ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 97804092

Озвучення тимчасово недоступне

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2021 р. Справа №907/336/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого – судді Бонк Т.Б.

Суддів Матущак О.І.,

Бойко С.М.,

секретар судового засідання Борщ І.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Гушовський П.І. (в порядку самопредставництва)

від відповідача: адвокат Жуков Д.О.,

від третьої особи: не з`явилась,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЖУССО УКРАЇНА” від 15.03.2021 №59/01

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 18.02.2021 про залишення без розгляду заяви ТОВ “Джуссо Україна” про перегляд ухвали Господарського суду Закарпатської області від 24.09.2018 за нововиявленими обставинами

у справі № 907/336/18 (суддя Ремецькі О.В., м. Ужгород)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЖУССО Україна”, м. Берегово

до відповідача: компанії МАЙЛ БАНК АКЦІЕНГЕЗЕЛЬШАФТ (MEINL BANK AG) Республіка Австрія

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Міленіна Катерина Олегівна, м. Київ

про визнання недійсним Іпотечного договору від 22.04.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Міленіної К.О., зареєстрованого в реєстрі за №254-269

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018року ТОВ «Джуссо Україна» звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до компанії МАЙЛ БАНК АКЦІЕНГЕЗЕЛЬШАФТ (далі – компанія) про визнання недійсним іпотечного договору від 22.04.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Міленіної К.О., зареєстрованого в реєстрі за №254-269.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04.06.2018 вказаний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 907/336/18.

В подальшому, ухвалою господарського суду Закарпатської області від 03.07.2018 залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Міленіна Катерина Олегівна, задоволено клопотання відповідача та зобов`язано позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі 6000 євро для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача та правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.08.2018 позов залишено без розгляду на підставі п.6 ч.1 ст. 226 ГПК України у зв`язку з тим, що позивач у визначений судом строк не вніс коштів для забезпечення судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду.

31.08.2018 відповідач подав заяву про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмір 6000євро.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 24.09.2018 у справі №907/336/18 задоволено заяву компанії МАЙЛ БАНК АКЦІЕНГЕЗЕЛЬШАФТ (MEINL BANK AG) про стягнення з ТОВ «ДЖУССО Україна» витрат на професійну правничу допомогу, надану на підставі договору про надання правової допомоги №678-ЖД від 19.12.2017. Присуджено до стягнення з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 євро.

Вказана ухвала сторонами не оскаржувалась та набрала законної сили.

На виконання вказаної ухвали суд видав наказ від 24.09.2018.

23.12.2020 ТОВ «Джуссо УКРАЇНА» звернувся до місцевого суду із заявою про перегляд ухвали Господарського суду Закарпатської області про стягнення судових витрат від 24.09.2018 за нововиявленими обставинами, в якій просив зазначену ухвалу переглянути та відмовити компанії МАЙЛ БАНК АКЦІЕНГЕЗЕЛЬШАФТ (MEINL BANK AG) у відшкодуванні понесених витрат на правову допомогу, надану на підставі договору про надання правової допомоги №678-ЖД від 19.12.2017.

Як на наявність нововиявлених обставин на підставі п.1 ч. 2 ст. 320 ГПК України заявник вказує, що предметом правових послуг, наданих відповідачу на підставі договору про надання правової допомоги №678-ЖД від 19.12.2017, були не спір про визнання недійсним іпотечного договору від 22.04.2015 у даній справі (№907/336/18), а вимоги компанії про стягнення з ТОВ «Джуссо УКРАЇНА» кредитного боргу, які розглядались в межах іншої справи - №907/313/18. За результатом розгляду справи №907/313/18 рішенням Господарського суду Закарпатської області від 24.06.2020 відмовлено у задоволенні позову МАЙЛ БАНК АКЦІЕНГЕЗЕЛЬШАФТ (MEINL BANK AG) до ТОВ «Джуссо УКРАЇНА» про звернення стягнення на предмет іпотеки. У зв`язку з чим, посилаючись на ст.129 ГПК України, заявник вважає, що компанія втратила право на відшкодування понесених нею витрат на правову допомогу у даній справі.

