УХВАЛА
30 березня 2021 року
м. Київ
справа № 199/7250/17
провадження № 61-3591св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М.,
Стрільчука В. А.,
учасники справи:
заявник - Громадська організація «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена організації Співака Олександра Володимировича,
суб`єкт оскарження - старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілов Валентин Олександрович,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за скаргою Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена своєї організації ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова Валентина Олександровича, за касаційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 січня 2019 року, прийняту колегією у складі суддів: Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Каратаєвої Л. О.,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2018 року Громадська організація (далі - ГО) «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена своєї організації ОСОБА_1 звернулася зі скаргою на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби (далі - ВПВР Департаменту ДВС) Міністерства юстиції України Башілова В. О. про визнання неправомірною бездіяльності і зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська
від 27 червня 2018 року скаргу задоволено частково. Визнано неправомірним дії старшого державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Башілова В. О., на виконання до якого надійшов виконавчий лист Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня
2018 року у справі № 199/7250/17 щодо письмового повідомлення ОСОБА_1 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. Зобов`язано державного виконавця вчинити дії, пов`язані з виконанням вказаного виконавчого листа та направити стягнені кошти у готівковій формі через відділення «Укрпошти» № 82 за місцем проживання ОСОБА_1 . Стягнено з ВПВС Департаменту ДВС Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 компенсацію за відрив від звичайних занять у розмірі 224,10 грн. У задоволенні скарги у іншій частині відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 січня 2019 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту ДВС Міністерства юстиції України на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2018 року.
У травні 2019 року Департамент ДВС Міністерства юстиції України, діючи через свого представника Петрушевську І. О., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 січня 2019 року і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Крім того, у касаційній скарзі просила розглянути справу за участі представника Департаменту ДВС Міністерства юстиції України.
Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України у редакції, чинній на час
подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частиною третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя зі складу суду дійшов такого висновку. Про призначання справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
У зв`язку із відсутністю підстав, встановлених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України та наявністю обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду.
З урахуванням категорії і складності справи касаційний суд дійшов висновку про необхідність перегляду судових рішень колегією суддів суду касаційної інстанції у складі п`яти суддів (частини четверта, одинадцята статті 34 ЦПК України).
У суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 ЦПК України (частина перша статті 402 ЦПК України).
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 21 жовтня 2010 року у справі «Zhuk v. Ukraine», процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а тільки тлумачили відповідні юридичні норми.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (стаття 400 ЦПК України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги).
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 ЦПК України. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться (частина тринадцята статті 7 ЦПК України).
Оскільки розгляд справи у суді касаційної інстанції здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи і необхідності виклику учасників для надання пояснень у цій справі не встановлено, касаційний суд відмовляє представнику заявника у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні за участю сторін.
Керуючись статтями 34, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Справу за скаргою Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена своєї організації ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова Валентина Олександровича, за касаційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 січня
2019 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відмовити представнику Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Петрушевській Ірині Олегівні у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні із викликом сторін
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
С. О. Карпенко В. М. Ігнатенко В. А. Стрільчук