Справа № 367/7454/20
Провадження №1-кп/367/345/2021
УХВАЛА
Іменем України
11 серпня 2021 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4 ,
обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань суду матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12020110040001593 від 14.06.2020 року по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жашків Черкаської обл., громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відносно якого у Вишгородському районному суді Київської області перебуває обвинувальний акт по обвинуваченню у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 296 КК України, суд,-
ВСТАНОВИВ:
До Ірпінського міського суду Київської області з Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12020110040001593 по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 296 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду в відкритому судовому засіданні, зазначив, що дане кримінальне провадження підсудне Ірпінському міському суду Київської області, підстав для закриття провадження немає, обвинувальний акт відповідає вимогам Кримінального процесуального законодавства, а тому можливо призначити судовий розгляд даного кримінального провадження у відкритому судовому засіданні у строки, визначені КПК України.
В підготовчому судовому засіданні захисник та обвинувачений заперечували щодо призначення справи до судового розгляду. Захисник подав до суду письмове клопотання про повернення обвинувального акту, оскільки він не відповідає вимогам КПК, викладений не зрозуміло та не конкретно, з підстав зазначених у клопотанні. Крім того, захисник подав суду скаргу на дії слідчого, в якій просив скасувати постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання та зобов`язати останнього надати захиснику відомості з ЄРДР про рух кримінального провадження.
Потерпілий в підготовче судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Заслухавши думки учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт, додані до нього додатки, суд дійшов до висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, у зв`язку з його невідповідністю вимогам КПК України, з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Судом звертається увагу на те, що статтею 314 КПК України не передбачено можливості виправлення технічних помилок, а також внесення якихось додаткових відомостей до обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування або розписки про отримання копії обвинувального акту після їх надходження до суду, зокрема, у підготовчому судовому засіданні.
Так, у відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити зокрема виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини цієї статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Всі відомості, вказані в даній статті повинні бути узгоджені та не суперечити одна одній.
Пунктом «а» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, передбачено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.
Як вбачається з обвинувального акту затвердженого прокурором 12.11.2020 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 296 КК України, вищевказаних вимог кримінального процесуального законодавства дотримано не було, оскільки в ньому відсутній конкретний і зрозумілий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а ті, обставини, які викладені не узгоджені між собою та мають суперечності одна одній. Також в даному обвинувальному акті пред`явлене обвинувачення не було сформульовано належним чином, оскільки обвинувачення, викладене в обвинувальному акті, містить істотні недоліки, що стосуються обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, є неконкретним та не зрозумілим.
З вказаного обвинувального акту вбачається, що виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та формулювання обвинувачення, є не зрозумілим та містить суперечності, зокрема в обвинувальному акті вказується, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфікована за ч. 1 ст. 122 КК України – умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я; за ч. 4 ст. 296 КК України – хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Разом із тим, в обвинувальному акті, взагалі відсутній виклад фактичних обставин справи та формулювання обвинувачення за ч. 1 ст. 122 КК України.
При цьому, в даному обвинувальному акті, зазначено, що обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні інкримінованих йому злочинів, які він вчинив маючи прямий умисел, спрямований на вчинення хуліганських дій з мотивів явної неповаги до суспільства із супроводженням особливої зухвалості, що суперечить зазначеній кваліфікації дій обвинуваченого – за ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 296 КК України.
Крім того, в обвинувальному акті зазначено обтяжуючу, ОСОБА_5 , покарання обставину – вчинення злочину з особливою жорстокістю, хоча як при викладі фактичних обставин справи так і при формулюванні обвинувачення не вказано в чому саме полягала особлива жорстокість вчинення обвинуваченим злочинів.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03.10.2012 № 223-1430/0/4-12, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема, якщо цей документ містить положення, що суперечать одне одному, до нього не долучено передбачені законом додатки.
Вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що такий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, які містяться в даному обвинувальному акті є не зрозумілими та його положення суперечать одне одному, оскільки з викладеного не можливо встановити обставини вчинення злочину, які потребують доказування під час судового розгляду.
Крім того, відсутність в обвинувальному акті викладу фактичних обставин та формулювання обвинувачення за ч. 1 ст. 122 КК України, унеможливлює призначення даного обвинувального акту до судового розгляду.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008р. зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час судового розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваному він вважається офіційно письмово повідомлений про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення. Крім того, Європейський суд з прав людини нагадує, що положення зазначеного вище підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення, а також про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 20.04.2006р. у справі І.Н. та інші проти Австрії, п.34).
Відсутність в обвинувальному акті зрозумілого та конкретного формулювання обвинувачення унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред`явленого обвинувачення, що безперечно, порушує право особи на захист та ухвалене судове рішення за таких обставин, у будь-якому разі повинно бути визнано незаконним у зв`язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Враховуючи викладене, суд вважає, що даний обвинувальний акт всупереч ст. 291 КПК України не містить у собі належним чином сформульованого обвинувачення, та послідовних фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, що порушує вимоги норм як чинного законодавства України, так і міжнародної практики, оскільки для повноцінного захисту своїх прав особа має право знати, в чому вона обвинувачується.
Вирішуючи питання щодо скарги захисника на дії слідчого, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Як вбачається зі скарги захисника, останній просив скасувати постанову слідчого про відмову в задоволенні клопотання захисника від 20.10.2020 року та зобов`язати слідчого, в якого перебувають матеріали кримінального провадження № 12020110040001593 надати захиснику відомості з ЄРДР про рух кримінального провадження з форми «Правопорушення» з вкладки «Рух провадження» у паперовому та електронному носіях.
З оскаржуваної постанови слідчого, вбачається, що останній мотивував свою відмову у задоволенні клопотання захисника тим, що орган досудового розслідування Ірпінський ВПГУНП в Київській області не є розпорядником запитуваної інформації, згідно «Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань».
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що на даний момент усі матеріали даного кримінального провадження знаходяться в розпорядженні прокурорів Бучанської окружної прокуратури Київської області, які визначені в постанові про призначення групи прокурорів по даному кримінальному провадженню.
Відповідно до ч. 3 ст. 303 КПК України, під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, передбачені пунктами 5 та 6 частини першої цієї статті.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 315 КПК України, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.
Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Вивчивши скаргу та дослідивши постанову слідчого, судом не виявлено порушень чинного КПК України, оскільки зазначена постанова відповідає всім вимогам, які передбачені ч. 5 ст. 110 КПК України, зокрема містить мотиви прийнятого слідчим рішення та їх обґрунтування, які не суперечать чинному законодавству України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що скарга захисника на дії слідчого не підлягає задоволенню. Крім того, суд відмовляє у задоволенні зазначеної скарги, у зв`язку із прийняттям рішення про повернення обвинувального акту, тобто рішення передбаченого п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 109-110, 291, 293, 303, 314-315, 369-372, 376 КПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за № 12020110040001593 по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 296 КК України повернути прокурору для усунення недоліків та приведення обвинувального акту у відповідність до вимог Кримінального процесуального кодексу України, впродовж розумного строку, який буде об`єктивно достатнім для усунення цих недоліків.
Скаргу захисника ОСОБА_4 на дії слідчого – залишити без задоволення.
Повний текст ухвали буде складено, в межах строків, визначених ч. 2 ст. 376 КПК України та оголошено 16 серпня 2021 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом семи днів з дня оголошення ухвали.
Суддя: ОСОБА_1