ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Рішення № 97867802

Озвучення тимчасово недоступне

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: [email protected]

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2021 р. м. Київ Справа № 910/15092/20

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О.

за участю секретаря Гарбуз Л.В.

розглянувши заяву б/н від 02.06.2021 (вх. № 13797/21 від 02.06.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлогістика» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/15092/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний

комплекс «Арктика», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлогістика», м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватного підприємства «Дніпровський краєвид 07», м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»,

м. Київ

про визнання недійсними угоди про розірвання договору та акту прийому-

передачі повернення з користування

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Йосипенко С.Т., адвокат, ордер серії АІ № 1122996 від 10.06.2021;

від третьої особи на стороні позивача: не з`явився;

від третьої особи на стороні відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду Київської області від 28.05.2021 у справі № 910/15092/20 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлогістика» відмовлено повністю.

Разом з цим, в судовому засіданні 28.05.2021 до судових дебатів у справі представником відповідача на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, заявлено про вирішення судом питання розподілу судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою, після ухвалення рішення у справі № 910/15092/20, на підставі доказів щодо розміру судових витрат, понесених відповідачем, які будуть надані у встановлений законодавством строк.

Згідно з приписами ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

02.06.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшла заява б/н від 02.06.2021 (вх. № суду 1397/21) про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування відповідної заяви відповідач, посилаючись на те, що в ході розгляду справи № 910/15092/20 з метою захисту інтересів відповідача та отримання правової допомоги, останній звертався до Адвокатського об`єднання «Моріс Груп», на підтвердження чого надав суду копії:

- Договору № 028/19-МГ від 11.09.2019 про надання правової допомоги, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Моріс Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрлогістика»;

- Детального опису наданих послуг (правової допомоги) від 31.05.2021;

- Додатку № 1 до Договору № 028/19-МГ від 11.09.2019 «Погодинна тарифна ставка працівників АО «»Моріс Груп»;

- Додатку до Договору № 028/19-МГ від 11.09.2019 «Замовлення № 6-1 від 05.10.2020»;

- Довідки № 075/21 від 02.06.2021 про переведення ОСОБА_1 на посаду провідного адвоката.

Як зазначено у ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 2 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалою суду від 03.06.2021 розгляд заяви б/н від 02.06.2021 (вх. № 13797/21 від 02.06.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлогістика» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/15092/20 призначений до розгляду в судовому засіданні на 11.06.2021.

Представник заявника (відповідач) в судовому засідання 11.06.2021 підтримав подану суду заяву б/н від 02.06.2021 (вх. № 13797/21 від 02.06.2021) та просив суд задовольнити її.

Представник позивача в судове засідання 11.06.2021 не з`явився, однак через канцелярію суду надав письмові пояснення, в яких останній просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 5 000,00 грн. Так, у своїх поясненнях, позивач вказує на те, що твердження відповідача про те, що дана справа є складною, є такими, що не відповідають дійсності, оскільки дана справа є досить простою, а спори про визнання правочинів недійсними - досить поширеними. Позивач також вважав необґрунтованими та завищеними за обсягами та кількістю витраченого часу витрати представників ТОВ «Укрлогістика» при наданні професійної правничої допомоги. Позивач відзначав про те, що розгляд справи відбувся досить швидко, що не потребувало витрат адвокатами відповідача значного часу і, що, як би не дії відповідача, які призвели до її затягування, розгляд справи мав би відбутися ще швидше.

Представники третіх осіб в судове засідання 11.06.2021 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, проте як про місце і час судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку, будь-яких письмових пояснень або заперечень до суду не надіслали.

Розглянувши в судовому засіданні заяву б/н від 02.06.2021 (вх. № 13797/21 від 02.06.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлогістика» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

встановив:

Як вбачається із наданих суду доказів, 11.09.2019 між Адвокатським об`єднанням «Моріс Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрлогістика» був укладений Договір № 028/19-МГ про надання правової допомоги, за умовами п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених даним договором, адвокатське об`єднання зобов`язується надати клієнту правову допомогу, а клієнт зобов`язується належним чином прийняти її та оплатити.

Детальний перелік правових послуг, що входять в правову допомогу і надаються клієнту, їх зміст, бажаний результат, кількісний та посадовий склад виконавців, прогнозована кількість годин надання правової допомоги, їх вартість та порядок оплати визначаються погодженими сторонами Замовленнями на надання правової допомоги, які з моменту підписання сторонами або їх уповноваженими представниками стають невід`ємною частиною даного договору (п. 1.2 договору).

Вартість правової допомоги адвокатського об`єднання визначається шляхом погодження сторонами фіксованої суми винагороди адвокатського об`єднання, розмір якої не залежить від кількості працівників, залучених до виконання завдань клієнта, а також строку його виконання (п. 4.2.4 договору).

Так, за умовами Замовлення № 6-1 від 05.10.2020 сторони вищевказаного договору про надання правової допомоги погодили зміст правової допомоги, що надається:

- підготовка правової позиції та представництво інтересів клієнта у господарській справі № 910/15092/21;

- надання правової допомоги та представництво інтересів клієнта в судах України, зокрема Верховному Суді (в тому числі Великій палаті Верховного суду, Касаційному господарському суді у складі Верховного суду), апеляційних господарських судах; місцевих господарських судах без обмеження у повноваженнях.