Заявник стверджує, що про відхилення позовних вимог компанії йому стало відомо 20.11.2020, оскільки саме тоді відповідно до довідки Господарського суду Закарпатської області рішення від 24.06.2020 у справі №907/313/18 набрало законної сили.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 25.01.2021 вказану заяву ТОВ «Джуссо УКРАЇНА» залишено без руху та встановлено строк для подання доказів сплати 2 643,00грн судового збору та мотивованого клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд ухвали Господарського суду Закарпатської області від 24.09.2018 у справі № 907/336/18 за нововиявленими обставинами.

При прийнятті вказаної ухвали суд першої інстанції вказав, що заява про перегляд ухвали від 24.09.2018 за нововиявленими обставинами подана після закінчення встановленого ч.1 ст.321 Господарського процесуального кодексу України строку для подачі такої заяви, без клопотання про його поновлення. Зокрема, суд зазначив, що про прийняття рішення у справі №907/313/18 та про результати його проголошення заявнику було відомо 24.06.2020, оскільки представник заявника брав участь у відповідному судовому засіданні.

На виконання зазначеної ухвали 02.02.2021 ТОВ «Джуссо УКРАЇНА» подало заяву про усунення недоліків, до якої додало квитанцію №ПН2408010 від 02.02.2021 та суму 2 643грн та заяву про поновлення строку на подання заяви про перегляд ухвали Господарського суду Закарпатської області від 24.09.2018 у справі № 907/336/18 за нововиявленими обставинами.

Зазначена заява про поновлення строку обгрунтована тим, що в судовому засіданні 24.06.2020 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення, однак про зміст та його мотиви ТОВ «Джуссо Україна» стало відомо після отримання ним повного тексту рішення. В подальшому заявник звернувся із запитом про набрання цим рішенням законної сили, у відповідь на який отримав довідку від 20.11.2020, та звернувся до виконавчої служби з метою безпосереднього врегулювання спору про розподіл судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.02.2021 у справі № 907/336/18 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «Джуссо Україна» про поновлення строку для подачі заяви про перегляд ухвали Господарського суду Закарпатської області від 24.09.2018 у справі № 907/336/18 за нововиявленими обставинами, заяву ТОВ «Джуссо Україна» про перегляд ухвали Господарського суду Закарпатської області від 24.09.2018 у справі № 907/336/18 за нововиявленими обставинами залишено без розгляду. Повернено позивачу з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2 102,00грн.

Встановивши, що копію рішення від 24.06.2020 у справі №907/313/18 представник заявника отримав 28.08.2020, суд вказав про відсутність підстав для поновлення заявнику строку на подання заяви про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами та на підставі ст.118 ГПК України залишив таку заяву без розгляду.

ТОВ «Джуссо Україна» не погодилось з ухвалою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити ухвалу, якою переглянути ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 24.09.2018 за нововиявленими обставинами та винести ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви представника компанії МАЙЛ БАНК АКЦІЕНГЕЗЕЛЬШАФТ (MEINL BANK AG) про відшкодування йому судових витрат на надання правової допомоги.

Апеляційна скарга обгрунтована, зокрема, тим, що пропуск заявником встановленого ч.1 ст.321 Господарського процесуального кодексу України строку на звернення із заявою про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами спричинений не внаслідок халатності чи безвідповідальності товариства, а через необхідність отримання достовірних відомостей та достатніх і переконливих доказів на підтвердження існування нововиявлених обставин, які суттєво впливають на наслідки звернення відповідача до суду за компенсацією йому судових витрат за участь у судових процесах, у яких його вимоги не були задоволеними. Стверджує, що позивач очікував докази на підтвердження безпідставності та неконструктивного використання компанією своїх процесуальних прав, яка помилково отримала висновки суду про відшкодування судових витрат. Також, у прохальній частині апеляційної скарги скаржник просить оглянути матеріали справи №907/313/18 для об`єктивного розгляду вказаної заяви.

У відзиві на апеляційну скаргу компанія МАЙЛ БАНК АКЦІЕНГЕЗЕЛЬШАФТ (MEINL BANK AG) просить відмовити у її задоволенні, з тих підстав, що ч.1 ст. 320 ГПК України за нововиявленими обставинами може бути переглянуто лише судове рішення, яким закінчено розгляд справи, а таким рішенням у даному випадку є ухвала від 27.08.2018 про залишення позову без розгляду, тому подана позивачем заява про перегляд ухвали про стягнення витрат на правову допомогу від 24.09.2018 не мала бути прийнята судом до розгляду. Поряд з тим, зазначає, що оскільки рішення від 24.06.2020 у справі №909/313/18, під час проголошення якого був присутнім представник товариства адвокат Литвин С.Й., набрало законної сили 16.09.2020, граничним терміном для подання заяви про перегляд ухвали було 17.10.2020, водночас така подана до суду лише 23.12.2020. Крім того, вказує на безпідставність вимог апеляційної скарги щодо вирішення по суті заяви про перегляд ухвали від 24.09.2018 за нововиявленими обставинами, так як апеляційний суд не вправі вирішувати по суті питання, яке не розглянуте судом першої інстанції, у зв`язку з чим стверджує, що такі вимоги є черговим проявом зловживанням позивачем своїми процесуальними правами та є підставою для застосування до позивача штрафу.

Крім того, у відзиві зазначено про надання відповідачу правової допомоги адвокатом Жуковим Д.О. на підставі договору №36 від 22.12.2020 і про сплату 05.05.2021 відповідачем 400євро на представництво інтересів компанії в апеляційному суді.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача та призначено розгляд справи в судовому засіданні 08.06.2021.

У судовому засіданні 08.06.2021 представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги та надав усні пояснення.

Представник відповідача підтримав доводи відзиву на апеляційну скаргу та надав усні пояснення.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі та відзиві на неї, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції – без змін, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 320 ГПК України встановлено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

У даній справі як на нововиявлену обставину відповідно до п.1 ч. 2 ст. 320 ГПК України позивач посилається на рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.06.2020 у справі №907/313/18, яким відмовлено у задоволенні позову компанії МАЙЛ БАНК АКЦІЕНГЕЗЕЛЬШАФТ (MEINL BANK AG) до ТОВ «Джуссо УКРАЇНА» про звернення стягнення на предмет іпотеки. У зв`язку з чим, посилаючись на ст.129 ГПК України, заявник вважає, що компанія втратила право на відшкодування понесених нею витрат на правову допомогу у даній справі.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Заяву про перегляд ухвали Господарського суду Закарпатської області від 24.09.2018 за нововиявленими з вищевказаних підстав ТОВ «Джуссо Україна» подало 23.12.2020 відповідно до поштового штемпеля на конверті. Заявник стверджує, що про відхилення позовних вимог компанії йому стало відомо 20.11.2020, оскільки саме тоді відповідно до довідки Господарського суду Закарпатської області рішення від 24.06.2020 у справі №907/313/18 набрало законної сили.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів даної справи, у судовому засіданні 24.06.2020 під час проголошення рішення у справі №907/313/18 був присутнім представник Литвин С.Й.

Повний текст рішення складено 26.08.2020 і відповідно до відмітки на зворотній стороні копії рішення отримано представником ТОВ «Джуссо Україна» 28.08.2020.

Доказів оскарження вказаного рішення в апеляційному порядку сторонами не подано.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Отже, відповідно до зазначених норм рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.06.2020 у справі №907/313/18 набрало законної сили 16.09.2020, а відтак з урахуванням приписів п.1 ч. 1 ст. 321 ГПК України заява про перегляд ухвали від 24.09.2018 мала бути подана до 17.10.2020, водночас, як зазначено вище, заявник звернувся з такою заявою лише 23.12.2020.

