УХВАЛА
09 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 910/9610/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Бенедисюка І.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України (правонаступник Міністерства економічного розвитку і торгівлі України)
на рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2019 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021,
за позовом дочірнього підприємства "Кондитерська корпорація "РОШЕН"
до: Міністерства економічного розвитку і торгівлі України;
державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності"
про визнання права власності на знак для товарів і послуг,
ВСТАНОВИВ:
16.07.2021 Міністерство економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України (правонаступник Міністерства економічного розвитку і торгівлі України) (далі - Мінекономіки, скаржник) звернулося до Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 (дата виготовлення повного тексту постанови 29.06.2021) зі справи № 910/9610/18; справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва. Крім того скаржник просить зупинити виконання спірних судових актів до їх перегляду в касаційному порядку.
Касаційна скарга Мінекономіки не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Предметом даної касаційної скарги є постанова апеляційного господарського суду, якою переглянуто рішення місцевого суду Отже, скаржником оскаржується рішення суду, передбачене пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з відповідним посиланням на статтю 287 цього Кодексу. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.
Так поряд із обґрунтуванням норм права, застосованих судом апеляційної інстанції неправильно або з порушенням, на його думку, скаржник має одночасно викласти підстави для такого оскарження (разом чи окремо), визначених частиною другою статті 287 ГПК України: 1) послатися на висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (із зазначенням в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах) (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України); 2) описавши спірні правовідносини, належно обґрунтувати мотиви (з чітким посиланням на норму права: абзац, пункт, частину статті) необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України); 3) пославшись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та конкретизувавши зміст правовідносин, скаржник має послатися на відповідну норму права, яка не містить такого висновку та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України); 4) посилаючись, як на підставу для оскарження судового рішення, на частини першу, третю статті 310 ГПК України, на скаржника покладається обов`язок обґрунтувати мотиви взаємозв`язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для його касаційного оскарження, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України. При цьому на підтвердження зазначених у касаційній скарзі підстав для скасування судових рішень і направленням справи на новий розгляд за пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України позивач має довести обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 (за сукупністю) частини другої статті 287 ГПК України (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України).
Перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України вбачається, що однією з підстав касаційного оскарження Мінекономіки зазначає прийняття судом рішення про права, інтереси та (або) обов`язки особи (FERRERO S.p.A., IT), що не була залучена до участі у справі. Фактично значена підстава підпадає під зміст пункту 4 частини другої статті 278 ГПК України та пункт 8 частини першої статті 310 ГПК України й узгоджується з вимогами касаційної скарги про скасуванням судових актів попередніх інстанцій з направленням справи на новий розгляд. Поряд із цим другою підставою звернення з касаційною скаргою скаржник визначив пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) Однак скаржником не наводиться відповідної норми (норм) права, яка (які) не містить такого висновку та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї (цих) норми (норм) для правильного вирішення справи № 910/9610/18.
До того ж ненадання судами попередніх інстанцій оцінки усім обставинам справи та невірне застосування норми права, не є очевидним та явним виконанням приписів пункту п`ятого частини другої статті 290 ГПК України. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до власного викладення стороною обставин справи та до переоцінки доказів, що вже здійснено судом апеляційної інстанції та з огляду на статус Верховного Суду й повноваження не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, з урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. При цьому, з метою надання можливості учаснику справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, Верховний Суд вважає за доцільне встановити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
Щодо клопотання скаржника про зупинення виконання спірних судових актів до їх перегляду в касаційному порядку, Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
З огляду на те, що касаційна скарга Мінекономіки зі справи № 910/9610/18 підлягає залишенню без руху до усунення недоліків, зазначене клопотання буде розглянуто Касаційним господарським судом після усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 169, 174, 234, 290, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд, -
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Міністерства економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України на рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 зі справи № 910/9610/18 залишити без руху.
2. Надати Міністерству економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка,6.
3. Роз`яснити Міністерству економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України, що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Бенедисюк