ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 98394166

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 645/2160/18

Провадження № 2-з/645/77/21

У Х В А Л А

про забезпечення позову

19 липня 2021 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Бабкової Т.В.,

за участю секретаря судових засідань – Малій О.Л.

розглянувши у судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, визначення права у праві спільної сумісної власності, третя особа: ОСОБА_4 , та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання квартири особистою приватною власністю,

встановив:

Позивачі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , звернулися до суду з позовом (з урахуванням уточнень від 21.05.2021 року), в якому просять визначити, що частка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/ 4 частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/ 4 частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

30.08.2018 року ОСОБА_3 звернулася і з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просить суд визнати її особистою приватною власністю квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27.03.2020 року залишено без розгляду первісний позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визнання права на спадщину та про виділення в натурі частки у спільній власності; залишено без розгляду зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання квартири особистою приватною власністю.

Постановою Харківського апеляційного суду від 15.07.2020 року ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27.03.2020 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27.07.2020 року дану цивільну справу прийнято до провадження судді Фрунзенського районного суду м. Харкова Бабкової Т.В.

23.06.2021 року позивачем ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арештуна квартиру АДРЕСА_1 , до прийняття судом рішення по даній справі, посилаючись на психологічний тиск з боку ОСОБА_3 на позивачку щодо продажу спірної квартири та заселенням її квартирантами.

Відповідно до положень ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши подану заяву, встановив наступні обставини.

Статтею 151 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення по справі в разі задоволення заявленого позову.

При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може здійснити відчуження відповідного майна.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Як роз`яснено в п.п. 4, 7, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006р. “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 19.07.2021 року, вбачається, що квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_7 .

Відповідно до положень ст.319 ЦК України відповідачка ОСОБА_7 на терепяшній час як власник спірної квартири жодним чином не облежана володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

В той же час позовні вимоги ОСОБА_1 полягають у вимогах про визнання права власності в порядку спадкування за законом, визначення права у праві спільної сумісної власності, при цьому предметом спору є квартира АДРЕСА_1 , зареєстрована на праві власності за відповідачкою ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 21.02.1995 року.

Згідно п.2 ч.1 cт. 150 ЦПК України одним з видів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії.

Згідно ч. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Ч.3 ст.150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав припускати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, поновлення оспорюваних інтересів позивача, у зв`язку з чим вважає необхідним накласти заборону відчуження спірної квартири, яка розташованаза адресою: АДРЕСА_2 .

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, визначення права у праві спільної сумісної власності, третя особа: ОСОБА_4 , та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання квартири особистою приватною власністю – задовольнити частково.

Накласти заборону відчуження квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві приваносї валсності ОСОБА_3 .

Копію ухвали для виконання направити до Департаменту реєстрації Харківської міської ради.

Копії ухвали суду після її виконання направити ОСОБА_8 .

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала суду набирає законної сили негайно 19.07.2021 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Учасник справи, якому повну ухвалу суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя