Справа №574/284/18
Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА\_1
Номер провадження 11-кп/816/27/21
Суддя-доповідач - ОСОБА\_2
Категорія - Умисне тяжке тілесне ушкодження
 
****
****
**УХВАЛА**
** ІМЕНЕМ УКРАЇНИ**
07 червня 2021 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА\_2 ,
суддів - ОСОБА\_3 , ОСОБА\_4 ,
з участю секретаря судового засідання – ОСОБА\_5
прокурора – ОСОБА\_6
обвинуваченого – ОСОБА\_7 ,
потерпілої – ОСОБА\_8 ,
представника потерпілої – адвоката ОСОБА\_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми у режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА\_7 , його захисника – адвоката ОСОБА\_10 , прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА\_11 , потерпілої ОСОБА\_8 на вирок Буринського районного суду Сумської області від 26 вересня 2019 року, яким
ОСОБА\_7 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 , уродженець с. Старі Гончари, Путивльського району Сумської області, який зареєстрований за адресою: ( АДРЕСА\_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА\_2 , раніше не судимий,
визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України,-
**ВСТАНОВИЛА: **
До Сумського апеляційного суду надійшли апеляційні скарги, в яких :
\- обвинувачений ОСОБА\_7 просить скасувати вирок суду та постановити вирок, яким оправдати його;
\- захисник ОСОБА\_10 , посилаючись на невідповідність висновків суду, викладеним в судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким виправдати ОСОБА\_7 по обвинуваченню за ч.1 ст. 129 КК України;
\- потерпіла ОСОБА\_8 також просить скасувати вирок суду, у зв\`язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, через м\`якість та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА\_7 винуватим за ч.1 ст. 129 КК України та призначити йому покарання у виді арешту строком на 6 місяців, її цивільний позов задовольнити в повному обсязі, стягнути з ОСОБА\_7 на її користь матеріальну шкоду в розмірі 1 258 грн. 88 коп. та моральну шкоду в розмірі 10000 грн., а всього 11 258 грн. 27 коп. Крім того, потерпіла просить повторно дослідити матеріали, що характеризують особу засудженого та матеріали цивільного позову.
\- прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА\_11 просить вирок суду скасувати, у зв\`язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, через м\`якість та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА\_7 винуватим за ч.1 ст. 129 КК України та призначити йому покарання у виді арешту строком на 5 місяців. При цьому, прокурор просить дослідити встановлені у кримінальному провадженні докази та матеріали, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА\_7 .
До початку апеляційного розгляду вказаного кримінального провадження, від заступника керівника Сумської обласної прокуратури, в порядку ст. ст. 36, 403 КПК України, надійшли зміни та доповнення до апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні.
У вказаних змінах та доповненнях заступник керівника Сумської обласної прокуратури просить вирок Буринського районного суду відносно ОСОБА\_7 змінити, у зв\`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального правопорушення.
У мотивувальній частині вироку замість зазначеної судом першої інстанції дати вчиненого ОСОБА\_7 кримінального правопорушення 27 лютого 2019 року вказати 27 лютого 2018 року. Застосувати до призначеного ОСОБА\_7 за ч. 1 ст. 129 КК України покарання у виді 2 місяців арешту, вимоги ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, на підставі чого звільнити його від відбування вказаного покарання.
В іншій частині вирок залишити без зміни.
Крім того, прокурор просить дослідити наявні у кримінальному провадженні докази, а саме, підозру та обвинувальний акт.
Даним вироком ОСОБА\_7 визнано винуватим у пред\`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.129 КК України і призначено йому покарання у виді арешту строком на два місяці.
До вступу вироку в законну силу застосовано відносно ОСОБА\_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов\`язання та покладено на нього обов\`язок прибувати за кожною вимогою до суду та органу уповноваженого на виконання покарань, а також повідомляти суд про зміну місця свого проживання.
Початок строку відбування покарання визначено обраховувати з дня затримання ОСОБА\_7 , тобто з часу приведення вироку до виконання.
Цивільний позов ОСОБА\_8 до ОСОБА\_7 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.
Постановлено стягнути з ОСОБА\_7 на користь ОСОБА\_8 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. В задоволенні іншої частини позову – відмовлено.
Долю речових доказів вирішено в порядку ст. 100 КПК України.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА\_7 , вважаючи вирок суду незаконним, зазначає про неможливість виплатити потерпілій 5000 грн., оскільки це великі кошти, а у нього немає грошей на харчування та ліки.
Захисник ОСОБА\_10 в апеляційній скарзі зазначає, що:
\- свій висновок про умисел, направлений на погрозу вбивством потерпілої, суд обґрунтував тим, що ОСОБА\_7 взяв в руки чотиригранний багнет, розвернув його вістрям до ОСОБА\_8 , швидко наблизився до неї, демонструючи готовність нанести удар, чим вчинив відносно останньої погрозу вбивством, оскільки створив реальні підстави для потерпілої побоюватись здійснення цієї погрози, що потерпіла, сприйнявши дії обвинуваченого, як реальну загрозу, вхопила руками за багнет разом з братом обвинуваченого, який також вхопився за багнет і вони удвох, намагаючись вирвати з рук ОСОБА\_7 багнет, повалили його на ліжко, при цьому останній словесно погрожував позбавити потерпілу життя, однак, ОСОБА\_7 спростовує зазначене та стверджує, що він взяв багнет для самозахисту, бо в ОСОБА\_8 був кінжал;
\- ОСОБА\_7 не випадково був у літній кухні, практично, потерпіла в зимовий час вигнала його з будинку, у зв\`язку з чим в суді перебуває справа за позовом ОСОБА\_7 про вселення, що між ними відбулася розмова, фактично брутальна лайка з боку ОСОБА\_8 , в якій остання заявляла, що ОСОБА\_7 не член її сім\`ї, що вона його вб\`є і вказані обставини міг підтвердити свідок ОСОБА\_12 , але він помер;
\- на спростування погроз ОСОБА\_13 пояснював, що сидів на ліжку, займався ремонтом з допомогою багнету, і після крику ОСОБА\_8 не кидався на неї, не погрожував, навіть не вставав з ліжка, при цьому, потерпіла вихвалила з його рук багнет, вибігла на вулицю, поламала йому ребра, однак вина останньої доведена не була і ця справа була закрита, оскільки він пізно звернувся до лікарні;
\- свідки по справі ОСОБА\_14 та Клівенкова, а також сама потерпіла, у своїх пояснення зазначали про те, що вони, кожний окремо, викликали швидку допомогу, однак, такі пояснення викликають сумнів і дають право повірити у зазначене ОСОБА\_7 , що швидка допомога була викликана завчасно і що все це було сплановано, оскільки медична допомога потерпілій не надавалася;
\- погрози позбавити життя спростовуються суперечливими поясненнями самої потерпілої та свідка ОСОБА\_15 , які, кожний окремо, зазначали, що ОСОБА\_8 лише боялася, що їй будуть спричинені тілесні ушкодження, а у заяві потерпіла зазначила, що вранці 27 лютого 2018 року ОСОБА\_7 погрожував їй вбивством загостреним предметом;
\- суд дійшов до висновку, що покази свідка ОСОБА\_16 , за якими свідок ОСОБА\_12 , в розмові з адвокатом обвинуваченого, повідомив, що ОСОБА\_7 не погрожував потерпілій, не узгоджуються з встановленими фактичними обставинами справи та суперечать свідченням, наданим самим ОСОБА\_12 при проведенні одночасних допитів його та потерпілої, однак, суд не врахував, що вказаний свідок надавав пояснення про відсутність погроз зі слів ОСОБА\_12 , і перевірити це було неможливо, оскільки останній помер;
\- пояснення потерпілої про те, що ОСОБА\_7 алкоголік спростовуються довідкою про те, що він на обліках у нарколога не перебуває і хронічним алкоголіком не являється, проживає по АДРЕСА\_2 тимчасово;
\- посилається на безпідставність пояснень потерпілої про те, що ОСОБА\_7 є алкоголік.
\- відсутні реальні погрози вбивством, бо події тривали короткий часі були водночас припинені ОСОБА\_8 та ОСОБА\_12 і в обвинуваченні склад вказаного кримінального правопорушення - відсутній, оскільки відсутні реальні підстави для цього.
Потерпіла ОСОБА\_8 , не заперечуючи фактичних обставин справи, в апеляційній скарзі посилається на те, що:
\- суд в повній мірі не врахував характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення та дані про особу обвинуваченого, а саме, що він не визнає своєї вини у вчиненому, намагався уникнути відповідальності, даючи показання, які суперечили показам свідків, намагався перекласти вину на неї, для приховання вчиненого злочину залучив свідків – близьких йому осіб.
\- не погоджується з частковим задоволенням позову, оскільки протиправними діями ОСОБА\_7 їй була завдана матеріальна шкода в розмірі 1 258 грн. 27 коп., яка складається з витрат на лікування, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні фіксальними чеками;
\- що моральна шкода, яку вона оцінює у розмірі 10 000 грн., полягає у сильній душевній травмі внаслідок вчиненого злочину, обмеженні нормальних побутових стосунків внаслідок додаткового клопоту, безсонних ночах та отриманні приниження в присутності сторонніх людей, крім того, фактична безкарність, ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА\_7 злочину в стані сп\`яніння та відсутність розкаяння з його боку, додає їй моральних збитків і зазначена нею сума, яка є оптимальною, буде повністю направлена на відновлення її нормального стану.
