ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 99909589

Озвучення тимчасово недоступне

Справа №461/4634/19

Провадження №2/463/108/21

**УХВАЛА**

**судового засідання**

13 вересня 2021 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Гирич С.В.

з участю секретаря судових засідань Попович Х.І.

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні,

розглянувши заяву про застосування зустрічного забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА\_1 до ОСОБА\_2 , третьої особи ОСОБА\_3 про стягнення коштів за договором позики та позовом третьої особи ОСОБА\_3 до ОСОБА\_1 , ОСОБА\_2 про визнання недійсним договору позики, -

**в с т а н о в и в :**

позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення коштів за договором позики в розмірі 60 000 доларів США та процентів за неправомірне користування коштами.

Третя особа ОСОБА\_3 звернулась до суду із позовом, про визнання недійсним договору позики, що укладений між ОСОБА\_1 і ОСОБА\_2 .

Відповідач подав клопотання про зустрічне забезпечення, яке мотивує тим, що арешт рахунків та майна ОСОБА\_2 погіршує звичну організацію, якість та життя відповідача. Через тривалу неможливість відновлення своїх майнових прав відповідач зазнає негативного впливу, у зв\`язку із чим зазнає моральних страждань, розмір яких визначає в сумі 864 000 грн. Вказаний розмір вважає обґрунтованим та співмірним.

З врахуванням положень ст.153, 154 ЦПК України, сторони в судове засідання для розгляду заяви про зустрічне забезпечення позову не викликалась, у зв\`язку із чим фіксація судового засідання не здійснювалась у відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.

Оглянувши матеріали заяви про забезпечення позову та матеріали справи, приходжу до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Відповідно до п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з\`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб\`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов\`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ\`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

З матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що предметом спору є заборгованість за договором позики, укладеним між ОСОБА\_1 і ОСОБА\_2 в розмірі 60 000 доларів США.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 20 серпня 2021 року заяву про застосування заходів забезпечення позову задоволено; накладено арешт на у межах 1 650 000 грн на грошові кошти відповідача, що знаходяться та надходять на поточні рахунки відповідача, а також у межах 1 650 000 грн накладено арешт на інше майно відповідача до вирішення по суті справи за позовом ОСОБА\_1 до ОСОБА\_2 , третьої особи ОСОБА\_3 про стягнення коштів за договором позики та позовом третьої особи ОСОБА\_3 до ОСОБА\_1 , ОСОБА\_2 про визнання недійсним договору позики.

Як вбачається із матеріалів заяви, між сторонами дійсно існує спір, позивач зазначає, що звертався до відповідача, проте останній відмовляється виконувати зобов\`язання.

В ході розгляду заяви про застосування заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що наведені заявником обставини вказували на можливість ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся в наслідок не виконання, за його позицією, відповідачем зобов\`язань.

Як вбачається із заяви про зустрічне забезпечення позову, таку відповідач мотивує тим, що у зв\`язку із застосуванням заході забезпечення позову він зазнає моральних страждань у зв\`язку із неможливістю звичним чином користуватись коштами та майном.

Згідно з п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Тобто, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача.

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов\`язком, за виключенням випадків, передбачених ч.3 ст.154 ЦПК України, згідно з якою суд зобов\`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст.154 ЦПК України, зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов\`язаних із забезпеченням позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв\`язку із забезпеченням позову.

Відповідно до ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом і мають рівні права, гарантовані Конституцією України та іншими нормативними актами, на захист своїх інтересів державою.

Враховуючи предмет та підстави позову, відсутність фактичних доказів завдання відповідачеві моральної шкоди внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, а також те, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у заяві обставин щодо матеріальних збитків, а тому суд вважає, що підстав для застосування зустрічного забезпечення немає і в задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1-18, 149-150, 154, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суд

**п о с т а н о в и в :**

в задоволенні заяви ОСОБА\_2 про застосування зустрічного забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА\_1 до ОСОБА\_2 , третьої особи ОСОБА\_3 про стягнення коштів за договором позики та позовом третьої особи ОСОБА\_3 до ОСОБА\_1 , ОСОБА\_2 про визнання недійсним договору позики - відмовити.

Суддя: Гирич С. В.