ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 97915300

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 947/14525/21

Провадження № 1-кс/947/8234/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , перекладача ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській ОСОБА_7 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 , про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12021162480000484 від 24.03.2021 року відносно:

ОСОБА_5 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Азербайджанської Республіки, азербайджанця, громадянина Азербайджанської Республіки, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання з боку сторони обвинувачення.

У провадженні СВ Одеського районного управління поліції №1 ГУ НП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12021162480000484 від 24.03.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч. 4 ст. 189 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно в березні 2021 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_9 діючи умисно, вступив у злочинну змову з ОСОБА_10 , спрямовану на викрадення ОСОБА_11 , та на незаконне позбавлення волі останнього з корисливих мотивів, для подальшої вимоги грошових коштів у особливо великих розмірах в ОСОБА_12 , за повернення викраденого ОСОБА_11 .

Продовжуючи свої умисні протиправні дії, ОСОБА_9 сумісно ОСОБА_10 , залучили до злочину виконавців ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_5 , розподілили між останніми обов`язки, визначили об`єкт посягання, розробили план вчинення злочину.

В подальшому в невстановленому досудовим розслідуванням місці ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_5 вступили в попередню злочинну змову, направлену на незаконне викрадення громадянина ОСОБА_11 з корисливих мотивів та з метою вимагання грошових коштів в особливо великих розмірах з батька останнього – ОСОБА_12 , з погрозою вбивства його сина у випадку невиконання їх вимог, розподіливши злочинні ролі наступним чином: ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 – викрадають ОСОБА_11 та незаконно позбавляють волі, вимагаючи з ОСОБА_11 передати грошові кошти ОСОБА_5 за звільнення сина, погрожуючи при цьому вбивством останнього у випадку невиконання їх вимог.

Реалізуючи злочинну змову, 23.03.2021, приблизно о 17 годині, ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 приїхали на автомобілі «Hyundai Sonata» реєстраційний номер НОМЕР_1 до будинку АДРЕСА_3 , де мешкає потерпілий, та почали його очікувати в районі даного будинку з метою викрадення.

24.03.2021, приблизно о 2 год., ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 побачили ОСОБА_11 , який йшов біля будинку АДРЕСА_4 , після чого продовжуючи реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 викрали ОСОБА_11 , тобто протиправно, відкрито захопили останнього та проти його волі заштовхали в салон вищевказаного автомобіля, на якому, незаконно, позбавивши його волі, перевезли до міста Києва, де протиправно, з корисливих мотивів, проти волі ОСОБА_11 утримували останнього в кв. АДРЕСА_5 .

При цьому, продовжуючи реалізацію злочинного умислу спрямованого на отримання грошових коштів в особливо великих розмірах від ОСОБА_12 за звільнення його сина - ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , приблизно об 11 год. 24.03.2021, здійснили телефонний дзвінок на мобільний телефон ОСОБА_12 з абонентським номером НОМЕР_2 , з вимогою передачі грошових коштів в сумі 1 000 000 доларів США з погрозою вбивства його сина ОСОБА_11 , якого вони викрали та незаконно позбавили волі, у випадку невиконання вимог викрадачів. ОСОБА_12 відповів їм, що таких грошових коштів у нього не має, після чого в подальшому ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , неодноразово здійснювали телефонні дзвінки за вказаним абонентським номером, погодившись звільнити ОСОБА_11 за 100 000 доларів США, що останній повинен був передати ОСОБА_5 , якому необхідно зателефонувати за номером 063-191-1813, погрожуючи вбивством ОСОБА_11 у випадку невиконання їх вимог, на що ОСОБА_12 через дані погрози погодився.

25.03.2021, приблизно о 19 годині, ОСОБА_12 зателефонував ОСОБА_5 за номером 063-191-1813, після чого останній, реалізуючи злочинну змову, телефоном повідомив, що дані кошти в сумі 100 000 доларів США необхідно передати йому 26.03.2021 на просп. Небесної Сотні в м. Одесі.

26.03.2021, приблизно о 12 год. 45 хв., біля АЗС «AMIC» за адресою: м. Одеса, просп. Небесної Сотні,95 в м. Одесі ОСОБА_12 передав ОСОБА_5 за звільнення свого сина ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 537 500 грн. та 37 000 доларів США, що є особливо великим розміром, після чого ОСОБА_5 був затриманий співробітниками поліції.

Потім, цього ж дня, приблизно о 13 год., співробітники поліції звільнили ОСОБА_11 з кв. АДРЕСА_5 , де останнього незаконно проти його волі утримували ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 .

У вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.189 КК України, тобто у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, підозрюється ОСОБА_5 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2. Позиції учасників судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, оскільки останнє необґрунтоване, ризики не підтверджуються. Просив відмовити в задоволення клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, або визначити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника, прошу змінити запобіжний захід на домашній арешт.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні вказаного клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

27.03.2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, за кваліфікуючими ознаками: вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey), слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Крім того, докази на вказаній стадії кримінального процесу на їх допустимість відповідно до ст. 89 КПК України, слідчим суддею не оцінюються.

Крім того, слідчий суддя акцентує увагу, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.

4.2. Виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 24.06.2021 року, строк досудового розслідування кримінального провадження №12021162480000484 від 24.03.2021 року було продовжено до п`яти місяців, тобто до 27.08.2021 року, оскільки для прийняття законного та обґрунтованого рішення за вказаними матеріалами досудового розслідування, необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій.

На підставі викладеного, слідчий суддя вважає встановленим наявність обставин, які перешкоджають завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про продовження застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

4.3. Обставини, які свідчать про те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 20.05.2021 року, підозрюваному ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком до 27.06.2021 року.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, яке є особливо тяжким, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, беручи до уваги суспільно-небезпечний характер такого кримінального правопорушення, зокрема ту обставину, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які ймовірно вчинене за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства, у зв`язку з чим продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює наступну процедуру отримання показань від потерпілих та свідків, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

Таким чином, такий ризик як вплив на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого (свідків) та дослідження їх судом.

Враховуючи викладене, оскільки підозрюваному при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані потерпілого та свідків, які в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, тому слідчий суддя приходить до переконання про продовження існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на потерпілого та свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя враховує специфіку кримінальних правопорушень, які інкримінуються підозрюваному, а саме їх корисливий характер, а також враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, тобто не має постійного джерела прибутку, що обґрунтовує продовження існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

4.4. Неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_5 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжних заходів у вигляді застави, домашнього арешту та особистого зобов`язання є неможливим з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом продовження дії відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

Стосовно доводів сторони захисту, щодо застосування запобіжного заходу з визначенням розміру застави, слідчий суддя зазначає, що підозрюваному інкримінуються кримінальні правопорушення вчинені з погрозою застосування насильства.

Відповідно до положень ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

У зв`язку з вищевикладеним, враховуючи те, що ризики не зникли та продовжують існувати, а в рамках кримінального провадження необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській ОСОБА_7 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 , про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, в рамках кримінального провадження №12021162480000484 від 24.03.2021 року - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів, до 22.08.2021 року, з утриманням в Державній установі "Одеській слідчий ізолятор".

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1