У зміненій та доповненій апеляційній скарзі заступника керівника Сумської обласної прокуратури вказує на те, що:
\- вироком суду ОСОБА\_7 визнано винуватим у пред\`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.129 КК України і призначено покарання у виді арешту строком на два місяці, при цьому, було встановлено, що такі протиправні дії, на даний час, є кримінальним проступком і вчинені ОСОБА\_7 27 лютого 2018 року;
\- на час розгляду провадження судом апеляційної інстанції з цієї дати минуло більше 3 років, перебіг строків давності не зупинявся і не переривався, а тому, з врахуванням тих обставин, з 27 лютого 2018 року ОСОБА\_7 не ухилявся від суду та слідства, нових кримінальних правопорушень не скоював, вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнавав, з урахуванням спливу строків давності, існують підстави для звільнення ОСОБА\_7 від кримінального покарання, призначеного вироком суду;
\- судом першої інстанції допущено помилку при викладенні у вироку фактичних обставин вчиненого ОСОБА\_7 кримінального правопорушення, а саме, було встановлено, що погроза вбивством відбулася 27 лютого 2018 року і ці обставини підтверджуються дослідженими в суді письмовими доказами та показаннями свідків, крім того, така дата встановлена органами досудового розслідування і вказана у підозрі та обвинувальному акті, однак, при викладенні у вироку фактичних обставин вчиненого ОСОБА\_7 кримінального правопорушення, судом помилково зазначено 2019 рік.
Згідно з вироком, 27 лютого 2019 року, близько 09 год. 40 хв., ОСОБА\_8 та ОСОБА\_7 , перебували в літній кухні за місцем проживання останнього по АДРЕСА\_1 , в домогосподарстві, власником якого є його падчерка ОСОБА\_8 . В цьому приміщенні також знаходився рідний брат ОСОБА\_7 - ОСОБА\_12 .
Між ОСОБА\_7 та ОСОБА\_8 відбулася розмова, в ході якої остання висловила вимогу про необхідність його виселення з будинку та зміну місця реєстрації.
Обурившись на таку вимогу, а також на ґрунті раніше виниклих між ними неприязних стосунків з приводу користування житловим будинком та іншим рухомим майном, у ОСОБА\_7 виник умисел направлений на погрозу вбивством ОСОБА\_8 ..
Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА\_7 взяв в руки чотиригранний багнет (штик), що лежав в його речах, розвернувши його вістрям до потерпілої, швидко наблизився до неї, демонструючи готовність нанести удар, чим вчинив відносно неї погрозу вбивством, оскільки створив реальні підстави для ОСОБА\_8 побоюватися здійснення цієї погрози.
При цьому, потерпіла сприйнявши дії обвинуваченого як реальну загрозу своєму життю, вхопилася руками за багнет, який тримав перед нею ОСОБА\_7 . В цей момент до них підійшов брат ОСОБА\_7 – ОСОБА\_12 , який також вхопився за багнет і вони удвох із ОСОБА\_8 , намагаючись вирвати з рук обвинуваченого багнет, повалили ОСОБА\_7 на ліжко.
Однак останній почав словесно погрожувати ОСОБА\_8 позбавити її життя, що потерпіла, зважаючи на попередні його активні дії та поведінку, сприйняла реально, побоюючись здійснення цієї погрози.
В подальшому, ОСОБА\_8 за допомогою ОСОБА\_12 , вирвала з рук обвинуваченого ОСОБА\_7 багнет та вибігла на вулицю.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, доводи прокурора на підтримку зміненої апеляційної скарги прокурора та заперечення щодо апеляційних скарг обвинуваченого, його захисника та потерпілої, позицію обвинуваченого, який просив закрити кримінальне провадження, думку потерпілої та її представника, які підтримали подану потерпілою апеляційну скаргу та просили задовольнити її в повному обсязі, а при вирішенні зміненої апеляційної скарги прокурора покладалися на розсуд, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданих апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Відповідно до ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що інкриміноване ОСОБА\_7 кримінальне правопорушення було вчинено 27 лютого 2018 року і органом досудового розслідування та судом першої інстанції його дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 129 КК України.
Санкцією ч.1 ст.129 КК України передбачено покарання у виді арешту на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років.
За приписами ст.12 КК України в редакції закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року, кримінальним проступком є передбачене Кримінальним кодексом України діяння, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадянам або інше покарання, не пов\`язане з позбавленням волі, тобто, вчинене ОСОБА\_7 кримінальне правопорушення відноситься до категорії кримінальних проступків.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв\`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Колегія суддів вважає, що оскільки з дня вчинення інкримінованого ОСОБА\_7 кримінального проступку на час апеляційного розгляду минуло понад три роки, останній протягом цього періоду не ухилявся від досудового розслідування або суду, вперше притягається до кримінальної відповідальності, він може бути звільнений від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
В судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений ОСОБА\_7 не заперечував щодо задоволення зміненої апеляційної скарги прокурора, та просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження закрити, при цьому обвинувачений розумів, що кримінальне провадження буде закрито з нереабілітуючих підстав.
