ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 97384276

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

УХВАЛА

"01" червня 2021 р. Справа№ 910/1255/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Грека Б.М.

суддів: Сотнікова С.В.

Копитової О.С.

перевіривши матеріали апеляційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабель-Інвест»

на рішення

Господарського суду міста Києва від 26.06.2019

у справі

№910/1255/19

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабель-Інвест»

до

1) Приватного акціонерного товариства «Завод Південкабель» 2). Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

про

визнання недійсним патенту

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кабель-Інвест» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Завод Південкабель» та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання повністю недійсним патенту України на винахід № 60285 «Кабель силовий», виданий Державною службою інтелектуальної власності 10.12.2008 року; зобов`язання Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести відповідні відомості до Державного реєстру патентів України стосовно визнання недійсним патенту України на винахід № 60285 «Кабель силовий».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що винахід за патентом України № 60285 «Кабель силовий» не відповідає умовам патентоздатності, у зв`язку з чим підлягає визнанню недійсним згідно ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.06.2019 у справі № 910/1255/19 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням місцевого господарського суду ТОВ «Кабель-Інвест» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2019 у справі № 910/1255/19 та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабель-Інвест» задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 апеляційну скаргу призначено до розгляду.

Склад колегії суддів змінювався неодноразово, і відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2020, зазначену справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Сотніков С.В., Копитова О.С.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 прийнято справу №910/1255/19 до провадження у складі колегії суддів: головуючого судді - Грека Б.М., суддів: Сотнікова С.В., Копитової О.С.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 по справі призначено повторну комплексну судову експертизу винаходу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6. У зв`язку з призначенням судової експертизи зупинено апеляційне провадження у справі № 910/1255/19 до отримання висновку експерта.

Супровідним листом № 910/1255/19/09.1-18/107/20 від 07.12.2020 матеріали справи №910/1255/19 разом із вказаною ухвалою направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

02.12.2020 до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «Кабель-Інвест» надійшла заява про відвід колегії суддів Грека Б.М., Сотнікова С.В, Копитової О.С.

16.02.2021 з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, в порядку інформування, надійшов лист про направлення для оперативного виконання до Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (25003, м. Кропивницький, вул. Волкова, 13Г) ухвали Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 та матеріалів справи №910/1255/19.

05.04.2021 до Північного апеляційного господарського суду з Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання експерта про залучення експерта (фахівця) для проведення повторної комплексної експертизи в сфері інтелектуальної власності, в якому експерт, зокрема, просить визначити та залучити експерта (фахівця) з рівня техніки для проведення повторної комплексної судової експертизи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2021 поновлено провадження у справі № 910/1255/19, витребувано у Київського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали справи №910/1255/19.

05.05.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/1255/19 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 призначено справу до розгляду на 01.06.2021.

Разом з тим, 02.12.2020 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабель-Інвест» надійшла заява про відвід колегії суддів Грека Б.М., Сотнікова С.В. та Копитової О.С.

Заява мотивована тим, що господарський суд апеляційної інстанції у складі зазначеної колегії, призначаючи повторну експертизу, на думку заявника, припустився необ`єктивності та упередженості, оскільки вчиняє процесуальні дії, зокрема шляхом призначення судових експертиз, на користь відповідача по справі - Приватного акціонерного товариства «Завод Південкабель».

В судовому засіданні 01.06.2021 представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабель-Інвест», повністю підтримав доводи, викладені в зазначеній заяві та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача-1 - Приватного акціонерного товариства «Завод Південкабель» - проти доводів позивача заперечив, та просив суд залишити вказану заяву без задоволення.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, які викладені у заяві про відвід, дійшла висновку, що заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Кабель-Інвест» відвід суддів Грека Б.М., Сотнікова С.В. та Копитової О.С. від розгляду справи №910/1255/19 є необґрунтованим, з огляду на наступне.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено наступне. (104) Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). (106) У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26.10.1984 у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). (107) Насамкінець, концепції незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (див. рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 сказано: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Як вже вказувалося, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас, згідно п. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

При винесенні ухвали від 17.11.2020 про призначення у справі № 910/1255/19 повторної комплексної судової експертизи винаходу, Північний апеляційний господарський суд виходив з того, що статтею 267 Господарського процесуального кодексу України суду апеляційної інстанції надано право, зокрема, за клопотанням учасників процесу, вирішувати питання про призначення експертизи.

З матеріалів справи вбачається, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кабель-Інвест" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Завод Південкабель" (відповідач 1) та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (відповідач 2) про визнання повністю недійсним патенту України на винахід №60285 "Кабель силовий", виданий Державною службою інтелектуальної власності 10.12.2008 року; зобов`язання Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести відповідні відомості до Державного реєстру патентів України стосовно визнання недійсним патенту України на винахід № 60285 "Кабель силовий".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що винахід за патентом України № 60285 "Кабель силовий" не відповідає умовам патентоздатності, у зв`язку з чим підлягає визнанню недійсним згідно ст. 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі".

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кабель-Інвест" не є власником патенту на схожий/аналогічний винахід чи корисну модель, позивачем не подано договорів на підтвердження правовідносин з іншими особами, в тому числі із власниками патентів на винахід чи корисну модель "Кабель силовий", "Кабель електричний" тощо, останнім документально не підтверджено, у чому саме полягає порушення його права та законних інтересів відповідачем-1. Суд прийшов до висновку що позовні вимоги в частині визнання патенту України на винахід №60285 "Кабель силовий" від 10.12.2018 недійсним, не доведені, не обґрунтовані, та такі, що не відповідають фактичним обставинам справи, а відтак задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 107 ГПК України, якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). За наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

Відтак, господарський суд апеляційної інстанції, виходячи з об`єктивної необхідності роз`яснення питань, які виникли при вирішенні господарського спору, а також перевірки обґрунтованості заявленого позову, враховуючи нагальну необхідність застосування спеціальних знань для вирішення питань у комплексній експертизі визнав за необхідне задовольнити клопотання відповідача-1 про призначення повторної комплексної експертизи винаходу.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що зазначені у заяві про відвід складу суду твердження та обставини зводяться до незгоди з судовим рішенням колегії суддів щодо процесуальних дій, спрямованих на повне та всебічне з`ясування та дослідження всіх обставин справи з метою прийняття законного, обґрунтованого рішення по справі, та в силу положень Господарського процесуального кодексу України не можуть бути підставою для відводу зазначеної колегії суддів.

Вказане у сукупності свідчить про те, що заявлений відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Грек Б.М., судді Сотніков С.В., Копитова О.С. є необґрунтованим, оскільки наведені у його мотивування доводи не можуть бути підставою, в розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи те, що судове засідання відбулося 01.06.2021, а заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабель-Інвест" надійшла 02.12.2020, вона є такою, яка надійшла раніше, ніж за три дні до наступного судового засідання.

За правилами ч. 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України справа № 910/1255/19 підлягає передачі для визначення автоматизованою системою відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України судді, який має вирішити питання про відвід, заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Кабель-Інвест".

Керуючись частиною 1 статті 32, статтями 35, 36, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати необґрунтованою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабель-Інвест" про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Грек Б.М., судді Сотніков С.В., Копитова О.С. від розгляду справи №910/1255/19.

Матеріали справи № 910/1255/19 передати для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою для вирішення питання про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Грек Б.М., судді Сотніков С.В., Копитова О.С. від розгляду справи №910/1255/19 у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Б.М. Грек

Судді С.В. Сотніков

О.С. Копитова

Постанова № 106949282

Відкрити повний перегляд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2022 р. Справа№ 910/1255/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Грека Б.М.

суддів: Отрюха Б.В.

Сотнікова С.В.

за участю секретаря судового засідання Кочурової Т.О.

