ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 98999653

Озвучення тимчасово недоступне

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 902/1264/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Малашенкової Т. М. та Селіваненка В. П.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу фермерського господарства "Україна"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 (судді: Філіпова Т.Л. (головуючий), Василишин А.Р., Мельник О.В.), ухвалену за наслідками перегляду ухвали господарського суду Вінницької області від 30.12.2020 (суддя Матвійчук В.В.) про забезпечення позову у справі,

за позовом фермерського господарства "Україна" (далі - ФГ "Україна")

до товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" (далі - ТОВ "Адама Україна")

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Посвятенко Юрій Дмитрович (далі - Посвятенко Ю.Д.);

приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович (далі - Турський О.В.),

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ФГ "Україна" звернулось до господарського суду Вінницької області з вимогою до ТОВ "Адама Україна" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Як на підстави заявлених позовних вимог посилається на те, що приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Посвятенком Ю.Д. вчинено виконавчий напис на підставі документів, які містили неправдиву інформацію відносно кількості, вартості та строків поставки товару. Не дослідивши документи, на підставі яких видано аграрну розписку, нотаріус виніс виконавчий напис на підставі документів, які не відповідають дійсності, а також порушив вимоги щодо змісту виконавчого напису.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 30.12.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/1264/20 та призначено позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 28.01.2021. Одночасно судом залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Посвятенка Ю.Д. та приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В.

Разом з позовною заявою до суду надійшла заява ФГ "Україна" від 23.12.2020 № 24/12-2 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 18.12.2020 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Ю.Д. та зареєстрованого в реєстрі за № 1965.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову ФГ "Україна" зазначає, що 21.12.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О.В. на підставі виконавчого напису вчиненого 18.12.2020 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Ю.Д., зареєстрованого в реєстрі за № 1965, відкрито виконавче провадження № 63974357 про витребування у ФГ "Україна" шляхом передачі предмета застави на користь ТОВ "Адама Україна" на підставі товарної аграрної розписки 7 040,976 т кукурудзи 3 класу, врожаю 2020 року, вирощеного на земельних ділянках, зазначених у пункті 50 товарної аграрної розписки, посвідченої 20.02.2020 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Ю.Д. за реєстровим номером 338. У разі недостатності зібраного врожаю для повного погашення за рахунок такої сільськогосподарської продукції зобов`язань боржника за вказаною аграрною розпискою - майбутній врожай будь-якої іншої сільськогосподарської продукції, що вирощується або буде вирощуватися боржником за аграрною розпискою на зазначених земельних ділянках, до повного виконання зобов`язань боржника за вищевказаною аграрною розпискою.

ФГ "Україна" зазначало, що з огляду на незаконні положення виконавчого напису у приватного виконавця є підстави для накладення арештів як на інше (відмінне від предмету застави) майно заявника (позивача), так і на майно (кукурудзу), яка зібрана не з площ, зазначених у пункті 50 аграрної розписки, що є грубим порушенням умов товарної аграрної розписки та вимог чинного законодавства, що в подальшому призведе до суттєвих перешкод у здійсненні заявником (позивачем) власної господарської діяльності.

На переконання ФГ "Україна", невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся до суду, утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення про задоволення позову.

Короткий зміст судових рішень

Господарським судом Вінницької області ухвалою від 30.12.2020 заяву ФГ "Україна" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 18.12.2020 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Ю.Д. та зареєстрованого в реєстрі за №1965, до набрання законної сили рішенням у справі №902/1264/20.

Задовольняючи вказану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, місцевий господарський суд виходив з того, що у межах зазначеного виконавчого провадження приватним виконавцем накладено арешт на майно ФГ "Україна" та, дослідивши зміст оспорюваного виконавчого напису, суд дійшов висновку, що вірогідне звернення стягнення на майно у ході виконавчого провадження з виконання оспорюваного позивачем виконавчого напису нотаріуса призведе до можливого протиправного позбавлення власника свого права власності на майно у випадку, якщо судом буде встановлена неправомірність вчинення відповідного виконавчого напису.

Суд першої інстанції також врахував, що обраний позивачем захід спрямований на ефективний захист та поновлення порушених прав і може забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, з огляду на що суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої заяви.

Постановою Північного-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 у справі №902/1264/20 ухвалу господарського суду Вінницької області від 30.12.2020 скасовано. Прийняте нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ФГ "Україна" про забезпечення позову від 28.12.2020.

Колегія суддів зазначила, що заява ФГ "Україна" не містить будь-яких обґрунтованих доводів щодо реально існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а матеріали справи не містять доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ФГ "Україна", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову Північного-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 у справі №902/1264/20 з підстав, визначених у касаційній скарзі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Суд апеляційної інстанції не врахував, що у випадку незабезпечення позову існує реальна загроза безпідставного вилучення майна заявника, що призведе до порушення його прав, і за час вирішення судового спору спірний виконавчий напис може бути виконано, що унеможливить захист порушених прав заявника у визначений статтею 50 Закону України "Про нотаріат" спосіб.

Предметом позовної заяви є немайнова вимога рішення, задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, а тому судом апеляційної інстанції помилково досліджувалась така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а мала застосовуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову у справі, припустився неправильного застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що відповідно до статті 312 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

На порушення приписів статті 86 ГПК України судом не досліджено постанову про арешт майна боржника від 28.01.2021 у виконавчому провадженні №64319829, в якому міститься застереження відносно заборони на відчуження майна заявником.

Позиція інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Адама Україна" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін. Відповідач зазначає про законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції, вважає, що вона ухвалена із дотриманням збалансованості інтересів сторін та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову.

РОЗГЛЯД СПРАВИ ВЕРХОВНИМ СУДОМ

Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову, яка скасована судом апеляційної інстанції.

Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом наведеної норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Верховний Суд зазначає, що, оскільки у даному випадку позивач звернувся до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема у постановах від 25.02.2019 у справі №924/790/18, від 11.10.2019 у справі №910/4762/19, від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 30.09.2020 у справі №910/19113/19, від 30.11.2020 у справі 910/217/20, від 17.12.2020 у справі №910/11857/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 13.05.2021 у справі №916/2761/20).

Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів усіх учасників; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності учасників правовідносин.

З урахуванням загальних вимог, передбачених статтями 73, 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки.

Відповідно до статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, та має право саме на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

У даному випадку позивач на підставі пункту 5 частини першої статті 137 ГПК України просив зупинити стягнення, яке вже відбувається, на підставі виконавчого напису нотаріуса.

При цьому позивач подав позов про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки вважає, що такий напис вчинено нотаріусом на підставі документів, які містили неправдиву інформацію відносно кількості, вартості та строків поставки товару, не дослідивши документи, на підставі яких видано аграрну розписку. Тобто позовна заява містить немайнову вимогу, рішення про задоволення якої не вимагатиме примусового виконання.

Звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову, позивач обґрунтовував її можливістю передчасного вилучення майна (звернення стягнення на яке здійснено на підставі згаданого виконавчого напису) та у майбутньому істотного ускладнення чи унеможливлення поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів ФГ "Україна", за захистом яких воно звернулося, утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи, враховуючи, що приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису, яким передбачено вилучення майна у позивача та постанову про арешт майна боржника, а позивач оскаржує такий виконавчий напис в судовому порядку шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, через те, що вважає, що такий виконавчий напис здійснено з порушенням норм чинного законодавства, - існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті (шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 18.12.2020 №1965, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно) може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду.

Адже у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи приватним виконавцем буде примусово реалізовано майно на прилюдних торгах, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Тому в даному випадку Верховний Суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 18.12.2020 №1965, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.

Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у постановах Верховного Суду від 25.02.2019 у справі №924/790/18, від 11.10.2019 у справі №910/4762/19, від 06.04.2020 у справі №203/1491/19, від 30.09.2020 у справі№ 910/19113/19 тощо.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що захід забезпечення позову про зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса не є тотожним з позовною вимогою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки в даному випадку до вирішення спору по суті про відповідність/невідповідність оспорюваного виконавчого напису вимогам закону лише зупиняється процедура виконання такого виконавчого напису з метою надання можливості позивачу захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження, без нових звернень до суду.

Крім того, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що у випадку оскарження в судовому порядку виконавчого напису нотаріуса шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.

Отже, Верховний Суд вважає, що при постановленні ухвали місцевий господарський суд, на відміну від суду апеляційної інстанції, правильно врахував правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, надав оцінку обґрунтованості доводів позивача, встановив безпосередній зв`язок між конкретними заходами забезпечення позову та предметом позову і правильно застосував статтю. 136 ГПК України та обрав заходи забезпечення позову, які відповідають пункту 5 частини першої статті 137 ГПК України.

Серед іншого не заслуговують на увагу і доводи скаржника щодо того, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень не було здійснено зустрічне забезпечення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам прави надано відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд апеляційної інстанції у розгляді відповідної заяви про забезпечення позову припустився неправильного застосування норм процесуального права, а саме статей 136, 137 ГПК України, що згідно із статтею 312 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення. Водночас скасування ухвали місцевого господарського суду з даної справи судом апеляційної інстанції здійснено за відсутності підстав для цього, передбачених статтею 277 ГПК України, що свідчить про порушення апеляційною інстанцією й зазначеної норми процесуального права. Натомість ухвала суду першої інстанції від 30.12.2020 є обґрунтованою і такою, що відповідає завданню та основним засадам господарського судочинства, закріпленим у статтях 2, 11 ГПК України, тому зазначену ухвалу відповідно до статті. 312 ГПК слід залишити в силі, задовольнивши, таким чином, касаційну скаргу.

Судові витрати

Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на ТОВ "Адама Україна" тому що за його апеляційною скаргою було скасовано рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фермерського господарства "Україна" задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 у справі №902/1264/20 скасувати.

3. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 30.12.2020 у справі №902/1264/20 залишити в силі.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" на користь фермерського господарства "Україна" 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп судового збору за розгляд касаційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Вінницької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Малашенкова

Суддя В. Селіваненко

Рішення № 95902268

Відкрити повний перегляд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: [email protected]

___________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" березня 2021 р. Cправа № 902/1264/20

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Фермерського господарства "УКРАЇНА" (вул. Островського, 29, с. Стара Прилука, Липовецький район, Вінницька область, 22511)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" (вул. М. Пимоненка, буд. 13, офіс 4А/41, м. Київ, 04050)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Посвятенка Юрія Дмитровича ( АДРЕСА_1 )

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

за участю секретаря судового засідання Марущак А.О.

представників сторін та третьої особи:

позивача - Долиняний С.В. згідно ордеру;

відповідача - Бідний Є.М. за довіреністю (в режимі відеоконференції);

третьої особи - не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Фермерського господарства "УКРАЇНА" з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В якості підстав заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Посвятенком Юрієм Дмитровичем вчинено виконавчий напис на підставі документів, які містили неправдиву інформацію відносно кількості, вартості та строків поставки товару. Не дослідивши документи, на підставі яких видано аграрну розписку, нотаріусом винесено виконавчий напис на підставі документів, які не відповідають дійсності, а також порушено вимоги щодо змісту виконавчого напису.

Ухвалою суду від 30.12.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/1264/20 з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 28.01.2021. Одночасно судом залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Посвятенка Юрія Дмитровича та приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича.

Разом з позовною заявою до суду надійшла заява № 24/12-2 від 23.12.2020 Фермерського господарства "УКРАЇНА" про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 18 грудня 2020 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Юрієм Дмитровичем та зареєстрованого в реєстрі за № 1965.

За результатами розгляду заяви № 24/12-2 від 23.12.2020 Фермерського господарства "УКРАЇНА" про забезпечення позову судом 30.12.2020 постановлено ухвалу, якою вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 18.12.2020 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Юрієм Дмитровичем та зареєстрованого в реєстрі за №1965.

Відповідач ухвалу від 30.12.2021 про вжиття заходів забезпечення позову, оскаржив до Північно - західного апеляційного господарського суду.

22.01.2021 до канцелярії суду подано пояснення № 10/01-16 від 22.01.2021 третьої особи - приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Постятенка Ю.Д. щодо позовних вимог, в яких останній заперечує доводи позивача, наполягаючи на тому, що подані відповідачем документи повністю відповідали переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

22.01.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання №б/н від 22.01.2021, скріплене електронним цифровим підписом, представника відповідача - адвоката Бідного Є.М. про об`єднання справи № 902/1264/20 та справи № 902/1289/20 в одне провадження. Аналогічне клопотання надійшло до суду засобами поштового зв`язку 25.01.2021.

В судовому засіданні 28.01.2021, розглянувши клопотання ТОВ "АДАМА УКРАЇНА" про об`єднання в одне провадження справ, суд відмовив в його задоволенні, про що 28.01.2021 постановлено відповідну ухвалу.

Ухвалою суду від 28.01.2021 підготовче засідання відкладено на 25.02.2021.

01.02.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву №б/н від 28.01.2021 з додатками, в якому представник відповідача просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Відзив мотивований відповідачем тим, що на другій сторінці Виконавчого напису, серед іншого вказано, що він набирає чинності з дня його вчинення і може бути пред"явлений до примусового виконання протягом одного року, та що стягнуто плату в гривнях в розмірі відповідно до статті 31 ЗУ "Про нотаріат". Жодних додаткових вимог до кредитора щодо надання документів для одержання виконавчого напису та на підтвердження безпірності його вимог законодавством України не встановлено. Нотаріус перевіряє безпірність вимог кредитора за аграрною розпискою виключно на підставі відсутності в ній відмітки про її виконання. Аграрна розписка є засобом забезпечення виконання зобов"язань між кредитором та боржником, з іншого боку, аграрна розписка є документом, який встановлює зобов"язання боржника здійснити поставку товару на умовах, визначених в такій розписці.

У відзиві представник відповідача також зазначає, що внесення змін до Договору поставки не впливає на юридичну силу Аграрної розписки та зобов"язання позивача щодо виконання такої Аграрної розписки на умовах, які в ній визначені. За відсутності обставин, які слугують підставою для внесення до Реєстру аграрних розписок запису про припинення Аграрної розписки, дана Аграрна розписка підлягає безумовному виконанню, а у суду відсутні підстави для визнання виконавчого напису вчиненого на такій розписці, таким, що не підлягає виконанню. У відповідача відсутнє зобов"язання забезпечити вручення позивачу письмової вимоги до звернення до приватного нотаріуса з метою вчинення виконавчого напису. Позивач не дотримався вимог ст. 9 Договору поставки щодо строків письмового повідомлення відповідача про початок дії обставин непереборної сили та надання відповідачу документального підтвердження дії обставин непереборної сили протягом 20 календарних днів з дня початку дії таких обставин.

08.02.2021 до суду подано відповідь на відзив за № 2-02 від 08.02.2021.

Ухвалою суду від 09.02.2021 судове засідання, призначене на 25.02.2021 у справі № 902/1264/20 постановлено провести в режимі відеоконференції.

23.02.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання № б/н від 22.02.2021, скріплене електронним цифровим підписом, представника відповідача - адвоката Бідного Є.М. про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті.

23.02.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання б/н від 22.02.2021 (вх. №01-48/18/21), скріплене електронним цифровим підписом, представника відповідача - адвоката Бідного Є.М. про застосування заходу зустрічного забезпечення у справі № 902/1264/20 шляхом встановлення обов`язку Фермерському господарству "УКРАЇНА" внести на депозитний рахунок Господарського суду Вінницької області грошові кошти у розмірі 25 196 547,41 грн. Аналогічне клопотання надійшло до суду засобами поштового зв`язку 25.02.2021.

23.02.2021 позивачем до суду подано клопотання № 20-03/21 від 22.02.2021 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/430/21, що перебуває у провадженні Господарського суду міста Києва.

23.02.2021 позивачем до суду подано заяву №20-01/21 від 22.02.2021, в якій останній просить застосувати до відповідача ТОВ "АДАМА УКРАЇНА" та представників штраф за невиконання ухвали Господарського суду Вінницької області про забезпечення позову від 30.12.2020 у справі № 902/1264/20.

25.02.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання б/н від 25.02.2021 (вх. №01-48/22/21), скріплене електронним цифровим підписом, представника відповідача - адвоката Бідного Є.М. про застосування заходу зустрічного забезпечення у справі № 902/1264/20 шляхом встановлення обов`язку Фермерському господарству "УКРАЇНА" внести на депозитний рахунок Господарського суду Вінницької області грошові кошти у розмірі 26 114 986,61 грн.

25.02.2021 на електронну адресу суду надійшли заперечення №б/н від 25.02.2021, скріплені електронним цифровим підписом, представника відповідача - адвоката Бідного Є.М. на заяву позивача про невиконання ТОВ "АДАМА УКРАЇНА" ухвали про забезпечення позову.

Окрім того, 25.02.2021 на електронну адресу суду надійшли заперечення №б/н від 25.02.2021, скріплені електронним цифровим підписом, представника відповідача - адвоката Бідного Є.М. на заяву позивача про зупинення провадження у справі.

25.02.2021 на адресу суду надійшло клопотання №б/н від 22.02.2021 за підписом представника відповідача - адвоката Бідного Є.М. про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті, електронний примірник якого надійшов та зареєстрований судом 23.02.2021.

Ухвалою від 25.02.2021 постановлено у задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" б/н від 22.02.2021 (вх. №01-48/18/21), б/н від 25.02.2021 (вх. №01-48/22/21) про застосування зустрічного забезпечення відмовити.

Ухвалою від 25.02.2021 суд постановив: відмовити ФГ "УКРАЇНА" в задоволенні клопотання № 20-03/21 від 22.02.2021 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/430/21, що перебуває у провадженні Господарського суду міста Києва; відмовити ФГ "УКРАЇНА" в задоволенні заяви №20-01/21 від 22.02.2021 про застосування до відповідача ТОВ "АДАМА УКРАЇНА" та представників штрафу за невиконання ухвали Господарського суду Вінницької області про забезпечення позову від 30.12.2020 у справі № 902/1264/20; виключити приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича зі складу третіх осіб у справі № 902/1264/20; закрити підготовче провадження та призначити справу № 902/1264/20 для судового розгляду по суті на 25 березня 2021.

Ухвалою суду від 22.03.2021 судове засідання, призначене на 25.03.2021 у справі № 902/1264/20 постановлено провести в режимі відеоконференції.

На визначену судом дату з`явились представники позивача, відповідача (у режимі ВКЗ). Третя особа правом участі в засіданні суду не скористалась.

В судовому засіданні судом досліджено письмові докази. Зауваження щодо досліджених доказів у представників сторін відсутні.

Представник відповідача зазначив, що відповідно Законом України "Про аграрні розписки" не врегульовані питання корегування, анулювання Аграрної розписки внаслідок внесення змін до Договору.

Представник позивача зазначив, що Товарна аграрна розписка № 338 від 20.02.2020 не відкликалась.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задоволити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, просив відмовити у задоволенні позову. Окрім того зазначив, що докази понесенні відповідачем судових витрат будуть надані протягом п"яти днів після ухвалення рішення суду.

В судовому засіданні 25.03.2021 прийнято судове рішення.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

В С Т А Н О В И В:

20.02.2020 між Фермерським господарством "Україна" (в Договорі - "Постачальник") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" (в Договорі - "Покупець") укладено Договір поставки № ADV_UKR_1/20.

На умовах та в порядку, визначеному Договором, постачальник зобов"язався поставити та передати у власність Покупця товар українського походження, вказаний у п.2.1.Договору, а Покупець зобов"язався прийняти такий Товар та оплатити його вартість.

Відповідно до Договору поставки, позивач зобов"язався поставити відповідачу 7040,976 тон (+/-5%) кукурудзи 3 класу (врожаю 2020 року) у строк з 1 жовтня 2020 року до 1 грудня 2020 року.