Як зазначено вище, статтею ст. 417 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, визначені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що в даному випадку наявні всі підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА\_7 від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України з закриттям кримінального провадження відносно нього, у зв\`язку з чим апеляційна скарга прокурора в цій частині підлягає до задоволення.
При цьому, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА\_7 підтримав подану прокурором змінену апеляційну скаргу та просив скасувати вирок і закрити провадження з зазначених у ній підстав, законність прийнятого судового рішення в межах поданих апеляційних скарг ОСОБА\_7 та його захисника ОСОБА\_10 , стосовно фактичних обставин справи, колегія суддів не переглядає.
Перевіряючи законність прийнятого судового рішення в межах поданої потерпілою ОСОБА\_8 апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при призначенні обвинуваченому ОСОБА\_7 покарання, судом в повній мірі було враховано характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення та дані про особу обвинуваченого.
Як вбачається з оскаржуваного вироку, при призначенні ОСОБА\_7 покарання, відповідно до ст. ст. 50,65 КК України, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, задовільну характеристику останнього, те, що обвинувачений є пенсіонером, інвалідом ІІІ групи, раніше не судимий. При цьому, судом були враховані обставини, що пом\`якшують покарання , а саме, позитивні характеризуючи дані та незадовільний стан здоров\`я обвинуваченого та обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину щодо іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА\_8 про те, що обвинуваченому ОСОБА\_7 має бути призначено покарання у виді арешту строком не 2 місяці, як визначив суд, а 6 місяців, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки на підтвердження того, що саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження нових злочинів потерпілою апеляційному суду доказів надано не було.
Що стосується доводів апеляційної скарги потерпілої ОСОБА\_8 про наявність підстав для задоволення поданого нею цивільного позову в повному обсязі, то колегія судді також вважає їх необґрунтованими.
Так, до висновку про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов з врахуванням відсутності належних і допустимих доказів на підтвердження заявленої матеріальної шкоди, а саме, понесених потерпілою ОСОБА\_8 витрат, пов\`язаних з її лікуванням внаслідок неправомірних дій ОСОБА\_7 .
При цьому, враховуючи фактичні обставини справи, суд вірно встановив, що саме внаслідок протиправної поведінки обвинуваченого, потерпілій заподіяна моральна шкода і з її розміром, який визначив суд, а саме - 5000 грн., колегія суддів погоджується у повному обсязі, оскільки такий розмір відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості і для його збільшення до 10000 грн., як того просить потерпіла в апеляційній скарзі, підстави відсутні.
З врахуванням зазначеного, апеляційні вимоги потерпілої ОСОБА\_8 до задоволення не підлягають.
Крім того, колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги прокурора про те, що судом першої інстанції при викладенні у вироку фактичних обставин вчиненого ОСОБА\_7 кримінального правопорушення, було допущено помилку а саме, зазначено, що погроза вбивством відбулася 27 лютого 2019 року, а не 27 лютого 2018 року, як було встановлено судом і не заперечувалося самими учасниками даного провадження.
Однак, відповідно до ст. 379 КПК України, апеляційний суд позбавлений можливості виправити вказану помилку, у зв\`язку з чим, апеляційна скарга прокурора в цій частині задоволенню не підлягає, при цьому, колегія суддів зауважує, що з питанням виправлення такої помилки прокурор не позбавлений можливості звернутися саме до того суду, який її допустив.
За таких обставин, подані обвинуваченим ОСОБА\_7 , його захисником – адвокатом ОСОБА\_10 , потерпілою ОСОБА\_8 апеляційні скарги задоволенню не підлягають, а апеляційна скаргу заступник керівника Сумської обласної прокуратури підлягає до частково задоволення.
Керуючись ст.ст.404,405,407,417,418,419,284 КПК України, колегія суддів,
**ПОСТАНОВИЛА:**
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА\_7 , його захисника – адвоката ОСОБА\_10 , потерпілої ОСОБА\_8 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу заступник керівника Сумської обласної прокуратури – задовольнити частково.
Вирок Буринського районного суду Сумської області від 26 вересня 2019 року, яким ОСОБА\_7 визнано винним за ч.1 ст.129 КК України і призначено йому покарання у виді арешту строком на два місяці - скасувати.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА\_7 за ч. 1 ст. 129 КК України – закрити, на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Звільнити ОСОБА\_7 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 129 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України, у зв\`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня оголошення.
**СУДДІ:**
****
****
ОСОБА\_2 ОСОБА\_3 ОСОБА\_4