ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
25 травня 2021 року
м. Одеса
Справа № 915/1306/18
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лавриненко Л.В.;
суддів: Аленіна О.Ю., Таран С.В.
розглянувши заяву судді Таран С.В. про самовідвід у справі № 915/1306/18
за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства “ТОРЖОК”, м. Миколаїв
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.10.2020р.
у справі № 915/1306/18
за позовом: Дочірнього підприємства “ТОРЖОК”, м. Миколаїв
до відповідачів:
1.Товариства з обмеженою відповідальністю “Первомайськ – Кондитер”, м. Миколаїв;
2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фінмарк”, м. Київ
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1.Державний реєстратор Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Глушак Ольга Олегівна, м. Миколаїв;
2. Товариство з обмеженою відповідальністю “Нікінвест2017”, м. Миколаїв;
3. Публічне акціонерне товариство “Всеукраїнський Акціонерний Банк”, м. Київ;
4. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ;
про визнання недійсними договорів про відступлення прав вимоги та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Південно-західного апеляційного господарського суду перебуває апеляційна скарга Дочірнього підприємства "ТОРЖОК" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.10.2020 р. у справі №915/1306/18 за позовом Дочірнього підприємства "ТОРЖОК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайськ-Кондитер" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінмарк", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Глушак Ольги Олегівни, Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікінвест2017", Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсними договорів про відступлення прав вимоги та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 р., у складі головуючого судді Лавриненко Л.В., суддів: Аленіна О.Ю., Таран С.В. розгляд справи № 915/1306/18 призначено на 25.05.2021 р. на 14:00 год.
Крім того, у провадженні Південно-західного апеляційного господарського суду перебувала апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "КИТ Єкатеринбург" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.10.2020 р. у справі № 915/2331/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КИТ Єкатеринбург" до Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Дочірнього підприємства "Торжок" та Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, а також за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайськ-Кондитер" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікінвест2017" про визнання незаконними і скасування рішень державного реєстратора та записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 р., у складі головуючого судді Поліщук Л.В., суддів: Будішевської Л.О., Таран С.В. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КИТ Єкатеринбург" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.10.2020 у справі № 915/2331/19 – без змін.
19.05.2021 р. в межах справи № 915/1686/19 Товариство з обмеженою відповідальністю "КИТ Єкатеринбург" заявило відвід, зокрема судді Таран С.В., яка, за твердженням заявника відводу, у складі колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у постанові від 16.03.2021 р. по справі № 915/2331/19 висловила свою позицію щодо правовідносин, які склались між сторонами.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 р. у складі головуючого судді Поліщук Л.В., суддів: Будішевської Л.О., Таран С.В. визнано необґрунтованими доводи, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю "КИТ Єкатеринбург" у заяві про відвід складу колегії суддів. Між тим одночасно колегією суддів у визначеному складі подано заяву про самовідвід, мотивовану необхідністю усунення сумнівів у неупередженості цієї колегії з метою забезпечення довіри до судової влади в Україні та достатніх гарантій для виключення будь-якого законного сумніву щодо особистої безсторонності даних суддів.
Враховуючи викладене, суддею Таран С.В. подано заяву про самовідвід у справі № 916/1306/18 в порядку статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
Головна мета відводу – гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу – запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Саме така правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 р. у справі № 9901/22/17.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає, щоб суд у межах своїх повноважень був неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" зазначено, що найголовніше – це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).
У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об`єктивного критерію Суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України", пункт 52).
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, визначено, що суддя заявляє самовідвід в розгляді справи, зокрема, в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
З огляду на викладене та з метою забезпечення довіри до судової влади в Україні та достатніх гарантій для виключення будь-якого законного сумніву щодо особистої безсторонності судді Таран С.В., а також неупередженості останньої при розгляді даної справи, заява судді Таран С.В. про самовідвід від участі у розгляді справи № 915/1306/15 підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, матеріали справи № 915/1306/15 підлягають передачі для повторного автоматизованого розподілу в порядку, передбаченому ст. 32 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 35, 38, 39 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд -
УХВАЛИВ:
1. Заяву судді Таран С.В. про самовідвід у справі № 915/1306/18 задовольнити.
2. Відвести суддю Таран С.В. від участі у розгляді справи № 9115/1306/18.
3. Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу господарських судів та приписів ст. 32 ГПК України матеріали справи № 915/1306/18 передати для повторного автоматизованого розподілу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л.В. Лавриненко
Судді О.Ю. Аленін
С.В. Таран