ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 98851479

Озвучення тимчасово недоступне

УХВАЛА

09 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/15764/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Дідиченко М.А., судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.)

від 02.06.2021

у справі за позовом ОСОБА_2

до 1. Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області,

2. ОСОБА_3 ;

3. ОСОБА_1

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрвторенергоресурс";

2. ОСОБА_4 ;

3. ОСОБА_5 ;

4. ОСОБА_6

про скасування реєстраційних дій та визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

1. У листопаді 2019 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів про:

- визнання недійсною та скасування реєстраційної дії від 06.11.2018 №13561070027003211, вчиненої державним реєстратором Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області Іванютою Інною Вікторівною щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміна складу або інформації про засновників в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Укрвторенергоресурс";

- визнання недійсним договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Укрвторенергоресурс" від 19.01.2019, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ;

- визнання недійсним акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Укрвторенергоресурс" від 19.07.2019, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ;

- визнання недійсною та скасування реєстраційної дії від 23.07.2019 №13561070034003211, вчиненої державним реєстратором Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області Іванютою Інною Вікторівною щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміна складу або інформації про засновників в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Укрвторенергоресурс";

- зобов`язання виконати актуалізацію реєстраційних дій та привести дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань згідно зі станом на 06 листопада 2018 року, у тому числі зазначивши у складі учасників (засновників) ТОВ "Укрвторенергоресурс" код ЄДРПОУ 32700507, ОСОБА_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , з часткою у статутному капіталі у розмірі 36,13% статутного капіталу у сумі 18 065,00 грн.

2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.02.2021 у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

3. 02.06.2021 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково:

- визнав недійсною та скасував реєстраційну дію від 06.11.2018 №13561070027003211, вчинену державним реєстратором Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області Іванютою Інною Вікторівною щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміна складу або інформації про засновників в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Укрвторенергоресурс";

- визнав недійсним договір дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Укрвторенергоресурс" від 19.07.2019, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ;

- визнав недійсною та скасував реєстраційну дію від 23.07.2019 №13561070034003211, вчиненої державним реєстратором Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області Іванютою Інною Вікторівною щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміна складу або інформації про засновників в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Укрвторенергоресурс";

- у решті позовних вимог відмовив.

4. 07.07.2021 ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати та залишити рішення суду першої інстанції в силі.

5. Перевіривши форму і зміст касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

6. Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

7. Відповідно до частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

8. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

9. У цьому випадку необхідно чітко вказати: норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні; навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні; навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи; обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

10. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставою касаційного оскарження скаржниця вважає наявність випадків, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

11. Обґрунтовуючи наявність підстави для касаційного оскарження згідно з приписами пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржниця зазначає про неправильне застосування судами норм статей 4 ГПК України, статей 15, 16 ЦК України та неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/9525/19, від 01.09.2020 у справі № 910/14065/18, від 26.05.2020 у справі № 922/2805/19, від 02.04.2020 у справі № 910/7160/19, від 21.07.2020 у справі № 905/1609/19, Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 923/876/16, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц щодо ефективності обраного позивачем способу захисту порушеного права.

12. Крім того, в касаційній скарзі скаржниця посилається на норму частини 1 статті 23 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", проте не визначає підставу касаційного оскарження судових рішень щодо застосування/не застосування цієї норми, передбаченої статтею 287 ГПК України, не наводить висновок щодо її застосування в оскаржуваному судовому рішенні та не зазначає постанови, в якій Верховний Суд виклав свій висновок щодо застосування цієї норми права.

13. Верховний Суд звертає увагу, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, при цьому, необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

14. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.

15. У разі оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

16. При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через не дослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

17. Отже, при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (підпункти) частини 2 статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

18. При цьому, обґрунтовуючи подібність правовідносин, як обов`язкової умови для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1-3 частини 2 статті 287 ГПК України, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.

19. Критеріями визначення подібності правовідносин в іншій аналогічній справі є: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет) (ухвала об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19).

20. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пунктів 5 частини 2 статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

21. Відповідно до частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись нормами статей 174, 234, 288 пункту 5 частини 2 статті 290, частини 2 статті 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2021 у справі № 910/15764/19 залишити без руху.

2. Встановити скаржниці строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:

- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пунктів 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пункті 12 цієї ухвали;

- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази такого надіслання.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Кондратова