В п. 5.1. Договору сторони передбачили, що Покупець здійснює попередню оплату у сумі, що становить гривневий еквівалент 576721,32 доларів США, в тому числі ПДВ. Попередня оплата здійснюється Покупцем не пізніше 10 банківських днів з дати видачі Постачальником Покупцю товарної аграрної розписки згідно п.7.1.-7.3. Договору.

Відповідно до п.7.1. Договору протягом 10 - ти банківських днів, починаючи з дати підписання даного Договору, Постачальник зобов"язаний видати Покупцю Товарну Аграрну Розписку, як забезпечення виконання Постачальником зобов"язань за даним Договором, згідно з інструкціями Покупця. Товарна Аграрна розписка має бути посвідчена нотаріусом, попередньо погодженим Покупцем та її текст повинен бути узгоджений з Покупцем. Товарна Аграрна розписка має бути видана на користь ТОВ "Адама Україна".

25.06.2020 Фермерським господарством "Україна" ("Постачальник") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" ("Покупець") укладено Додаткову угоду № 1 до Договору поставки № ADV_UKR_1/20, в якій сторони дійшли згоди змінити розділ 2 Договору "Інші істотні умови Договору".

Відповідно до Додаткової угоди позивач зобов"язався поставити відповідачу: 2100,00 тон (+/-10%) кукурудзи 3 класу (врожаю 2020 року) у строк з 1 жовтня 2020 року до 31 жовтня 2020 року; 5000,00 тон (+/-5%) кукурудзи 3 класу (врожаю 2020 року) у строк з 1 листопада 2020 року до 30 листопада 2020 року.

З метою забезпечення виконання зобов"язань за Договором поставки, позивачем було видано відповідачу Товарну Аграрну розписку (надалі - "Аграрна розписка"), посвідчену 20 лютого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Ю.Д. за реєстровим № 338.

Як вбачається із Витягу з реєстру аграрних розписок щодо розписки № 3067 відомості про Аграрну розписку були внесенні до Реєстру аграрних розписок за номером в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій 338.

Відповідно до п.1 Товарної Аграрної розписки, ця Аграрна розписка видається Боржником в забезпечення виконання ним зобов"язань за Договором поставки № ADV_UKR_1/20 від 20 лютого, укладеним між Боржником та Кредитором.

Аграрна розписка встановлює безумовне зобов"язання Боржника здійснити поставку 7 040,976 тон кукурудзи 3 класу, врожаю 2020 року в строк до 1 грудня 2020 року (п.2 Аграрної розписки).

Ця Аграрна розписка оцінена в 23 621 418, 33 грн. без ПДВ, виходячи з чого для бухгалтерського та податкового обліку вартість Товару, що буде передаватися на її виконання становитиме: 1 тона кукурудзи 3 класу = 3354,85 грн. без ПДВ. Суми, що вказані в п.5 Аграрної розписки, визначені без врахування суми ПДВ, який, якщо застосовується додається до вартості Товару (п.5., п.6. Аграрної розписки).

В забезпечення зобов"язань за Аграрною розпискою Боржник передає у заставу майбутній врожай кукурудзи 2020 року з земельних ділянок, що зазначені в п.50 цієї Аграрної розписки. На день збору врожаю предметом застави стає відповідно кількість зібраної сільськогосподарської продукції в загальному обсязі не менше 7040,976 тон (надалі - "Предмет застави"), що буде вирощений на зазначених земельних ділянках (п. 13 Аграрної розписки).

Відповідно до п. 14. Аграрної розписки вартість предмету застави на дату видачі цієї Аграрної розписки Сторони визначили в 23 621418,33 грн без ПДВ.

Аграрна розписка вважається виданою з дня її реєстрації в Реєстрі аграрних розписок і діє до повного її виконання. Відомості про предмет застави за Аграрною розпискою вносяться до Держаного реєстру обтяжень рухомого майна (п.35. Аграрної розписки).

Судом встановлено, що відомості про предмет застави за Аграрною розпискою внесено до Держаного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 64910638 від 20 лютого 2020 року.

Відповідно до п. 37. Аграрної розписки Кредитор зобов"язаний протягом 3 робочих днів з дня отримання повного виконання Боржником зобов"язання за Аграрною розпискою зробити на Аграрній розписці напис "Виконано", що скріплюється підписом та печаткою кредитора, і повернути таку Аграрну розписку Боржнику.

Кредитор набуває право звернути стягнення на предмет застави за цією Аграрною розпискою, якщо на момент настання строку виконання зобов"язань, визначеного в п.2 цієї Аграрної розписки, воно не буде виконано повністю. Кредитор має право звернути стягнення на майбутній врожай, що виступає заставою за цією Аграрною розпискою, а після збору врожаю Кредитор має право звернути стягнення на відповідну кількість зібраної сільськогосподарської продукції, а у разі їх недостатності для задоволення вимог Кредитора на іншу сільськогосподарську продукцію, яка буде вирощена на земельних ділянках, зазначених в п. 50 цієї Аграрної розписки, будь - яким способом, що не суперечить законодавству України за своїм вибором та на свій розсуд. У разі невиконання або неналежного виконання зобов"язань, встановлених цією Аграрною розпискою, Боржник несе відповідальність, згідно законодавства України, умов Договору поставки та положень цієї Аграрної розписки (п.38. Аграрної розписки).

