**ПОСТАНОВА**
**ІМЕНЕМ УКРАЇНИ**
  Головуючий І інстанції: Зінченко А.В.
03 серпня 2021 р.** **
**Справа № 820/3540/18**
**Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:**
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА\_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року, прийняту за результатами розгляду заяви ОСОБА\_2 про заміну сторони виконавчого провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА\_3 до Ізюмського об\`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов\`язання вчинити певні дії, -
**В с т а н о в и в:**
  Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2018 року по справі № 820/3540/18, що набрало законної сили 26.07.2018 року, частково задоволені вимоги адміністративного позову ОСОБА\_3 .
  Так, судовим рішенням визнано протиправною бездіяльність Ізюмського об\`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області в розгляді заяви про перерахунок пенсії. Обчисленої з п\`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
  Ізюмське ОУПФУ Харківської області зобов\`язано повторно розглянути заяву ОСОБА\_3 від 04.06.2018 року про перерахунок пенсії.
  29.05.2018 року Ізюмським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області складено актовий запис № 470 про смерть ІНФОРМАЦІЯ\_1 ОСОБА\_3 .
  У вересні 2020 року ОСОБА\_2 (жінка померлого ОСОБА\_3 ) звернулась до суду із заявою про заміну сторони у справі/виконавчому документі.
  В обґрунтування заяви ОСОБА\_2 посилалась на положення ст.ст. 52, 379 Кодексу адміністративного судочинства України.
  Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 року в задоволені заяви ОСОБА\_2 відмовлено.
  Судове рішення вмотивовано відсутністю правонаступництва у правовідносинах, які склалися між померлим ОСОБА\_3 та пенсійним органом.
  Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі ОСОБА\_2 просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення її заяви.
  ОСОБА\_2 зазначає, що за нормами ст.ст. 12, 36, 37 Закону України «Про загальнообов\`язкове державне пенсійне страхування» вона має право на пенсію померлого інваліда війни та учасника ліквідації аварії на ЧАЕС. Як слідує дружині померлого інваліда війни нормами Закону гарантоване таке право, та за вказаних обставин є правомірним правонаступництво, оскільки невиконання судового рішення відповідачем зачіпають її права та гарантії.
  На час розгляду справи, відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи.
Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України).
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов\`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
За приписами ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з огляду на наступне.
  Судом установлено, що ОСОБА\_3 перебував на обліку в Ізюмському ОУПФУ Харківської області та отримував державну пенсію по інвалідності, призначену йому на умовах ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
  16.04.2018 року ОСОБА\_3 звернувся до Ізюмського ОПІУ Харківської області із заявою, якою повідомляв пенсійний орган про своє бажання того, що б розмір його пенсії обчислювали відповідно до положень ч. 3 ст. 59 означеного Закону.
  Судовим рішенням від 04.06.2018 року була визнана протиправною бездіяльність пенсійного органу щодо не розгляду заяви ОСОБА\_3 та Ізюмське ОПФУ Харківської області було зобов\`язано повторно розглянути заяву позивача.
  До розгляду справи судом по суті спору позивач ОСОБА\_3 помер.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов\`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов\`язкові для особи, яку він замінив.
Згідно із ч. 1 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред\`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов\`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов\`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов\`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов\`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об\`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров\`я; права на аліменти, **пенсію**, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов\`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв\`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв\`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров\`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім\`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Слід також зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв\`язку з його смертю, передаються членам його сім\`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
За положеннями ст. 52 Закону України «Про загальнообов\`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв\`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім\`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім\`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім\`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. \<…\>. У разі відсутності членів сім\`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв\`язку з його смертю, входить до складу спадщини.
ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім\`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин другої, третьої ст. 52 Закону України «Про загальнообов\`язкове державне пенсійне страхування» теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв\`язку з його смертю, тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім\`ї за умови, якщо саме ці суб\`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім\`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми соціальних виплат (у даному випадку пенсії) передаються членам сім\`ї спадкодавця, до того ж незалежно від того, чи виступають вони одночасно спадкоємцями після його смерті. При цьому, сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв\`язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, яке набрало законної сили, і яким його (пенсійний орган) було зобов\`язано провести нарахування та виплату пенсії.
Погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості заяви ОСОБА\_2 , колегія суддів зазначає, що судовим рішенням від 04.06.2018 року не визнавалося право померлого ОСОБА\_3 на пенсію, обчислену в певному розмірі. Цим рішенням пенсійний орган лише був зобов\`язаний повторно розглянути звернення ОСОБА\_3 від 16.04.2018 року про перерахунок пенсії та прийняти, відповідно до положень частини п\`ятої ст. 45 Закону України «Про загальнообов\`язкове державне пенсійне страхування», певне рішення по суті заяви.
Таким чином, право на пенсії (в даному випадку - право на пенсію, обчислену в порядку ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи») не входять до складу спадщини, це право нерозривно пов\`язано з особою спадкодавця, що, в свою чергу, виключає можливість процесуального правонаступництва у справі або заміну сторони у виконавчому провадженні.
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін (п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України).
Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов\`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов\`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов\`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
На підставі наведеного, керуючись статтями 292, 293, 308, 310, 311, 313, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
**П О С Т А Н О В И В:**
Апеляційну скаргу ОСОБА\_2 залишити без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя
Л.В. Мельнікова
Судді
 
А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова