ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 97172538

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2021 р. Справа№ 910/18434/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Козир Т.П.

Кравчука Г.А.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Грицик Д.С., ордер серії КР №52737

від відповідача: Вага Ю.В., довіреність б/н від 23.10.20 р.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Укрбудтрансгаз"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29 березня 2021 року (повний текст складено 06.04.2021 р.)

у справі № 910/18434/20 (суддя Федоренко Ю.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Укрбудтрансгаз",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анвальт",

про визнання договору недійсним, -

в с т а н о в и в :

1. Короткий зміст позовних вимог:

1.1. ПрАТ "Укрбудтрансгаз" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "АНВАЛЬТ" про визнання недійсним договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №01/10 від 02.10.2017 (т.І, а.с. 1-6).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підпис на договорі виконано не директором ПрАТ "Укрбудтрансгаз" Жилою О.А., а не встановленою особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності при підписанні оскаржуваного правочину від імені позивача; жодних дій на виконання оспорюваного правочину (схвалення) позивач не здійснював.

1.3. До позовної заяви позивачем додане клопотання від 05.11.2020 №2 про призначення почеркознавчої експертизи підписів Жили О.А., виконаних на договорі про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №01/10 від 02.10.2017 (т.І, а.с. 18-19).

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції:

2.1. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 29 березня 2021 у справі №910/18434/20 у позові відмовлено (а.с. 232-239).

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги:

3.1 Приватне акціонерне товариство "Укрбудтрансгаз" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить "прийняти постанову, якою рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.03.2021р. по справі № 910/18434/20 скасувати повністю, ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 01/10 від 02.10.2017 р. з моменту підписання".

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:

4.1. У апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що банківські виписки, листи про зміну призначення платежів, акт звіряння взаємних розрахунків не спростовують підставу позову про підписання договору зі сторони ПрАТ "Укрбудтрансгаз" невідомою особою в розумінні положень ст.ст. 203,207, 215, 216 ЦК України.

4.2. Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що у справі № 910/12243/19 не було предметом спору питання визнання недійсним договору безвідсоткової фінансової допомоги № 01/10.

4.3. Судом першої інстанції не враховано, що ст. 241 ЦК України як і обставини схвалення оспорюваного правочину не застосовуються до випадків підписання правочину невідомою особою, яка не має жодного відношення до Позивача.

4.4. Порушення своїх прав оспорюваний правочином позивач обґрунтовує з посиланням на те, що за відсутності волевиявлення позивача щодо укладення договору, погодження його істотних умов, підписання його невідомою особою, не директором ПрАТ "Укрбудтрансгаз", зобов`язує юридичну особу сплачувати фактично позику за договором безвідсоткової фінансової допомоги № 01/10 від 02.10.2017 р., що є порушенням майнових прав та інтересів Позивача.

5. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

5.1. Відповідачі у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що позивачем не доведено того, що він вживав всіх належних заходів для проведення експертизи, а також підстав для сумніву в укладенні договору з огляду на те, що позивачем частково виконано оспорюваний правочин.

5.2. На переконання відповідача правомірність використання печатки презюмується, що відповідає викладеній у постанові Верховного Суду від 23.07.2019 №918/780/18 правовій позиції.

6. Розподіл справи:

6.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2021 року, матеріали судової справи № 910/18434/20 разом з апеляційною скаргою ПрАТ "Укрбудтрансгаз" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Козир Т.П., Кравчук Г.А.

6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2021 р. відкрито апеляційне провадження апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Укрбудтрансгаз" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29 березня 2021 року у справі № 910/18434/20 та повідомлено учасників справи про те, що розгляд справи відбудеться 25.05.2021 р.

7. Інші процесуальні дії у справі:

7.1. У судовому засіданні 25.05.2021 р. представник позивача надав пояснення, у яких підтримав додане до апеляційної скарги клопотання про призначення експертизи та просив його задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення такого клопотання заперечував.

Розглянувши клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може здійснити господарський суд із призначенням відповідної судової експертизи. Водночас призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.01.2020 у справі №902/368/16 та від 03.12.2019 у справі №902/235/19).

Разом з тим, наявні у справі докази дають можливість встановити фактичні дані, які входять до предмета доказування, а тому проведення експертизи є недоцільним, з огляду на що колегія суддів приходить до висновку про те, що у задоволенні клопотання позивача про призначення експертизи слід відмовити.

7.2. Також у судовому засідання 25.05.2021 р. представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати в оскаржуваній частині та прийняти нове рішення, яким у позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засідання 25.05.2021 р. надав пояснення відповідно до яких заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

8. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи:

8.1. У матеріалах справи міститься укладений 02.10.2017 між ПрАТ "Укрбудтрансгаз" (далі - позичальник) та ТОВ "Анвальт" (далі - кредитор) договір №01/10 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (далі - Договір) (а.с. 20-22).

8.2. Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.4 Договору в порядку та на умовах, передбачених даним договором, кредитор зобов`язується надати позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу (в подальшому - фінансова допомога), а позичальник зобов`язується використати її для власної господарської діяльності і повернути у визначений даним договором строк. Фінансова допомога надається позичальнику у розмірі 11 204 335,78 грн. Фінансова допомога надається строком до 02.10.2018.

8.3. Відповідачем додані копії виписок по рахунку ТОВ "Анвальт" про перерахування ним ПАТ "Укрбудтрансгаз" коштів у загальній сумі 7 800 000 грн. з призначенням платежу: "Передплата згідно дог. №07/09 від 07.09.2016", а саме № 204 від 25.10.2017 в сумі 1 050 000,00 грн, №207 від 26.10.2017 в сумі 650 000,00 грн, №208 від 27.10.2017 в сумі 1 000 000,00 грн, №215 від 30.10.2017 в сумі 1 000 000,00 грн, №216 від 01.11.2017 в сумі 500 000,00 грн, №217 від 01.11.2017 в сумі 300 000,00 грн, №219 від 07.11.2017 в сумі 1 000 000,00 грн, №222 від 08.11.2017 в сумі 300 000,00 грн, №224 від 08.11.2017 в сумі 500 000,00 грн, №226 від 09.11.2017 в сумі 500 000,00 грн, №227 від 10.11.2017 в сумі 1 000 000,00 грн ( а.с. 78-86).

8.4. ТОВ "Анвальт" листами від 25.10.2017 вих. №№25-27, від 30.10.2017 №31, від 01.11.2017 №№01, 01/1, від 07.11.2017 №07, від 08.11.2017 №08, №09/1, від 09.11.2017 №09, від 10.11.2017 №10 просив ПАТ "Укрбудтрансгаз" вважати з моменту вчинених платежів зміну призначення платежу у платіжних документах з "передплата згідно дог. №07/09 від 07.09.2016" на "перерахування безвідсоткової поворотної фіндопомоги згідно дог. №01/10 від 02.10.2017р.", за виключенням листа №25 у якому відповідач просив платіж на суму 954335,78 грн. зарахувати в рахунок договору №01/10, а суму 95644,22 грн. вважати передплатою за товар за договором №07/09 (а.с. 67-77).

8.5. 21.02.2018 на виконання умов Договору ПрАТ "Укрбудтрансгаз" перераховано ТОВ "Анвальт" 130 000,00 грн. з призначенням платежу: "повернення фін.допомоги зг.дог. №01/10 від 01.10.2017", що підтверджується копією виписки по рахунку відповідача (а.с. 65).

8.6. Також, до відзиву на позовну заяву додано копію акту звіряння взаємних розрахунків за період з жовтня 2017 по серпень 2018 за договором фінансової допомоги 01/10 від 02.10.17, який підписаний та скріплений печатками ПрАТ "Укрбудтрансгаз" та ТОВ "Анвальт", в якому зазначено, що заборгованість на користь ТОВ "Анвальт", з урахуванням здійсненої позивачем за договором №01/10 оплати у сумі 130000 грн, становить 7242200,00 грн (а.с. 66).

Крім того відповідачем до відзиву на позов додана копія рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2019 по справі № 910/12243/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Норлент компані" до Приватного акціонерного товариства "Укрбудтрансгаз" про стягнення коштів в розмірі 2474335,78 грн., яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.09.2020 (а.с. 87-91, 92-107).

8.7. Із змісту вказаного рішення вбачається, що позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.10.2017 між ПрАТ "Укрбудтрансгаз" та ТОВ "Анвальт" укладено договір безвідсоткової фінансової допомоги №01/10 від 02.10.2017, а потім між ТОВ "Анвальт" (первісний кредитор), позивач (новий кредитор) та відповідач (боржник) 31.08.2018 уклали договір відступлення (купівлі-продажу) права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги в сумі 7242200,00 грн, що виникло в первісного кредитора до боржника за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №01/10 від 02.10.2017. У зв`язку з не можливістю сплатити судовий збір, ТОВ "Норлент компані" звернувся до суду з даним позовом з вимогою про стягнення з відповідача 2474335,78 грн, з яких залишок боргу зі сплати коштів перерахованих відповідачу згідно платіжних доручень: №204 від 25.10.2017 на суму 824 335,78 грн. (954335,78 грн - 130 000,00 грн сплачених відповідачем 21.02.2018), №206 від 26.10.2017 на суму 650000,00 грн., №208 від 27.10.2017 на суму 1000000,00 грн).

Під час розгляду справи №910/12243/19 позивачем не ставився під сумнів факт підписання договору №01/10 про надання поворотної безвітсоткової фінансової допомоги від 02.10.2017.

Рішенням у справі №910/12243/19 встановлено, що до ТОВ "Норлент компані" з моменту укладення договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 31.08.2018 перейшло право вимагати від ПрАТ "Укрбудтрансгаз" належного виконання зобов`язань зі сплати 7242200,00 грн, а тому позовні вимоги визнані судом обґрунтованими, задоволені повністю, стягнуто з ПрАТ "Укрбудтрансгаз" на користь ТОВ "Норлент компані" кошти в сумі 2474 335,78 грн.

Рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2019 по справі №910/12243/19 набрало законної сили 26.05.2020 на підставі ст. 241 ГПК України.

9. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

9.1. У якості підписантів у Договорі від 02.10.2017 №01/10 зазначено з боку відповідача - директора Валькова О.М., з боку позивача - директор Жила О.А., ці підписи скріплено відбитками печаток ТОВ "Анвальт" та ПАТ "Укрбудтрансгаз".

9.2. Наявні у матеріалах справи копії виписок по рахунку свідчать, що ТОВ "Анвальт" перераховано ПАТ "Укрбудтрансгаз" кошти у загальній сумі 78000000 грн. з призначенням платежу: "Передплата згідно дог. №07/09 ( а.с. 78-86).

9.3. Листами від 25.10.2017 вих. №№25-27, від 30.10.2017 №31, від 01.11.2017 №№01, 01/1, від 07.11.2017 №07, від 08.11.2017 №08, №09/1, від 09.11.2017 №09, від 10.11.2017 №10 ТОВ "Анвальт" просив ПАТ "Укрбудтрансгаз" вважати з моменту вчинених платежів зміну призначення платежу у платіжних документах з "передплата згідно дог. №07/09 від 07.09.2016" на "перерахування безвідсоткової поворотної фіндопомоги згідно дог. №01/10 від 02.10.2017р.", за виключенням листа №25 у якому відповідач просив платіж на суму 954335,78 грн. зарахувати в рахунок договору №01/10, а суму 95644,22 грн. вважати передплатою за товар за договором №07/09 (а.с. 67-77).

9.4. Вказані листи містять напис "отримано наручно. Заперечень не маю. Директор ПАТ "Укрбудтранс" Жила О.А. /підпис/.

Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками (п.3.7 глави 3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 (далі - Інструкція №22).

9.5. Питання щодо внесення змін до реквізиту "Призначення платежу" платіжного доручення після зарахування коштів на рахунок отримувача має вирішуватися між платником та отримувачем коштів у порядку, узгодженому між ними, оскільки пунктом 1.19 глави 1 Інструкції № 22 визначено, що платники й отримувачі коштів здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків та розглядають претензії, що виникли, без участі банку.

9.6. Національний банк України у листі від 09.06.2011 № 25-111/1438-7141 "Про заміну інформації у реквізиті "Призначення платежу" зазначив, що після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті "Призначення платежу", вирішується між сторонами переказу без участі банку.

9.7. За змістом ч.1 ст.7 ЦК України цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту. Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин.

9.8. Належність підпису директору ПАТ "Укрбудтрансгаз" Жила О.А. на листах від 25.10.2017 вих. №№25-27, від 30.10.2017 №31, від 01.11.2017 №№01, 01/1, від 07.11.2017 №07, від 08.11.2017 №08, №09/1, від 09.11.2017 №09, від 10.11.2017 №10, у яких відповідач просив вважати з моменту вчинення вказаних у таких листах платежів вірним наступне призначення платежу "згідно дог.№01/10", - позивачем не оспорюється.

9.9. Вказане свідчить про те, що зміна реквізитів платежу у спірних правовідносинах відбулась у спосіб, що не суперечить закону, актам цивільного законодавства, та відповідає звичаям ділового обороту.