Відповідно до п. 42. Аграрної розписки, остання може бути змінена та/або доповнена лише за попередньою письмовою згодою Кредитора, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідчена.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач на виконання вимог п. 5.1. Договору здійснив попередню оплату за Договором поставки на користь позивача у сумі, що становила гривневий еквівалент 576721,32 доларів США (у тому числі ПДВ) - 14 109 488, 62 грн, що підтверджується копією платіжного доручення № 584 від 21.02.2020 (т.2 а.с.74).

Позивач свої зобов"язання щодо поставки відповідачу товару в встановлені Договором поставки, Аграрною розпискою строки, не виконав.

Надана до матеріалів справи Аграрна розписка не містить напису про повне або часткове виконання.

В листах вих. № 322 від 11.11.2020, вих. № 334 від 16.11.2020 позивач просив відповідача переглянути цінову політику на зерно кукурудзи.

ТОВ "Адама Україна" звернулося до ФГ "Україна" із письмовою вимогою вих. № 598 від 17.12.2020 про усунення порушення виконання зобов"язання. У якій вимагало негайно не пізніше 1 дня, з моменту отримання вимоги, виконати свої зобов"язання та поставити кукурудзу 3 класу врожаю 2020 року у кількості 7040,976 тон загальною вартістю 23 621 418,33 грн.

У відповіді вих.№ 400 від 22.12.2020 року на письмову вимогу вих. № 598 від 17.12.2020 ФГ "Україна" зіслалося на існування обставин, які призвели до істотних змін умов договору, які потрібно врегулювати та на необхідність приведення у відповідність Товарної Аграрної розписки.

У зв"язку із невиконанням позивачем своїх зобов"язань, відповідач звернувся до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Посвятенка Ю.Д. для вчинення виконавчого напису на Аграрній розписці з метою звернення стягнення на предмет застави.

18.12.2020 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Ю.Д. на Аграрній розписці було вчинено Виконавчий напис (зареєстрований в реєстрі за № 1965), на підставі ст.87 ЗУ "Про нотаріат", ст. ст.7,13 ЗУ "Про аграрні розписки", пункту 12 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМУ від 29.06.1999 № 1172 про витребування у боржника - Фермерського господарства "Україна" шляхом передачі предмету застави на користь стягувача (кредитора за Товарною аграрною розпискою) - Товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" на підставі Товарної аграрної розписки, посвідченої 20 лютого 2020 року, номер за реєстром 338, приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Юрієм Дмитровичем, дата реєстрації в Реєстрі аграрних розписок 20 лютого 2020 року, номер запису 3067, реєстратор - приватний нотаріус Посвятенко Ю.Д., якою встановлено безумовне зобов"язання боржника здійснити поставку 7040,976 тон кукурудзи 3 класу, врожаю 2020 року в строк до 01 грудня 2020 року.

Строк за який проводиться стягнення: з 20 лютого 2020 року по 01 грудня 2020 року.

Предмети застави, які підлягають витребуванню шляхом вилучення та передачі ТОВ "Адама Україна":

- 7040,976 тон кукурудзи 3 класу, врожаю 2020 року, вирощеної на земельних ділянках, зазначених в п.50 Товарної аграрної розписки, посвідченої 20 лютого 2020 року, номер за реєстром 338, приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Ю.Д.;

- у разі недостатності зібраного врожаю для повного погашення за рахунок такої сільськогосподарської продукції зобов"язань боржника за вказаною аграрною розпискою - майбутній врожай будь - якої іншої сільськогосподарської продукції, що вирощується або буде вирощуватися боржником за аграрною розпискою на зазначених земельних ділянках до повного виконання зобов"язань боржника за вищевказаною аграрною розпискою.

21.12.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським Олександром Віталійовичем, за заявою Генерального директора ТОВ "Адама Україна" Кашпор Д.В. відкрито виконавче провадження (ВП № 63974357) з примусового виконання Виконавчого напису № 1965 виданого 18.12.2020, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 21.12.2020.

Згідно постанови від 22.12.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським Олександром Віталійовичем виявлено у боржника зерно кукурудзи в кількості приблизно 3000 тон, на підставі чого останнім накладено арешт на зерно кукурудзи в кількості приблизно 3000 тон, що знаходиться за адресою: Вінницька область, Липовецький район, с. Стара Прилука, вул. Промислова (колишня вул. Островського), 29.

Відповідно до постанови від 04.01.2021 про повернення виконавчого документу стягувачу, виконавчий документ - виконавчий напис № 1965 від 18.12.2020 повернуто стягувачу та припинено чинність арешту майна.

Постановою від 28.1.2021 (ВП №64319829) накладено арешт на майно боржника, а саме: 7040,976 тон кукурудзи 3 класу, врожаю 2020 року, вирощеної на земельних ділянках, зазначених в п. 50 Товарної аграрної розписки, посвідченої 20.02.2020, номер за реєстром 338.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 88 Закону України "Про нотаріат" встановлює, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів.

