06\.08.2021
**Справа № 522/13711/17**
**Провадження № 1-кп/522/86/21**
**ВИРОК**
**ІМЕНЕМ УКРАЇНИ**
06 серпня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді ОСОБА\_1 ,
секретарів судового засідання ОСОБА\_2 , ОСОБА\_3 , ОСОБА\_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Приморського районного суду м. Одеси кримінальне провадження № 42016160000001017 від 05.12.2016 про обвинувачення:
**ОСОБА\_5 **, ІНФОРМАЦІЯ\_1 , уродженця м. Архангельськ (Російська Федерація), громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА\_1 , одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимого, адвоката,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, п. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 364 КК України,
**ОСОБА\_6 **, ІНФОРМАЦІЯ\_2 , уродженця м. Ясинувата (Донецька область), громадянина України, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА\_2 , проживає за адресою: АДРЕСА\_3 , раніше не судимого, адвоката,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, п. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 364 КК України,
**ОСОБА\_7 **, ІНФОРМАЦІЯ\_3 , громадянина України, маючого вищу освіту, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, мешкає за адресою: АДРЕСА\_4 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, п. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 364 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА\_8 , ОСОБА\_9 , ОСОБА\_10 ,
ОСОБА\_11 , ОСОБА\_12 , ОСОБА\_13 ,
захисників ОСОБА\_14 , ОСОБА\_15 , ОСОБА\_16 ,
обвинувачених ОСОБА\_6 , ОСОБА\_7 , ОСОБА\_5
**ВСТАНОВИВ:**
**1. Обвинуваченим ОСОБА\_5 , ОСОБА\_6 , ОСОБА\_7 було пред\`явлено обвинувачення, яке сформульовано в обвинувальному акті і підтримане прокурором під час судового розгляду, наступного змісту:**
Досудовим розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що відповідно до наказу начальника ГУ НП в Одеській області №169 від 07.11.2015 р. ОСОБА\_7 перебував на посаді оперуповноваженого відділу кримінального пошуку Малиновського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області.
У своїй діяльності ОСОБА\_7 керувався Конституцією України, Кримінальним та Кримінальним процесуальним кодексами України, Законами України «Про Національну поліцію», іншими законодавчими актами України, нормативно-правовими актами МВС України та ГУ НП в Одеській області.
Нехтуючи взятими на себе обов\`язками працівника правоохоронного органу, достовірно розуміючи суть злочину та передбачену за його скоєння кримінальну відповідальність, замість його попередження та профілактики злочинності серед населення, ОСОБА\_7 скоїв умисне, корупційне кримінально-каране діяння при наступних обставинах.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА\_6 , маючи вищу юридичну освіту, раніше перебуваючи на посаді працівника прокуратури Малиновського району м. Одеси, здобув зв\`язки зі співробітниками Малиновського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області та працівниками Одеської місцевої прокуратури №2, з метою подальшої сумісної незаконної діяльності, спрямованої на отримання від фізичних та інших осіб неправомірної вигоди.
З цією метою та для прикриття спільної незаконної діяльності створив громадську організацію «Спеціальне бюро по боротьбі з економічною злочинністю та корупцією України», в якій він обіймав посаду голови правління, залучивши в якості її члена ОСОБА\_5 .
Будучи знайомим з оперуповноваженим відділу кримінального пошуку Малиновського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області ОСОБА\_7 , відповідно до сумісно розробленого плану, спрямованого на збирання ОСОБА\_7 інформації щодо осіб, які мають відношення або фігурують у заявах та повідомленнях про вчинені кримінальні правопорушення, що розглядаються співробітниками Малиновського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області та подальшої її передачі ОСОБА\_6 з метою нібито створення обставин, за якими особи повинні вирішувати питання щодо непритягнення їх до кримінальної або адміністративної відповідальності чи невжиття заходів щодо обмеження їх конституційних прав, за умови передачі, визначеної ними, незаконної грошової винагороди.
Крім того, до раніше розробленого злочинного плану залучено члена громадської організації «Спеціальне бюро по боротьбі з економічною злочинністю та корупцією України» ОСОБА\_5 , якому відведено роль особи, яка є фахівцем у застосуванні норм Цивільного та Господарського кодексів України, обізнаної у цивільному та господарському законодавстві, з метою створення для особи штучних обставин та впевненості останньої про наявність порушення законів України, для вирішення яких останні повинні передавати незаконну грошову винагороду, в тому числі для співробітників правоохоронних органів Одеської області.
Так, ОСОБА\_7 , перебуваючи на посаді оперуповноваженого відділу кримінального пошуку Малиновського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області, під час виконання покладених на нього обов\`язків, а саме у період з 16.11.2016 по 26.11.2016 р., у приміщенні Малиновського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 23-в, від свого колеги – оперуповноваженого відділу кримінального пошуку Малиновського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області ОСОБА\_17 , робочі місця яких розташовані у службовому кабінеті №117, отримав інформацію про те, що в останнього перебувають на розгляді матеріали ЖЄО №30753 від 16.11.2016 р. за заявою ОСОБА\_18 про неможливість встановлення місцезнаходження його знайомого ОСОБА\_19 , який мешкав за адресою: АДРЕСА\_5 , та перебування за місцем його мешкання сторонніх осіб, у тому числі громадянки ОСОБА\_20 .
Після отримання зазначеної службової інформації у ОСОБА\_7 виник злочинний умисел, направлений на зловживання службовим становищем в інтересах третіх осіб, передбачаючи настання у зв\`язку з цим суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння істотної шкоди ОСОБА\_20 , шляхом обману та підбурювання до замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за раніше розробленим злочинним планом сумісно з ОСОБА\_6 та ОСОБА\_5 .
Так, ОСОБА\_7 , в порушення письмової вказівки керівництва Малиновського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області, відповідно до якої розгляд матеріалів ЖЄО №30753 від 16.11.2016 р. за заявою ОСОБА\_18 доручено оперуповноваженому відділу кримінального пошуку Малиновського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області ОСОБА\_17 , почав самостійно проводити перевірку щодо з\`ясування обставин перебування сторонніх осіб у квартирі ОСОБА\_19 .
Оперуповноважений відділу кримінального пошуку Малиновського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області ОСОБА\_7 26.11.2016 р., реалізуючи спільний з ОСОБА\_6 та ОСОБА\_5 злочинний умисел, викликав до приміщення поліції особу, яка мешкала у квартирі ОСОБА\_19 , а саме громадянку ОСОБА\_20 з метою з\`ясування обставин придбання нею квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА\_5 , повідомивши при цьому останню, що під час придбання зазначеного житла була використана підроблена довідка форми №1, видана на ім\`я колишнього власника житла.
Так, 28.11.2016 р. ОСОБА\_20 за викликом ОСОБА\_7 прибула до Малиновського відділу поліції у м. Одесі ГУ НП в Одеській області, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 23-в, де в кабінеті №117 зустрілась з ОСОБА\_7 .
В ході розмови ОСОБА\_7 переконав ОСОБА\_20 , що саме він проводить перевірку за заявою ОСОБА\_18 , створюючи при цьому штучні обставини про нібито наявні порушення чинного законодавства. Крім того, пояснив ОСОБА\_20 , що квартира, яка, згідно договору купівлі продажу №1017 від 05.09.2016 р. та є дійсним на теперішній час, перебуває у власності останньої, до цього придбана шахрайським шляхом і до неї особисто є питання, як до власниці квартири, а також повідомив, що під час оформлення квартири використана підроблена довідка форми №1.
Наступного дня, а саме 29.11.2016 р., ОСОБА\_7 , продовжуючи свої злочинні дії, зателефонував ОСОБА\_20 та запитав коли остання може надати йому документи щодо придбання зазначеної квартири, мотивуючи це тим, що вказані документи необхідні для справи.
У той же день, ОСОБА\_20 біля 18.00 год., прибула до Малиновського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області, де зустрілась з ОСОБА\_7 . Під час розмови останній, не маючи на це будь-яких законних підстав, без проведення відповідних досліджень та експертиз, повідомив ОСОБА\_20 , що деякі документи, які стосуються права власності та користування квартирою АДРЕСА\_6 , мають ознаки підроблення та в подальшому на зазначену квартиру буде накладено арешт, а квартира може бути передана на баланс Одеської міської ради.
Реалізовуючи спільний злочинний намір з ОСОБА\_6 та ОСОБА\_5 , ОСОБА\_7 , зловживаючи службовим становищем, діючи з корисливих мотивів в особистих інтересах та інтересах інших фізичних осіб, усвідомлюючи, що в результаті їх спільних злочинних дій буде завдано істотної шкоди правам та інтересам ОСОБА\_20 , і бажаючи цього, повідомив ОСОБА\_20 , що його знайомий може вирішити вказані проблемні питання щодо квартири та надав номер мобільного телефону ОСОБА\_6 , запропонувавши зустрітися з останнім.
Відповідно до раніше розробленого злочинного плану та відведеної ролі, ОСОБА\_6 повинен був зустрітися з ОСОБА\_20 та повідомити їй про вирішення питання щодо передачі останньою в якості неправомірної вигоди грошових коштів за невнесення до ЄРДР та подальшого не накладення арешту в рамках кримінального провадження на квартиру за адресою: АДРЕСА\_5 .
Будучи введеною в оману та усвідомлюючи настання негативних наслідків щодо неї та її майна, виконуючи незаконні пропозиції ОСОБА\_7 , ОСОБА\_20 30.11.2016 р. зателефонувала ОСОБА\_6 та домовились про зустріч наступного дня, тобто 01.12.2016 р.
Надалі 01.12.2016 р. ОСОБА\_20 приблизно о 18.00 прибула до офісу, що розташований за адресою: АДРЕСА\_7 , де зустрілась з ОСОБА\_6 .
Під час розмови, відповідно до раніше розробленого злочинного плану, ОСОБА\_6 повідомив, що йому в повній мірі відомо від співробітника поліції ОСОБА\_7 про підстави виклику до Малиновського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області.
Реалізуючи злочинний план, ОСОБА\_6 в приміщенні офісу запропонував ОСОБА\_20 надати документи на квартиру ОСОБА\_5 , якого він відрекомендував, як фахівця у сфері цивільного та господарського законодавства України.
Дотримуючись раніше обумовленого злочинного плану ОСОБА\_5 , ознайомившись з наданими ОСОБА\_20 документами у її присутності, повідомив про те, що під час придбання ОСОБА\_20 вищевказаної квартири в її діях будь-яких порушень не виявлено, однак до колишніх власників наявні сумніви щодо законності права набуття власності, що у подальшому під час перевірки правоохоронними органами, призведе до внесення відомостей до ЄРДР, обмеження її конституційних прав, тобто накладення арешту на квартиру та позбавлення її права власності, що є виключно компетенцією службових осіб, які займають відповідальне становище, а саме слідчим, прокурором.
У свою чергу, ОСОБА\_6 , продовжуючи злочинні дії, повідомив, що з метою усунення вищевказаних перешкод користування зазначеним об\`єктом нерухомості ОСОБА\_20 повинна у найкоротший строк надати йому 4000 (чотири тисячі) доларів США для їх подальшої передачі відповідальним службовим особам Малиновського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області.
У разі відмови від передачі грошових коштів, відповідальними службовими особами Малиновського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області буде вжито заходів щодо внесення відомостей до ЄРДР та накладено арешт на зазначену квартиру.
У випадку передачі ОСОБА\_20 грошей ОСОБА\_6 відповідальними службовими особами Малиновського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області не будуть вжиті заходи щодо внесення відомостей до ЄРДР та накладення арешту на вказану квартиру.
При цьому, ОСОБА\_6 та ОСОБА\_5 були достеменно обізнані про те, що ОСОБА\_7 відповідно до письмової вказівки керівництва Малиновського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області, розглядом матеріалів ЖЄО №30753 від 16.11.2016 р. за заявою ОСОБА\_18 не займався, рішення по них не приймав та не наділений повноваженнями щодо внесення відомостей до ЄРДР, згідно вимог ст. 214 КПК України.
Тобто, ОСОБА\_7 , ОСОБА\_21 та ОСОБА\_5 , одержані від ОСОБА\_20 грошові кошти передавати будь-якій службовій особі в якості неправомірної вигоди не збирались, оскільки мали намір особисто заволодіти ними шляхом обману та розпорядитись ними на свій розсуд.
У подальшому ОСОБА\_20 08.12.2016 р. біля 18.30 на вимогу ОСОБА\_6 прибула до офісу, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського, 38, де ОСОБА\_6 їй запропоновано присісти до салону автомобіля марки «Лексус RX-330», державний номерний знак НОМЕР\_1 , яким керував останній та на пасажирському сидінні якого вже перебував ОСОБА\_5 . В ході спілкування ОСОБА\_20 повідомила ОСОБА\_6 та ОСОБА\_5 про те, що у неї є тимчасові труднощі з приводу збору всієї суми грошових коштів, яка була зазначена ОСОБА\_6 у вигляді 4000 (чотирьох) тисяч доларів США.
У свою чергу, ОСОБА\_6 та ОСОБА\_5 , не маючи повноважень, згідно ст.ст. 26-28 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р., реалізуючи спільний злочинний умисел наполягали на тому щоб ОСОБА\_20 передала їм одразу 3500 (три тисячі п\`ятсот) доларів США, що станом на 08.12.2016 р. згідно даних Національного банку України становило 91707 грн., для нібито вирішення питання з відповідальними службовими особами правоохоронних органів.
При цьому ОСОБА\_6 та ОСОБА\_5 було відомо, що рішення по матеріалах ЖЄО №30753 від 16.11.2016 р. за заявою ОСОБА\_18 05.12.2016 р. вже було списано «висновком».
Далі, діючи відповідно до узгодженого плану ОСОБА\_6 та ОСОБА\_5 09.12.2016 р. о 12.00 год. Прибули до службового кабінету ОСОБА\_7 та без будь-якого письмового запиту чи заяви отримали копію документу, а саме – висновку ЖЄО №30753 від 16.11.2016 р. після чого в той же день о 13.00 год., зустрілись з ОСОБА\_20 , на розі вулиць Малиновського та Космонавтів біля будинку №58 в м. Одесі в салоні автомобілю марки «Лексус RX-330», державний номерний знак НОМЕР\_1 .
У ході розмови ОСОБА\_6 передав ОСОБА\_20 копію висновку про списання матеріалів ЖЄО №30753 від 16.11.2016 р. за заявою ОСОБА\_18 та повідомив, що ними виконані всі домовленості з приводу відмови відповідальними службовими особами Малиновського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області в реєстрації кримінального провадження та не накладення на квартиру останньої арешту, за що ОСОБА\_20 , будучи введеною в оману та виконуючи незаконні вимоги ОСОБА\_6 , ОСОБА\_5 та ОСОБА\_7 передала останнім в якості неправомірної вигоди грошові кошти в сумі 3200 (три тисячі двісті) доларів США, що відповідно до даних Національного банку України станом на 09.12.2017 р. складало 82 560 (вісімдесят дві тисячі п\`ятсот шістдесят) грн. та 8000 (вісім тисяч) грн., нібито для подальшої передачі відповідальним службовим особам правоохоронних органів.
Після скоєння зазначеного злочину, ОСОБА\_6 та ОСОБА\_5 на розі Адміральського проспекту та вул. Фонтанська дорога в м. Одесі були затримані співробітниками прокуратури та УВБ в Одеській області ДВБ НП України.
В ході огляду місця події з автомобіля, в якому перебували ОСОБА\_6 та ОСОБА\_5 , виявлено та вилучено предмет неправомірної вигоди, а саме грошові кошти в сумі 3200 (три тисячі двісті) доларів США та 8000 (вісім тисяч) грн.
Крім того, 09.12.2016 р. о 14.20 год. у приміщенні кабінету №117 Малиновського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області, що розташований по вул. Філатова, 23-в в м. Одеса на робочому місці затримано оперуповноваженого відділу кримінального пошуку вказаного відділу поліції ОСОБА\_7 , у якого виявлено та вилучено матеріали ЖЄО №30753 від 05.12.2016 р.
Таким чином, стороною обвинувачення ОСОБА\_7 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого:
\- ч. 2 ст. 190 КК України, а саме - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб;
\- ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України, а саме підбурювання до закінченого замаху на пропозицію і надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб;
\- ч. 1 ст. 364 КК України, а саме зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе та інших фізичних осіб використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян.
ОСОБА\_6 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого:
\- ч. 2 ст. 190 КК України, а саме - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб;
\- ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України, а саме підбурювання до закінченого замаху на пропозицію і надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб;
\- п. 2 ст. 27 ч. 1 ст. 364 КК України, а саме співучасть у зловживанні службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе та інших фізичних осіб використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян.
ОСОБА\_5 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого:
\- ч. 2 ст. 190 КК України, а саме - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб;
\- ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України, а саме підбурювання до закінченого замаху на пропозицію і надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб;
\- п. 2 ст. 27 ч. 1 ст. 364 КК України, а саме співучасть у зловживанні службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе та інших фізичних осіб використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян.
**2. Докази, здобуті під час судового розгляду із показань учасників кримінального провадження. **
Відповідно до ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення; чи є обставини, що обтяжують або пом\`якшують покарання обвинуваченого, і які саме; яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати, які обов\`язки слід покласти на особу в разі її звільнення від відбування покарання з випробуванням; чи підлягає задоволенню пред\`явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку; чи є підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру; чи вчинив обвинувачений кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності; що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами; на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об\`єктивно з\`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до вимог ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному проваджені підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом\`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; та інші обставини.
Обов\`язок доказування, обставин зазначених у ст. 91 КПК України, покладається на прокурора.