9.10. Факт використання печатки ПАТ "Укрбудтрансгаз" при підписанні оспорюваного договору та акта звірки позивачем не спростовано. Печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у відповідних правовідносинах. Позивач не довів фактів протиправності використання своєї печатки при укладенні договору чи доказів її втрати, не надав доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи її викраденням.

9.11. При цьому, колегія суддів враховує викладені у постанові Верховного Суду від 23.07.2019 р. р. у справі №918/780/18 висновки та зазначає, що печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин.

10. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:

10.1. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на те, що у матеріалах справи наявні докази схвалення позивачем оспорюваного договору шляхом сплати позивачем 21.02.2018 коштів у сумі 130000 грн., підписанням без заперечень директором позивача листів про зміну призначення платежів на перерахування безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно договору №01/10 від 02.10.2017, а також акту звірки за договором №01/10 від 02.10.2017 яким підтверджено надання фінансової допомоги на суму 7372200 грн., оплату 130000 грн. в рахунок повернення фінансової допомоги згідно договору №01/10.

11. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:

11.1. Колегія суддів зазначає, що твердження позивача про те, що судом безпідставно відхилено його клопотання про призначення експертизи правильних висновків суду першої інстанції не спростовують з огляду на те, що наявні у справі докази (які підтверджують подальше схвалення правочину) дають можливість суду встановити фактичні дані, які входять до предмета доказування, а тому проведення експертизи є недоцільним

11.2. На переконання колегії суддів банківські виписки, листи про зміну призначення платежів із підписом директора позивача, справжність якого ним не заперечується, акт звіряння взаємних розрахунків свідчать на користь подальшого схвалення позивачем оспорюваного правочину та спростовують його твердження про недійсність цього правочину, як укладеного поза волею позивача. Вказаним також спростовуються твердження позивача щодо порушення його прав оспорюваним правочином.

11.3. Те, що питання визнання недійсним договору безвідсоткової фінансової допомоги № 01/10 не було предметом спору у справі № 910/12243/19 не спростовує правильних висновків суду першої інстанції про те, що в межах розгляду справи №910/12243/19 позичальник за спірним договором дійсність такого правочину не заперечував.

11.4. Також є помилковими твердження позивача про неправильне застосування судом ст. 241 ЦК України з огляду на те, що правові висновки про можливість застосування до таких правовідносин що є предметом дослідження у вказаній справі норми ст. 241 ГПК України викладено у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №908/6214/14, відповідно до якої:

"Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Перевищення повноважень це довільне збільшення представником обсягу права на здійснення правочинів, який встановлено вказівками особи, яку представляють, або нормами права. При перевищенні повноважень представник зі своєї ініціативи розширює межі наданого йому повноваження, не погодивши такий відступ з особою, яку він представляє.

Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним.

Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з`ясовувати пов`язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Визначальним у вчиненні дій щодо схвалення правочину, вчиненого з перевищенням повноважень, є зміст таких дій, оскільки вони мають свідчити про прийняття правочину до виконання. Очевидно також, що таке схвалення повинно бути до прийняття рішення у справі про визнання правочину недійсним."

12. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулась до суду:

12.1. Позивач не заперечує факт отримання ним коштів за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги та не обґрунтовує яким чином та які його права було порушено оспорюваним правочином.

13. Посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:

13.1. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

13.2. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 14 ГПК України).

13.3. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 74 ГПК України).

13.4. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

13.5. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

13.6. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.ч. 1, 2 статті 269 ГПК України).

13.7. Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

13.8. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

13.9. Згідно з ст.1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

13.10. Відповідно до ч. 4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

13.11. Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

13.12. В частині 2 статті 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, яким може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

13.13. Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

13.14. Згідно з частинами 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

13.15. За змістом статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

13.16. При вирішенні позову про визнання недійсними оспорюваних правочинів враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред`явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Саме на позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються укладанням спірного договору, а тому потребують захисту.

14. Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги:

14.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення ґрунтується на засадах верховенства права, є законним, - ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального прав, обґрунтоване - прийняте на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

14.2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 29 березня 2021 року у справі № 910/18434/20 підлягає залишенню без змін.

14.3. Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Укрбудтрансгаз" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29 березня 2021 року у справі № 910/18434/20 задоволенню не підлягає.

15. Розподіл судових витрат:

15.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Укрбудтрансгаз" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29 березня 2021 року у справі № 910/18434/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 29 березня 2021 року у справі № 910/18434/20 залишити без змін.

3. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Укрбудтрансгаз".

4. Справу №910/18434/20 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 26.05.2021 р.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді Т.П. Козир

Г.А. Кравчук