та представників учасників справи:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабель-Інвест»

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2019

у справі №910/1255/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабель-Інвест»

до 1) Приватного акціонерного товариства «Завод Південкабель»

2) Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

про визнання недійсним патенту

В С Т А Н О В И В :

Коротке викладення суті спору та позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кабель-Інвест" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Завод Південкабель" (далі - відповідач-1) та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - відповідач-2) про визнання повністю недійсним патенту України на винахід № 60285 "Кабель силовий", виданий Державною службою інтелектуальної власності 10.12.2008 року; зобов`язання Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести відповідні відомості до Державного реєстру патентів України стосовно визнання недійсним патенту України на винахід № 60285 "Кабель силовий".

Позивач доводить, що патент України на винахід № 60285 "Кабель силовий" не відповідає умові патентоздатності "винахідницький рівень".

Оскаржуване судове рішення (ухвала) господарського суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.06.2019 у задоволенні позову відмовлено.

Господарський суд дійшов висновку, що ТОВ "Кабель-Інвест" не є власником патенту на схожий/аналогічний винахід чи корисну модель, та ним не подано договорів на підтвердження правовідносин з іншими особами, в тому числі із власниками патентів на винахід чи корисну модель "Кабель силовий", "Кабель електричний" тощо, отже, документально не підтверджено, у чому саме полягає порушення його права та законних інтересів відповідачем-1.

Апеляційне провадження (рух справи).

Позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати та винести постанову, якою позовні вимоги про визнання недійсним патенту України на винахід № 60285 "Кабель силовий" та зобов`язання внести відповідні відомості до Державного реєстру патентів України стосовно визнання недійсним патенту України на винахід № 60285 "Кабель силовий" задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач доводить, що:

господарський суд не врахував висновки експертів №047/18 від 20.06.2018, який надано у справі № 910/20063/17 щодо невідповідності винаходу за патентом № 60285 "Кабель силовий" умові патентоздатності "винахідницький рівень" та висновку експерта №1476 від 15.04.2019 у даній справі щодо невідповідності винаходу за патентом № 60285 "Кабель силовий" умові патентоздатності "винахідницький рівень";

права позивача на здійснення зовнішньоекономічної діяльності, як імпортера кабельно-провідникової продукції, порушено, оскільки наявність зареєстрованого патенту на винахід № 60285 "Кабель силовий" перешкоджає будь-якому імпорту/експорту.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2019, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Грек Б.М. - головуючий суддя, Кравчук Г.А., Отрюх Б.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2021 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/1255/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабель-Інвест» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2019 у визначеному складі; призначено справу до розгляду на 19.08.2019.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2019, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Грек Б.М. - головуючий суддя, Кравчук Г.А., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2019 розгляд справи відкладено на 10.10.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабель-Інвест» про призначення судової експертизи; призначено у справі № 910/1255/19 судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності, на розгляд та вирішення якої поставлено наступне питання: чи містяться у матеріалах справи дані, що винахід «КАБЕЛЬ СИЛОВИЙ» за патентом України №60285 не відповідає умовам патентоздатності за ознакою «винахідницький рівень», тобто випливає явно із рівня техніки?

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2020 поновлено провадження у справі №910/1255/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабель-Інвест» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2019 у справі № 910/1255/19; призначено справу до розгляду на 27.07.2020.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2019, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Грек Б.М. - головуючий суддя, Копитова О.С., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2020 прийнято справу №910/1255/19 до провадження у складі колегії суддів: головуючого судді - Грека Б.М., судді: Копитова О.С., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 розгляд справи №910/1255/19 відкладено на 24.09.2020.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2020, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Грек Б.М. - головуючий суддя, Кравчук Г.А., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2020 прийнято справу №910/1255/19 до провадження у складі колегії суддів: головуючого судді - Грека Б.М., суддів: Кравчука Г.А., Остапенка О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2020 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабель-Інвест» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2019 у справі № 910/1255/19 до 31.10.2020; розгляд справи № 910/1255/19 відкладено на 12.10.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2020 розгляд справи №910/1255/19 відкладено на 02.11.2020.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2020, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Грек Б.М. - головуючий суддя, Копитова О.С., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2020 прийнято справу №910/1255/19 до провадження у складі колегії суддів: головуючого судді - Грека Б.М., суддів: Остапенка О.М., Копитової О.С.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 розгляд справи №910/1255/19 призначено на 11.11.2020.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2020, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Грек Б.М. - головуючий суддя, Копитова О.С., Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 прийнято справу №910/1255/19 до провадження у складі колегії суддів: головуючого судді - Грека Б.М., суддів: Сотнікова С.В., Копитової О.С.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства «Завод Південкабель» про призначення повторної комплексної судової експертизи; призначено у справі № 910/1255/19 повторну комплексну судову експертизу винаходу, на розгляд та вирішення якої поставлено наступні питання:

