Справа № 215/846/19
1-кп/215/164/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2021 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Тернівського районного суду м. Кривого Рогу кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_4 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 185 ч. 2, 357 ч. 1 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Під час досудовою розслідування ухвалою від 07.05.2021 р. Тернівського районного суду м. Кривого Рогу, ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 05.07.2021 р..
Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обвинувачений та його захисник ОСОБА_5 не заперечували проти клопотання прокурора.
Суд, заслухавши учасників процесу, вважає, що обвинуваченому слід продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, виходячи з наступного.
Суд, в обґрунтування обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилався на те, що ОСОБА_4 раніше судимий, підозрюється у вчиненні нових умисних злочинів проти власності, не працює, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні немає, зареєстрованого місця проживання немає, з 02.06.2020 р. перебував у розшуці, тому може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведене, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього кодексу.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, забезпечує особам, яким обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення законності позбавлення свободи, що означає необхідність перевірки не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а також мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою. При цьому рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватися на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Суд має з`ясувати можливість застосування до особи, яка тримається під вартою, будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою.
Оскільки обставини, на які посилався суд при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінилися, суд вважає, що інший запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, так як він обвинувачується у вчиненні нових умисних злочинів проти власності, за один із яких може бути призначено покарання до 5 років позбавлення волі, не працює, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні немає, з 02.06.2020 р. перебував у розшуці, тому може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, чим перешкоджати кримінальному провадженню, яке є суспільним інтересом, що незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Вказані ризики, на які посилався слідчий суддя при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, продовжують існувати.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, суд вважає їх такими, що не здатні на цей час забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, відповідні ризики продовжують існувати та не зменшилися, є достатніми та виправдовують тримання особи під вартою.
Тому, суд вважає, враховуючи також положення ст. 178 КПК України, що обвинуваченому ОСОБА_4 , слід продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 197, 199, 315 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по 22.08.2021 р..
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з дня вручення її копії.
Суддя: