ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
"31" серпня 2021 р. Справа№ 910/3704/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шаптали Є.Ю.
суддів: Пашкіної С.А.
Куксова В.В.
розглянувши апеляційну скаргу Міністерства оборони України
на рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2021 у справі №910/3704/21 (суддя Данилова М.В.., повний текст рішення складено 28.07.2021)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Український Будівельний Альянс"
до відповідачів:
1. Міністерства оборони України
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехресурс"
про визнання недійсним контракту, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.2021 позов задоволено.
Визнано недійсним Державний контракт від 05.11.2020 року №362/7/20/207 укладений між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецтехресурс» по об`єкту «Реконструкція технічної території арсеналу (шифр - РТТ-Ц- 58), а саме «Реконструкція технічної території військової частини НОМЕР_1 » (шифр - РТТ-Ц- 58) друга та третя черги.
Стягнуто з Міністерства оборони України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-Український будівельний Альянс» судовий збір у розмірі 1 135, 00 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехресурс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-Український будівельний Альянс» судовий збір у розмірі 1 135, 00 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Міністерство оборони України звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2021 у справі № 910/3704/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Відповідно до протоколу передаччі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 26.08.2021 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя – Шаптала Є. Ю., судді: Куксов В.В., Пашкіна С.А..
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 258 ГПК України у чинній редакції, до апеляційної скарги додаються:
1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень;
2) докази сплати судового збору;
3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі;
4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою, встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 3, ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою, судовий збір справляється, зокрема за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Тобто, для визначення ставки судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, необхідно визначити суму судового збору, яка підлягала сплаті на момент звернення з відповідним позовом.
П.п. 2 п. 2 ч. 2 статті 4 названого Закону встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом в березні 2021 року з однією вимогою немайнового характеру, а саме: про визнання недійсним контракту.
Таким чином, за подачу позову судовий збір підлягав сплаті в розмірі 2270,00 грн.
З огляду на те, що скаржник просить скасувати рішення повністю та враховуючи вищевикладені приписи Закону України "Про судовий збір", сума судового збору, яка повинна бути сплачена скаржником за подання даної апеляційної скарги, становить 3405,00 грн. та розраховується наступним чином: 2270,00 грн. (сума, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви)* 150% (ставка судового збору при поданні апеляційної скарги) = 3405,00 грн.
Водночас, в матеріалах апеляційної скарги міститься акт Північного апеляційного господарського суду №910/3704/21/09.1-26/591/21 від 26 серпня 2021 року, в якому вказано, що під час розкриття конверта не виявилося вказаних у додатку документів, а саме: -4. Копія рахунку №06082021 від 06 серпня 2021.
При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на момент подання апеляційної скарги скаржника не віднесено до кола осіб, які звільнені від сплати судового збору згідно з статтею 5 Закону України "Про судовий збір".
Згідно з ч. 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення було винесено 15.07.2021, повний текст складено 28.07.2021, отже, останнім днем строку подання апеляційної скарги є 17.08.2021.
Апеляційну скаргу подано 18.08.2021, тобто, з пропуском встановленого законом процесуального строку.
Колегією суддів встановлено, що скаржником не подано клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що початок перебігу строку на апеляційне оскарження починається саме внаслідок проголошення та підписання повного тексту відповідного процесуального документа, і жодним чином початок перебігу відповідного строку не пов`язується з надсиланням/отриманням стороною відповідного процесуального документа, оскільки у випадку отримання стороною процесуального документа з запізненням або неотримання, у скаржника виникає процесуальне право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження і таке вручення/обізнаність не поновлює автоматично строк, а є підставою саме для його поновлення, що узгоджується з вищенаведеними приписами статті 256 Господарського процесуального кодексу України, а також ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що вимоги діючого процесуального закону не пов`язують початок процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з датою фактичного отримання або датою, коли стало відомо про наявність відповідного рішення, оскільки отримання рішення з запізненням або встановлення наявності такого рішення за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень - є підставою саме для відновлення такого строку.
Визначений законом строк подання апеляційної скарги є процесуальним строком, який може бути поновлений відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання апеляційною інстанцією поважності причин такого пропуску та за наявності клопотання заінтересованої сторони, оскільки вимоги процесуального закону не наділяють суд апеляційної інстанції правом або обов`язком самостійного відновлення такого строку, адже таке право нерозривно кореспондується саме з правом особи (сторони спору, учасника справи) на вчинення процесуальних дій в межах наданих їй законом повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху, зокрема, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України ).
Виходячи з вищенаведеного, скаржник повинен сплатити за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2021 у справі №910/3704/21 судовий збір у розмірі 3405,00 грн. та подати до Північного апеляційного господарського суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).
Керуючись статтями 164, 174, 234, 256, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2021 у справі №910/3704/21 - залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, Міністерства оборони України має право усунути недоліки, а саме: подати до Північного апеляційного господарського суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, а також сплатити за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2021 у справі №910/3704/21судовий збір у розмірі 3405,00 грн.
3. В разі невиконання вимог зазначеної ухвали суду у встановлений пунктом 2 строк, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається скаржнику.
4. Копію даної ухвали надіслати учасникам у справі.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала
Судді С.А. Пашкіна
В.В. Куксов