чи відповідав винахід «КАБЕЛЬ СИЛОВИЙ» за патентом України №60285 на час подання заявки критерію патентоздатності «винахідницький рівень»?;

чи відповідав винахід «КАБЕЛЬ СИЛОВИЙ» за патентом України №60285 на час подання заявки критерію патентоздатності «новизна»?

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2021 поновлено провадження у справі № 910/1255/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 призначено справу до розгляду на 01.06.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 визнано необґрунтованою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабель-Інвест" про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Грек Б.М., судді Сотніков С.В., Копитова О.С. від розгляду справи №910/1255/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабель-Інвест" про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., суддів Сотніков С.В., Копитова О.С. від розгляду справи №910/1255/19 відмовлено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2021 призначено справу до розгляду на 22.06.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 задоволено клопотання експерта Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про залучення експерта (фахівця) для проведення повторної комплексної експертизи в сфері інтелектуальної власності; дозволено залучити для вирішення питань необхідного спеціаліста (експерта); погоджено строки проведення повторної комплексної експертизи в сфері інтелектуальної власності у справі №910/1255/19 понад 90 днів.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2021, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Грек Б.М. - головуючий суддя, Отрюх Б.В., Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 поновлено провадження у справі №910/1255/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабель-Інвест» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 призначено справу №910/1255/19 до розгляду на 27.01.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2022 клопотання Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (Кропивницьке відділення) про залучення до проведення повторної комплексної судової експертизи, призначеної на підставі ухвали Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 у справі №910/1255/19, Щерби Анатолія Андрійовича з визначенням провідною експертною установою Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (Кропивницьке відділення) задоволено; залучено до проведення повторної комплексної судової експертизи, призначеної на підставі ухвали Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 у справі №910/1255/19, Щербу Анатолія Андрійовича (завідувач відділу електроживлення технологічних систем Інституту електродинаміки Національної академії наук України) з визначенням провідною експертною установою Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (Кропивницьке відділення) (25003, м. Кропивницький, вул. Волкова, 13Г).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 поновлено провадження у справі №910/1255/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабель-Інвест» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2019 у справі № 910/1255/19; призначено справу до розгляду на 20.10.2022.

Позивач звернувся до апеляційного господарського суду з заявою про розгляд справи за відсутності свого представника.

Суд апеляційної інстанції не встановив обставин, що перешкоджають розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Обставини справи, встановлені апеляційним господарським судом.

Приватне акціонерне товариство "Завод Південкабель" є власником патенту України №60285 на винахід "Кабель силовий", зареєстрованого Державною службою інтелектуальної власності України на підставі заявки № 2003077178 від 30.07.2003, про що 10.12.2008 в офіційному бюлетені "Промислова власність" № 23 здійснено відповідну публікацію.

Як зазначає позивач, він здійснює оптову торгівлю кабельно-провідної продукції та імпортує кабельну продукцію (Кабель силовий) за кодом УКТЗЕД-8544609010 та 8544609090, та, враховуючи наявність зареєстрованого в Україні винаходу №60285 "Кабель силовий" від 10.12.2008, у нього виникають труднощі з імпортуванням кабельно-провідникової продукції за кодами УКТЗЕД 8544609010 та 8544609090.