Відповідно до частини 1 статті 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв\`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
**2.1. Так,** **під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА\_7 суду показав**, що він 15.11.2015 поступив на службу в органи Національної поліції України на посаду старшого оперуповноваженого Малиновського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області. В його службові обов\`язки входило розкриття тяжких та особливо тяжких злочинів, профілактика злочинів, робота з особами раніше судимими, оперативний супровід матеріалів, внесених в ЄРДР. Його робочий кабінет №117 знаходився на першому поверсі будівлі Малиновського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області. Спільно з ним за одним робочим столом напроти знаходився оперуповноважений Малиновського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області ОСОБА\_17 . 16.11.2016 р на оперуповноваженого Малиновського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області ОСОБА\_17 керівництвом були розписані матеріали ЖЄО за заявою ОСОБА\_22 за фактом відсутності його товариша ОСОБА\_23 за місцем постійного проживання за адресою: АДРЕСА\_5 . Матеріали, отримані до розгляду ОСОБА\_7 і ОСОБА\_17 , щоранку вичитували, після цього по кожному матеріалу складався план того, що необхідно зробити. У листопаді 2016 р ОСОБА\_7 з ОСОБА\_17 після вичитки матеріалів ЖЄО за заявою ОСОБА\_22 був складений план заходів, за яким необхідно було виконати: вихід на місце ( АДРЕСА\_5 ), де встановити мешканців даної квартири, поспілкуватися з сусідами по факту відсутності ОСОБА\_22 за місцем проживання та перебування в його квартирі нових мешканців. У зв\`язку з цим 26.11.2016 р на адресу вийшов ОСОБА\_17 , який встановив, що в даній квартирі ОСОБА\_23 не проживає, квартира належить іншим особам, і в даний час там проходить ремонт. Зі слів ОСОБА\_17 ОСОБА\_7 стало відомо що, коли він вийшов на адресу, двері квартири йому відкрив літній чоловік, представився батьком власника квартири, і подзвонив своїй дочці, яка за її телефоном поспілкувалася на місці з ОСОБА\_17 , і домовилася взяти документи на квартиру і прибути в Малиновський відділ поліції. Після цього в Малиновському відділі поліції ОСОБА\_7 зустрів ОСОБА\_17 і запитав, які документи необхідно запитати за вищевказаним ЖЄО. ОСОБА\_7 повідомив ОСОБА\_17 список документів, які необхідно підготувати власнику квартири АДРЕСА\_8 . Після цього ОСОБА\_17 на його мобільний телефон подзвонила власниця квартири АДРЕСА\_8 , пославшись на те, що номер телефону ОСОБА\_17 вона отримала від свого батька, уточнивши при цьому перелік документів, які їй необхідно з собою взяти перед приходом до Малиновського відділу поліції. ОСОБА\_17 , не бажаючи щось упустити, передав телефон ОСОБА\_7 . Останній в телефонному режимі пояснив, які документи необхідно з собою взяти. В цей же день, в другій половині дня в присутності ОСОБА\_7 . ОСОБА\_17 подзвонив на мобільний телефон невідомий чоловік, який представився братом власниці квартири і почав погрожувати розправою по службовій лінії ОСОБА\_17 , після чого ОСОБА\_17 передав телефон ОСОБА\_7 , який поспілкувався з вищевказаним чоловіком, який йому в телефонній розмові повідомив, що якщо його сестру викликатимуть до Малиновського відділу поліції, то він відразу напише заяву в УВБ про те, що вони вимагали гроші з його сестри. Після цього почав ОСОБА\_7 особисто погрожувати, в тому числі і фізичною розправою, а також посилався на прізвища впливових посадових осіб, в тому числі, і поліції. При цьому додав, що, якщо вони не зрозуміють його, то він розправиться з ними на свій розсуд через своїх впливових родичів в поліції. Після розмови з зазначеною особою, власниця квартири почала всіляко ігнорувати прихід в Малиновський відділ поліції, що підтверджувалося її постійною зайнятістю і небажанням відповідати на дзвінки. 16.11.2016 р. ОСОБА\_7 був звільнений з лав Національної поліції України у зв\`язку з не проходженням переатестації, після цього почав збирати свої речі, а також готуватися для здачі своїх справ та підписання обхідного листку. 28.11.2016 року після 18:00 год. до Тринчі з ОСОБА\_17 в робочий кабінет № 117 прийшла жінка, яка назвалася Лікар ОСОБА\_24 і повідомила, що вона власниця квартири АДРЕСА\_8 , при цьому надала правовстановлюючі документи на квартиру, договір купівлі - продажу, виписку з єдиного реєстру. ОСОБА\_7 поставив кілька запитань Лікар Діні за фактом придбання вищевказаної квартири, на які остання відповісти хронологічно не змогла, як і на питання через яке агентство нерухомості була придбано квартиру не відповіла. Після цього Лікар ОСОБА\_25 попросили принести договір з агентством на придбання квартири. На наступний день 29.11.2016 р. приблизно о 18.00 в кабінет №117 прибула жінка, яка представилася як Лікар ОСОБА\_26 , надала свій громадянський паспорт, де було зазначено, що вона уродженка м. Кривий Ріг, з реєстрацією за адресою: АДРЕСА\_5 . У цей момент ОСОБА\_7 перебував в кабінеті разом з ОСОБА\_17 . ОСОБА\_20 повідомила, що квартиру придбала через агентство нерухомості, однак яке саме відповідати не захотіла, і показала копію договору купівлі - продажу на дану квартиру. Спілкувалися з ОСОБА\_27 як ОСОБА\_7 , так і ОСОБА\_17 . Крім цього, будучи звільненим 16.11.2016 р, на ОСОБА\_7 жодні матеріали не розписували. За показами ОСОБА\_7 , коли ОСОБА\_20 зайшла до кабінету, переляканою вона не виглядала, була дещо розгублена, проте через приблизно 5-10 хв бесіди заспокоїлася, і почала планомірно просити про допомогу, викликаючи почуття жалості, періодично плачучи, задавати послідовно питання компрометуючого характеру, пов\`язані з тим, як їй уникнути проблем з квартирою, купленої за сумнівних обставин. На питання в частині порядку придбання квартири (ціна, агентство нерухомості, як знайшли квартиру) категорично ухилялася від прямої відповіді, переводячи розмову в русло призову до допомоги. В ході бесіди було видно, що Лікар не бажає пояснювати жодні деталі зі свого боку, при цьому постійно задавала питання компрометуючого характеру, просила про допомогу, плакала і просила повідомити про можливі варіанти вирішення питання. Попередньо перед бесідою ОСОБА\_28 сіла на стілець навпроти ОСОБА\_7 , на ОСОБА\_17 уваги не звертала, цілеспрямовано, ведучи діалог безпосередньо з ОСОБА\_7 . В руках ОСОБА\_20 тримала невелику дамську сумочку, постійно підтягуючи її вище в руках. Бічна сторона сумочки була направлена ??безпосередньо в бік обличчя ОСОБА\_7 на відстані приблизно 1 м. Після чергового питання Лікар «що мені робити?», ОСОБА\_7 пояснив, що, будучи з боку поліції, надавати будь-яку допомогу вони не уповноважені, порадивши звернутися до адвоката. ОСОБА\_20 , волаючи до допомоги, плакала, заявляла про те, що знайомих адвокатів у неї немає, повідомила, що в великих кількостях приймає валер\`янку і дуже хвилюється. При цьому ОСОБА\_20 запитала у ОСОБА\_7 адвоката. Останньому по-людськи було шкода жінку, при цьому без відповіді ОСОБА\_20 йти не збиралася. ОСОБА\_7 знав кількох адвокатів, які відповідально підходять до виконання своєї роботи, зокрема ОСОБА\_6 . Однак телефону ОСОБА\_29 у нього не було. ОСОБА\_7 почав питати, в тому числі по телефону, своїх колег, який телефон у адвоката ОСОБА\_6 . Через хв. 10-15 йому прислали смс з його номером. ОСОБА\_7 передав телефон ОСОБА\_6 . ОСОБА\_20 , вона його набрала з кабінету, домовилася з ним про зустріч і пішла. 05.12.2016 р. зі слів ОСОБА\_17 . ОСОБА\_30 стало відомо, що до нього приходив адвокат Лікар, як він зрозумів з його опису, це був ОСОБА\_31 , який пояснював, що в діях Лікар відсутній склад злочину, та вона є добросовісним набувачем квартири, а всі дії з боку поліції, спрямовані на арешт квартири, будуть незаконними, і такими, які будуть грубо порушувати законні права та інтереси належного власника, після чого пішов. 07.12.2016 р в кінці дня до робочого кабінету ОСОБА\_17 прийшла ОСОБА\_20 , яка знову сіла на проти ОСОБА\_7 і почала діалог виключно з ним, при цьому була одягнена в темний одяг з світло коричневого жіночою сумкою ОСОБА\_32 , яку направляла на ОСОБА\_7 , та стала розповідати про те, що до неї в цей же день приходив чоловік, представився співробітником Біляївського відділу поліції, і ставив питання хто проживає в її квартирі, на що ОСОБА\_7 відповів, що не знає хто до неї приходив, запитав чи вимагала ОСОБА\_20 у співробітника поліції службове посвідчення, на що остання відповіла, що не вимагала службове посвідчення і прізвище не запам\`ятала, після цього ОСОБА\_7 запропонував ОСОБА\_20 написати заяву відносно невідомих осіб, які приходять до неї, на що вона відмовилася, і відразу почала наполегливо запитувати ОСОБА\_7 «чи буде у неї добре з квартирою, якщо вона зустрінеться з адвокатом ОСОБА\_33 » на що ОСОБА\_7 відповів, що матеріал за фактом заяви ОСОБА\_22 через відсутність складу правопорушення списані 05.12.2016 року, при цьому повідомив ОСОБА\_20 , що претензій ні до неї ні до її квартирі немає, проте Лікар не влаштувала ця відповідь і вона не хотіла йти, продовжуючи ставити ОСОБА\_7 компрометуючі питання і неодноразово повторювати про адвоката ОСОБА\_34 і чи буде у неї добре, якщо вона зустрітися з ОСОБА\_33 . ОСОБА\_7 ще раз відповів ОСОБА\_20 , що претензій до неї немає, матеріал списаний, а з приводу того зустрічатися їй з ким-небудь чи ні - це особисто її справа, після цього ОСОБА\_20 незадоволена пішла.
**2.2. Під час судового розгляду** **обвинувачений ОСОБА\_6 суду показав**, що він з 16.11.2016 року по теперішній час є адвокатом та входить до Національної асоціації адвокатів України. Свою професійну діяльність здійснює відповідно до вимог Конституції України, закону України про адвокатуру та адвокатську діяльність, Кримінального та Кримінально-процесуального законодавства України, правил адвокатської етики та іншими нормативно правовими актами України. Його робочий офіс на той час знаходився за адресою: АДРЕСА\_7 , на другому поверсі, у даному офісі у сусідньому кабінеті також здійснював адвокатську діяльність адвокат ОСОБА\_5 та ОСОБА\_14 , крім цього ОСОБА\_6 своє робоче місце ділив з адвокатами АБ «Слуцький та партнери», яке також зареєстровано за вказаною адресою, а також на першому поверсі будівлі розташовані офісні приміщення іншого підприємства. 29.11.2016 р. близько 19.00 ОСОБА\_6 на робочий телефон НОМЕР\_2 зателефонувала жінка, як стало відомо пізніше Лікар ОСОБА\_26 , та повідомила, що бажає зустрітися з ОСОБА\_6 , як з юристом (адвокатом) та обговорити виниклі у неї проблеми правового характеру. ОСОБА\_6 погодив зустріч на наступний день - 30.11.2016 р. в робочому офісі за адресою: АДРЕСА\_7 . 30.11.2016 р. ОСОБА\_6 зателефонував ОСОБА\_20 та спитав про заплановану зустріч, однак вона, посилаючись на погане самопочуття, перенесла зустріч на 01.12.2016 р. 01.12.2016 р. близько 19.00 ОСОБА\_20 приїхала до офісу за адресою: АДРЕСА\_7 , де ОСОБА\_6 здійснював індивідуальну адвокатську діяльність, та розповіла про існуючу у неї проблему. Проблема складалась з того, що ОСОБА\_20 набула права власності за договором купівлі-продажу, при цьому попередній власник придбав цю квартиру у особи за дорученням від власника, який за декілька днів до укладення правочину помер за невідомих обставин. З метою більш ефективного попереднього розгляду проблемного питання ОСОБА\_6 запросив до участі в наданні попередньої правової консультації адвоката ОСОБА\_5 , який здійснює індивідуальну адвокатську діяльність в сусідньому кабінеті за тією ж адресою. Коли адвокат ОСОБА\_5 зайшов до кабінету ОСОБА\_6 , він привітався та представився ОСОБА\_20 , після чого попросив розповісти спочатку в чому полягає питання. ОСОБА\_20 описала проблемне питання, після чого ОСОБА\_5 спитав про наявність якоїсь документації на підтвердження викладених обставин. ОСОБА\_20 надала для огляду адвокату ОСОБА\_6 та адвокату ОСОБА\_5 копію договору купівлі-продажу від 05.09.2016 р. на квартиру за адресою: АДРЕСА\_5 , відповідно до якого ОСОБА\_20 набула права власності на вказаний об\`єкт нерухомості. Уважно ознайомившись з наданим на огляд документом, ОСОБА\_5 повідомив, що ОСОБА\_20 на даний момент є належним та добросовісним набувачем об\`єкту нерухомого майна (квартири) та з правової точки зору ніяких проблем у неї не повинно виникнути. При цьому додав, що в наявності можливі ризики визнання недійсними попередніх правочинів, у зв\`язку з тим, що довіреність автоматично скасовується у момент смерті довірителя, та що укладалися правочини ймовірно шахраями. Після цього ОСОБА\_6 зі свого боку висловив свою суб\`єктивну точку зору щодо проблемних обставин, що взагалі збігалася з попередньою правовою позицією ОСОБА\_5 , та додав, що проблем з правоохоронцями ймовірно уникнути не вдасться, у зв\`язку з тим, що за фактом смерті попереднього власника повинні будуть проводитись перевірочні оперативно-розшукові та слідчі дії, внаслідок чого можуть виникнути питання до останнього власника з приводу належності та добросовісності набуття квартири. Після цього ОСОБА\_6 повідомив ОСОБА\_20 , що на його думку можливі два послідовних варіанти вирішення її проблемних обставин: перший - довести законними засобами співробітникам Малиновського ВП ГУНП в Одеській області добросовісність та належність набуття квартири з боку ОСОБА\_20 , та відповідно відсутність підстав для внесення відомостей в ЄРДР; другий - забезпечити захист законних інтересів ОСОБА\_20 , як добросовісного набувача, вже після внесення відомостей до ЄРДР, в т.ч. в судовому порядку. Всього за виконання першого чи другого варіанту вирішення проблемної ситуації ОСОБА\_20 погодила суму гонорару у розмірі 3500 (Три тисячі п\`ятсот) доларів США та істотні умови договору про надання правової допомоги. Така сума була обумовлена великим обсягом роботи, стислими термінами її виконання та високою ступеню важкості вирішення проблемного питання. Для належного виконання завдання клієнта ОСОБА\_6 мав: підготувати та направити запит до Малиновського ВП ГУНП в Одеській області для отримання інформації про суть проблемного питання щодо ОСОБА\_20 та її статус по справі; підготувати та направити запит до Біляївського ВП ГУНП в Одеській області для отримання інформації про суть проблемного питання щодо ОСОБА\_20 та її статус по справі; підготувати запит до Державної реєстраційної служби для встановлення послідовності переходу права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА\_5 ; провести бесіду з відповідальним з прийняття рішення щодо внесення відомостей до ЄРДР співробітником Малиновського відділу поліції з метою отримання інформації з коментарями про попередню правову позицію та її обґрунтування, подальші наміри та перспективу щодо справи; підготувати та направити запит до Малиновського відділу поліції для отримання інформації (довідки з розслідування) по справі щодо померлого попереднього власника квартири за адресою: АДРЕСА\_5 ; направити до Першої одеської державної нотаріальної контори запит щодо відомостей про доручення, що було оформлене попереднім померлим власником; за результатами отримання вищевказаної інформації скласти попередню правову позицію з обґрунтуванням підтвердження статусу ОСОБА\_20 як добросовісного набувача квартири за адресою: АДРЕСА\_5 . При цьому в разі внесення відомостей в ЄРДР ОСОБА\_6 мав наміри забезпечувати захист інтересів ОСОБА\_20 до прийняття остаточного рішення по справі в рамках раніше обумовленого гонорару, в т.ч. в рамках цивільного судочинства. Домовившись про всі істотні умови договору, ОСОБА\_20 уповноважила ОСОБА\_6 на представництво її інтересів для вирішення її проблемного питання в Малиновському відділі поліції. Після цього, того ж дня ОСОБА\_6 був підготовлений проект договору про надання правової допомоги №02 від 01.12.2016 р. та оформлений відповідний ордер. 05.12.2016 р. ОСОБА\_6 , перебуваючи по справах в Малиновському відділі поліції, зайшов до кабінету №117 оперуповноваженого старшого лейтенанта поліції ОСОБА\_17 , в віданні якого знаходились матеріали ЖЄО, та в усній бесіді заявив, що він є представником ОСОБА\_20 , заявив правову позицію в рамках матеріалів, зареєстрованих в ЖЄО №30753 від 16.11.2016 р. за заявою ОСОБА\_18 щодо добросовісності ОСОБА\_20 , як набувача квартири за адресою: АДРЕСА\_5 , наполягаючи на тому, що інакше дії правоохоронців будуть такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства України та порушать законні інтереси власника ОСОБА\_20 . Крім цього, повідомив йому, що відсутні будь-які підстави для внесення відомостей до ЄРДР, та надав на підтвердження своїх повноважень ордер та копію свідоцтва про право на здійснення адвокатської діяльності. 07.12.2016 р. близько 19.00 ОСОБА\_6 зателефонувала ОСОБА\_20 та спитала чи можна перенести зустріч на наступний день (08.12.2016 р.), ОСОБА\_6 погодився та запропонував попередньо зателефонувати о 18.00. 08.12.2016 р. близько 18.30 ОСОБА\_6 отримав телефонний дзвінок від ОСОБА\_20 , яка повідомила, що очікує його в офісі за адресою: АДРЕСА\_7 . З метою зекономити час ОСОБА\_6 вирішив підвезти ОСОБА\_20 ближче додому, приймаючи до уваги її занепокоєння щодо дитини, яка нібито залишилась під наглядом сусідів, та переговорити під час руху. Разом з ОСОБА\_35 поїхав ОСОБА\_5 , якого ОСОБА\_6 пообіцяв підвезти ближче до маршрутного таксі. В машині ОСОБА\_20 повідомила, що на руках у неї тільки частина суми передбаченого гонорару, залишок знаходиться вдома. ОСОБА\_6 підвіз ОСОБА\_20 додому та зачекав її, т.я. вона пообіцяла винести грошові кошти для сплати в якості гонорару. Зачекавши близько 20 хвилин, ОСОБА\_6 зателефонував ОСОБА\_20 , однак вона відповіла, що гонорар сьогодні не має наміру передавати, готова буде це зробити взамін на документи, що підтвердять її добросовісність як набувача, на що ОСОБА\_6 погодився, хоча виконання роботи навіть без сплати авансу суперечить його принципам та створює об\`єктивні економічні ризики в роботі адвоката, зважаючи на неблагонадійність багатьох клієнтів, що нерідко, отримавши результати роботи, сплачувати роботу адвоката відмовляються. Наступного дня, 09.12.2016 р., зранку на шляху до робочого офісу ОСОБА\_6 заїхав до Малиновського відділу поліції, та забрав належним чином оформлену копію постанови, що дійсно передбачала ОСОБА\_20 , як належного добросовісного набувача та відсутність в її діях будь-якого складу кримінального правопорушення. ОСОБА\_6 зрадів, що з боку правоохоронців було прийняте правильне та законне рішення. Для нього це означало, що необхідність виконання додаткових заходів з захисту інтересів ОСОБА\_20 відпала. Після цього ОСОБА\_6 зателефонував ОСОБА\_20 та повідомив її про те, що її завдання виконано в повному обсязі, а проблемне питання – вирішено за законом, та домовився зустрітися з нею в районі 1-ої ст. Люстдорфської дороги о 13.00 для того, щоб передати їй результати роботи та отримати за виконану роботу попередньо обумовлений гонорар. Цього ж дня (09.12.2016 р.) ОСОБА\_6 мав намір прийняти участь у семінарі з підвищення кваліфікації адвоката, що проводився КДКА Одеської області в приміщенні Національної юридичної академії (м. Одеса, вул. Піонерська, 2), що був призначений о 13.30. По путі ОСОБА\_6 збирався зустрітися з ОСОБА\_20 . Разом з ним також з метою прийняти участь у семінарі з підвищення кваліфікації адвоката поїхав адвокат ОСОБА\_5 . Близько 13.00 ОСОБА\_6 під\`їхав в район 1-ої ст. Люстдорфської дороги, де зустрівся з ОСОБА\_20 , та передав їй документи, після чого ОСОБА\_20 передала йому грошові кошти в якості гонорару у сумі 3500 (Три тисячі п\`ятсот) доларів США. Після бесіди з ОСОБА\_20 зауважив про необхідність зустрітись для підписання договору про надання правової допомоги з боку ОСОБА\_20 , проект якого 01.12.2016 р. був підготовлений та знаходився в робочому офісі, однак у зв\`язку зі стислими термінами виконання завдання та високою завантаженістю, станом на ранок 09.12.2016 р. ще не був підписаний з боку клієнта. Крім цього, сама ОСОБА\_20 всіляко уникала підписання цього договору, як мені стало відомо пізніше – з метою штучного створення обставин для встановлення в діях ОСОБА\_6 ознак складу кримінального правопорушення. Приблизно о 13 год. 15 хв. (в протоколі 13 год. 31 хв.) ОСОБА\_6 , та адвоката ОСОБА\_5 співробітниками прокуратури Одеської області та УВБ в Одеській області ДВБ НП України було затримано на розі Адміральского проспекту та Фонтанської дорозі в м. Одесі, де під час затримання їх сильно побили, спричинивши тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості, та скоїли крадіжку особистих речей ОСОБА\_6 (телефону «Iphone-4», тел. НОМЕР\_3 , та ножа марки «ZT-200», виробництва США, вартістю 5000 (П\`ять тисяч) грн., що не відноситься до холодної зброї), та грошові кошти у сумі 2000 (Дві тисячі) грн. Під час затримання співробітникам прокуратури та УВБ в Одеській області ДВБ НП України, ОСОБА\_6 повідомив, що є діючим адвокатом, та у подальшому під час огляду транспортного засобу ОСОБА\_6 було виявлено відповідні документи, підтверджуючі його статус, як адвоката. ОСОБА\_6 наполягав негайно зателефонувати до регіональної ради адвокатів з метою повідомлення про факт його затримання для виїзду її представників (п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), та заявив про обов\`язок службових осіб правоохоронного органу самостійно повідомляти раду адвокатів регіону негайно після затримання, також нагадав правоохоронцям, що безпідставне затримання адвоката та подальші неправомірні дії тягнуть за собою кримінальну відповідальність. Крім того, необхідно зазначити, що після того, як ОСОБА\_6 почав наполягати негайно зателефонувати до регіональної ради адвокатів з метою повідомлення про факт його затримання співробітники правоохоронних органів зупинили проведення слідчих дій, залишивши ОСОБА\_6 під наглядом співробітників спецпідрозділу «КОРД», а самі відлучились з місця огляду та повернулись лише приблизно через годину та продовжили проведення слідчих дій, що підтверджується протоколом огляду місця події, який тривав більше 3 годин та перериванням відеозапису, який проводився ними під час огляду місця події. Однак, продовжуючи протиправні дії співробітники прокуратури та УВБ в Одеській області ДВБ НП України регіональну раду адвокатів не повідомили, викликали адвоката з ЦБПД, при цьому адвоката ОСОБА\_6 - ОСОБА\_15 не допустили до участі у слідчих діях, адвокатів з центру надання правової допомоги, які прибули на місце затримання та огляду місця події, також допущені до слідчих дій не були. Лише наступного дня, 10.12.2016 р. об 13 год. 48 хв., з порушенням строку передбаченого КПК України, а саме вимог ст. 278 КПК України (письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання), ОСОБА\_6 прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури Одеської області ОСОБА\_36 , діючим нібито за дорученням виконуючого обов\`язки прокурора Одеської області ОСОБА\_37 , відповідно до ст.ст. 36, 42, 276, 277, 278, 481 КПК України та ст. 23 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ст. 27 та ч. 3 ст. 368 КК України. Також ОСОБА\_6 показав, що у випадках існування нагальної потреби надання правової допомоги договір може укладатись в усній формі з подальшим його письмовим відображенням (ч. 2 ст. 27 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). В будь-якому випадку, до укладення договору адвокат зобов\`язаний попередити клієнта про всі складнощі і можливі негативні наслідки для результату виконання визначеного завдання, пов\`язані з обсягом його зайнятості. А до моменту підписання договору про надання правової допомоги у справі, обов\`язково повинен з\`ясувати всі відомі обставини, що можуть позначитися на визначенні наявності правової позиції та її змістовному вираженні, а також запитати і вивчити всі відповідні документи, які є в розпорядженні особи, яка звернулась за допомогою. Поряд із вищезазначеним, слід зауважити так само про обов\`язок адвоката проінформувати особу стосовно можливого наслідку реалізації визначеного договором завдання на підставі закону і практики його застосування, а також про існування несприятливого досвіду застосування відповідних норм права. Всі перелічені вище обов\`язкові заходи були здійснені з боку ОСОБА\_6 . Проект договору про надання правової допомоги також був підготовлений ОСОБА\_6 ще 01.12.2016 р., однак за відсутністю часу підписаний з боку ОСОБА\_20 станом на 09.12.2016 р. ще не був. Просить звернути додаткову увагу, що ОСОБА\_20 була саме його клієнтом, завдання було виконано в повному обсязі, розпорядитися отриманим гонораром ОСОБА\_6 збирався після сплати податків та безпосередньо на свою користь. Адвокат ОСОБА\_5 , що знаходився з ОСОБА\_6 в машині під час затримання, взагалі не має ніякого відношення до його клієнта ОСОБА\_20 та до справи, що ОСОБА\_6 допомагав їй вирішити шляхом надання адвокатських послуг, крім надання первинної консультації при першій зустрічі з ОСОБА\_20 став фактично заручником ситуації, якого слідчі прокуратури Одеської області неодноразово шантажували отримати більш м\`яку кваліфікацію кримінального правопорушення взамін на будь-яку інформацію обвинувального характеру щодо ОСОБА\_6 . Крім цього, ОСОБА\_6 зазначає, що на протязі 2015, 2016 років він займав активну громадську позицію, очолюючи Громадську організацію «Спеціальне бюро по боротьбі з економічною злочинністю та корупцією України», що могло стати причиною для його «політичного» замовлення, послідуючої дискредитації його та громадської діяльності. ОСОБА\_6 зазначає, що кримінальне правопорушення, в скоєнні якого він обвинувачується, він не скоював, вину свою категорично заперечує. Вважає, що всі обвинувачення є такими, що створені штучно, формуються на припущеннях та перекручуванні фактів, з метою відсторонення ОСОБА\_6 від правозахисної та громадської діяльності, яка може не співпадати зі злочинною діяльністю зацікавлених осіб, залякування та морального приниження. ОСОБА\_6 стверджує, що вимоги ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики не порушував, ставиться до їх виконання з належною увагою. Також зазначає, що відповідно до п. 4 ч. 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат) зобов\`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов\`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначені професійні обов\`язки адвоката під час здійснення адвокатської діяльності, зокрема зазначено, що адвокат зобов\`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги, виконувати інші обов\`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги. Згідно ч. 2 ст. 21 вказаного Закону, адвокату забороняється відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Ст.ст. 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено вимоги щодо форми і змісту договору про надання правової допомоги, зокрема, зазначено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках: надання усних і письмових консультацій, роз\`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об\`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк. Згідно з ч. 5 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики. Згідно з ч. 1 ст. 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням. Згідно з п.п. 1, 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст. 27 Правил адвокатської етики, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту ст. 33 Правил адвокатської етики.