Відповідно до п.12 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ № 1172 від 29 червня 1999 для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за аграрними розписками (нотаріально посвідчені товарні та фінансові аграрні розписки) подаються:

а) оригінал аграрної розписки без відмітки про її виконання;

б) засвідчена кредитором копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику;

в) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання.

Відповідачем для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за вказаною вище Аграрною розпискою було надано приватному нотаріусу всі необхідні документи, що не спростовано позивачем.

За твердженням приватного нотаріуса, відповідачем для одержання виконавчого напису, йому було надано:

- оригінал Товарної аграрної розписки, посвідченої приватним нотаріусом 20 лютого 2020 за реєстровим № 338 та зареєстрованої того ж дня в Реєстрі аграрних розписок за № 3067, без відмітки про її виконання;

- засвідчену кредитором копію письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов"язання від 17.12.2020 № 598;

- оригінал опису документів, що направляються цінним листом, № 2102802068934 від 18.12.2020 з календарним штампом Вінницького відділення Укрпошти № 28 та підписом працівника зв"язку щодо перевірки вкладення.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про аграрні розписки" товарна аграрна розписка - це аграрна розписка, що встановлює безумовне зобов`язання боржника за аграрною розпискою здійснити поставку узгодженої сільськогосподарської продукції, якість, кількість, місце та строк поставки якої визначені аграрною розпискою.

Стаття 7 Закону України "Про аграрні розписки" передбачає, що аграрна розписка встановлює забезпечення виконання зобов`язань боржника за аграрною розпискою заставою його майбутнього врожаю. Предметом такої застави може бути виключно майбутній врожай сільськогосподарської продукції.

Розмір застави повинен бути не меншим за розмір зобов`язання за аграрною розпискою. На день видачі аграрної розписки майбутній врожай сільськогосподарської продукції не може перебувати в інших заставах, ніж за аграрними розписками.

Застава майбутнього врожаю сільськогосподарської продукції за аграрною розпискою наділяє кредитора правом у разі невиконання боржником зобов`язання за аграрною розпискою у порядку примусового виконання зобов`язання боржника за аграрною розпискою одержати задоволення вимог за рахунок заставленого майбутнього врожаю сільськогосподарської продукції переважно перед іншими кредиторами цього боржника за аграрною розпискою.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про аграрні розписки" наявність аграрної розписки без відмітки про її виконання є достатнім підтвердженням безспірності вимог кредитора за аграрною розпискою.

У разі невиконання боржником за аграрною розпискою зобов`язань за аграрною розпискою у вказаний у ній строк кредитор за аграрною розпискою має право звернутися до особи, уповноваженої вчиняти нотаріальні дії, за вчиненням виконавчого напису, який підлягає негайному виконанню і на підставі якого орган або особа, що здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів протягом семи днів забезпечує передачу кредитору за аграрною розпискою предмета застави аграрної розписки.

Законодавство України не містить жодного обов"язку нотаріуса при вчиненні виконавчого напису досліджувати документи, на підставі яких було видано аграрну розписку. Стаття 13 Закону України "Про аграрні розписки" чітко встановлює, що наявна у кредитора аграрна розписка без відмітки про її виконання підтверджує безпірність його вимог за цією розпискою і є достатньою, тобто не потребує додаткового доказування безспірності для вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Право вимоги на підставі Аграрної розписки виникло за спливом кінцевого терміну виконання забов"язань за такою Аграрною розпискою - 01.12.2020.

Твердження позивача, що виконавчий напис вчинений з порушенням вимог ЗУ "Про нотаріат", щодо його змісту, а саме, щодо відсутності таких посилань, як дата набрання виконавчим написом сили, розмір плати, суми державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника спростовується наступним.

Як вбачається із виконавчого напису (т. 1 а.с. 47) він набирає чинності з дня його вчинення, а день його вчинення - 18.12.2020 - зазначений на початку документа після його назви.

Державне мито відповідно до ст. 19 Закону України "Про нотаріат" можуть стягувати лише державні нотаріальні контори. Приватні нотаріуси за вчинені нотаріальні дії справляють плату в розмірі відповідно до вимог ст. 31 ЗУ "Про нотаріат", про що також зазначено у виконавчому написі перед підписом нотаріуса.

На твердження позивача, що нотаріус при здійсненні виконавчого напису залишив поза увагою ту обставину, що боржник вимогу про усунення зобов"язань отримав лише 21.12.2020, на яку було надано відповідь 22.12.2020 та звернуто увагу на ту обставину, що аграрну розписку потрібно привести у відповідність, оскільки були внесені зміни до Договору поставки варто зазначити наступне.

Закон України "Про нотаріат" не вимагає від нотаріуса при вчиненні такої нотаріальної дії як виконавчий напис дотримуватися будь-яких розумних строків, що відраховують з дня направлення боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання.

Як вже зазначалося, товарна аграрна розписка - це аграрна розписка, що встановлює безумовне зобов`язання боржника за аграрною розпискою здійснити поставку узгодженої сільськогосподарської продукції, якість, кількість, місце та строк поставки якої визначені аграрною розпискою.