Позивач посилається на висновок експертів № 047/18 за результатами проведення комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 20.06.2018 який був наданий у межах справи № 910/20063/17 та на висновок експерта № 1476 від 15.04.2019.

Відповідачем-1 долучено до матеріалів справи висновок судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності у господарській справі №910/16142/14 від 30.01.2015 №997, виконаний експертом Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності - О.Дорошенко, в якому зазначено, що матеріали справи не містять відомостей, які свідчать про те, що винахід за патентом України №60285 на винахід "Кабель силовий" не відповідає умові патентоздатності "винахідницький рівень", тобто випливає явно з рівня техніки.

Також, відповідачем-1 долучено до матеріалів справи висновок за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності у господарській справі №910/20063/17 від 11.06.2018 року №1210, виконаний експертом Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності - О. Дорошенко, в якому зазначено, що матеріали справи не містять відомостей, які свідчать про те, що винахід за патентом України №60285 "Кабель силовий" не відповідає умові патентоздатності "винахідницький рівень", тобто випливає явно з рівня техніки; винахід за патентом України №60285 "Кабель силовий" відповідає умові патентоздатності "промислова придатність" відповідно до матеріалів, наданих позивачем до суду з позовом.

За наслідками проведення кваліфікаційної експертизи заявки №2003077178 Державним підприємством "Державний департамент інтелектуальної власності" складено висновок від 18.09.2008 року № 13703/1 про відповідність заявленого винаходу умовам патентоздатності, який набув статусу рішення про видачу патенту на винахід, на підставі якого видано патент України №60285. Відповідний висновок затверджений Державним департаментом інтелектуальної власності.

Мотиви постанови та висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Статтею 432 Цивільного кодексу України встановлено також, що:

- кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу (частина перша);

- суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності та знищення таких товарів.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (пункт 5.6. постанови Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 910/18962/20).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та / або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушеного права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Як встановлено судом, позивач в обґрунтування твердження про порушення свого права зазначив, що здійснює оптову торгівлю кабельно-провідної продукції за кодом УКТЗЕД-8544609010 та 8544609090 та її імпорт; зареєстрований винахід №60285 "Кабель силовий" від 10.12.2008 в Україні зумовлює виникнення перешкод для імпортування відповідної продукції за кодами УКТЗЕД 8544609010 та 8544609090.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком господарського суду про не доведення вказаних обставин.

Зокрема, господарським судом та судом апеляційної інстанції не встановлено, що позивач здійснював імпорт відповідної продукції, у процесі пред`явлення якої до митного контролю виникли конкретні обставини, пов`язані із заходами щодо захисту прав інтелектуальної власності.

Крім того, позивачем не доводилися обставини заявки на патент на схожий/аналогічний винахід чи корисну модель, чи наявності конкретних договорів на підтвердження правовідносин з іншими особами, в тому числі із власниками патентів на винахід чи корисну модель "Кабель силовий", "Кабель електричний" тощо.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 ГПК України.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду, що позовні вимоги в частині визнання патенту України на винахід №60285 "Кабель силовий" від 10.12.2018 недійсним, не доведені, не обґрунтовані, та такі, що задоволенню не підлягають.

Виходячи з такого висновку, апеляційна інстанція не вбачає необхідним аналізувати конкретні обставини відповідності винаходу за патентом України № 60285 "Кабель силовий" умовам патентоздатності, оскільки відповідні обґрунтування підлягають оцінці після встановлення порушення відповідним патентом права та /або інтересів позивача.

Відповідно до частини першої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї; суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, звертаючись з апеляційною скаргою, банк не спростував висновків господарського суду першої інстанції, не довів неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права до встановлених ними обставин як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до норм статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи наведене, Північний апеляційний господарський суд встановив, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду - без зміни.

Керуючись статтями 267, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабель-Інвест" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2019 у справі №910/1255/19 залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, встановлені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Б.М. Грек

Судді Б.В. Отрюх

С.В. Сотніков

Повний текст постанови складено 26.10.2022.