**2.3. Під час** **судового розгляду обвинувачений ОСОБА\_5 суду показав**, що він з 16.11.2016 по теперішній час є адвокатом. Свою професійну діяльність здійснює відповідно до вимог Конституції України, закону України про адвокатуру та адвокатську діяльність, Кримінального та Кримінального процесуального законодавства України, правил адвокатської етики та інших нормативно правових актів України. Робочий офіс знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського, 38. У даному офісі, у сусідньому кабінеті також здійснює адвокатську діяльність адвокат ОСОБА\_6 . Також в кабінеті, який займає ОСОБА\_5 , здійснює адвокатську діяльність також адвокат ОСОБА\_14 . Крім цього, в приміщенні за адресою: АДРЕСА\_7 зареєстровано Адвокатське бюро «Слуцький та партнери». Так, 01.12.2016, близько 18:00 ОСОБА\_5 знаходився у своєму кабінеті, та в цей час до нього зайшов адвокат ОСОБА\_6 та попросив його допомогти йому у наданні консультації його клієнту, який повинен був скоро прийти, у зв\`язку з тим, що ОСОБА\_5 трохи більше розуміється на такій галузі права, як цивільне. ОСОБА\_5 погодився. За твердженням ОСОБА\_5 , такий порядок обслуговування клієнтів він з ОСОБА\_6 інколи запроваджував з метою підвищення якості надання послуг. Що це був за клієнт та яке в нього питання ОСОБА\_5 відомо не було, та ОСОБА\_6 йому нічого не розповідав. Близько о 19.00 до офісу зайшла жінка, як пізніше ОСОБА\_5 стало відомо, це була громадянка України Лікар ОСОБА\_26 , та пройшла до кабінету адвоката ОСОБА\_6 . ОСОБА\_20 пояснила свою проблему, а саме: вона набула права власності на квартиру за договором купівлі-продажу, при цьому попередній власник придбав цю квартиру у особи за дорученням від власника, який за спливом декількох днів після укладення правочину помер за невідомих обставин. Після цього ОСОБА\_5 спитав про наявність якоїсь документації на підтвердження викладених обставин. ОСОБА\_20 надала для огляду ОСОБА\_5 та адвокату ОСОБА\_6 копію договору купівлі-продажу від 05.09.2016 р. на квартиру за адресою: АДРЕСА\_5 , відповідно до якого ОСОБА\_20 набула права власності на вказаний об\`єкт нерухомості. Уважно ознайомившись з наданим на огляд документом, ОСОБА\_5 повідомив, що ОСОБА\_20 на даний момент є належним та добросовісним набувачем об\`єкту нерухомого майна (квартири) та з правової точки зору ніяких проблем у неї не повинно виникнути. При цьому додав, що в наявності можливі ризики визнання недійсними попередніх правочинів, у зв\`язку з тим, що довіреність автоматично скасовується в момент смерті довірителя, та що укладалися правочини ймовірно шахраями. ОСОБА\_5 не були відомі проблемні обставини детально та конкретно, тому він говорив взагалі, керуючись тільки тією інформацією, яку отримав від ОСОБА\_20 , та виявив з документів, які були надані нею на огляд. Він розумів, що обставини справи дуже заплутані та підлягають додаткової перевірки. З цього також випливала ймовірна необхідність визнання в подальшому ОСОБА\_20 добросовісним набувачем квартири, про що ОСОБА\_5 також зауважив вголос. Після цього адвокат ОСОБА\_6 , посилаючись на власний досвід, практику та вимоги КПК, заявив, що є фактично два варіанти можливого розвитку обставин: перший – найбільш оптимальний та простий - списання заяви про злочин через висновок ЖЄО про відсутність складу злочину без реєстрації в ЄРДР; другий – реєстрація заяви в ЄРДР, проведення досудового розслідування, що може затягнутися на довгий час, при цьому додав, що можливо додатково виникне необхідність в порядку цивільного судочинства звертатися до суду з позовом про визнання ОСОБА\_20 добросовісним набувачем. При цьому адвокат ОСОБА\_6 додав, що у зв\`язку з великим обсягом роботи, який необхідно буде виконати, його гонорар буде складати 35 00 доларів США, зазначивши, що гонорар охоплює надання правових послуг до повного вирішення проблемного питання, незважаючи на розвиток подій за першим чи другим варіантом. ОСОБА\_5 стверджує, що на будь-яку винагороду не розраховував, зважаючи на те, що ОСОБА\_20 звернулась за правовою допомогою до адвоката ОСОБА\_6 , та вона безпосередньо його клієнт, а з боку ОСОБА\_5 була надана тільки первинна консультація. Крім цього, адвокат ОСОБА\_6 зауважив, що гонорар необхідно сплатити в повному обсязі авансом, на що ОСОБА\_20 відповіла, що таких коштів у неї немає, та їй необхідно декілька днів на їх пошук, про що вона повідомить адвоката ОСОБА\_6 телефоном. При цьому ОСОБА\_6 неодноразово звертав увагу ОСОБА\_20 на необхідність оформити договір про надання правових послуг, проти чого ОСОБА\_20 не заперечувала. Після цього ОСОБА\_20 пішла. При цьому ОСОБА\_6 прокоментував, що з ОСОБА\_20 йому може доведеться працювати до року, а може і більше, при цьому розмір гонорару складає близько 10% від ціни квартири, що придбала ОСОБА\_20 (близько 40000 доларів США), що відповідає середньому розміру гонорару юриста, в т.ч. в рамках цивільних чи господарських справ, коли мова іде про встановлення (визнання) права власності на нерухоме майно. ОСОБА\_5 відповів, що ймовірно справа може не дійти до кримінального провадження, на що ОСОБА\_6 зазначив, що тоді йому пощастило. Після цієї розмови з ОСОБА\_6 ОСОБА\_5 до цієї теми не повертався, та ОСОБА\_6 її також не підіймав. В цей час в офісному приміщенні знаходився помічник ОСОБА\_6 . ОСОБА\_38 . 02.12.2016 р., в першій половині дня, до робочого кабінету адвоката ОСОБА\_6 зайшов незнайомий ОСОБА\_5 чоловік, якого адвокат ОСОБА\_6 називав на ім\`я ОСОБА\_39 . ОСОБА\_39 був середнього зросту, віком до 50 років, був одягнений у джинси та шкіряну куртку з міховим ворітником, чорні чоботи. Бесіда між адвокатом ОСОБА\_6 та ОСОБА\_40 була нетривалою. Адвокат ОСОБА\_6 був задоволений зустріччю з ОСОБА\_40 , та повідомив, що копії документів по справі ОСОБА\_41 вдасться отримати без оформлення адвокатського запиту. Про які документи йшла мова ОСОБА\_5 не було відомо, однак він зрозумів, що йдеться про первинну документацію на квартиру ОСОБА\_20 . Однак 05.12.2016 р. ОСОБА\_6 пожалівся ОСОБА\_5 , що ним вже побудована обґрунтована правова позиція, здійснене відвідування Малиновського ВП в м. Одесі, зібраний великий обсяг додаткових документів, що підтверджують добросовісність ОСОБА\_20 , як набувача квартири, а гонорар від неї ще так і не отриманий, договір не підписаний, ОСОБА\_20 уповноважила його тільки усно, що заважає йому використовувати надані йому законом права та повноваження адвоката в повному обсязі, хоча адвокатське досьє та ордер вже сформовані та готові до підписання з боку ОСОБА\_20 , однак вона всіляко уникає цього, що наводить його на «різні нехороші думки». 08.12.2016 р. близько 18.00 ОСОБА\_6 забрав мене з магазину «Фоззі», що розташований на вул. Балківській, де я купляв продукти для сім\`ї з метою допомогти підвезти мене з валізами до офісу, у зв\`язку з тим, що мій автомобіль на той момент перебував у технічно несправному стані після ДТП. На під\`їзді до офісу ОСОБА\_6 запропонував ОСОБА\_5 пізніше підвезти його до Пересипського мосту, де він зможе зручно сісти на маршрутне таксі до селища Котовського, при цьому додав, що в офісі його вже близько години чекає його клієнт ОСОБА\_20 , з якою йому необхідно поспілкуватися, однак в офіс він заходити не збирається, тому що спілкування може затягнутися, вирішивши поспілкуватися з нею в машині, запропонувавши при цьому у вигляді вибачення підвезти її до необхідного їй місця. Коли ОСОБА\_20 сіла в машину адвоката ОСОБА\_6 , вона виглядала одночасно розгубленою, агресивною та схвильованою. ОСОБА\_6 запропонував ОСОБА\_20 підвезти її додому, на що вона погодилась та попросила підвезти її в район 1-ої ст. Люстдорфської дороги. Зі змісту бесіди ОСОБА\_6 та ОСОБА\_20 , що відбувалась у машині, було зрозуміло, що ОСОБА\_6 очікував під час зустрічі отримати свій гонорар за виконану роботу. Однак ОСОБА\_20 зазначила, що у неї є в наявності тільки 500 доларів США, що пригнітило ОСОБА\_6 , тому що, вона в цей день обіцяла передати йому всю раніше обумовлену суму. ОСОБА\_20 посилалась на скрутне фінансове становище, при цьому поводила себе дещо дивно: ставила компрометуючі та уточнюючі питання, пов\`язані з тим чи дійсно ОСОБА\_6 зможе їй допомогти, проявляючи то агресію, то, навпаки, починаючи плакати. Поведінка ОСОБА\_20 об\`єктивно була схожа на намагання штучно створити якісь обставини, та зафіксувати це, про що неодноразово зауважував ОСОБА\_6 в розмові з ОСОБА\_20 . При цьому ОСОБА\_20 зазначила, що їй необхідно забрати дитину у родичів та отримати у них кошти. При цьому за показами ОСОБА\_5 , коли ОСОБА\_20 вийшла з машини та зайшла до будинку в районі 1-ої ст. Люстдорфської дороги, він майже одразу також вийшов з машини та попрямував до магазину з метою купити цигарок. Коли ОСОБА\_5 повернувся до машини, ОСОБА\_6 був засмучений та пожалівся мені, що його знову обманули, гонорар він не отримав, а ОСОБА\_20 не відповідає на телефон. 09.12.2016 р. ОСОБА\_5 разом з ОСОБА\_42 у його автомобілі (автомобіль ОСОБА\_5 ще перебував у несправному стані) направлялись до Національної юридичної академії (м. Одеса, вул. Піонерська, 2) для прийняття участі у семінарі з підвищення кваліфікації адвоката, що проводився КДКА Одеської області в приміщенні ОНЮА та був призначений на 14:00 год. Слідуючи до ОНЮА, ОСОБА\_6 у присутності ОСОБА\_5 зателефонував ОСОБА\_20 та повідомив їй, що він закінчив роботу, та готовий передати їй документи з результатами роботи та отримати від неї гонорар у розмірі, який був узгоджений сторонами раніше - 3500 (три тисячі п\`ятсот) доларів США. В телефонній розмові, вони домовились про зустріч о 13:00 годин в районі 1-ої станції Люстдорфської дороги. По дорозі ОСОБА\_6 повідомив ОСОБА\_5 , що він сьогодні зранку забрав висновок з Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, та наразі йому пощастило - не має необхідності в подальшому боротися за правоту ОСОБА\_20 , поліціанти прийняли законне рішення, з чим ОСОБА\_5 його і привітав. Надалі, близько 13.00 вони під\`їхали в район 1-ої ст. Люстдорфської дороги, де ОСОБА\_6 у присутності ОСОБА\_5 зустрівся з ОСОБА\_20 , та передав їй документи, після чого ОСОБА\_20 передала йому грошові кошти в якості гонорару у сумі 3200 доларів США та 8000 грн. В ході бесіди з ОСОБА\_20 наполягав на необхідність зустрітись для підписання договору про надання правової допомоги з боку ОСОБА\_20 , проект якого був підготовлений ним ще після першої зустрічі з ОСОБА\_20 01.12.2016, та знаходився в робочому офісі. При цьому ОСОБА\_20 всіляко уникала підписання цього договору. Приблизно о 13 год. 15 хв. ОСОБА\_6 та ОСОБА\_5 співробітниками прокуратури Одеської області та УВБ в Одеській області ДВБ НП України було затримано на розі Адміральского проспекту та Фонтанської дорозі в м. Одесі, де під час затримання їм наносили удари в область голови, ніг та інших частин тіла. Затримання відбувалось в рамках кримінального провадження № 42016160000001017 від 05.12.2016 р., яке було внесено та розслідувалось другим слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області на підставі заяви ОСОБА\_20 від 05.12.2016. про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. ОСОБА\_5 в показах звернув увагу, що в процесі всіх вищезазначених бесід ОСОБА\_20 користувалась належним їй мобільним телефоном (приймала дзвінки та здійснювала дзвінки), що підтверджує той факт, що запис на телефон не здійснювався (телефони всіх марок так влаштовані, що диктофон при прийнятті дзвінку припиняє запис). Вважає за необхідне звернути окрему увагу, що на кожній із зазначених зустрічей (бесід) ОСОБА\_20 в руках тримала невелику жіночу строгу сумочку марки, яка за кольором (рожеві написи на темному фоні) аж ніяк не співпадала з одягом ОСОБА\_20 (спортивного стилю), та постійно направляла її боком, на якій був невеликий отвір, в бік облич співрозмовників. В ході бесід ОСОБА\_20 поводила себе знервовано, підбираючи слова, намагалась багато не говорити, більше ставила питання компрометуючого характеру. Додатково ОСОБА\_5 зазначив, що в процесі ознайомлення з великою кількістю процесуальних документів, стороною обвинувачення зазначалися обставини, що не мали місця, та хибні необґрунтовані висновки, а саме: Громадська організація «СББЕЗКУ» була створена з метою прикриття спільної незаконної діяльності. Це твердження є хибним, нічим не підтвердженим та необґрунтованим, та, на думку ОСОБА\_5 , зазначається стороною обвинувачення з метою штучної дискредитації громадської діяльності ГО «СББЕЗКУ», її членів, в т.ч. і його. За твердженням сторони обвинувачення, за раніше розробленого плану ОСОБА\_5 було залучено, як особу, якій відведена роль фахівця у галузі цивільного та господарського права з метою створення для ОСОБА\_20 штучних обставин та впевненості останньої про наявність порушення законів України, для вирішення яких останні повинні передавати незаконну грошову винагороду, в тому числі для співробітників правоохоронних органів Одеської області. Такий висновок сторони обвинувачення за твердженням ОСОБА\_5 є припущенням, зробленим в результаті перекручування фактичних обставин. За таких умов будь-якого адвоката, який зазначає про можливі негативні наслідки своєму клієнту при наданні консультації можна звинуватити у скоєнні кримінального правопорушення. Виникають обґрунтовані сумніви у неупередженості сторони обвинувачення. Сторона обвинувачення зазначає про спільний злочинний намір ОСОБА\_7 з ОСОБА\_6 та ОСОБА\_5 . При цьому ОСОБА\_5 стверджує, що до затримання не був навіть знайомий з ОСОБА\_7 , чув про нього, як про оперуповноваженого Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, однак особисто знайомий не був, ніколи з ним не зустрічався, телефону чи інших контактів не мав. Сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА\_6 та ОСОБА\_5 було достеменно відомо про те, що ОСОБА\_7 не був відповідальною особою по розгляду матеріалів за заявою ОСОБА\_22 . При цьому відповідно до показів ОСОБА\_5 йому взагалі нічого не було відомо ні про Калініна, ні про матеріали, ні про відповідальну особу з їх розгляду. Поверхневу інформацію щодо зазначених проблемних обставин він отримав тільки після спілкування з ОСОБА\_20 , коли приймав участь у наданні їй первинної консультації. Сторона обвинувачення стверджує, що ОСОБА\_6 та ОСОБА\_5 було відомо, що рішення по матеріалах ЖЄО №30753 від 16.11.2016 р. за заявою ОСОБА\_18 , 05.12.2016 р. вже було списано висновком. Відповідно до показів ОСОБА\_5 йому взагалі нічого не було відомо про те, де і хто розглядає матеріали зазначеного ЖЄО, як і про те, яке рішення по ним і коли було прийнято. Крім цього, як йому стало відомо, ОСОБА\_6 дізнався про існування висновку тільки 08.12.2016 р. Сторона обвинувачення стверджує, що відповідно до узгодженого злочинного плану ОСОБА\_6 та ОСОБА\_5 09.12.2016 р. о 12.00 прибули до робочого кабінету ОСОБА\_7 та отримали копію висновку ЖЄО №30753. Це твердження щодо присутності ОСОБА\_5 в Малиновському ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області є хибним, що обурює. ОСОБА\_5 стверджує, що зранку 09.12.2016 р. до 12.30 він знаходився на своєму робочому місці, що підтверджують його колеги, трафіки його мобільного телефону та камери спостереження Малиновського ВП в м. Одесі, де ОСОБА\_6 заходить та виходить з відділу поліції за відсутності ОСОБА\_5 .
**2.4. Потерпіла ОСОБА\_20 під час судового розгляду показала суду**,
05\.09.2016 р. ОСОБА\_20 придбала квартиру АДРЕСА\_6 . Пошук квартири та супровід правочину здійснювало агентство «Юго-Запад», який самий ріелтор, його телефон, чи був з агентством договір не пам\`ятає. У листопаді 2016 р. ОСОБА\_43 прийшла до дільниці №1 ЖКС «Черьомушки» та попросила переоформити на неї особовий рахунок на квартиру за адресою АДРЕСА\_5 . Співробітник дільниці №1 ЖКС «Черьомушки» повідомила ОСОБА\_20 , що квартира є проблемною, так як невідома доля попереднього власника, та повідомила про візит ОСОБА\_20 начальнику дільниці, який продовжив спілкування з ОСОБА\_20 . Через деякий час ОСОБА\_20 принесла ксерокопії документів, погасила заборгованість по квартплаті і написала заяву про переоформлення особового рахунку на її ім\`я, що і було зроблено. Пізніше у листопаді 2016 р. до квартири АДРЕСА\_6 прийшов співробітник Малиновського відділу поліції ОСОБА\_17 . ОСОБА\_20 вдома не було, ОСОБА\_17 зустрів батько ОСОБА\_20 , який зателефонував ОСОБА\_20 та передав слухавку ОСОБА\_17 , який попрохав ОСОБА\_44 прибути до відділу поліції, у зв\`язку з тим, що місцезнаходження попереднього власника не вдається встановити. 28.11.2016 р. ОСОБА\_20 за викликом ОСОБА\_17 прибула до Малиновського відділу поліції у м. Одесі ГУ НП в Одеській області, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 23-в, де в кабінеті №117 зустрілась з ОСОБА\_17 . В кабінеті також перебував ОСОБА\_7 ОСОБА\_17 та ОСОБА\_7 пояснили ОСОБА\_20 , що квартира, яка, згідно договору купівлі продажу №1017 від 05.09.2016 р. до цього ймовірно придбана шахрайським шляхом. При цьому ОСОБА\_7 повідомив, що під час оформлення квартири була використана підроблена довідка форми №1. Наступного дня, а саме 29.11.2016 р., ОСОБА\_17 зателефонував ОСОБА\_20 та запитав, коли остання може надати йому документи щодо придбання зазначеної квартири, мотивуючи це тим, що вказані документи необхідні для справи щодо зникнення попереднього власника. У той же день, ОСОБА\_20 біля 18.00 год., прибула до Малиновського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області, де зустрілась з ОСОБА\_17 . В кабінеті також перебував ОСОБА\_7 . Під час розмови останній повідомив ОСОБА\_20 , що деякі документи, які стосуються права власності та користування квартирою АДРЕСА\_6 , мають ознаки підроблення та в разі підтвердження в подальшому на зазначену квартиру може бути накладено арешт, а квартира може бути передана на баланс Одеської міської ради. ОСОБА\_20 запитала ОСОБА\_17 та ОСОБА\_7 яким чином можна вирішити це питання. ОСОБА\_7 порекомендував звернутися до адвоката. ОСОБА\_20 повідомила, що у неї немає знайомого адвоката, та запитала про адвоката у ОСОБА\_7 та ОСОБА\_17 ОСОБА\_7 порекомендував звернутися до адвоката ОСОБА\_6 та отримавши його телефон у інших співробітників поліції – передав його ОСОБА\_20 ОСОБА\_20 зателефонувала адвокату ОСОБА\_6 та домовилась з останнім про зустріч наступного дня, тобто 01.12.2016 р. 01.12.2016 р. ОСОБА\_20 приблизно о 18.00 прибула до офісу, що розташований за адресою: АДРЕСА\_7 , де зустрілась з адвокатом ОСОБА\_6 . Під час розмови ОСОБА\_6 в приміщенні офісу запропонував ОСОБА\_20 надати документи на квартиру адвокату ОСОБА\_5 , якого він відрекомендував, як фахівця у сфері цивільного та господарського законодавства України. ОСОБА\_5 , ознайомившись з наданими ОСОБА\_20 документами у її присутності, повідомив про те, що під час придбання ОСОБА\_20 вищевказаної квартири в її діях будь-яких порушень не виявлено, однак до колишніх власників наявні сумніви щодо законності права набуття власності, що у подальшому під час перевірки правоохоронними органами, може призвести до внесення відомостей до ЄРДР, та в подальшому накладення арешту на квартиру. У свою чергу ОСОБА\_6 повідомив, що готовий надати правову допомогу, та заявив розмір гонорару у сумі 4000 доларів США. ОСОБА\_20 заявила, що буде збирати кошти та пішла. У подальшому ОСОБА\_20 домовилась про зустріч з ОСОБА\_6 08.12.2016 р. 08.12.2016 р. о 18.30 ОСОБА\_20 прибула до офісу, розташованого за адресою: АДРЕСА\_7 , де прочекала ОСОБА\_6 близько години, перебуваючи в офісі у кабінеті помічника. ОСОБА\_6 в офісі не було. Коли ОСОБА\_6 приїхав, то запропонував ОСОБА\_20 підвезти її додому та поспілкуватися по дорозі. На пасажирському сидінні при цьому перебував ОСОБА\_5 . В ході спілкування ОСОБА\_20 повідомила ОСОБА\_6 про те, що у неї є тимчасові труднощі з приводу збору всієї суми грошових коштів, яка була зазначена ОСОБА\_6 у вигляді 4000 (чотирьох) тисяч доларів США, а є тільки 500 доларів США. ОСОБА\_6 відмовлявся приступати до роботи без отримання грошових коштів у повному розмірі. ОСОБА\_20 повідомила, що їй необхідний час для збору коштів та домовилась про зустріч наступного дня. 09.12.2016 р. ОСОБА\_20 зустрілась на розі вулиць Малиновського та Космонавтів біля будинку №58 в м. Одесі в салоні автомобілю марки «Лексус RX-330», державний номерний знак НОМЕР\_1 , з ОСОБА\_6 . При цьому на пасажирському сидінні перебував ОСОБА\_5 . В ході розмови ОСОБА\_6 передав ОСОБА\_20 копію висновку про списання матеріалів ЖЄО №30753 від 16.11.2016 р. за заявою ОСОБА\_18 та повідомив, що ним виконана робота за домовленістю, за що ОСОБА\_20 передала ОСОБА\_6 грошові кошти в сумі 3200 (три тисячі двісті) доларів США, та 8000 (вісім тисяч) грн. Крім цього, ОСОБА\_20 повідомила, що ще перед зверненням до правоохоронних органів, тобто перед внесенням відомостей до ЄРДР спілкувалась за телефоном та декілька разів зустрічалась з оперуповноваженим ДВБ ОСОБА\_45 , який в подальшому забезпечував оперативний супровід в рамках цього кримінального провадження, ще до зустрічі з адвокатами ОСОБА\_6 та ОСОБА\_5 . Так, ОСОБА\_20 пояснила, що до 05.12.2016 р. зустрічалась з ОСОБА\_46 , передавала йому телефонний апарат, за допомогою якого здійснювала ініціативний запис зустрічі з адвокатами від 01.12.2016 р. Після цього вона зустрічалась з оперуповноваженим ОСОБА\_46 у його автомобілі біля роботи ОСОБА\_20 , де ОСОБА\_20 під диктовку працівника поліції ОСОБА\_47 оформила заяву про скоєння кримінального правопорушення щодо вимагання у неї неправомірної вимоги з боку працівника поліції та двох громадських діячів. До заяви було залучено диск з ініціативним записом зустрічі з адвокатами, які попередньо був підготовлений оперуповноваженим ОСОБА\_46 (дані перенесені з телефону на диск). Заяву ОСОБА\_20 передала оперуповноваженому ОСОБА\_48 в його автомобілі та повернулась на роботу. До слідчого з заявою не зверталась.
**2.5. Свідок ОСОБА\_18 ** під час судового розгляду показав суду, що працює моряком. В період 2003-2006 рр., мешкаючи в районі ОСОБА\_49 , він познайомився з ОСОБА\_50 , з яким підтримував приятельські відношення. У лютому 2016 р. ОСОБА\_18 випадково зустрів ОСОБА\_51 на житловому масиві Черьомушки. В ході бесіди ОСОБА\_23 повідомив ОСОБА\_22 , що не планує продавати свою квартиру. Приблизно в листопаді 2016 р. ОСОБА\_18 після курсів англійської мови зустрів свої знайому ОСОБА\_52 , яка повідомила, що давно не бачила ОСОБА\_53 . За показами ОСОБА\_18 він по пам\`яті знайшов будинок та квартиру ОСОБА\_23 за адресою: АДРЕСА\_5 . Через декілька днів ОСОБА\_18 знову був на курсах іноземної мови, після чого відвідав ОСОБА\_54 відділ поліції та написав заяву з проханням встановити місцезнаходження його знайомого – ОСОБА\_19 та встановити власника його квартири. Після цього його до поліції ніхто не викликав. Зазначені покази взагалі не викривають обвинувачених у вчиненні буд-якого злочину.
**2.6. Свідок ОСОБА\_55 ** під час судового розгляду показала суду, що з лютого 2013 р. працює на посаді бухгалтера дільниці №1 ЖКС «Черьомушки», що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 68. Приблизно на початку літа 2016 р. до неї підійшов начальник дільниці ОСОБА\_56 та повідомив, що до нього приходив співробітник поліції, який поінформував, що квартира за адресою АДРЕСА\_5 є проблемною, з огляду на це ОСОБА\_57 було заборонено видавати будь-які довідки, а якщо хтось буде звертатись – передати начальнику дільниці ОСОБА\_58 , який повідомить про це міліціонеру. Крім цього, ОСОБА\_59 показала, що приблизно у вересні 2016 р. на дільницю прийшли два чоловіки, які бажали переоформити особовий рахунок та отримати довідку форми №1. Будучи поінформованою, ОСОБА\_59 відмовила у видачі документів. Отримавши відмову, чоловіки вчинили скандал, однак пізніше пішли. Також свідок ОСОБА\_59 показала, що у листопаді 2016 р. на дільницю №1 ЖКС «Черьомушки» прийшла жінка, яка просила переоформити на неї особовий рахунок на квартиру за адресою АДРЕСА\_5 . ОСОБА\_59 повідомила жінці, що квартира є проблемною, так як невідома доля попереднього власника, та повідомила начальнику дільниці ОСОБА\_58 , який продовжив спілкування з жінкою. Через деякий час ця жінка принесла ксерокопії документів, погасила заборгованість по квартплаті і написала заяву про переоформлення особового рахунку на її ім\`я, що і було зроблено. З ОСОБА\_7 , ОСОБА\_17 , ОСОБА\_6 та ОСОБА\_5 ОСОБА\_59 не знайома. Зазначені покази взагалі не викривають обвинувачених у вчиненні буд-якого злочину.
**2.7. Свідок ОСОБА\_56 ** під час судового розгляду показав суду, що працює на посаді начальника дільниці №1 ЖКС «Черьомушки». У функціональні обов\`язки входить організація роботи закладу за основними напрямами у сфері житлового господарства і обслуговування. На початку літа 2016 р. на дільницю прийшов співробітник Малиновського відділу поліції на ім\`я ОСОБА\_60 та повідомив, що власника квартири за адресою АДРЕСА\_5 знайшли мертвим у с. Дачне, за цим фактом зареєстроване кримінальне провадження, підозрює, що власника могли вбити через квартиру, та попросив одразу повідомити, якщо хтось прийде переоформлювати особовий рахунок чи отримати довідку. За показами свідка приблизно у вересні 2016 р. до ОСОБА\_61 звернувся чоловік з проханням видати йому довідку №1 та переоформити особовий рахунок. При цьому показав договір купівлі-продажу на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА\_5 . ОСОБА\_62 відмовив чоловіку у наданні документів з огляду на необхідність перевірити інформацію щодо попереднього власника, після чого одразу зателефонував співробітнику поліції ОСОБА\_63 та спитав його, що робити, однак конкретної відповіді не отримав. При цьому ОСОБА\_60 сказав, що у разі, якщо хтось ще прийде, повідомити його. Також свідок показав, що у листопаді 2016 р. на дільницю №1 ЖКС «Черьомушки» прийшла жінка, яка просила переоформити на неї особовий рахунок на квартиру за адресою АДРЕСА\_5 . При цьому показала договір купівлі-продажу квартири. Крім цього, у неї з собою була копія довідки форми №1 на цю квартиру, яка не підписувалась ОСОБА\_64 . Після цього ОСОБА\_62 зателефонував до юридичного відділу ЖКС, де отримав відповідь, що підстав для відмови у переоформленні особового рахунку немає, у зв\`язку з чим особовий рахунок був переоформлений на жінку. З ОСОБА\_7 , ОСОБА\_17 , ОСОБА\_6 та ОСОБА\_5 . ОСОБА\_62 не знайомий. Зазначені покази взагалі не викривають обвинувачених у вчиненні буд-якого злочину.
**2.8. Свідок ОСОБА\_17 ** під час судового розгляду показав, що перебував на посаді оперуповноваженого ВКП Малиновського відділу поліції з жовтня 2016 р. Його робочий кабінет №117 розташований на першому поверсі. Весь час разом з ним в кабінеті працював оперуповноважений ОСОБА\_7 , з яким ОСОБА\_17 постійно радився по роботі, як зі старшим за званням та більшим опитом. В провадженні ОСОБА\_17 за розписом керівництва перебували матеріали ЖЄО №30753 за зверненням ОСОБА\_18 щодо не встановлення місця проживання його знайомого ОСОБА\_19 , який проживав за адресою: АДРЕСА\_5 . В ході розгляду матеріалів ЖЄО ОСОБА\_17 була проведена перевірка: здійснено вихід до кв. АДРЕСА\_9 , де було встановлено чоловіка, який вказав, що квартира належить його доньці. ОСОБА\_17 попросив чоловіка зателефонувати дочці з метою впевнитись, що зазначена квартира належить їй. У ході спілкування телефоном я попросив щоб вона принесла копії документів на квартиру до Малиновського відділу поліції, однак вона у грубій формі відмовила мені, після чого ОСОБА\_17 залишив свій номер телефону та пішов. У Малиновському відділі поліції ОСОБА\_17 розповів ОСОБА\_7 , що він не може належним чином розглянути матеріали ЖЄО у зв\`язку з відмовою власниці квартири прибути до відділу поліції та надати документи. Пізніше ОСОБА\_17 зателефонувала власниця квартири, та спитала які документи необхідно надати. ОСОБА\_17 уточнив перелік документів у ОСОБА\_7 , однак ОСОБА\_17 не міг його запам\`ятати та передав слухавку ОСОБА\_7 , який назвав перелік необхідних для надання документів та закінчив діалог. Через декілька днів на мобільний телефон ОСОБА\_17 зателефонував чоловік, який представився братом ОСОБА\_20 та став погрожувати, що буде звертатися до УВБ із заявою на дії ОСОБА\_17 28-29 листопада 2016 р. до робочого кабінету ОСОБА\_17 , де також перебував ОСОБА\_7 , прибула ОСОБА\_20 , яка сіла біля ОСОБА\_17 навпроти ОСОБА\_7 щоб вільно спілкуватись з останнім. ОСОБА\_7 повідомив ОСОБА\_20 , що колишнього власника квартири знайшли мертвим. Як показав свідок ОСОБА\_17 05.12.2016 р. адвокат ОСОБА\_6 зайшов до кабінету №117, та в усній бесіді заявив, що він є представником ОСОБА\_20 , заявив правову позицію в рамках матеріалів, зареєстрованих в ЖЄО №30753 від 16.11.2016 р. за заявою ОСОБА\_18 щодо добросовісності ОСОБА\_20 , як набувача квартири за адресою: АДРЕСА\_5 , наполягаючи на тому, що інакше дії правоохоронців будуть такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства України та порушать законні інтереси власника ОСОБА\_20 . Крім цього, повідомив йому, що відсутні будь-які підстави для внесення відомостей до ЄРДР, та надав на підтвердження своїх повноважень ордер та копію свідоцтва про право на здійснення адвокатської діяльності. Того ж дня, пересвідчившись, що смерть колишнього власника квартири за даними «Армор» не є кримінальною, а документи на квартиру в наявності у ОСОБА\_20 в повному обсязі, ОСОБА\_17 списав матеріали висновком, та відніс його керівництву на погодження. Зранку 09.12.2016 р. адвокат ОСОБА\_6 заїхав до Малиновського відділу поліції, та забрав належним чином оформлену копію висновку, що передбачав ОСОБА\_20 , як належного добросовісного набувача та відсутність в її діях будь-якого складу кримінального правопорушення. Зазначені покази взагалі не викривають обвинувачених у вчиненні буд-якого злочину.
**2.9. Свідок ОСОБА\_65 під час судового розгляду показав**, що в органах поліції працював з 23.11.2003 р. На посаді начальника Малиновського відділу поліції - з 15.11.2016 р. В Малиновському відділі поліції на посаді оперуповноваженого на лінії шахрайства до 16.11.2016 р. працював ОСОБА\_7 . Також з ним на цьому напрямку працював оперуповноважений ОСОБА\_17 , робочий кабінет якого був разом з ОСОБА\_7 . Заява ОСОБА\_18 була розписана заступником начальника – начальником кримінальної поліції ОСОБА\_66 на заступника начальника відділу кримінальної поліції ОСОБА\_67 (ЖЄО №30753). Зазначені покази взагалі не викривають обвинувачених у вчиненні буд-якого злочину.
**2.10. Свідок ОСОБА\_68 під час судового розгляду показав**, що працює заступником начальника кримінальної поліції Малиновського відділу поліції з 15.11.2016 р. У відділі кримінальної поліції Малиновського відділу поліції на посаді оперуповноваженого на лінії шахрайства працював ОСОБА\_7 . Також з ним на цьому напрямку працював оперуповноважений ОСОБА\_17 , робочий кабінет якого був разом з ОСОБА\_7 . Висновок по матеріалам ЖЄО погоджувався ОСОБА\_69 в графі «погоджено», у зв\`язку з тим, що ОСОБА\_17 не встановив ознак складу злочину. ОСОБА\_17 чи ОСОБА\_7 до ОСОБА\_70 з проханням розписати заяву ОСОБА\_18 на них не звертались. Зазначені покази взагалі не викривають обвинувачених у вчиненні буд-якого злочину.
**2.11. Свідок ОСОБА\_71 під час судового розгляду показала**, що працювала в органах поліції на посаді інспектора з 07.11.2015 р. В її функціональні обов\`язки входило патрулювання відповідної ділянки и відпрацювання викликів, які поступають на спецлінію «102». 09.12.2016 р. ОСОБА\_72 перебувала в складі екіпажу «Благо-351» разом з колегою ОСОБА\_73 . Перебуваючи на чергуванні вони отримали виклик по спецлінії «102» про те, що на АДРЕСА\_10 невідомі особи в масках і зі зброєю блокували автомобіль та достають з нього водія. По прибуттю на місце було встановлено, що відбувається затримання осіб співробітниками УВБ та прокуратури. Ця інформація була передана до чергової частини управління патрульної поліції, а також до чергової частини Шевченківського відділу поліції. Протокол про адмінправопорушення не складався. Зазначені покази взагалі не викривають обвинувачених у вчиненні буд-якого злочину.
**2.12. Свідок ОСОБА\_74 під час судового розгляду показав**, що працював в органах поліції на посаді інспектора з 07.11.2015 р. В його функціональні обов\`язки входило патрулювання відповідної ділянки и відпрацювання викликів, які поступають на спецлінію «102». 09.12.2016 р. ОСОБА\_75 перебував в складі екіпажу «Благо-351» разом з колегою ОСОБА\_76 .. Перебуваючи на чергуванні вони отримали виклик по спецлінії «102» про те, що на АДРЕСА\_10 невідомі особи в масках і зі зброєю блокували автомобіль та достають з нього водія. По прибуттю на місце було встановлено, що відбувається затримання осіб співробітниками УВБ та прокуратури. Ця інформація була передана до чергової частини управління патрульної поліції, а також до чергової частини Шевченківського відділу поліції. Протокол про адмінправопорушення не складався. Крім цього, з боку співробітників УВБ на місці події була поставлена задача знайти понятих для участі у слідчих діях. Біля кафе «Макдональдс» ОСОБА\_77 було запрошено до участі у слідчих в якості понятого ОСОБА\_78 , що проходив повз. Зазначені покази взагалі не викривають обвинувачених у вчиненні буд-якого злочину.
**2.13. Свідок ОСОБА\_79 ** під час судового розгляду показав, що був першого разу запрошений до участі у слідчих діях біля кафе Макдональдс (5-та ст. В.Фонтану) співробітником патрульної поліції. Участь при помітці грошових коштів у слідчому управлінні за адресою: м. Одеса, вул. С. Ріхтера, 2а не приймав. За результатами проведення слідчих дій на 5-та ст. В.Фонтану підписував якісь документи, що надавав співробітник поліції чи прокуратури, які саме не пам\`ятає, про що в них йшлося також не пам\`ятає. Підтверджує наявність тілесних ушкоджень у затриманих осіб, а також пошкодження автомобіля «Lexus RX-330». Зазначені покази взагалі не викривають обвинувачених у вчиненні буд-якого злочину.
**2.14. Свідок ОСОБА\_80 до суду не з\`явився**, під час судового розгляду був оглянутий відеозапис, на якому ОСОБА\_81 категорично відмовився від прибуття до суду, навіть за активним сприянням суду (9 ухвал про привід) на протязі більше, ніж 15 судових засідань, очевидно керується інструкціями іншої особи, вірогідно співробітника УВБ. Співробітники поліції, що виконували привід, не змогли доставити ОСОБА\_78 до суду, у зв\`язку з тим, що останній сів на землю, почав роздягатися, скаржитись на стан здоров\`я, чим підтвердив вперте небажання бути допитаним під присягою у суді в якості свідка, поводив себе зухвало, погрожував співробітникам поліції.
**2.15. Свідок ОСОБА\_82 під час судового розгляду показала**, що у 2016 р. вона разом з чоловіком була затримана та звинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 КК України. При затриманні отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді перелому спини. В подальшому, після виходу зі слідчого ізолятора, почала здійснювати заходів щодо активізації розслідування кримінального провадження, де вона була потерпілою. Паралельно намагалась побудувати позицію захисту по справі, де вона була підозрюваною. В процесі оскарження дій співробітників поліції була направлена до слідчого відділу прокуратури Одеської області, де її перенаправили до слідчого ОСОБА\_83 та ОСОБА\_84 , як до «спеціалістів по адвокатам». В ході спілкування ОСОБА\_85 поскаржилась слідчому ОСОБА\_86 , що адвокат, що здійснює захист її чоловіка, просить за свої послуги 3000 доларів (зміна запобіжного заходу чоловіку), яких у неї на той момент не було. ОСОБА\_87 заявив, що питання можна вирішити інакше, пожертвував адвокатом. При цьому ОСОБА\_87 зобов\`язався допомогти у звільненні з під варти її чоловіка. Після цього слідчий ОСОБА\_87 познайомив ОСОБА\_88 з оперуповноваженим УВБ ОСОБА\_89 , який заявив, що адвокати – це звична справа. Для запевнення ОСОБА\_90 у своїх силах ОСОБА\_87 демонстрував на комп\`ютері аудіозаписи та відеозаписи за участю адвокатів ОСОБА\_6 та ОСОБА\_5 , їх затримання, демонстрував зміст мобільного телефону ОСОБА\_6 , програму для розблокування телефону та месенджерів. Слідчий ОСОБА\_87 хвалився, що вирішили її питання (вказуючи на потерпілу), і питання з чоловіком ОСОБА\_90 можна вирішити. Перебуваючи у скрутних життєвих обставинах, ОСОБА\_85 була вимушена погодитись на пропозицію ОСОБА\_83 спровокувати адвоката чоловіка до передачі нібито хабара судді через адвоката. В подальшому ОСОБА\_87 та ОСОБА\_91 інструктували ОСОБА\_88 щодо бесіди з адвокатом з використанням спеціальних питань та споряджали спецзасобами звукозапису. Після першої зустрічі з адвокатом аудіозаписи не влаштували ОСОБА\_83 та ОСОБА\_92 , та вони продовжили інструктувати ОСОБА\_88 щодо провокації адвоката, зокрема через передачу грошових коштів адвокату під виглядом хабаря. В подальшому ОСОБА\_85 оформила заяву про вимагання з неї адвокатом хабара для передачі судді з метою змінити запобіжний захід її чоловіку будь-яким чином. В подальшому адвокат був затриманий, а згодом звільнений. Чоловік ОСОБА\_90 при цьому був звільнений з-під варти. Коли ОСОБА\_85 звернулась до слідчого ОСОБА\_83 з запитанням що далі робити, слідчий ОСОБА\_87 відповів, що ОСОБА\_85 не мала підписувати договір з адвокатом, а з огляду на підписання ОСОБА\_93 договору – слідчий ОСОБА\_87 нічим допомогти не зможе. В подальшому ОСОБА\_85 звернулась до прокуратури з заявою за ст. 370 КК України про провокацію злочину з боку ОСОБА\_83 та ОСОБА\_92 , які скористались її тяжкими життєвими обставинами. Зазначені покази взагалі не викривають обвинувачених у вчиненні буд-якого злочину.
