ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 95571210

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2021 р. Справа№ 910/9949/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Разіної Т.І.

за участю секретаря судового засідання Тарнавського В.Б.

за участю представника(-ів) згідно протоколу судового засідання від 18.02.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 (повний текст складено 23.09.2020)

та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020

у справі №910/9949/20 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед"

до Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації

третя особа Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Шевченківського району міста Києва"

про поновлення строку дії договору,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамед" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання договору №504/3 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.06.2016, продовженим на той самий строк, на який він був укладений, а саме на 2 роки та 364 днів, тобто до 28.06.2022, на тих самих умовах.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем на момент закінчення строку дії договору та у місячний термін після його закінчення не направлялось на адресу позивача заяв про відмову від продовження строку дії договору. Враховуючи, подальше користування позивачем об`єктом оренди та сплатою за нього орендних та інших платежів, позивач просив суд першої інстанції визнати договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 504/3 від 30.06.2016 продовженим на новий строк на тих самих умовах, які встановлені цим договором.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 задоволено позов. Визнано договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 504/3 від 30.06.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамед", Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією та Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Шевченківського району міста Києва" продовженим на той самий строк, на який він був укладений, а саме на 2 роки та 364 днів, тобто до 28.06.2022, на тих самих умовах. Присуджено до стягнення з Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" 2102 грн витрат по оплаті судового збору.

22.09.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамед" звернулося в суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення. Вказаній заяві позивач просив покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 26000 грн.

Короткий зміст оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції

Додатковим рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" про прийняття додаткового рішення. Присуджено до стягнення з Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" 26000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, Шевченківська районна в м. Києві державної адміністрація звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 у справі №910/9949/20 скасувати та ухвалити нове, яким у позові відмовити повністю.

При зверненні з апеляційною скаргою скаржником заявлене клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 у справі №910/9949/20, яке обґрунтоване тим, що копію повного тексту рішення скаржником отримано засобами поштового зв`язку 01.10.2020, що підтверджується поштовим повідомленням №0105474937271, яке наявне в матеріалах справи.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права, а також не з`ясовано обставин, що мають значення для справи.

Узагальнені доводи апеляційної скарги щодо рішення місцевого господарського суду зводяться до того, що позивач не вчинив дій, спрямованих на продовження дії договору, а саме не надав звіт з належної оцінки об`єкта оренди у встановлений строк (п. 4.2.21 договору) та не звертався із заявою до відповідача про продовження дії договору на новий строк, шляхом укладення додаткової угоди про продовження дії договору (п. 9.7. договору).

Також у апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на судову практику Великої Палати Верховного Суду викладену у постановах від 12.05.2020 по справі №904/4507/18 та від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц, вважає розмір зазначений у додатковому рішенні місцевого господарського суду неспівмірним заявленим вимогам.

Короткий зміст відзиву позивача на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Зокрема заперечуючи проти доводів викладених у апеляційній скарзі позивач наголошує на тому, що відповідач на момент закінчення строку дії договору та у місячний термін після закінчення договору жодного повідомлення позивачу про припинення договору не надавав, тому на думку позивач спірний договір був автоматично пролонгований на строк попередньої редакції договору, тобто на 2 роки та 364 днів, а саме до 28.06.2022.

Також позивач зазначає, що понесені ним витрат на правничу допомогу при розгляді справи в суді першої інстанції підтверджуються матеріалами справи.

Короткий зміст відповіді відповідача на відзив позивача та узагальнення її доводів

Відповідач підтримуючи доводи викладені у апеляційній скарзі, зазначає що спірний договір не може бути продовженим на тих самих умовах, оскільки на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об`єкта оренди була зроблена понад як три роки, що в свою чергу змінює істотну умову договору (орендну плату) та унеможливлює поновлення строку дії договору.

Короткий зміст письмових пояснень третьої особи та узагальнення їх доводів

У письмових поясненнях третя особа посилаючись на судову практику повністю підтримує правову позицію відповідача викладену у апеляційній скарзі.

При цьому третя особа наголошує на тому, що позивач займаючи спірне приміщення за відсутності правових підстав, порушує господарське зобов`язання з повернення об`єкта оренди відповідачу.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2020 апеляційну скаргу Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., судді Тарасенко К.В., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного господарського апеляційного суду від 29.10.2020 залишено без руху апеляційну скаргу Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 у справі №910/9949/20, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині, а саме: надати суду докази зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України за квитанцією від 19.10.2020 номер платежу 1047911131, докази підтвердження надсилання скаржником копії апеляційної скарги з додатками учасникам справи.

11.11.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду на виконання вимог ухвали суду скаржником усунуто недоліки апеляційної скарги.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 у справі №910/9949/20 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. на лікарняному, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/9949/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Шаптала Є.Ю., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного господарського апеляційного суду від 17.11.2020 поновлено Шевченківській районній в м. Києві державній адміністрації строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 у справі №910/9949/20; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 у справі №910/9949/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 у справі №910/9949/20; розгляд апеляційної скарги призначено на 03.12.2020.