Як на підстави для поновлення встановленого п.1 ч. 1 ст. 321 ГПК України строку заявник посилався на те, що він звернувся до суду із запитом про набрання рішенням від 24.06.2020 законної сили, у відповідь на який отримав довідку від 20.11.2020, та звернувся до виконавчої служби з метою безпосереднього врегулювання спору про розподіл судових витрат.

Апеляційний суд відхиляє як безпідставні посилання скаржника на довідку місцевого суду від 20.11.2020 як на доказ того, що саме з 20.11.2020 йому стало відомо про набрання зазначеного рішення від 24.06.2020 законної сили, оскільки порядок набрання законної сили рішення суду встановлений нормами ст.ст. 241, 256 ГПК України і не залежить від видачі судом чи іншим органом відповідних довідок. Крім того, відомості про набрання рішенням від 24.06.2020 законної сили 16.09.2020 вказані також в Єдиному державному реєстрі судових рішень і такі відомості згідно з ч. 1 ст. ЗУ «Про доступ до судових рішень» є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Згідно з частиною 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Верховний Суд у постанові від 13.03.2019 у справі № 910/4609/18 вказав, що за змістом статті 119 ГПК України поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Відповідно до статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, оскаржувати судові рішення у визначеному законом порядку. Учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно із статтею 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справи є обов`язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Жодних доказів на підтвердження наявності об`єктивно непереборних обставин, які унеможливлювали своєчасне звернення позивача із заявою про перегляд ухвали від 24.09.2018 за нововиявленими обставинами межах встановленого п.1 ч. 1 ст. 321 ГПК України строку не подано.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неповажність викладених заявником підстав для поновлення строку для подачі заяви про перегляд ухвали від 24.09.2018 за нововиявленими обставинами та вважає, що суд першої інстанції правомірно залишив таку заяву без розгляду згідно з ст.118 ГПК України, як таку, що подана після закінчення встановленого законом строку.

Щодо заявленого скаржником клопотання в апеляційній скарзі про огляд матеріалів справи №907/313/18 для об`єктивного розгляду вказаної заяви колегія суддів зазначає, що в матеріалах даної справи (№907/336/18) наявна належним чином завірена копія судового рішення від 24.06.2020 у справі №907/313/18, необхідності дослідження інших доказів з урахуванням заявлених заявником підстав, на думку колегії суддів, немає.

Відповідно до вимог ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і в даному випадку суд надає оцінку доводам апелянта щодо наявності підстав для поновлення строку на подання заяви про перегляд ухвали від 24.09.2018 за нововиявленими обставинами.

Поряд з тим, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 320 ГПК України за нововиявленими або виключними обставинами можуть бути переглянуті рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили. Однак, у даному випадку ухвала від 24.09.2018, яку просить переглянути позивач за нововиявленими обставинами, за своїм змістом є ухвалою процесуального характеру про розподіл судових витрат між сторонами, якою не закінчено розгляд справи по суті.

Колегія суддів також відхиляє посилання відповідача на те, що подання позивачем такої заяви про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами є черговим проявом зловживанням ним своїми процесуальними правами та є підставою для застосування до позивача штрафу, оскільки ним не доведено наявності передбачених ст.ст. 43,135 ГПК України підстав для стягнення з позивача штрафу. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на встановлений ст. 14 ГПК України принцип диспозитивності господарського судочинства, відповідно до якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідне право сторони звернутись до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами встановлене ст.ст. 321-322 ГПК України.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Закарпатської області від 18.02.2021 у справі №907/336/18 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст.86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270,271, 275,276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЖУССО УКРАЇНА” від 15.03.2021 №59/01 – залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 18.02.2021 у справі №907/336/18 – залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд ухвали в суді апеляційної інстанції – покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строки та в порядку, визначені статтями 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 18.06.2021

Головуючий (суддя-доповідач): Т.Б. Бонк

Судді С.М. Бойко

О.І. Матущак