**2.16. Свідок ОСОБА\_94 під час судового розгляду показав**, що здійснює індивідуальну адвокатську діяльність з 22.06.2012 р. на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2234 за адресою: АДРЕСА\_11 . 09.12.2017 р. близько 14.45 був повідомлений з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області про призначення його адвокатом ОСОБА\_6 та оформлення доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА\_6 , який відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважається затриманим. Інформація про затримання ОСОБА\_6 до Центру надійшла від начальника другого слідчого відділу прокуратури Одеської області ОСОБА\_95 . Прибувши на місце затримання ОСОБА\_6 адвоката ОСОБА\_96 до затриманого співробітниками прокуратури Одеської області допущено не було без наведення будь-яких підстав та обґрунтувань, чим було грубо порушено право ОСОБА\_6 на захист, а ОСОБА\_97 , як адвоката, на безперешкодне здійснення адвокатської діяльності. Після затримання на обличчі ОСОБА\_6 були явно видимі сліди тілесних ушкоджень. При спілкуванні з ОСОБА\_6 останній пояснив, що будь-якого кримінального правопорушення не скоював, затриманий нібито за отримання неправомірної вигоди, хоча насправді отримав гонорар від свого клієнта. Зазначені покази взагалі не викривають обвинувачених у вчиненні буд-якого злочину.
**2.17. Свідок ОСОБА\_38 під час судового розгляду показав**, що станом на 01.12.2016 р. був відповідальним секретарем ГО «СББЕЗКУ», та мав наміри здобути посаду помічника адвоката ОСОБА\_6 , проходячи перевірку на відповідність цій посаді. В його обов\`язки на той момент входили функції секретаря та діловода. Робоче місце знаходилось в робочому кабінеті адвоката ОСОБА\_5 за столом напроти вхідної двері. Офіс був розміщений за адресою: АДРЕСА\_7 . 01.12.2016 р. близько 18 год. до робочого кабінету адвоката ОСОБА\_6 зайшла невідома до цього жінка, 30-35 років, була одягнена у спортивний зимовий одяг чорного кольору, при собі мала маленьку жіночу сумочку. Через декілька хвилин адвокат ОСОБА\_6 покликав адвоката ОСОБА\_5 до свого робочого кабінету та представив йому жінку, що прийшла. Вони втрьох про щось спілкувались на протязі близько 30-40 хвилин, про що конкретно ОСОБА\_98 відомо не було. Після цього жінка вийшла з кабінету, попрощалась та пішла. По виходу жінки, адвокат ОСОБА\_6 повідомив, що у нього з\`явився новий клієнт – Лікар Діна, та попрохав ОСОБА\_99 підготувати проект адвокатського досьє та договору про надання правових послуг від 01.12.2016 р. до кінця наступного дня, при цьому передав реквізити Лікар Д. Наступного дня, близько 11-12 год. до офісу та робочого кабінету адвоката ОСОБА\_6 зайшов невідомий ОСОБА\_98 чоловік, якого адвокат ОСОБА\_6 називав на ім\`я ОСОБА\_39 . ОСОБА\_39 був середнього зросту (близько 175 см), товстуватої статури, волосся чорне, пряме, зачіска «на бік» коротка, акуратна, був одягнений у темні джинси та дубльонку чорного кольору з міховим ворітником, лакові чорні туфлі. Бесіда між адвокатом ОСОБА\_6 та ОСОБА\_40 відбувалася не більше 20 хвилин, після чого адвокат ОСОБА\_6 провів ОСОБА\_100 до дверей та попрощався. Повертаючись до свого робочого кабінету, було видно, що адвокат ОСОБА\_6 був задоволений зустріччю з ОСОБА\_40 , та повідомив вголос, що копії документів по ОСОБА\_41 може і вдасться отримати за декілька днів, не оформлюючи адвокатського запиту. Про які документи йшлось мені не було відомо, однак із змісту та суті сказаного ОСОБА\_101 прийшов до висновку, що це первинна документація на квартиру ОСОБА\_41 , що необхідна була для побудови позиції захисту. Наступного разу він бачив ОСОБА\_100 зранку (близько 11 год.) 05.12.2016 р., коли той приніс якісь документи та передав їх адвокату ОСОБА\_6 , як стало пізніше відомо це були копії первинних документів на квартиру Лікар Д. Адвокат ОСОБА\_6 при цьому декілька разів вголос нарікав на те, що Лікар ОСОБА\_102 чомусь уникає підписання договору, та поводить себе невідповідно ситуації. Ввечері 08.12.2016 р. ОСОБА\_101 знаходився на своєму робочому місці в офісі за адресою: АДРЕСА\_7 . Близько 18 год. 30 хв. до офісу прийшла ОСОБА\_20 , яка була схвильована, та шукала адвоката ОСОБА\_6 , посилаючись на домовленість з ним про зустріч. ОСОБА\_101 відповів, що ОСОБА\_6 не має на місці, однак скоро має бути. ОСОБА\_41 залишилась чекати адвоката ОСОБА\_6 на дивані в робочому кабінеті адвоката ОСОБА\_5 . Чекала близько години. При цьому поводила себе знервовано. Після цього ОСОБА\_98 на телефон зателефонував ОСОБА\_5 та повідомив, що він разом з адвокатом ОСОБА\_6 під\`їжджають до офісу, та що адвокат ОСОБА\_6 просить ОСОБА\_20 вийти до машини у зв\`язку з нестачею часу. Наступного дня ОСОБА\_98 стало відомо, що адвоката ОСОБА\_6 та адвоката ОСОБА\_5 було затримано співробітниками УВБ та прокуратури Одеської області за нібито скоєння кримінального правопорушення, пов\`язаного з клієнтом адвоката ОСОБА\_6 - Лікар Діною. Приїхавши на місце затримання в районі кафе «Макдональдс» на Черняховського ОСОБА\_101 побачив адвокатів ОСОБА\_6 та ОСОБА\_5 з видимими тілесними пошкодженнями на обличчі. Крім цього, на місці затримання вже перебував адвокат ОСОБА\_15 , який був обурений тим, що його не допускають до затриманих, як адвоката. Зазначені покази взагалі не викривають обвинувачених у вчиненні буд-якого злочину.
**2.18. Свідок ОСОБА\_103 під час судового розгляду показала**, що у 2016 р. займала посаду керівника ПОГ «Алеторія», що здійснює господарську діяльність у сфері надання малому бізнесу бухгалтерських послуг. Офіс ПОГ «Алеторія» фактично розміщується на першому поверсі двоповерхової офісної будівлі за адресою: АДРЕСА\_7 . На другому поверсі зазначеної офісної будівлі розміщуються кабінети адвокатів ОСОБА\_6 , ОСОБА\_5 , ОСОБА\_14 , Адвокатського бюро «Слуцький та партнери». Робочий стіл ОСОБА\_104 розміщений у кабінеті таким чином, що всіх, хто заходять з вулиці, вона бачить. 01 грудня 2016 р. близько 18 год. до офісу зайшла невідома жінка та попрямувала на другий поверх до адвокатів. Виглядала жінка невпевненою. Була одягнута у зимовий одяг (дуті куртка та штанці) чорного кольору, у руках при цьому тримала строгу жіночу сумочку, що взагалі не відповідала стилю її вбрання. Орієнтовно через 10-15 хвилин ОСОБА\_105 закінчила роботу та поїхала додому. Наступного дня ОСОБА\_105 спитала у ОСОБА\_5 про жінку, що приходила після закінчення робочого дня, на що він відповів, що це прийшов новий клієнт до адвоката ОСОБА\_6 , у неї якісь проблеми з придбанням квартири. 08.12.2016 р. близько 18 год. 30 хв. до офісу зайшла та сама жінка, що приходила 01.12.2016 р., та попрямувала на другий поверх до адвокатів. На той час адвокатів на робочому місці не було. В кабінеті лишався помічник адвоката ОСОБА\_6 . ОСОБА\_38 . Через 20 хвилин ОСОБА\_105 закінчила роботу та поїхала додому. Жінка до того часу не виходила. 09.12.2016 р. близько 16.00 ОСОБА\_106 стало відомо, що ОСОБА\_5 та ОСОБА\_6 були затримані нібито за отримання неправомірної вигоди. Цього ж дня близько 21.00 в офісі за адресою: АДРЕСА\_7 був проведений незаконний обшук всіх приміщень, в яких розташовані: робочі місця адвокатів ОСОБА\_14 , ОСОБА\_5 , ОСОБА\_6 , Адвокатське бюро «Слуцький та партнери», ПОГ «Алеторія», ТОВ «ПКБ». Зазначені покази взагалі не викривають обвинувачених у вчиненні буд-якого злочину.
**3. Докази, які були надані стороною обвинувачення, досліджені під час судового провадження**
Прокурор вважає, що вина ОСОБА\_5 , ОСОБА\_6 , ОСОБА\_7 доведена доказами, дослідженими під час судового розгляду: показаннями потерпілої; матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД), які проводились відносно ОСОБА\_5 , ОСОБА\_6 , ОСОБА\_7 , а саме: дорученням оперативному підрозділу (в порядку ст. 40 КПКУ) №17/1/2-5603т від 05.12.2016 р., постановою про проведення контролю за вчиненням злочину №15/5669т від 08.12.2016 р., постановою про використання заздалегідь ідентифікованих (помічних) засобів №15/5670т від 08.12.2016 р., дорученням оперативному підрозділу (в порядку ст. 36 КПКУ) №15/5671т від 08.12.2016 р., постановою про розсекречення матеріалів носіїв інформації №15/281т від 20.01.2017 р., постановою про розсекречення матеріалів №15/2154т від 11.05.2017 р., ухвалою Апеляційного суду Одеської області №7689т від 06.12.2016 р., №7688т від 06.12.2016 р., №7687т від 06.12.2016 р., протоколами за результатами проведення НСРД №№744т, 743т, 742т від 27.12.2016 р., оптичними носіями: карти пам\`яті Мікро SDHC інв. №174т, 175т, 177т, 178т, 179т від 07.12.2016 р.; документами: заявою потерпілої ОСОБА\_20 ; протоколом огляду, ідентифікації, помітки та вручення грошових коштівв від 09.12.2016 з додатком ксерокопіями грошових коштів (а.с. 75-95 т. 1); протоколом огляду грошових коштів, оптичним диском та флешнакопичувачем, доданими до протоколів; дорученням оперативному підрозділу від 06.12.2016 про виділення грошових коштів (а.с. 71, т.1); протоколом огляду телефону ОСОБА\_6 з додатком фото таблицею (а.с. 155-182, т. 4), висновком компьютерно-технічної експертизи та іншими; речовими доказами: грошовими коштами, вилученими в автомобілі, яким користувався обвинувачений
**ОСОБА\_6 . Докази, на які посилається сторона захисту:**
?Копія клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю від 20.04.2017 р.
?Копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 24.04.2017 р. по справі № 522/7454/17.
?Копія протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 18.05.2017 р.
?Копія опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали суду від 18.05.2017 р.
?Копія роздруківки інформації про вхідні та вихідні телефонні з\`єднання з абонентським номером НОМЕР\_4 , а також телефонних трафіків з визначенням азимуту та адреси базової станції за період з 26.11.2016 по 09.12.2016 р.
?Копія клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 15.05.2017 р.
?Копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 01.06.2017 р. по справі № 522/8837/17.
?Копія протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 20.06.2017 р.
?Копія опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали суду від 20.06.2017 р.
?Копія журналу вихідних та внутрішнього обігу документів УВБ в Одеській області ДВБ НП України за період з 05.12.2016 по 07.12.2016 р.
?Копія клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 15.05.2017 р.
?Копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 01.06.2017 р. по справі № 522/8837/17.
?Копія протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 23.06.2017 р.
?Копія опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали суду від 23.06.2017 р.
?Копія книги обліку вхідної кореспонденції другого слідчого відділу прокуратури Одеської області за період з 05.12.2016 по 07.12.2016 р.
?Копія клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 26.06.2017 р.
?Копія супровідного листа та ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 30.06.2017 р. по справі № 522/23693/16-к.
?Копія протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 14.07.2017 р.
?Копія опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали суду від 14.07.2017 р.
?Копія журналу скарг громадян, що надійшли під час особистого прийому УВБ в Одеській області ДВБ НП України за період з 05.12.2016 по 07.12.2016 р.
?Копія адвокатського запиту до Ради адвокатів Одеської області вх. № 263/017-16 від 22.12.2016 р.
?Копія відповіді з Ради адвокатів Одеської області від 28.12.2016 р. за № 585/0/9-16 з додатком.
?Копія адвокатського запиту до регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області від 18.04.2017 р.
?Копія відповіді регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області від 20.04.2017 р. за № 03-05/460 з додатком.
?Копія листа дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 22.12.2016 р. за вих. № 829/0/9-16 з додатком.
?Копія відповіді на лист до дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 29.12.2016 р. та копія письмових пояснень адвоката ОСОБА\_6
?Копія супровідного листа з додатком копії рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 11.04.2017 р.
?Копія скарги на бездіяльність слідчого до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 31.01.2017 р.
?Копія супровідного листа та копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 13.02.2017 р. по справі № 522/2088/17.
?Копія скарги на незаконне проведення обшуку приміщень, до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 02.02.2017 р.
?Копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 27.02.2017 р. по справі № 522/2209/17.
?Копія скарги на бездіяльність слідчого до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 03.03.2017 р.
?Копія супровідного листа та копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 16.03.2017 р. по справі № 522/4233/17.
?Копія скарги на бездіяльність слідчого до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 14.03.2017 р.
?Копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 31.03.2017 р. по справі № 522/4833/17.
?Копія постанови про скасування постанови про відмову в задоволенні клопотання від 20.03.2017 р.
?Копія відповіді слідчого від 20.04.17 та копія постанови про часткове задоволення клопотання від 23.03.2017 р.
?Копія скарги на бездіяльність слідчого до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 17.03.2017 р.
?Копія супровідного листа та копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 23.03.2017 р. по справі № 522/5209/17.
?Копія повідомлення про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України від 04.04.2017 р.
?Копія заяви про роз\`яснення ухвали слідчого судді до Приморського районного суду м. Одеси від 26.04.2017 р.
?Копія супровідного листа та копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 05.05.2017 р. про роз\`яснення ухвали суду.
?Копія скарги на бездіяльність слідчого та постанову про відмову в задоволенні клопотання до Приморського районного суду м. Одеси від 05.04.2017 р.
?Копія супровідного листа та копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 13.04.2017 р. по справі № 522/6636/17.
?Копія скарги на бездіяльність слідчого до Приморського районного суду м. Одеси від 26.04.2017 р. та копія клопотання про залишення скарги без розгляду від 18.05.2017 р.
?Копія заяви про вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 359 КК України до УСБУ в Одеській області від 19.04.2017 р.
?Копія скарги в порядку ст. 303 КПК України до Приморського районного суду м. Одеси від 26.04.2017 р.
?Копія супровідного листа та копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 28.04.2017 р. по справі № 522/7830/17.
?Копія відповіді УСБУ в Одеській області від 11.05.2017 р. за № 65/16/3013
?Копія заяви про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України до прокуратури Одеської області від 08.02.2017 р. за вх. № 649.
?Копія заяви про видачу витягу з ЄРДР до прокуратури Одеської області від 28.02.2017 р. за вх. № 1078.
?Копія скарги в порядку ст. 303 КПК України до Приморського районного суду м. Одеси від 02.03.2017 р.
?Копія супровідного листа та копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 10.03.2017 р. по справі № 522/4165/17.
?Копія витягу з ЄРДР за № 42017160000000382 від 20.03.2017 р.
?Копія скарги щодо незаконного проведення стосовно адвоката негласних слідчих (розшукових) дій до УСБУ в Одеській області від 19.12.2016 р. за вх. № с-78.
?Копія відповіді УСБУ в Одеській області від 02.01.2017 р. за вих. № 65/4/с-78/389.
?Копія відповіді заступника прокурора Одеської області від 16.01.2017 р. за вих. № 15-4109-16.
?Копія клопотання до апеляційного суду Одеської області від 22.12.2016 р. щодо недопущення фальсифікації співробітниками УВБ в Одеській області та прокуратури матеріалів кримінального провадження в частині заміни НСРД відносно адвокатів.
?Копія відповіді апеляційного суду Одеської області від 26.12.2016 р. за вих. № 31129/16.
?Копія скарги в порядку ст. 303 КПК України до Приморського районного суду м. Одеси від 31.01.2017 р.
?Копія супровідного листа та копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 03.02.2017 р. по справі № 522/2086/17.
?Копія заяви про видачу витягу з ЄРДР до прокуратури Одеської області від 09.02.2017 р. за вх. № 667.
?Копія повідомлення про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України до прокуратури Одеської області від 28.02.2017 р. за вх. № 1077.
?Копія скарги в порядку ст. 303 КПК України до Приморського районного суду м. Одеси від 02.03.2017 р.
?Копія супровідного листа та копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 09.03.2017 р. по справі № 522/4162/17.
?Копія витягу з ЄРДР за № 42017160000000277 від 16.02.2017 р.
?Копія заяви про залучення до провадження як потерпілого ОСОБА\_6 від 15.03.2017 р. за вх. № 1409.
?Копія постанови про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА\_6 від 16.03.2017 р. по к/п № 42017160000000277 внесеному до ЄРДР 16.02.2017 р.
?Копія скарги на бездіяльність слідчого та постанову про відмову у визнанні потерпілим до Приморського районного суду м. Одеси від 21.03.2017 р.
?Копія супровідного листа та копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 12.04.2017 р. по справі № 522/5428/17.
?Копія заяви ОСОБА\_6 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України до прокуратури Одеської області від 30.01.2017 р. за вх. № 459.
?Копія скарги в порядку ст. 303 КПК України до Приморського районного суду м. Одеси від 01.02.2017 р.
?Копія супровідного листа та копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 07.02.2017 р. по справі № 522/2155/17.
?Копія витягу з ЄРДР за № 42017160000000276 від 16.02.2017 р.
?Копія клопотання про проведення судово-медичної експертизи від 23.03.2017 р. за вх. № 1618 по к/п № 42017160000000276 внесеному до ЄРДР 16.02.2017 р.
?Копія постанови про відмову у задоволенні заявленого клопотання від 29.03.2017 р.
?Копія скарги на бездіяльність слідчого та постанову про відмову у задоволенні клопотання до Приморського районного суду м. Одеси від 04.04.2017 р.
?Копія виклику прокурора до суду по справі № 522/6486/17
?Копія супровідного листа та копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.04.2017 р. по справі № 522/6486/17.
?Копія клопотання про проведення необхідних слідчих дій по к/п № 42017160000000276 внесеному до ЄРДР 16.02.2017 р. від 11.04.2017 р. за вх. № 2017.
?Копія клопотання про долучення доказів до матеріалів кримінального провадження по к/п № 42017160000000276 внесеному до ЄРДР 16.02.2017 р. від 12.04.2017 р. за вх. № 2045.
?Копія матеріалів ЕО № 1674 від 17.01.2017 р. Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області за заявою ОСОБА\_6
?Копія матеріалів ЕО № 33221 від 12.12.2017 р. Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області за фактом виявлення у ОСОБА\_6 тілесних ушкоджень.
?Копія матеріалів ЕО № 33955 від 20.12.2017 р. Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області за фактом виявлення у ОСОБА\_6 тілесних ушкоджень.
?Копія матеріалів ЕО № 24877 від 09.12.2017 р. Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області за повідомленням ОСОБА\_107
?Копія адвокатського запиту до КУ Одеської міської станції швидкої медичної допомоги.
?Копія відповіді на адвокатський запит від КУ Одеської міської станції швидкої медичної допомоги від 27.12.2016 р. за вих. №. 867 з додатком.
?Копія адвокатського запиту до медичної компанії «Інто-сана».
?Копія відповіді на адвокатський запит від медичної компанії «Інто-сана» від 29.12.2016 р. за вих. № 497 з додатками.
?Копія адвокатського запиту до Ізолятору тимчасового тримання ГУНП в Одеської області.
?Копія відповіді на адвокатський запит від ІТТ ГУНП в Одеській області від 11.01.2017 р. за вих. №. 27/676 з додатками.
?Копія адвокатського запиту до Одеського слідчого ізолятора ОУВП № 21 УДПСУ.
?Копія відповіді на адвокатський запит від Одеського слідчого ізолятора ОУВП № 21 УДПСУ від 26.01.2017 р. за вих. 5/12-1245.
?Копія висновку № 1/17-Є експертного, автотоварознавчогодослідження з визначення матеріального збитку нанесеного власникові автомобіля LexusRX 330, реєстраційний номер НОМЕР\_1 .
?Копія заяви про видачу копії технічного запису судового засідання від 23.01.2017 р. до Приморського районного суду м. Одеси.
?CDдиск з записом судового засідання від 12.12.2016 р. щодо розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА\_6
?Копія заяви про видачу копії технічного запису судового засідання від 20.12.2016 р. до Апеляційного суду Одеської області.
?CDдиск з записом судового засідання від 14.12.2016 р. щодо розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого суді про обрання запобіжного заходу ОСОБА\_6
?Копія положення про ордер адвоката та порядок ведення реєстру ордерів
?Копія журналу обліку ордерів адвоката ОСОБА\_6
?Копія адвокатського досьє № 002 від 01.12.2016 р.
?Копія витягу (з ЄРДР) з кримінального провадження №42017160000000379 від 28.02.2017 р.
?Копія повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України за вх. №1076 від 18.02.2017 р.
?Скарга в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, ст. 13 Конвенції з прав людини та її основоположних свобод до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 02.03.2017 р. про визнання бездіяльності (невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за )
?Копія клопотання про розгляд скарги за відсутності скаржника від 07.03.2017 р.
?Копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 10.03.2017 р.
?Копія супровідного листа до ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 10.03.2017 р. з відміткою про одержання 13.03.2017 р. прокуратурою Одеської області
?Повідомлення за вих. №15-3376-17 від 28.03.2017 р. про виконання ухвали слідчого судді Приморського районного суду від 10.03.2017 р. про внесення до ЄРДР відомостей про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України
?Скарга в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, ст. 13 Конвенції з прав людини та її основоположних свобод до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 13.04.2017 р. про зобов\`язання внесення в ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 382)
?Копія клопотання про розгляд скарги за відсутності скаржника від 20.04.2017 р.
?Копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 24.04.2017 р. по справі №522/7090/17 про зобов\`язання внесення в ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 382 КК України
?Копія повідомлення прокуратури Одеської області від 22.02.2017 р. за вих. № 15-4109-16 ОСОБА\_6 про внесення до ЄРДР відомостей за ч. 1 ст. 367 КК України
?Адвокатський запит до командира батальйону особливого призначення ГУНП в Одеській області про залучення співробітників до затримання ОСОБА\_6 , що мало місце 09.12.2016 р. за вх. №1аз від 20.01.2017 р.