Внесення змін до Договору поставки не має безпосереднього впливу на безумовне зобов"язання позивача, визначене в Аграрній розписці, щодо поставки товару на умовах, які були визначені в такій Аграрній розписці.

Також внесення змін до Договору поставки не впливає на юридичну силу Аграрної розписки та зобов"язання позивача щодо виконання такої Аграрної розписки на умовах, які в ній визначені, до внесення змін до самої Аграрної розписки.

Закон України "Про аграрні розписки" не передбачає коригування, анулювання Аграрної розписки внаслідок внесення змін до умов Договору.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що Товарна Аграрна розписка не відкликалась.

За відсутності обставин, які слугують підставою для внесення до Реєстру аграрних розписок запису про припинення Аграрної розписки, дана Аграрна розписка підлягає безумовному виконанню, а у суду відсутні підстави для визнання виконавчого напису вчиненого на такій розписці, таким, що не підлягає виконанню.

Позивач, в обґрунтування своїх вимог, посилається також на форс - мажорні обставини. Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивач 01.12.2020 надіслав відповідачу повідомлення про настання обставин непереборної сили вих. № 355 від 27.11.2020.

На підтвердження форс - мажорних обставин позивач надав сертифікати № 3100-20-1834 (згідно якого дата настання форс - мажорних обставин - 13.05.2020, дата закінчення - 09.10.2020), № 3100-20-2009 (згідно якого дата настання форс - мажорних обставин - 13.05.2020, дата закінчення - 08.10.2020) про форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили) Торгово - промислової палати України.

Відповідно до п.9.2. Договору сторона, для якої невиконання зобов"язань за Договором стало неможливим внаслідок настання обставин непереборної сили, зобов"язана негайно, але не пізніше 10 календарних днів після початку їх дії, письмово повідомити другу сторону про початок, суть та можливий строк дії таких обставин. документальне підтвердження надається протягом 20 календарних днів з дня початку дії обставин непереборної сили. Несвоєчасне надання вказаного документального підтвердження, а також несвоєчасне повідомлення про настання обставин непереборної сили позбавляє відповідну сторону права посилатися на ці обставини, як на причини невиконання зобов"язань за Договором та, як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання таких обставин.

Таким чином, як вбачається із вищенаведеного, позивач не дотримався вимог ст. 9 Договору поставки щодо строків письмового повідомлення відповідача про початок дії обставин непереборної сили та надання відповідачу документального підтвердження дії обставин непереборної сили протягом 20 календарних днів з дня початку дії таких обставин, що позбавляє його права посилатися на обставини непереборної сили, як на причини невиконання зобов"язань за Договором та, як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання таких обставин.

Також варто зазначити, що вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Така правова позиція відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі № 137/1666/16-ц.

У матеріалах справи відсутні докази виконання зобов`язань позивачем за аграрною розпискою, посвідченою 20 лютого 2020 за реєстровим № 338 повністю або частково, остання не містить напису про її виконання на момент вчинення виконавчого напису.

Отже, на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису від 18.12.2020. зареєстрованого в реєстрі за № 1965 у позивача існувала заборгованість за Договором поставки № ADV_UKR_1/20 у розмірі визначеному в аграрній розписці.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що виконавчий напис приватним нотаріусом був вчинений у відповідності до законодавства та на підставі чітко визначених законом та поданих ТОВ "Адама Україна" документів.

Суд звертає увагу на те, що у ст. 2 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. У належному та правильному вирішенні господарського спору провідне місце посідає дослідження доказів, що містять інформацію щодо обставин даного спору.

Стаття 74 ГПК України, розподіляючи обов`язки щодо доказування, встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частина 4 ст. 74 ГПК закріплює положення, згідно з якими суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у разі, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18 необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Головним обов`язком суду та взагалі суттю судового провадження є встановлення істинних фактичних обставин у справі. У свою чергу учасники по справі здійснюють відповідні процесуальні дії щодо доведення тих чи інших обставин (фактів) шляхом надання доказів, а вже суд їх повинен об`єктивно оцінити.

У статті 79 ГПК зазначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, система доказування у господарському процесі, засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами по справі. Посилаючись на ту, чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді сторона повинна доводити такі обставини відповідними належними та допустимими доказами. При чому, ключовим фактором у тому як сторона користується стандартами доказування виступає її зацікавленість у вирішенні господарського спору на свою користь.

Отже, підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, керуючись ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн слід покласти на позивача, оскільки у позові відмовлено повністю.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на Фермерське господарство "УКРАЇНА".

Відповідно до ст. 221 ГПК України для вирішення питань про судові витрати на професійну правничу допомогу призначити судове засідання на 05.04.2021 о 12:00 год.

Примірник повного судового рішення надіслати учасникам процесу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також за наступними електронними адресами: представника відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2., позивача: ІНФОРМАЦІЯ_3, приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Посвятенка Юрія Дмитровича: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно з приписами ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Згідно з положеннями ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30 березня 2021 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Островського, 29, с. Стара Прилука, Липовецький район, Вінницька область, 22511)

3 - відповідачу (вул. М. Пимоненка, буд. 13, офіс 4А/41, м. Київ, 040450)