимог кримінального процесуального закону дотримано та враховано обставини, за яких таке обрання можливе.

Встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 152, ч.ч. 4,6 ст. 153, ч .2 ст. 156, ч.ч. 1,4 ст. 301-1 КК України, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , суд першої інстанції послався на доведеність існування заявлених прокурором ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Колегія суддів в повній мірі погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Зокрема, про високу імовірність настання ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчать обставини встановлені судом першої інстанції. Так, ОСОБА_8 , будучи обізнаним з санкціями статей, які йому інкримінуються, може переховуватися від суду. Крім того, існує ризик, передбачений в п. 3.ч. 1.ст. 177 КПК України, оскільки відповідно до вимог діючого законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він сприймає безпосередньо під час судового засідання. Тому, враховуючи характер злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_8 та обставини їх вчинення, існує ризик впливу останнього на потерпілих, їх представників, свідків.

З урахуванням наведеного, підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, як про це просить захисник у апеляційній скарзі, не вбачається.

Інші доводи, які викладені в апеляційній скарзі захисника, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що прокурором доведено продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на час розгляду питання про обрання обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в сукупності з даними про особу обвинуваченого на даному етапі провадження, вказують на наявність підстав для обрання запобіжного заходу.

Рішення суду першої інстанції прийнято на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, досліджено належним чином всі матеріали провадження та наведено в ухвалі мотиви, з яких прийнято відповідне рішення.

Будь - яких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції постановити законне та обґрунтоване рішення, колегія суддів, не вбачає.

Таким чином, колегія суддів, вважаючи законною і обґрунтованою ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 20 лютого 2026 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 та не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 376, 176-178, 183, 194, 404, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 20 лютого 2026 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня оголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді ____________________ ___________________ _____________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4