ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 99121469

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2021 р. Справа№ 910/6280/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Козир Т.П.

Коробенка Г.П.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи 1: не з`явився;

від третьої особи 2: не з`явився;

від третьої особи 3: Кляус Д.О., довіреність № 432-29 від 04.01.2021;

від третьої особи 4: не з`явився;

від третьої особи 5: не з`явився;

від третьої особи 6: не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, м. Київ

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2019

за заявою Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, м. Київ

про вжиття заходів забезпечення позову

у справі № 910/6280/19 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, м. Київ

до Приватного підприємства "Бунгало", м. Київ

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Київська міська рада, м. Київ

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради, м. Києв

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва", м. Київ

третя особа 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Девелопмент"

третя особа 5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фізична особа-підприємець Маслов Олександр Олександрович

третя особа 6, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубігов"

про витребування майна з чужого володіння,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У травні 2019 року Печерська районна в місті Києві державна адміністрація (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства "БУНГАЛО" (далі - відповідач) про витребування нежитлових приміщення, а саме: група приміщень № 31 (приміщення з №1 по №8), площею 51,8 кв. м та група приміщень № 49 (приміщення з №1 по №2), площею 27,6 кв. м, загальною площею 79,4 кв. м поверх I, літ. "А", які в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровані, як нежитлове приміщення № 15/1 загальною площею 80,4 кв. м, що знаходиться за адресою:м. Київ, вул. Михайла Бойчука (Кіквідзе),1/2

Позовні вимоги обґрунтовані вибуттям вказаних нежитлових приміщень з комунальної власності територіальної громади міста Києва поза її волею. Матеріально-правовою підставою позову визначена ст.388 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст і підстави заяви про забезпечення позову.

Одночасно з поданням позовної заяви Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони відчуження та накладення арешту на спірне нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення № 15/1 загальною площею 80,4 кв.м, поверх І, літ. "А", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Михайла Бойчука (Кіквідзе) будинок, яке на даний час належить на праві власності Приватному підприємству "БУНГАЛО", код ЄДРПОУ:35734558 (02225, м. Київ, вул. Бальзака, будинок 12).

В обґрунтування заяви позивач зазначає, що, на його думку, є реальні побоювання зміни власника вище зазначеного нерухомого майна до вирішення справи по суті.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 у справі №910/6280/19 відмовлено Печерській районній в місті Києві державній адміністрації у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала суду першої інстанції мотивована відсутністю достатніх обґрунтувань та доказів на підтвердження наявності обставин, які б свідчили, що невжиття обраних позивачем заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Печерська районна в місті Києві державна адміністрація звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 скасувати та ухвалити постанову, якою її заяву про забезпечення позову у справі №910/6280/19 задовольнити, судові витрати покласти на відповідача.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд залишив поза увагою наведені позивачем обставини, не надав оцінки наявним в матеріалах справи доказам та дійшов помилкового висновку, що позивач не надав жодних доказів в обґрунтування заяви про забезпечення позову.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/6280/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А. (судді доповідача), суддів Коробенка Г.П. та Іоннікової І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Печерської районної в місті Києві державної адміністрації на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 у справі №910/6280/19 та признано справу до розгляду на 19.08.19.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2019 призначено повторний автоматизований розподіл справи, в зв`язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. у відпустці.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2019, справу №910/6280/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Козир Т.П. та Коробенка Г.П

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2019 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу у вищезазначеному складі суддів та призначено справу до розгляду на 19.09.2019.

У відповідності до вимог ст. 234, п.17.10 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 розгляд апеляційної скарги Печерської районної в місті Києві державної адміністрації на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 у справі №910/6280/19 відкладено до надходження матеріалів справи №910/6280/19, витребувано матеріали справи №910/6280/19 з Господарського суду міста Києва.

27.07.2021 матеріали справи № 910/6280/19 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2021 розгляд апеляційної скарги Печерської районної в місті Києві державної адміністрації на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі №910/6280/19 призначено на 19.08.2021 о 16 год 20 хв.

Позиції учасників справи.

04.09.2019 через відділ документального забезпечення діяльності Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив апеляційний господарський суд залишити без задоволення вимоги апеляційної скарги позивача, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду просив залишити без змін.

Явка представників учасників справи.

19.08.2021 у судове засідання з`явився представник третьої особи 3, вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційний господарський суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

Представники позивача, відповідача, третіх осіб 1, 2, 4, 5, 6 у судове засідання 19.08.2021 не з`явилися, про поважність причин нез`явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду апеляційної інстанції не надійшло.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

За приписами частини першої ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).

Оскільки явка представників позивача, відповідача та третіх осіб 1, 2, 4, 5, 6 в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представників позивача, відповідача та третіх осіб 1, 2, 4, 5, 6.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

За приписами статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. ст. 73, 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Частиною 1 ст. 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно, що належить відповідачу чи знаходиться у нього, а також забороною відповідачу вчиняти певні дії.

За змістом статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред`являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Аналогічну правову позицію наведено у Постановах Верховного Суду від 30.03.2018 у справі №905/2130/17 та від 13.02.2018 у справі №911/2930/17.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.

Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як вбачається із змісту поданої позивачем заяви про забезпечення позову останній посилається на існування, на його думку, реальної загрози відчуження майна.

Проте, як правильно встановлено судом першої інстанції, заявником у вказаній заяві не наведено достатніх обґрунтувань та не надано належних доказів, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відтак, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що подана позивачем заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості та адекватності вимог про забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений позивачем спосіб та імовірності ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Не наведення належного доказового обґрунтування поданої заяви вказує на відсутність дійсних та достатніх підстав для забезпечення позову.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову у зв`язку з її необгрунтованістю.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених вище обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, наведених в оскаржуваній ухвалі, а тому відсутні правові підстави для скасування або зміни ухвали Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 у справі № 910/6280/19. У зв`язку з зазначеним апеляційна скарга Печерської районної в місті Києві державної адміністрації підлягає залишенню без задоволення.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України покладаються апеляційним господарським судом на скаржника (позивача).

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Печерської районної в місті Києві державної адміністрації на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 у справі №910/6280/19 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 у справі №910/6280/19 залишити без змін.

3. Матеріали оскарження у справі № 910/6280/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 20.08.2021.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Т.П. Козир

Г.П. Коробенко