На підтвердження надання адвокатом (адвокатським об`єднанням) послуг з правової допомоги у господарській справі № 910/15092/20 та прийняття клієнтом таких послуг сторони склали детальний опис наданих послуг (правової допомоги) від 31.05.2021, яким засвідчили факт надання адвокатським об`єднанням таких послуг та їх перелік, а також погодили вартість кожної з наданих послуг окремо та їх вартість загалом, засвідчили, що загальна вартість наданих послуг в межах розгляду справи № 910/15092/20 в суді першої інстанції становить 5 155 доларів США, що станом на 31.05.2021 складає еквівалент 141 764,56 грн (курс НБУ гривні до долара США складає 27,5004 грн).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 «Послуги. Загальні положення» підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, як вказано у постанові Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 905/1055/19, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Щодо заявленого позивачем у своїх письмових поясненнях б/н від 09.06.2021 (вх. № 14423/21) клопотання щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд відзначає про те, що дослідивши заперечення позивача, суд встановив відсутність обґрунтованих підстав для зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги, які відповідач просить стягнути з позивача.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Відповідна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 20.11.2020 №910/13071/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, проаналізувавши зміст вищевказаних доказів, наданих відповідачем на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу, суд вважає, що надані адвокатом послуги цілком відповідають критеріям реальності, розумності їх розміру та є такими, що підтверджуються матеріалами справи, а отже суд не вбачає наявності підстав для відмови або зменшення розміру витрат, заявлених відповідачем.

Таким чином, оскільки віднесення вищевказаних витрат до складу судових передбачено законом, надання послуг адвокатом підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про включення витрат відповідача на професійну правничу допомогу до складу судових витрат у даній справі.

Зважаючи на викладене, заява б/н від 02.06.2021 (вх. № 13797/21 від 02.06.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлогістика» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/15092/20 є обґрунтованою, документально підтвердженою та такою, що підлягає задоволенню, а судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 141 764,56 грн. покладаються судом на Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика».

На підстави викладеного та керуючись ст. ст. 73-74, 86, 123, 126, 129, 130, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Заяву № б/н від 02.06.2021 (вх. № 13797/21 від 02.06.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлогістика» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/15092/20 задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» (04086, м. Київ, вул. Олени Теліги, 41, код ЄДРПОУ 37075024) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлогістика» (03058, м. Київ, вул. Гарматна, 39-В, код ЄДРПОУ 36040006) 141 764 (сто сорок одну тисячу сімсот шістдесят чотири) грн. 56 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Додаткове рішення підписано - 23.06.2021.

Суддя О.О. Христенко

Ухвала № 93004792

Відкрити повний перегляд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]

УХВАЛА

23.11.2020

Справа № 910/15092/20

Суддя Картавцева Ю.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлогістика» про відвід судді Нечая О.В. від розгляду справи № 910/15092/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлогістика"

про визнання недійсними угоди про розірвання договору та акту прийому-передачі повернення з користування

Представники: без повідомлення (виклику),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлогістика" про визнання недійсними Угоди про розірвання договору користування холодильною камерою та надання вантажних послуг № 25/12/14-1 від 25.12.2014, укладеної сторонами 26.07.2016, та Акту прийому-передачі повернення з користування, відповідно до умов угоди про розірвання від 26.07.2016 Договору користування холодильною камерою та надання вантажних послуг №25/12/14-1 від 25.12.2014, який датований 26.07.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 (суддя Нечай О.В.) відмовлено у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

15.10.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатком.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2020 (суддя Нечай О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/15092/20, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.11.2020.

17.11.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлогістика" про відвід судді Нечая О.В. від розгляду справи № 910/15092/20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 (суддя Нечай О.В.) визнано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлогістика" про відвід судді Нечая О.В. від розгляду справи № 910/15092/20 необґрунтованою; заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлогістика" про відвід судді Нечая О.В. від розгляду справи № 910/15092/20 передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

За наслідками проведеного повторного автоматизованого розподілу вказану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлогістика" передано для розгляду судді Картавцевій Ю.В.

Частинами 7, 8 та 11 ст. 39 ГПК України визначено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлогістика" про відвід судді Нечая О.В. від розгляду справи № 910/15092/20, суд дійшов наступних висновків.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 р. № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006, забезпечення рівного ставлення до всіх сторін судового засідання має першочергове значення для належного виконання суддею своїх обов`язків.

Відповідно до частин 1-4 статті 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

З підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

За змістом ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді у розгляді справи). До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Заява про відвід мотивована тим, що за твердженням заявника, Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" (позивач) було подано декілька позовних заяв з тим самим предметом і з тих самих підстав з метою маніпулювання системою автоматичного розподілу судових справ між суддями, що є зловживанням процесуальними правами.

Заявник зазначає, що позов ТОВ «ТЛК «Арктика» мав розглядатися суддею, якого було визначено при поданні першої позовної заяви, а саме суддею Марченко О.В. у межах справи № 910/13232/20, тому, визначення судді Нечая О.В. для розгляду справи № 910/15092/20 було зроблено з порушенням порядку визначення складу суду для розгляду справи, а обрання позивачем саме суддю Нечая О.В. для розгляду даної справи викликає сумніви у неупередженості та об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями статті 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Так, суд зазначає, що заявником не вказано які саме норми Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (із змінами) при проведенні 02.10.2020 автоматизованого розподілу матеріалів позовної заяви за вхідним номером 15092/20 було порушено, не надано належних доказів викладених у заяві тверджень, що свідчить про необґрунтованість такої заяви.

Разом з тим, обставини подання ТОВ «ТЛК «Арктика» до суду позовних заяв, які в подальшому були залишені без руху або повернуті позивачу на підставі чинних положень Господарського процесуального кодексу України в межах інших судових справ, не можуть свідчити про упередженість судді Нечая О.В. при розгляді даної справи та бути підставою для відводу від розгляду справи № 910/15092/20, оскільки, в силу ч.4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлогістика» про відвід судді Нечая О.В. від розгляду справи № 910/15092/20, суд не вбачає підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлогістика» про відвід судді Нечая О.В. від розгляду справи № 910/15092/20 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Ю.В. Картавцева