?Відповідь командира батальйону особливого призначення ГУНП в Одеській області адвокату ОСОБА\_15 про залучення співробітників до затримання ОСОБА\_6 , що мало місце 09.12.2016 р. за вих. №23/48 від 25.01.2017 р.
?Адвокатський запит адвоката ОСОБА\_15 до начальника ГУНП в Одеській області про залучення КОРДУ від 20.12.2016 р. (вх. №56/АЗ від 20.01.2017 р.)
?Відповідь ГУНП в Одеській області на адвокатський запит про залучення співробітників до затримання ОСОБА\_6 , що мало місце 09.12.2016 р. за вих. №23/48 від 25.01.2017 р. за вих. №8/34 від 25.01.2016 р.
?Адвокатський запит адвоката ОСОБА\_15 до Управління «Корпусу оперативно-раптової дії» поліції особливого призначення про залучення КОРДУ від 20.12.2016 р.
?Відповідь Управління «Корпусу оперативно-раптової дії» поліції особливого призначення на адвокатський запит про залучення співробітників КОРД до затримання ОСОБА\_6 , що мало місце 09.12.2016 р. за вих. №23/48 від 25.01.2017 р. за вих. №8/49 від 06.02.2017 р.
?Копія адвокатського запиту адвоката ОСОБА\_15 до ДВБ НП України про залучення КОРДУ від 06.02.2016 р.
?Відповідь ДВБ НП України на адвокатський запит адвоката ОСОБА\_15 про залучення співробітників КОРД до затримання ОСОБА\_6 , що мало місце 09.12.2016 р. за вих. №1/аз/42-11/04-2017 від 15.02.2017 р. від 25.01.2017 р. за вих. №8/49 від 06.02.2017 р.
?Копія скарги на бездіяльність слідчого від 01.03.2017 р. за вх. №11119 до прокуратури Одеської області
?Копія відповіді прокуратури Одеської області від 24.03.2017 р. за вих. № 15-4109-16
?Копія скарги на бездіяльність слідчого від 01.03.2017 р. за вх. №11120 до прокуратури Одеської області
?Копія відповіді прокуратури Одеської області від 24.03.2017 р. за вих. № 15-4109-16
?Копія заяви до Консультативної ради при прокуратурі Одеської області від 16.02.2017 р.
?Копія відповіді ГПУ від 28.04.2017 р. за вих. № 17/7-р
?Копія відповіді прокуратури Одеської області від 19.05.2017 р. за вих. №15-3377-17
?Копія клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження від 01.06.2017 р.
?Копія відповіді прокуратури Одеської області про відмову від задоволенні клопотання та копія постанови про відмову в задоволенні клопотання від 16.06.2017 р.
?Копія заяви про відвід слідчого по к/п 4201716000000272 від 23.03.2017 р. до Приморського районного суду м. Одеси
?Копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 04.04.2017 р. по справі №522/5637/17
?Копія адвокатського запиту до ОНДЕКЦ МВС України від 14.04.2017 р.
?Копія відповіді на адвокатський запит ОНДЕКЦ МВС України від 18.04.2017 р. за вих. №19/116-7489
?Копія адвокатського запиту до прокурора Одеської області від 16.05.2017 р. за вх. №2709
?Копія відповіді на адвокатський запит від прокуратури Одеської області від 22.05.2017 р. за вих. №17/1/2-11501-17
?Копія адвокатського запиту до ГУНП в Одеській області від 06.06.2017 р. за вх. №413/аз
?Копія відповіді на адвокатський запит від ГУНП в Одеській області від 12.06.2017 р. за вих. №14/1-с-74/аз
?Копія адвокатського запиту до НП України від 13.06.2017 р.
?Відповідь НП України від 23.06.2017 р. за вих. № 116аз/29/5/01-2017
?Копія скарги на бездіяльність слідчого та відмову у задоволенні клопотання від 13.05.2017 р. до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси
?Копія відповіді прокуратури Одеської області від 19.06.2017 р. за вих. №15-4109-16
?Копія скарги на прийняття рішення про завершення досудового розслідування від 27.06.2017 р. за вх. №3567 до органів прокуратури
?Копія відповіді прокуратури Одеської області від 30.06.2017 р. за вих. №17/1/2-410916
?Копія скарги на неправомірні дії слідчого від 03.07.2017 р. за вх. №3663 до прокуратури Одеської області
?А також на документи, що містяться в матеріалах кримінального провадження.
Стороною захисту при судовому розгляду заявлено клопотання про визнання усіх доказів сторони обвинувачення в даному кримінальному провадженні недопустимими, проти чого заперечує прокурор.
**5. Висновки суду щодо клопотань сторін про недопустимість доказів , і мотиви з яких суд відкидає докази обвинувачення**
Конституційний Суд України у рішенні № 12-рп/2011 від 20 жовтня 2011 року у справі №1-31/2011 за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення ч.3 ст. 62 Конституції України вказав, що визнаватися допустимими і використовуватись як доказ в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
**_a. _Щодо підозри**
Обвинувачений ОСОБА\_6 є адвокатом, повноваження якого посвідчені відповідно до свідоцтва № НОМЕР\_5 , виданого 16.11.2016 Радою адвокатів Одеської області на підставі рішення №52 від 16.11.2016 р., що визнається сторонами.
Обвинувачений ОСОБА\_5 є адвокатом, повноваження якого посвідчені відповідно до свідоцтва № НОМЕР\_6 , виданого 16.11.2016 Радою адвокатів Одеської області на підставі рішення №52 від 16.11.2016 р., що визнається сторонами.
Стаття 131-2 Конституції України визначає, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується (ст. 59 Конституції України на момент подій квітня 2016 року і ст. 131-2 Конституції України на час письмового повідомлення про підозру).
У ст. 5 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб; держава створює незалежні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 480 КПК України** **особливий порядок кримінального провадження застосовується стосовно адвоката. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України письмове повідомлення про підозру адвокату здійснюється Генеральним прокурором, його заступником, керівником регіональної прокуратури в межах його повноважень.
Аналогічна вимога закону міститься в п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що повідомлення про підозру адвоката може бути здійснено виключно прокурором області.
10 грудня 2016 року виконуючим обов\`язки прокурора Одеської області старшим радником юстиції ОСОБА\_108 по даному кримінальному провадженню винесено та підписано письмове повідомлення про підозру адвокатам ОСОБА\_6 та ОСОБА\_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого п. 2 ст. 27 та ч. 3 ст. 368 КК України (а.с. 1-5, 29-33, т.2).
Цього ж дня повідомлення про підозру було вручено прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області старший радник юстиції ОСОБА\_8 за дорученням в.о. прокурора Одеської області старшого радника юстиції ОСОБА\_37 адвокатам ОСОБА\_6 та ОСОБА\_5 (а.с. 1-5, 29-33, т.2).
Щодо процесу здійснення письмової підозри адвокату, суд погоджується із позицією п\`яти суддів Великої палати Верховного суду, висловленої в спільній Окремій думці на постанову від 8 листопада 2018 року в справі № 800/536/17.
Підозрою є обґрунтоване припущення слідчого та/або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення. Праву підозрюваного «знати, у вчинені якого кримінального правопорушення його підозрюють» (пункт 1 частини третьої статті 42 КПК) кореспондує обов\`язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз\`яснити її зміст.
Повідомлення про підозру - один з найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.
Цим актом у кримінальному провадженні вперше формулюється та обґрунтовується підозра конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Викладена в письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності в кримінальному провадженні, і в такий спосіб з\`являються можливості для підозрюваного впливати на наступне формулювання обвинувачення.
Сформульована підозра встановлює межі, в рамках яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний, його захисник отримують можливість цілеспрямовано реалізовувати функцію захисту. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов\`язків, визначених статтею 42 КПК.
Загальний порядок повідомлення про підозру передбачений главою 22 КПК, яка має назву «Повідомлення про підозру» та складається з таких статей: «Випадки повідомлення про підозру» (стаття 276); «Зміст письмового повідомлення про підозру» (стаття 277); «Вручення письмового повідомлення про підозру» (стаття 278). Тож законодавець пов\`язує процесуальну діяльність із повідомлення про підозру з *сукупністю* процесуальних дій слідчого та/або прокурора, зміст яких полягає у встановленні юридичних і фактичних підстав для повідомлення про підозру (стаття 276 КПК), складанні письмового процесуального документа (повідомлення про підозру) (стаття 277 КПК) та його врученні особі (стаття 278 КПК).
Наведені три статті не вичерпують зміст діяльності під час повідомлення особі про підозру, бо системне тлумачення норм КПК вказує також на те, що, крім названих дій, під час процесуальної діяльності, пов\`язаної зі здійсненням повідомлення про підозру, слідчий та/або прокурор зобов\`язані встановити точне місцезнаходження особи та саму особу, якій має бути вручено повідомлення про підозру; роз\`яснити права підозрюваному, що є невід\`ємним обов\`язковим етапом процедури повідомлення про підозру. Причому на прохання підозрюваного після повідомлення про його права слідчий, прокурор зобов\`язані детально роз\`яснити кожне із вказаних прав (частини друга, третя статті 276 КПК).
Варто зауважити, що право знати та розуміти, в чому особа підозрюється (обвинувачується), є одним із складових елементів визначеного в статті 6 Конвенції права на справедливий суд. Так, стаття 6 § 3 a) вказує на необхідність особливо ретельно повідомляти «обвинувачення» зацікавленій особі. Обвинувальний акт відіграє вирішальну роль у кримінальному переслідуванні: починаючи від його пред\`явлення особа, проти якої порушено кримінальну справу, є офіційно повідомленою про юридичну та фактологічну базу сформульованих проти неї обвинувачень (Kamasinski (Камазінскі) проти Австрії, § 79; Pelissier і Sassi (Пеліс\`є і Сассі) проти Франції \[ВП\], § 51). Стаття 6 § 3 a) Конвенції визнає за обвинуваченим право бути поінформованим не лише про «причину» обвинувачення, тобто про матеріальні факти, висунені проти нього та на яких ґрунтується обвинувачення, але й про «характер» обвинувачення, тобто про юридичну кваліфікацію цих фактів (Mattoccia (Маточча) проти Італії, § 59; Penev (Пенєв) проти Болгарії, §§ 33 і 42). Обов\`язок повідомити обвинуваченого повністю покладається на сторону обвинувачення, та він не може бути дотриманий у пасивний спосіб, створюючи інформацію та не повідомляючи про це сторону захисту (Mattoccia (Маточча) проти Італії, § 65).
За результатами аналізу правових норм КПК потрібно розмежовувати: а) підозру як припущення про вчинення особою кримінально караного діяння; б) письмове повідомлення про підозру як процесуальне рішення; в) повідомлення про підозру як комплекс процесуальних дій, який включає в себе складання та вручення повідомлення про підозру, роз\`яснення процесуальних прав підозрюваного, суті підозри, внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. При цьому законодавець на нормативному рівні щодо процесуального порядку повідомлення про підозру вживає терміни «складання», «вручення» та «здійснення» повідомлення про підозру.
Письмове повідомлення про підозру не може набути в процесуальному аспекті якості дійсності, реальності тільки внаслідок створення, складання та погодження його певними уповноваженими суб\`єктами кримінального процесу. Сам факт складання письмового тексту повідомлення про підозру без його безпосереднього вручення відповідною особою не може бути розцінений як виконання нею усього комплексу дій, що охоплюють поняття «здійснити повідомлення про підозру».
Відповідно до статті 277 КПК письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором і має містити, крім іншого, прізвище та посаду слідчого, прокурора, який *здійснює* повідомлення, та підпис слідчого, прокурора, *який здійснив* повідомлення.
Проаналізувавши зміст цієї статті, можна зайвий раз переконатися у системному характері дій з повідомлення про підозру. Посада прокурора, який здійснює повідомлення, повинна бути зазначена у цьому процесуальному документі. Той прокурор, який склав повідомлення або його погодив, повинен довести процедуру повідомлення до логічного завершення - сповістити про своє обґрунтоване припущення про вчинення кримінального правопорушення певну особу.
Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 КПК. Отже, у КПК закріплений єдиний процесуальний прядок повідомлення про підозру будь-якій особі, проте існує категорія осіб, щодо яких процесуальна форма їх повідомлення про підозру ускладнюється, тобто запроваджуються додаткові, порівняно із главою 22 КПК, гарантії, що надаються державою.
Правова природа таких гарантій полягає в тому, що вони не можуть розглядатися як особисті привілеї, а навпаки - мають публічно-правове призначення та служать засобом захисту від необґрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності, політичної репресії, примусового усунення від виконання своїх посадових або професійних обов\`язків.
Відповідно до гарантій незалежності адвоката, згідно п.1 ч.1 ст. 481 КПК України, п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» письмове повідомлення про підозру адвокату мало бути здійснене прокурором області. Натомість, вручення підозри адвокату було передоручене, про що зазначено в тексті підозри.
Що стосується можливості надання прокурором вищого рівня доручення іншому прокурору вручити адвокату повідомлення про підозру, то суд вважає наступне.
Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов\`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 36 КПК прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшуковик) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному КПК.
Проте в цій статті унормовується процесуальне становище прокурора - *процесуального керівника досудовим розслідуванням.*
Здійснення повідомлення про підозру особам, вказаним у главі 37 КПК (у тому числі й адвокату), не входить до кола повноважень прокурора, що не відповідає рівню прокурора області, і не може бути їм доручене в порядку пункту 4 частини другої статті 36 КПК.
Враховуючи важливість акту повідомлення особі про підозру, а також беручи до уваги правило вирішення конкуренції загальної (п.4 ч.2 ст. 36 КПК) та спеціальної норм (п. 3 ч.1 ст. 481 КПК), керівник регіональної прокуратури не вправі давати доручення про здійснення письмового повідомлення про підозру адвокату іншим службовим особам. Це виняткове повноваження прокурора області.
Вищезазначені норми права є імперативними й абсолютно визначеними. Вони чітко і категорично вказують поведінку суб\`єктів суспільних відносин і не підлягають розширеному тлумаченню. Таке врегулювання не залишає особі, яка застосовує ці норми, можливостей для розсуду, а їх неправильне тлумачення призвело до того, що письмове повідомлення про підозру адвокату у вчиненні кримінального правопорушення здійснено суб\`єктом, який не передбачений статтею 481 КПК.
Законодавець, наділяючи процесуальними повноваженнями керівника регіональної прокуратури щодо здійснення повідомлення про підозру адвокату, передбачив додаткові правові гарантії щодо притягнення до кримінальної відповідальності адвокатів.
Підозрюваною особа стає з моменту вручення їй повідомлення про підозру. Повідомлення про підозру адвокату мав підписати і вручити саме прокурор області. Вручення повідомлення про підозру прокурором невідповідного рівня є врученням його неналежною (неуповноваженою) особою і не має своїм наслідком залучення адвоката до участі в кримінальному провадженні як підозрюваного. Це загальний принциповий підхід до реалізації підвищеного ступеня процесуальної гарантії від необґрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності адвоката, адже виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Припис п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України є додатковою гарантією незалежності адвокатів, їхньої професійної діяльності, оскільки забезпечує ефективне виконання ними функцій правничої допомоги шляхом установлення ускладненого порядку кримінального переслідування. Такий порядок передбачає запровадження додаткових заходів захисту від можливого використання незаконних методів, спрямованих на перешкоджання професійній діяльності адвокатів.
Через недотримання стороною обвинувачення вимог ст. 481 КПК України повідомлення про підозру адвокатам ОСОБА\_6 та ОСОБА\_5 було здійснено неповноважною особою.
І це має правові наслідки - така особа не вважається притягнутою до кримінальної відповідальності. На що вказує і практика Європейського суду з прав людини. Зокрема, у пункті 46 рішення від 27 лютого 1980 року № 6903/75 у справі *Deweer проти Бельгії* зазначається, що «для цілей частини першої статті 6 Конвенції «звинувачення» (charge) може бути визначене як офіційне повідомлення, надане індивіду компетентним суб\`єктом про те, що така особа підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення».
**_b. _Щодо доказів, здобутих під час проведення НСРД**
Відповідно до п. 1. ч. 4 ст. 258 КПК України, ст. 260 КПК України аудіо- і відео контроль особи є різновидами втручання у приватне спілкування.
Ч. 1 ст. 258 КПК України передбачене правило, за яким ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді. Проте, ч. 5 цієї статті передбачає, що втручання у приватне спілкування захисника, священнослужителя з підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, виправданим заборонене.
Аналогічні категорична норма міститься в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону забороняє втручання у приватне спілкування адвоката з клієнтом.
Тобто, сфері адвокатської діяльності відведене привілейоване місце у розумінні підвищених гарантій захисту від стороннього втручання. Така позиція є цілком обґрунтованою, якщо враховувати, що до тих гарантій, які має кожен адвокат як громадянин, додаються гарантії забезпечення його професійної діяльності щодо надання правової допомоги іншим особам та захисту прав, свобод і законних інтересів кожного, хто потребує такого захисту у межах встановлених юридичних процедур.
Європейський суд з прав людини вказує, що в той час як стаття 8 захищає конфіденційність будь-якої «кореспонденції» між особами, вона передбачає посилений захист обміну інформацією між адвокатами та клієнтами. Це підтверджується фактом, що адвокати здійснюють у демократичному суспільстві основоположну місію - захист обвинувачених і підсудних. Зрозуміло, адвокат не може належно здійснювати цю основоположну місію, якщо він не може гарантувати тим, кого захищає, що їхнє спілкування залишиться конфіденційним (*Michaud проти Франції*, № 12323/11, § 118 та *R.E. проти Великобританії*, № 62498/11, § 131, 27 жовтня 2015).
В преамбулі Рекомендацій № R (2000) 21 Комітету Міністрів державам - членам про свободу професійної діяльності адвокатів (Ухвалена Комітетом Міністрів Ради Європи на 727-му засіданні заступників міністрів 25 жовтня 2000 року) вказано: «адвокат» означає особу, яка відповідно до національного законодавства кваліфікована та уповноважена захищати та діяти від імені своїх клієнтів, займатися юридичною практикою, з\`являтися в офіційній якості в суді і консультувати та представляти своїх клієнтів у питаннях права. Згідно п.6 «Принцип І - Загальних принципів свободи професійної діяльності адвокатів» слід вжити всіх необхідних заходів для забезпечення додержання конфіденційності відносин між адвокатом і його клієнтом. Винятки з цього принципу можна дозволяти, лише якщо вони сумісні з принципом верховенства права.
Таким чином, практика Європейського суду з прав людини у даному питанні категорична - передбачає посилений, привілейований захист обміну інформацією між адвокатами і клієнтами, а відповідно не допускає можливості державі втручатися у дану сферу відносин. Що відповідає і українському законодавству, яке забороняє втручання у приватне спілкування адвоката з клієнтом та на конституційному рівні гарантує адвокатам незалежність. Це означає, що навіть у випадку конфлікту між адвокатом та клієнтом держава не має права втручатись у спілкування та обмін інформацією між ними. Правоохоронним органом заборонено за допомогою адвоката отримувати конфіденційну інформацію щодо клієнта, аналогічно і від клієнта щодо адвоката. В силу прямої заборони втручання у приватне спілкування між адвокатом і підозрюваним, обвинуваченим (ч. 5 ст. 258 КПК України), отримана інформація здобута всупереч процесуальному порядку і визнається судом недопустимим доказом.
Проте, 06.12.2016 р. слідчий в ОВС другого слідчого відділу прокуратури Одеської області ОСОБА\_109 за погодженням з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА\_8 звернувся з клопотаннями про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) до Апеляційного суду Одеської області стосовно ОСОБА\_5 та ОСОБА\_6 , що є нібито тільки співробітниками ГО «СББЕЗКУ», навмисно не помічаючи то факт, що ОСОБА\_6 та ОСОБА\_5 є адвокатами.
І слідчому, і прокурору з обставин, які були повідомлені потерпілою ОСОБА\_20 в заяві та додатку до неї, було достеменно відомо про те, що ОСОБА\_20 звернулась до адвоката ОСОБА\_6 за правовою допомогою. При цьому, в самому клопотанні слідчий зазначає «При цьому ОСОБА\_7 запропонував звернутися до його знайомого **захисника** ОСОБА\_6 ….», підтверджуючи тим самим, що органу досудового розслідування було відомо, що ОСОБА\_6 є адвокатом.
Будучи обізнаним, що на адвоката розповсюджуються гарантії професійного захисту, передбачені ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при проведені НСРД, слідчий та прокурор навмисно замовчують перед судом в клопотанні про надання дозволу на проведення НСРД про існування у ОСОБА\_6 та ОСОБА\_5 спеціального статусу адвоката з метою спрощення погодження з боку апеляційного суду.
Також, під час проведення з ОСОБА\_6 першочергових слідчих дій йому стало відомо, що співробітниками прокуратури Одеської області та УВБ в Одеській області ДВБ НП України, відносно адвоката ОСОБА\_6 **незаконно проводились негласні слідчі (розшукові) дії, **які виразились у незаконному отриманні дозволу суддів апеляційного суду Одеської області на проведення НСРД в частині порядку узгодження клопотань на їх проведення (**клопотання погоджені процесуальним керівником, а не прокурором Одеської області, як це вимагає п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»** - проведення стосовно адвоката оперативно-розшукових заходів, які можуть проводитися виключно з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора України, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя).
За результатами направлення баготочисельних скарг наразі на даний момент за ухвалою слідчого судді внесені відомості до ЄРДР за №42017160000000277 від 16.02.2017 р. за ч. 2 ст. 397 КК України, що полягає у незаконному втручанні співробітниками правоохоронних органів в діяльність адвоката ОСОБА\_6 .
Стороною обвинувачення у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42016160000001017 від 05.12.2016 р. за обвинуваченням ОСОБА\_6 , ОСОБА\_5 та ОСОБА\_7 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 364 КК України, в якості доказів надано протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-відео контролю за особою від 27.12.2016 р.
Протокол не відповідає вимогам чинного законодавства в частині порядку отримання доказу, у зв\`язку з чим останній визнається недопустимим доказом з наступних причин:
Так, 06.12.2016 р. слідчий в ОВС другого слідчого відділу прокуратури Одеської області ОСОБА\_109 за погодженням з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА\_8 звернувся з клопотаннями про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) до Апеляційного суду Одеської області стосовно ОСОБА\_5 та ОСОБА\_6 , що є нібито тільки співробітниками ГО «СББЕЗКУ», навмисно не помічаючи то факт, що ОСОБА\_6 та ОСОБА\_5 є адвокатами.
І слідчому, і прокурору з обставин, які були повідомлені потерпілою ОСОБА\_20 в заяві та додатку до неї, було достеменно відомо про те, що ОСОБА\_20 звернулась до адвоката ОСОБА\_6 за правовою допомогою. При цьому, в самому клопотанні слідчий зазначає «При цьому ОСОБА\_7 запропонував звернутися до його знайомого **захисника ** ОСОБА\_6 ….», підтверджуючи тим самим, що органу досудового розслідування було відомо, що ОСОБА\_6 є адвокатом.
Будучи обізнаним, що на адвоката розповсюджуються гарантії професійного захисту, передбачені ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при проведені НСРД, слідчий та прокурор навмисно замовчують перед судом в клопотанні про надання дозволу на проведення НСРД про існування у ОСОБА\_6 та ОСОБА\_5 спеціального статусу адвоката з метою спрощення погодження з боку апеляційного суду.
Крім цього, прокурором ОСОБА\_110 була винесена постанова про проведення контролю за вчиненням злочину шляхом спеціального слідчого експерименту від 08.12.2016 р. При цьому у резулятивній частині прокурор ОСОБА\_111 вказує ОСОБА\_6 та ОСОБА\_5 , як цивільних осіб, замовчуючи статус адвоката. Таким чином, вказана постанова повинна була виноситись прокурором області.
Такого ж порушення припустився прокурор ОСОБА\_111 при винесенні постанови про використання заздалегідь ідентифікованих (помічних) засобів від 08.12.2016 р. стосовно адвокатів ОСОБА\_5 та ОСОБА\_6 .
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов\`язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 480 КПК України встановлено коло осіб, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження. До таких осіб поряд з іншими відносяться адвокати (п. 7 ч. 1 цієї статті).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» проведення стосовно адвоката оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися виключно з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого **за клопотанням Генерального прокурора, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя**.
Таким чином, прокурор ОСОБА\_8 фактично перевищив свої повноваження, погоджуючи клопотання про надання дозволу на проведення НСРД відносно адвокатів, на що мав право тільки прокурор області.
Положеннями п. 10 ч. 2 ст. 36 КПК України визначено повноваження прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням - погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання.
Відповідно до п.п. 1.3, 6, 6.1 наказу Генеральної Прокуратури України «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» від 19.12.2012 № 4гн визначено: прокурорам-процесуальним керівникам досудового розслідування забезпечити швидке, всебічне, повне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень. Прокурорам усіх рівнів уживати заходів до покращання якості досудового розслідування. При вирішенні питань щодо погодження клопотань слідчих про проведення слідчих (розшукових) дій ретельно перевіряти наявність відповідних підстав.
Судом встановлено, що неналежне, всупереч вказаних вимог здійснення прокурором ОСОБА\_8 процесуального керівництва та несвоєчасне встановлення особи ОСОБА\_6 , ОСОБА\_5 , як адвокатів, як осіб, відносно яких планувалось проведення НСРД, призвело до порушення вимог статей 480 КПК України, 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», вищезазначених приписів наказу від 19.12.2012 № 4гн та прав адвокатів ОСОБА\_6 , ОСОБА\_5 , **що потягло за собою незаконне проведення НСРД за клопотанням особи, яка не мала законного права на його подання, що є порушенням гарантії адвокатської діяльності**.
Згідно частин 1-3 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов\`язковість яких надана Верховною радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Суд зобов\`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, **здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов**.
На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 86, ч. 4, 7 ст. 223 КПК України, керуючись ст. 89 КПК України, суд визнає недопустимими доказами доручення, клопотання, постанови та протоколи, складені в рамках к/п №42016160000001017 від 05.12.2016 р., а саме:
\-клопотання про надання дозволу на проведення НСРД №17/1/2-5594т від 06.12.2016 р.;
\-клопотання про надання дозволу на проведення НСРД №17/1/2-5595т від 06.12.2016 р.;
\-клопотання про надання дозволу на проведення НСРД №17/1/2-5596т від 06.12.2016 р.;
\-доручення оперативному підрозділу (в порядку ст. 40 КПКУ) №17/1/2-5603т від 05.12.2016 р.;
\-постанову про проведення контролю за вчиненням злочину №15/5669т від 08.12.2016 р.;
\-постанову про використання заздалегідь ідентифікованих (помічних) засобів №15/5670т від 08.12.2016 р.;
\-доручення оперативному підрозділу (в порядку ст. 36 КПКУ) №15/5671т від 08.12.2016 р.;
\-постанову про розсекречення матеріалів носіїв інформації №15/281т від 20.01.2017 р.;
\-клопотання про скасування грифу секретності з протоколів та інших матеріальних носіїв інформації від 20.01.2017 р.;
\-постанову про розсекречення матеріалів №15/2154т від 11.05.2017 р.;
\-ухвали Апеляційного суду Одеської області №7689т від 06.12.2016 р., №7688т від 06.12.2016 р., №7687т від 06.12.2016 р.;
\-протоколи за результатами проведення НСРД №№744т, 743т, 742т від 27.12.2016 р.;
\-оптичні носії: карти пам\`яті Мікро SDHC інв. №174т, 175т, 177т, 178т, 179т від 07.12.2016 р.
Враховуючи усе вищевикладене та сформовану доктрину «плодів отруйного дерева», суд має всі підстави для визнання недопустимими доказами фактичні дані, здобуті всупереч процесуальному порядку, встановленого КПК України і внаслідок втручання у приватне спілкування адвоката ОСОБА\_6 з клієнтом ОСОБА\_20 , а також увесь подальший ланцюжок доказів, разом з протоколами усіх НСРД з додатками, оптичними дисками, дорученнями, що стосуються НСРД.
**_с._ Щодо провокації, затримання, притягнення до кримінальної відповідальності з порушенням права на захист**
І первинна підозра, і її нова редакція, і обвинувальний акт визначає ОСОБА\_6 , як голову громадської організації «СББЕЗКУ», а не адвоката, що не може бути ненавмисним, з огляду на можливість (та обов\`язок) перевірити статус адвоката через он-лайн реєстр не більш ніж за 10 секунд.
Згідно показів потерпілої ОСОБА\_20 остання спілкувалась з оперуповноваженим УВБ ОСОБА\_45 за декілька днів до зустрічі з ОСОБА\_6 телефоном, вірогідно отримуючи інструкції щодо належної поведінки (потерпіла вживала фрази, що свідчать про спонукання до почуттів (плакала) і при зустрічі з ОСОБА\_7 , і при зустрічі з ОСОБА\_6 ).
До потерпілої ОСОБА\_20 в подальшому ОСОБА\_112 приїжджав до ОСОБА\_20 безпосередньо на роботу, де остання написала заяву про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (попередня кваліфікація), під диктовку оперуповноваженого в його автомобілі, навмисно зазначаючи ОСОБА\_6 та ОСОБА\_5 , як співробітників громадської організації, та приховуючи їх статус адвокатів. Цей же оперуповноважений ще до написання ОСОБА\_20 заяви переписував на диски аудіо записи зустрічей ОСОБА\_20 з ОСОБА\_6 .
Оперуповноважений УВБ ОСОБА\_112 здійснював супровід клопотань про проведення НСРД до Апеляційного суду Одеської області, оформлюючи рапорти, і навмисно приховуючи статут адвокатів ОСОБА\_6 та ОСОБА\_5 .
Слідчий ОСОБА\_87 фактично порушив таємницю листування, адвокатську таємницю, підібрав пароль до телефону та фактично два рази його оглянув. Тільки після цього призначив експертизу. Один протокол огляду, що стосувався обставин з ОСОБА\_20 слідчий ОСОБА\_87 залишив в матеріалах справи, а інший протокол огляду з зовсім іншою інформацією, яка стосується третіх осіб – направив до КДКП, що стало підставою для притягнення співробітника прокуратури до дисциплінарної відповідальності. Зазначений протокол огляду телефону в матеріалах справи не залишився. Це додатково підтверджує наявність упередженості та особистою зацікавленості з боку слідчого.
Майже вся процесуальна документація між слідчим, прокурором та оперативниками в рамках досудового розслідування проходила повз реєстрацію канцелярій, що знову ж таки підтверджує замовний порядок (стороною захисту було ініційовано проведення за ухвалами слідчого судді тимчасових доступів до речей та документів, а саме до журналу вхідної кореспонденції УВБ ДВБ в Одеській області, журналу вхідної кореспонденції слідчого управління прокуратури Одеської області, однак заяви ОСОБА\_20 встановлено не було. Заява була знайдена в журналі звернень громадян УВБ від 05.12.2016 р. з поміткою вихідного номеру, який в подальшому загубився).
При затримані 09.12.2016 р. адвокати ОСОБА\_6 та ОСОБА\_5 були позбавлені захисту (участі адвоката) та участі представника ради адвокатів Одеської області, що був повідомлений тільки через декілька днів, хоча КПК передбачає негайне повідомлення. Згідно показів свідка ОСОБА\_113 , що був призначений центром БПД як адвокат, його не було допущено до ОСОБА\_6 при затриманні, що безумовно порушило право останнього на захист. Раду адвокатів було повідомлено тільки 16.12.2016 р. слідчим ОСОБА\_114 , хоча це має відбуватись негайно та оперативно з метою забезпечити належним захистом затриманого адвоката.
Під час затримання адвокатам були спричинені тілесні ушкодження, затримання адвокатів відбувалось, як особливо небезпечних та озброєних злочинців, що є несумісним, навіть якщо приймати до уваги позицію обвинувачення, та додатково підтверджує замовний характер. Був пошкоджений автомобіль, скоєно ДТП, яке, до речі, залишалось навіть без фіксації хоча б протоколом, при цьому патрульні поліцейські були викликані та прибули на місце затримання адвокатів. У ОСОБА\_6 під час затримання були вкрадені речі.
Покази свідка ОСОБА\_115 , що були надані в суді, та поведінка свідка ОСОБА\_116 , які залучались нібито при помітці грошових коштів та при проведенні огляду автомобіля після затримання ОСОБА\_6 в якості понятих. Так, свідок ОСОБА\_117 зауважує, що з\`явився першого разу біля кафе Макдональдс (5-та ст. В.Фонтану) після затримання ОСОБА\_6 та ОСОБА\_5 , що виключає його участь при помітці грошових коштів, що відбувалась значно раніше. Факт залучення в якості понятого ОСОБА\_115 після затримання також підтверджує свідок ОСОБА\_75 , що був патрульним поліцейським, та шукав понятих на місці затримання біля кафе Макдональдс. Поведінка понятого ОСОБА\_78 є для суду незрозумілою. Він чітко дає зрозуміти (це підтверджується відеозаписом, що був оглянутий в суді), що керується інструкціями іншої особи, вірогідно співробітника УВБ. Так, сторона обвинувачення не змогла забезпечити явку свого ж свідка навіть за активним сприянням суду (9 ухвал про привід) на протязі більше, ніж 15 судових засідань.
Покази свідка ОСОБА\_90 , що були надані в суді.
Суд вважає, що у даному кримінальному провадженні наявні ознаки провокації.
Згідно ж процесуального критерію суд зобов\`язаний з\`ясувати матеріально-правовий критерій підбурення.
Відповідно до практики, сформованої Європейським судом з прав людини (рішення у справах *Teixeira de Castro проти Португалії*, 09.06.1998, *Ramanauskas проти Литви*, 05.02.2008**, **_Khudobin проти Російської Федерації_, №59696/00, *Bannikova проти Російської Федерації*, 04.11.2010, №18757/06, *Taraneks проти Латвії*, 02.12.2015), необхідно з\`ясувати, чи було б зазначене правопорушення вчинене без втручання влади.
Визначення підбурювання, яке дав ЄСПЛ передбачає, що підбурювання поліції відбувається тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються лише розслідуванням злочинної діяльності за принципом пасивного характеру, але надають такий вплив на суб\`єкта, що підбурює його до вчинення правопорушення, яке в іншому випадку не було б вчинене, а також для того, щоб зробити можливим доведення правопорушення, тобто забезпечити докази та порушити кримінальне переслідування. Вирішуючи, чи було розслідування "суто пасивним", суд вивчає причини, що лежать в основі таємної операції та поведінку органів влади, що її проводять.
Суд досліджує наступні критерії, коли оцінює, чи відбувся би інкримінований злочин, якби не дії правоохоронців:
**1) наявність достатньої інформації щодо причетності особи до вчинення злочину:**
На момент внесення відомостей в ЄРДР існувала лише заява потерпілої ОСОБА\_20 від 05.12.2016. При цьому виходячи безпосередньо з показів потерпілої ОСОБА\_20 , яка допитувалась в ході судового розгляду, було з\`ясовано, що ОСОБА\_20 перед зверненням до правоохоронних органів в порядку, передбаченому ст. 214 КПК України, спілкувалась за телефоном з оперуповноваженим ДВБ ОСОБА\_45 , який в подальшому забезпечував оперативний супровід в рамках цього кримінального провадження. Крім цього, ОСОБА\_20 пояснила, що до 05.12.2016 р. зустрічалась з ОСОБА\_46 , передавала йому телефонний апарат, за допомогою якого нібито здійснювала ініціативний запис зустрічі з адвокатами від 01.12.2016 р. Відповідно до трафіків мобільного телефону, належного ОСОБА\_20 , вона відвідувала УВБ та другий слідчий відділ прокуратури Одеської області 01.12.2016 р. ще до зустрічі з адвокатами. Після цього Лікар зустрічалась з о/у ОСОБА\_46 у його автомобілі біля роботи ОСОБА\_20 , де ОСОБА\_20 під диктовку працівника поліції ОСОБА\_47 оформила заяву про скоєння кримінального правопорушення щодо вимагання у неї неправомірної вимоги з боку працівника поліції та двох громадських діячів. До заяви було залучено диск з ініціативним записом зустрічі з адвокатами, які попередньо ОСОБА\_46 були скопійовані на диск. Заяву ОСОБА\_20 передала ОСОБА\_118 та повернулась на роботу. До слідчого з заявою не зверталась.
В клопотанні прокурора, як наслідок - і в ухвалі слідчого судді Апеляційного суду Одеської області, а також в постанові прокурора про проведення НСРД контролю за вчиненням злочину зазначено, що з матеріалів кримінального провадження вбачається вимагання неправомірної вигоди посадовими особами громадської організації, які діяли умисно за попередньою змовою з оперуповноваженим Малиновського відділу поліції.
При цьому той факт, що ОСОБА\_6 та ОСОБА\_5 є діючими адвокатами органом досудового розслідування навмисно приховується, інакше все обвинувачення стає нелогічним.
Відомості в ЄРДР внесено за ч.3 ст. 368 КК України, за якою адвокат очевидно не може бути суб\`єктом злочину, адже не підпадає під визначення службової особи для цілей ст. 368 КК України згідно примітки 1 до ст. 364 КК України, бо не має організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.
Незважаючи на це, з 05.12.2016 р. до 14.06.2017 р. в даному кримінальному провадженні розслідувався злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України.
**2) повинні вступати в злочин лише на етапі його підготовки або вчинення:**
Потерпіла ОСОБА\_20 перед зверненням до правоохоронних органів в порядку, передбаченому ст. 214 КПК України, перед внесенням відомостей до ЄРДР спілкувалась за телефоном та декілька разів зустрічалась з оперуповноваженим ДВБ ОСОБА\_45 , який в подальшому забезпечував оперативний супровід в рамках цього кримінального провадження, ще до зустрічі з адвокатами відвідувала УВБ в Одеській області та другий слідчий відділ прокуратури Одеської області. Так, ОСОБА\_20 пояснила, що до 05.12.2016 р. зустрічалась з ОСОБА\_46 , передавала йому телефонний апарат, за допомогою якого нібито здійснювала ініціативний запис зустрічі з адвокатами від 01.12.2016 р. Після цього ОСОБА\_20 зустрічалась з о/у ОСОБА\_46 у його автомобілі біля роботи ОСОБА\_20 , де ОСОБА\_20 під диктовку працівника поліції ОСОБА\_47 оформила заяву про скоєння кримінального правопорушення щодо вимагання у неї неправомірної вимоги з боку працівника поліції та двох громадських діячів. До заяви було залучено диск з ініціативним записом зустрічі з адвокатами, які попередньо о/у ОСОБА\_46 був підготовлений (дані перенесені з телефону на диск). Заяву ОСОБА\_20 передала о/у ОСОБА\_48 та повернулась на роботу. До слідчого з заявою не зверталась.
**3) пасивна поведінка правоохоронців:** заява ОСОБА\_20 була написана за ініціативою співробітника ДВБ та під диктовку о/у ОСОБА\_47 ; грошові кошти, які використовувались у даному кримінальному провадженні, виділено з державного бюджету, ОСОБА\_20 була проінструктована працівниками поліції ще до внесення відомостей до ЄРДР, вживала фрази, що свідчать про спонукання до почуттів ОСОБА\_7 та ОСОБА\_6 (просила по допомогу, плакала, умовляла). Наприклад, в розмові зафіксованій 28.11.2016 саме ОСОБА\_20 просила ОСОБА\_7 про допомогу, плакала, питала, чи можна щось зробити.
Є очевидним, що потерпіла ОСОБА\_20 намагалася всіляко уникнути можливих ризиків щодо її квартири, в т.ч. через штучно створене обвинувачення щодо працівників поліції та інших осіб.
ОСОБА\_20 за підтримки правоохоронних органів, впливала на обвинуваченого ОСОБА\_6 шляхом призначення зустрічей, телефонних розмов при зустрічі плакала, умовляла, з огляду на що суд вважає, що даного кримінального провадження не було б в разі відсутності такої особи для правоохоронних органів, як ОСОБА\_20 , що порушує пункт 1 статті 6 Конвенції.
Проаналізувавши вищезазначене, суд приходить до висновку, що потерпіла ОСОБА\_20 ще до внесення відомостей до ЄРДР знаходилась під контролем правоохоронних органів і виступала у даному кримінальному провадженні як агент держави. Співробітники ДВБ в Одеській області зініціювали розслідування без достатньої інформації щодо причетності осіб до злочину, без прийняття до уваги статусу адвокатів, відсутність статусу службової особи у поліцейського, який був звільнений, після чого правоохоронці вийшли за межі пасивного розслідування, штучно змоделювавши ситуацію. Тож, інкримінований обвинуваченим ОСОБА\_6 , ОСОБА\_5 та ОСОБА\_7 злочини містить ознаки провокації.
Відповідно до п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод докази, здобуті в результаті провокації, заборонено використовувати проти обвинуваченого в кримінальному провадженні. Хоч п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також ст. 370 КПК України зобов\`язують суд обґрунтовувати своє рішення, проте їх не можна тлумачити як такі, що вимагають детальної відповіді на кожен аргумент. Є міра, до якої суд має виконати обов\`язок щодо обґрунтування.
**_d_. Щодо огляду місця події**
09 грудня 2016 року після затримання слідчим прокуратури Одеської області ОСОБА\_114 проведено огляд автомобіля, який знаходився в розпорядженні у ОСОБА\_6 , тобто іншого володіння особи в розумінні ч. 2 ст. 233 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 237 Кримінального процесуального кодексу України огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
Згідно приписів ч. 3 ст. 236 КПК України слідчий, прокурор не має права заборонити учасникам обшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника. Слідчий, прокурор зобов\`язаний допустити такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення.
Під час проведення огляду автомобіля слідчий відмовив останньому в наданні можливості повідомити про своє затримання та запросити для участі в слідчих діях адвоката для надання правової допомоги.
Більше того, на той момент ОСОБА\_6 вже був затриманий в порядку статті 208 КПК України. Тобто, в силу приписів ч. 1 ст. 42 КПК України, набув процесуального статусу підозрюваного. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 20 КПК України підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом. П. 3 ч. 2 ст. 42 КПК України підозрюваний наділений правом на першу вимогу мати захисника, на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій. Тому відмова в можливості встановити зв\`язок з адвокатом і скористатись правовою допомогою є порушенням права на захист.
Ст. 87 КПК України передбачено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов\`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Суд зобов\`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, таке діяння, як порушення права особи на захист.
Враховуючи викладене суд визнає недопустимими доказами та не використовує при ухваленні вироку фактичні дані, джерелами яких є протокол огляду місця події із застосуванням відеозапису від 09 грудня 2016 року; відеозапис, що є додатком до цього протоколу; вилучені під час огляду речі.
Крім того, протокол огляду місця події від 09.12.2016, згідно з яким було оглянуто автомобіль, який знаходився в розпорядженні ОСОБА\_6 та вилучено грошові кошти, документи, є недопустимим доказом з огляду на те, що суд не давав дозволу на такий обшук, заява ОСОБА\_6 про дозвіл оглянути його автомобіль в матеріалах відсутня, на відеозаписі зафіксована чітка відмова, а тому вилучені без належного оформлення речі не можуть бути доказами у справі.
За змістом ст.ст. 223, 237 КПК України, огляд є слідчою (розшуковою) дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. Огляд іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи, який згідно зі ст. 234 КПК проводиться на підставі ухвали слідчого судді.
Також у ст. 233 КПК встановлено, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді. Винятком із цього правила є невідкладні випадки, пов\`язані з урятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються в скоєнні злочину, у разі чого прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов\`язаний невідкладно після вчинення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді, а останній, розглядаючи таке клопотання згідно з вимогами ст. 234 КПК, зобов\`язаний перевірити, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, установлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню.
Згідно з матеріалами кримінального провадження інкримінований обвинуваченим злочин було вчинено 09.12.2016 в автомобілі обвинуваченого ОСОБА\_6 . Того ж дня було проведено огляд зазначеного автомобіля, за результатом чого складено відповідний протокол огляду місця події.
Зазначену слідчу дію, незважаючи на наведене вище, також було процесуально оформлено відповідним протоколом як огляд місця події.
Як убачається з указаного протоколу, єдиною метою цієї слідчої дії було виявлення знарядь та засобів скоєння злочину, оскільки при огляді відкривалися бардачок автомобіля, багажник, перевірялись всі сумки, речі, тобто проведений органами досудового розслідування 09.12.2016 **огляд місця події фактично був обшуком**, який згідно з приписами ч. 2 ст. 234 КПК проводиться лише на підставі ухвали слідчого судді.
Верховний Суд уже визнавав неприпустимість проведення обшуку під виглядом огляду місця події, зокрема в постановах від 07.06.2018 (справа №740/5066/15-к), від 26.02.2019 (справа №266/4000/14-к), від 19.03.2019 (справа №380/157/14-к), оскільки таким чином нівелюються вимоги судового контролю, передбачені в ст. 233, ч. 2 ст. 234 КПК України.
З клопотанням про проведення обшуку прокурор, слідчий до слідчого судді не зверталися, тому відповідно до згаданих положень отримані внаслідок такої слідчої дії докази є недопустимими й не можуть бути використані судом при прийнятті рішення.
**_е_. Щодо огляду телефону**
Однією з невідкладних слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування у справах про давання та одержання неправомірної вигоди є обшук, огляд місця події, предмета неправомірної вигоди та інших матеріальних об\`єктів, що мають значення для кримінального провадження.
**Інформація на вилученому при затриманні мобільному телефону марки «Iphone 6» є конфіденційною та пов\`язана з адвокатською таємницею, охороняється Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»**.
**Особи, винні в доступі сторонніх осіб до адвокатської таємниці або її розголошенні, несуть відповідальність згідно із законом.**
Проведення стосовно адвоката оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися виключно з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора України, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя. Істотне уточнення самого Закону - **забороняється проведення огляду, розголошення, витребування чи вилучення документів, пов\`язаних із здійсненням адвокатської діяльності**.
Майже так само це питання врегульоване і у ст.161 КПК - **речами і документами, до яких заборонено доступ, є листування або інші форми обміну інформацією між захисником та його клієнтом або будь-якою особою, яка представляє його клієнта, у зв\`язку з наданням правової допомоги, а також об\`єкти, які додані до такого листування або інших форм обміну інформацією**.
При буквальному сприйнятті усіх вищенаведених норм можна дійти такого висновку: **порушувати адвокатську таємницю не можна в принципі.**
З метою збереження адвокатської таємниці та забезпечення умов, що унеможливлюють доступ сторонніх осіб до адвокатської таємниці або її розголошення, ОСОБА\_6 , який є діючим адвокатом на належний йому телефон марки «Iphone 6» був встановлений пароль блокування - превентивний захід, який захищає iPhone від злому та використовується для захисту персональних даних від несанкціонованого доступу.
Таким чином, при включенні блокування iPhone паролем, робочий стіл (HomeScreen) пристрою повністю блокується. При натисканні кнопок "Home" і "Power" на дисплеї апарата з\`являється екран блокування відомий як "LockScreen".
Все, що можливо побачити на екрані блокування - це панель стану (в самому верху), дату і час. Розблокування iPhone свайпом вправо по нижній частині екрану викликає форму введення пароля розблокування телефону (стандартний 4-значний). І для того, щоб перейти на робочий стіл і отримати доступ до можливостей пристрою необхідно ввести правильний набір символів.
Судом встановлено, що слідчий ** ОСОБА\_87 , особисто без залучення спеціаліста та без призначення комп\`ютерно-технічної експертизи було підібрано пароль та розблоковано телефон марки «Iphone 6», який містить інформацію, яка є конфіденційною та пов\`язана з адвокатською таємницею, охороняються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та в подальшому проведено огляд вищевказаного мобільного телефону марки «Iphone 6», зі зняттям скріншотів інформації, що на ньому міститься.**
При цьому з самого початку проведення досудового розслідування ОСОБА\_6 неодноразово слідчому зазначалось про те, що телефон містить інформацію, що містить адвокатську таємницю та наполягав на проведенні огляду предмету (телефону марки «Iphone 6») за його безпосередньої участі та присутності, за рішенням суду, при цьому забороняючи здійснювати несанкціонований доступ до носія інформації (телефону марки «Iphone 6»), що містить адвокатську таємницю та захищений паролем.
Крім цього, підставою для ухвалення рішення №257дп-17 КДКП про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Одеської місцевої прокуратури №2 Одеської області ОСОБА\_119 став протокол огляду телефону ОСОБА\_6 слідчим ОСОБА\_114 від 01.03.2017 року в рамках здійснення досудового розслідування по к/п № 42016160000001017 від 05.12.2016 р.
В процесі ознайомлення з матеріалами кримінального провадження (під час виконання ст. 290 КПК України), стороною захисту було встановлено протокол огляду телефону ОСОБА\_6 від 01.03.2017 р. тільки в частині зв\`язків потерпіла-підозрювані. Інша інформація нібито слідчим не оглядалася, однак цей же протокол огляду до КДКП поступив вже в іншій редакції – з інформацією в частині спілкування ОСОБА\_6 – прокурор ОСОБА\_120 . Редакція протоколу від 01.03.2017 р., що була надана до КДКП, додатково містить інформацію щодо зв\`язків ОСОБА\_6 з іншими особами, при цьому в матеріалах кримінального провадження ця редакція протоколу взагалі відсутня.
Цей факт додатково підтверджує несанкціонований доступ слідчого ОСОБА\_83 до телефону, який містить адвокатську таємницю не тільки в рамках обставин кримінального правопорушення, а і з інших обставин, внесення в офіційні документи недостовірної інформації.
Суд розцінює протокол огляду мобільного телефону, як очевидно недопустимий доказ, в зв\`язку з відсутністю дозволу на втручання в приватне спілкування.
Так, відповідно до ст. 14 КПК України під час кримінального провадження кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, інших форм спілкування.
Втручання у таємницю спілкування можливе лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, з метою виявлення та запобігання тяжкому чи особливо тяжкому злочину, встановлення його обставин, особи, яка вчинила злочин, якщо в інший спосіб неможливо досягти цієї мети.
До вказаного протоколу долучено «Скрін-шоти» вихідних і вхідних дзвінків ОСОБА\_6 із зазначенням мобільних номерів та тривалості здійснених викликів. По суті, вказаний огляд мобільного телефону є втручанням у таємницю спілкування. У сторони обвинувачення не було дозволу на здійснення таких дій, що свідчить про істотне порушення прав і свобод під час кримінального провадження.
Приймаючи до уваги вищевикладене, протокол огляду телефона ОСОБА\_6 від 01.03.2017 р. визнається недопустимим доказом по справі.
Крім того, відповідно до статті 94 КПК суд, який розглядає обвинувачення по суті, зобов\`язаний оцінити кожен доказ, серед іншого, й з погляду його допустимості. Якщо сторони ставлять під сумнів, що обставини, за яких доказ було отримано, відповідають вимогам закону, суд зобов\`язаний переконатися, чи не порушені правила його допустимості, зокрема, чи дотримана належна процедура та гарантії, надані учасникам процесу. Законодавець наділяє суд, широкими повноваженнями під час дослідження та оцінки доказів, визначаючи у частині 2 статті 94 КПК, що жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили.
Зважаючи на вище викладене і зазначені судом раніше висновки, докази, які отримані під час незаконно проведеної слідчої (розшукової) дії, зважаючи на їх похідний характер визнаються судом недопустимими доказами.
Таким чином, висновок компьютерно-технічної експертизи щодо дослідження телефону ОСОБА\_6 , що було призначено 28.03.2017 р. суд визнає недопустимими доказами, так як в ході експертизи були досліджені речі, вилучені відповідно до протоколів огляду місць події, які визнані судом недопустимими доказами.
Конституційний Суд України у рішенні № 12-рп/2011 від 20 жовтня 2011 року у справі №1-31/2011 за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення ч. 3 ст. 62 Конституції України вказав, що визнаватися допустимими і використовуватись як доказ в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
**_f._ Щодо виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням**
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України обставиною, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні, є вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Обов\`язковим елементом складу злочину передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, який інкримінується стороною обвинувачення, є неправомірна вигода у грошовому еквіваленті, таким чином розмір такої неправомірної вигоди підлягає доказуванню відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України.
Як випливає із вище аналізованого протоколу огляду місця події, сторона обвинувачення вважає, що грошові кошти, які були вилучені у автомобілі ОСОБА\_6 і є тією неправомірною вигодою. При цьому, ОСОБА\_6 ставиться у провину заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА\_20 , де предметом злочину передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, на твердження сторони обвинувачення, виступають ці самі грошові кошти, які були передані ОСОБА\_6 , а тому розмір матеріальної шкоди за ч. 2 ст. 190 КК України також підлягає доказуванню відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 242 КПК України підставою для обов\`язкового проведення експертизи, було визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням, чи встановлення розміру заподіяної шкоди суспільним інтересам у сфері суспільної чи професійної діяльності.
Суд аналізуючи наведені доводи, приходить до висновку, що слідчий або прокурор зобов\`язані були звернутися до експерта для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, завданих вказаним у обвинувальному акті кримінальним правопорушенням, тобто розмір завданої шкоди в кримінальному провадженні у встановленому законом порядку не визначений.
Крім цього, вилучені в ході огляду місця події грошові кошти із відповідними номерами та серіями купюр, зазначені у протоколі судом не можуть вважатися доказом, так як вони не були надані для безпосереднього дослідження у судовому засіданні. Також, із наданих до суду документів, не встановлено, де на даний час ці грошові кошти знаходяться. Сторона обвинувачення не вчинила жодних дій для надання до суду такого доказу, і не вказала на причини, які унеможливлюють надання речових доказів для дослідження, що позбавило суд можливості дослідити вказані грошові кошти безпосередньо, перевірити чи співпадають купюри, вказані в протоколі їх позначки з виявленими в ході огляду автомобіля обвинуваченого, тощо.
Обов\`язковою ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 КК, є його предмет - неправомірна вигода, яка являє собою незаконну винагороду матеріального (майнового) характеру. У цьому випадку винагорода матеріального характеру була законною, була визначена у вигляді адвокатського гонорару. При цьому робота ОСОБА\_6 була виконана в повному обсязі, після чого адвокатом був отриманий гонорар. Таким чином, відсутня друга кваліфікуюча ознака – предмет кримінального правопорушення, що є законним та відпрацьованим гонораром адвоката ОСОБА\_6
**_g._ Щодо обшуку адвокатського об\`єднання та робочих місць адвокатів**
09\.12.2016 р. з 20 год. 33 хв. по 23 год. 15 хв. старшим слідчим в ОВС прокуратури Одеської області ОСОБА\_121 на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА\_122 від 09.12.2016 р. за адресою: АДРЕСА\_7 був проведений обшук.
При цьому адреса проведення обшуку, що була зазначена в ухвалі слідчого судді, була: вул. Новосельського 38, літери «А» та «Б», в м. Одесі. Тобто обшук був проведений зовсім за іншою адресою, ніж було передбачено в ухвалі суду. Крім цього, обшук було проведено в приміщенні, в якому розташовані ГО «СББЕЗКУ», ТОВ «Перше консалтингове бюро», Адвокатське об\`єднання «Слуцький та партнери» та робочі місця адвокатів ОСОБА\_6 , ОСОБА\_5 , ОСОБА\_14 , на що при проведенні обшуку слідчим не було звернуто уваги.
Під час звернення співробітниками прокуратури Одеської області з клопотанням про проведення обшуку та під час проведення самої слідчої дії (обшуку) були допущені грубі порушення КПК України та ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що були виражені в наступному: обшук проведено у приміщенні за іншою адресою, ніж вказано в ухвалі слідчого судді ОСОБА\_122 ; при зверненні з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді співробітниками прокуратури був навмисно прихований факт того, що в приміщенні, що обшукується, здійснюються індивідуальна адвокатська діяльність чотирьох різних адвокатів; в ухвалі про проведення обшуку від 09.12.2016 р. слідчим суддею ОСОБА\_122 не було зазначено конкретного переліку речей, документів, що планується відшукати, виявити чи вилучити під час проведення слідчої дії; співробітниками прокуратури в порушення ст. 161 КПК України був здійснений незаконний доступ до листування, інших форм обміну інформацією між захисником та його клієнтом, об\`єктів, які додані до такого листування, інших форм обміну інформацією.
**_h._ Щодо відсутності спеціального суб\`єкту кримінального правопорушення (службової особи)**
У процесуальних документах слідчого, а також в заяві про вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА\_6 та ОСОБА\_5 за невідомих причин зазначаються не як адвокати, що мають спеціальний статус, а як керівник та член громадської організації «Спеціальне бюро по боротьбі з економічною злочинністю та корупцією України» відповідно, що є недержавним громадським об\`єднанням, неприбутковою організацією. Будь-яких владних, адміністративно-розпорядчих функцій, наділених державою, ні голова, ні сама громадська організація не має. Таким чином, суб\`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369, 364 КК України, ОСОБА\_6 не може бути.
Згідно роз\`яснень абз. 6 п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хабарництво» № 5 від 26.04.2002 р., згідно якого адвокат може визнаватися службовою особою лише за умови, що поряд із функціями адвоката вони виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов\`язки.
Крім цього, ОСОБА\_7 з 16.11.2016 р. був звільнений з лав Національної поліції, та на момент скоєння нібито злочину службовою особою не був, що крім іншого підтверджується рішенням Одеського окружного адміністративного суду, що набрало чинності, справа №815/625/17, суддя ОСОБА\_123 від 24.03.2017 р.
**_i._ Щодо складу злочину**
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Перш за все, необхідно зауважити, що ОСОБА\_6 та ОСОБА\_5 інкримінується злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ст. 364 КК України, тобто підбурювання до закінченого замаху на пропозицію службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Тобто закінчений замах, коли особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі (ч. 2 ст. 15 КК України). Також їй інкримінується вчинення злочину у співучасті в статусі підбурювача. Поняття співучасті визначено ст. 26 КК України, згідно якої співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб\`єктів злочину у вчиненні умисного злочину. Тобто, суб\`єктів злочину має бути не менше двох. По фактичним обставинам «підбурювач» ОСОБА\_6 та ОСОБА\_5 «надає неправомірну вигоду», а ОСОБА\_7 «вимагає». Проте, в обвинуваченні взагалі не вказано, хто ця службова особа, яка займає відповідальне становище, що стало кваліфікуючою ознакою. Жодних доказів будь-якої змови ОСОБА\_6 , ОСОБА\_7 та ОСОБА\_5 судом не встановлено.
Прокурором при цьому не було конкретизовано чи повинен був ОСОБА\_6 передати гроші отримані від ОСОБА\_20 посадовій особі, хто ця особа, та якщо така особа існувала то, в чому саме полягає обман потерпілої ОСОБА\_20 з боку ОСОБА\_6 .
Відповідно до ч. 4 ст. 26 КК України підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину. Доказів умовляння, погроз, примусу чи іншого схиляння до вчинення злочину - немає.
Фактично, окрім показів зацікавленої потерпілої ОСОБА\_20 , які можна оцінити критично, в даному кримінальному провадженні відсутні належні і допустимі докази, що доводили б вину ОСОБА\_6 та ОСОБА\_5 у вчиненні інкримінованого злочину. Натомість, версія захисту підтверджується і показами усіх свідків, і письмовими доказами, дослідженими судом.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №10 Відповідно до статті 190 КК шахрайство - це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.
Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов\`язковості передачі їй майна або права на нього. Обов\`язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.
Отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов\`язання може бути кваліфіковане як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов\`язання. Зокрема, якщо винна особа отримує від іншої особи гроші чи цінності нібито для передачі службовій особі як хабар, маючи намір не передавати їх, а привласнити, вчинене належить кваліфікувати як шахрайство.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 190 КК України, шахрайство - є злочином з матеріальним складом, тобто для кваліфікації дії особи за цією статтею повинно бути встановлена матеріальна шкода.
Як суд уже зазначав, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України обставиною, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні, є вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Однак суд не може прийти до висновку, що вказані у заяві про вчинене кримінальне правопорушення обставини відповідають фактичним обставинам.
Недопустимість обґрунтування обвинувачення особи у вчиненні злочину на доказах, одержаних незаконним шляхом, закріплена у ч. 3 ст. 62 Конституції України, а згідно з ч. 2 ст. 64 Конституції України - ця гарантія не може бути обмежена.
На вказані обставини наголошено в п. 3.2 Рішення Конституційного Суду України №12-рп/2011, який на підставі аналізу положення ч. 3 ст. 62 Конституції України дійшов висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтовано фактичними даними, одержаними в незаконній спосіб, а саме, порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою, тощо. (п.3.2 Рішення конституційного Суду України №12-рп/2011).
Будь-яких інших належних і допустимих доказів, які б з достовірністю і достатністю вказували на вчинення обвинуваченим злочинів передбачених ч. 3 ст. 369 та ч. 2 ст. 190 КК України сторона обвинувачення суду не надала.
Відповідно до ст. 17 КПК України ніхто не зобов\`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов\`язок доведення вини особи покладається на державу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справі "Козинець проти України", заява №75520/01, п.54, від 6 грудня 2007 року із внесеними змінами від 27 лютого 2008 року, рішення у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", заява № 42310/04, п.150, від 21 квітня 2011 року, та рішення у справі "Яременко проти України", заява N 32092/02, п.57, від 12 червня 2008 року).
У постанові Касаційного кримінального суду Верховного суду від 01 квітня 2020 року зазначено, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об\`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб\`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Обов\`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Кожен факт причетності особи до вчинення злочину та винності має бути підтверджений повнотою зібраних доказів, проте, жодні з наведених показань свідків та доказів, наданих суду стороною обвинувачення не містять відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Недоліки, допущені органом досудового слідства при його проведенні, є суттєвим порушенням вимог норм КПК України, їх виправлення за допомогою засобів, якими наділений суд, не видається можливим.
Таким чином, оскільки, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, тому суд вважає, що судом всім учасникам провадження в даному випадку були створені належні умови щодо справедливого судового розгляду та доведення перед судом своїх правових позицій. Вказаний висновок суду цілком узгоджується зі ст. 92 ч. 1 КПК України та системним аналізом рішень ЄСПЛ.
Відповідно до ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що:
1\) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;
2\) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим;
3\) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
З урахуванням викладеного, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, та принципу диспозитивності, зберігаючи об\`єктивність та неупередженість, оцінивши кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв\`язку, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов\`язків, суд приходить до висновку, що пред\`явлене обвинувачення щодо вчинення обвинуваченими не підтверджено в результаті судового розгляду; крім цього, формулювання обвинувачення щодо вчинення обвинуваченими - не підтверджено в результаті судового розгляду, а обвинувачений підлягає виправданню у зв\`язку із недоведеністю вини у пред\`явленому обвинуваченні.
Заходи забезпечення кримінального провадження - скасувати у зв\`язку із розглядом кримінального провадження по суті.
Згідно з ч. ч. 1, 2 та 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об\`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов\`язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Ч. 1 ст. 92 КПК України передбачено, що обов\`язок доказування цих обставин покладається на слідчого, прокурора.
Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена за стандартом «поза розумним сумнівом». Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов\`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме: винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред\`явлено обвинувачення.
За таких обставин, суд відповідно до загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівності перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов\`язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв\`язку, робить висновок, що за результатами даного судового розгляду вина ОСОБА\_6 , ОСОБА\_5 та ОСОБА\_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 364 КК України, тобто** **в підбурюванні до закінченого замаху на пропозицію службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища,** **- не доведена.
Тому ОСОБА\_6 та ОСОБА\_5 необхідно виправдати за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 190, п. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 364 КК України, а ОСОБА\_7 виправдати за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 364 КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що в діях обвинувачених є склад кримінального правопорушення.
Згідно ст. 124 КПК України суд стягує судові витрати з обвинуваченого лише у разі ухвалення обвинувального вироку, оскільки ухвалюється виправдувальний вирок, то витрати за проведення судових експертиз в розмірі 8501,14 грн. суд відносить на рахунок держави.
Питання речових доказів вирішити в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 100, ст. 124, ст.ст.368-371, 373-376 КПК України, суд, -
**УХВАЛИВ :**
**ОСОБА\_5 ** визнати невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, п. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 364 КК України та виправдати його у зв\`язку з недоведеністю вчинення ним кримінальних правопорушень.
**ОСОБА\_6 ** визнати невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, п. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 364 КК України та виправдати його у зв\`язку з недоведеністю вчинення ним кримінальних правопорушень.
**ОСОБА\_7 ** визнати невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, п. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 364 Кримінального кодексу України та виправдати його у зв\`язку з недоведеністю вчинення ним кримінальних правопорушень.
Речові докази: мобільний телефон марки «Nokia» на дві сім-картки оператора мобільного зв\`язку ПрАТ «Київстар» - звільнити з-під арешту та повернути власнику ОСОБА\_6 .
Речові докази: грошові кошти в сумі 3200 доларів США, 8000 гривень, які передані на зберігання до ячейки банківської установи – звільнити з-під арешту та повернути власнику ОСОБА\_6 .
Речові докази: мобільний телефон марки «Apple Iphone 5» чорного кольору - звільнити з-під арешту та повернути власнику ОСОБА\_7 .
Речові докази: грошові кошти в сумі 1100 доларів США, які передані на зберігання до ячейки банківської установи – звільнити з-під арешту та повернути власнику ОСОБА\_6 .
Речові докази: грошові кошти в сумі 9800 гривень, які передані на зберігання до ячейки банківської установи – звільнити з-під арешту та повернути власнику ОСОБА\_5 .
Речові докази: мобільний телефон марки «Apple Iphone 6» чорного кольору із сім-карткою оператора мобільного зв\`язку ПрАТ «Київстар» - звільнити з-під арешту та повернути власнику ОСОБА\_6 .
Інші речові докази залишити в матеріалах справи.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
**Суддя: ОСОБА\_1 **