03.12.2020 від третьої особи через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про продовження процесуального строку на подання доказів та клопотання про долучення письмових доказів.

Ухвалою Північного господарського апеляційного суду від 03.12.2020 розгляд справи відкладено на 05.01.2021.

11.12.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від третьої особи надійшло доповнення до клопотання про долучення письмових доказів.

22.12.2020 від позивача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про залишення без розгляду клопотання третьої особи про доручення письмових доказів та доповнення до клопотання про долучення письмових доказів.

05.01.2021 судове засідання не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Разіної Т.І. на лікарняному та перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відпустці.

Після виходу судді Разіної Т.І. з лікарняного, та судді Шаптали Є.Ю. з відпустки, ухвалою Північного господарського апеляційного суду від 13.01.2021 призначено справу №910/9949/20 до розгляду на 18.02.2021.

В судове засідання 18.02.2021 з`явилися представники позивача та відповідача, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.

Уповноважений представник третьої особи у судове засідання не з`явився.

Колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності повноважного представника третьої особи.

Розглянувши в судовому засіданні заяву третьої особи про продовження процесуального строку на подання доказів та клопотання третьої особи про долучення письмових доказів, заслухавши думку учасників справи, судова колегія дійшла наступних висновків.

По - перше, відхилити заяву про продовження процесуального строку на подання доказів, у зв`язку з необґрунтованістю причин які заважали подати відповідний доказ до суду.

По - друге, відмовити у задоволені клопотання про долучення письмових доказів, а саме заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" про надання документів від 04.03.2019, оскільки вказаний документ існував ще на момент розгляду справи в суді першої інстанції, а тому сторони мали можливість його надати. Також колегія суддів зауважує на тому, зі змісту цього клопотання не вбачається будь-яких підстав, які унеможливлювали надати вказаний документ до місцевого господарського суду.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

30.06.2016 між Шевченківською районною в м. Києві державної адміністрацію (за договором - орендодавець, відповідач), Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамед" (за договором - орендар, позивач) та Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Шевченківського району міста Києва" (за договором - підприємство - балансоутримувач, третя особа) укладено договір №504/3 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 01.06.2013 №65/3 далі - договір, за умов п. 1.1 якого орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 27.04.2016 №14 та розпорядження Шевченківської району місті Києві державної адміністрації від 27.05.2016 №318 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлове приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - об`єкт, який знаходиться на вулиці Ризькій, 1 для розміщення аптеки, що реалізує готові ліки.

Об`єктом оренди є: нежитлове приміщення, 1 поверху загальною площею 62,2 кв.м, згідно з викопіюванням з поверхневого плану, що складає невід`ємну частину цього договору (п. 2.1. договору).

Згідно п. 2.5. договору передача об`єкта в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на цей об`єкт. Власником об`єкта залишається територіальна громада міста Києва, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Цей договір відповідно до п. 9.1. є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 30.06.2016 до 29.06.2019.

Пунктом 9.7. договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною нього договору.

Листом від 18.02.2019 за № 109/03-25-1359 Шевченківська районна в м. Києві державної адміністрації повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамед" та Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Шевченківського району міста Києва" про те, що термін дії договору від 30.06.2016 №504/3 нежитлового приміщення загальною площею 56,5 кв.м. на вул. Ризькій 1 закінчується 29.06.2019 та на попередніх умовах продовжуватися не буде. Також у вказаному листі вказано, що для продовження терміну дії договору оренди на нових умовах орендар, не пізніше ніж за три місяці до дати закінчення договору, подає орендодавцю заяву, звіт про оцінку об`єкта оренди. У разі порушення терміну подання документів орендарю може бути відмовлено у продовженні терміну дії договору оренди.

Надалі, третя особа листом від 01.07.2019 №4654-622 повідомила позивача про необхідність з`явитися до об`єкту оренди для підписання акту приймання-передачі та повернення ключів від орендованого приміщення у зв`язку з закінченням договору оренди.

Натомість позивач листи отримав, але вимоги зазначені в них не виконав, приміщення по акту приймання-передачі не повернув та безпідставно користується майном, що і стало причиною виникнення спору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 задоволено позов. Визнано договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 504/3 від 30.06.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамед", Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією та Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Шевченківського району міста Києва" продовженим на той самий строк, на який він був укладений, а саме на 2 роки та 364 днів, тобто до 28.06.2022, на тих самих умовах. Присуджено до стягнення з Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" 2102 грн витрат по оплаті судового збору.

Додатковим рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" про прийняття додаткового рішення. Присуджено до стягнення з Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" 26000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

За змістом статті 759 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 283 Господарського кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно із частинами першою та другою статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди передбачені у статті 764 Цивільного кодексу України, якою визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Тобто для продовження договору оренди необхідна наявність таких умов: орендар продовжує користування орендованим майном; відсутнє повідомлення однієї із сторін договору, у встановлений строк, про припинення або зміну умов договору.

Матеріалами справи підтверджено, що майно, яке є предметом договору від 30.06.2016 №504/3 належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, тому на ці правовідносини поширюється також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

За частиною 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Водночас за частиною 2 цієї ж статті у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відсутність такого заперечення як в силу статті 764 Цивільного кодексу України, так і за приписами частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна, може мати прояв у "мовчазній згоді" і в такому випадку орендар саме в силу закону (а не за власною ініціативою в порядку частини 3 статті 17 Закону) може розраховувати, що договір оренди вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

У контексті наведених норм заява орендодавця про припинення договору оренди за закінченням строку договору є одностороннім правочином, який відображає волевиявлення орендодавця у спірних правовідносинах, що не потребує узгодження з орендарем в силу прямої норми закону, і є підставою для припинення відповідних зобов`язальних правовідносин.

Повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу 3 частини третьої статті 202 Цивільного кодексу України.

Чинне законодавство не містить спеціальних вказівок щодо того, коли орендар вважається повідомленим чи способів такого повідомлення; у договорі сторони також не передбачили будь-які домовленості щодо того, коли вважається здійсненим повідомлення сторони про припинення чи зміну договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19 наголосила, що правове регулювання процедури припинення орендних правовідносин, наведене у статті 764 Цивільного кодексу України та частині другій статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", спрямовано на досягнення справедливого балансу між правом орендодавця як власника майна володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд і правом орендаря очікувати на стабільність та незмінність його майнового становища. У контексті наведених вище норм настання наслідків у вигляді припинення чи продовження договору є пов`язаним з дотриманням сторонами орендних правовідносин добросовісної та послідовної поведінки, обумовленої змістом укладеного договору, положеннями господарського законодавства, а також усталеними звичаями ділового обороту та документообігу.

У справі, що переглядається, судова колегія встановила, що Шевченківська районна в м. Києві державної адміністрація як орендодавець добросовісно виконувало свій обов`язок щодо доведення інформації про припинення дії договору до орендаря, надіславши останньому, 18.02.2019 лист (повідомлення) за № 109/03-25-1359 про припинення дії договору. Факт отримання позивачем вказаного листа підтверджується відповіддю на даний лист.

Тобто відповідач належним чином виконав свій обов`язок щодо доведення інформації про припинення дії договору до орендаря.

Наявність відповідної заяви орендодавця та належних доказів її надсилання орендарю за наданими орендарем реквізитами відповідно до встановлених апеляційним судом обставин справи свідчить про добросовісність звернення відповідача до позивача, вчинення відповідачем залежних від його волі необхідних дій у спірних правовідносинах на відміну від позивача, а відтак і про припинення договірних відносин між сторонами відповідно до приписів чинного законодавства.

Разом з цим, колегія суддів зауважує на тому, що для продовження дії цього договору згідно п. 4.2.21 орендар за три місяці до дати закінчення договору має надати орендодавцю новий звіт з незалежної оцінки об`єкта.

Однак позивачем всупереч умов договору п. 4.2.21 договору не було надано нового звіту з незалежної оцінки об`єкта, що також не спростовано представником позивача в судовому засіданні при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Колегія суддів дійшла висновку, що договір оренди є припиненим у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Заперечення позивача з приводу порушення порядку здійснення повідомлення позивачем є безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Отже, негативні наслідки неодержання підприємцем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на підприємця.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19 відступила від висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного в постанові від 23.04.2019 у справі № 904/2997/18, зазначивши, що негативні наслідки неодержання орендарем (у тому числі фізичною особою-підприємцем) звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на орендаря (у тому числі на фізичну особу-підприємця), а факт наявності відповідної заяви орендодавця та доказів її належного надсилання орендарю свідчить про добросовісне звернення орендодавця до орендаря, а відтак і про припинення договірних відносин між сторонами відповідно до приписів чинного законодавства.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У разі відмови у позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на позивача, що насамперед узгоджується з положеннями п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу.

Враховуючи, що за результатами розгляду справи суду апеляційною інстанцією оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 підлягає скасуванню, витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу у розмірі 26000 грн які були задоволені оскаржуваним додатковим рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 в межах даної справи стягненню з відповідача не підлягають.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, наведені в апеляційній скарзі доводи є документально обґрунтованими та такими, що не належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог є помилковими.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Висновки за результатами апеляційних скарг

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того не з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у оскаржуваних судових рішення, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у позові.

Судові витрати

У зв`язку із задоволенням апеляційних скарг, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору

- покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 у справі №910/9949/20 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" (07852, Київська область, Бородянський район, село Микуличі, вулиця Центральна, будинок 2 літера Б; код ЄДРПОУ 21526737) на користь Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації (01030, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 24; код ЄДРПОУ 37405111) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 у розмірі 3153,00 грн (три тисячі сто п`ятдесят три грн 00 коп).

Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 у справі №910/9949/20 - скасувати.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/9949/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 15.03.2021.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Є.Ю. Шаптала

Т.І. Разіна