УХВАЛА
15 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/2009/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2020 (головуючий суддя Поляк О.І., судді Кропивна Л.В., Пашкіна С.А..)
за заявою Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"
про забезпечення позову
у справі № 910/2009/20
за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Інвестохіллс Веста"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - 1) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, 2) Державне підприємство "Прозорро.Продажі", 3) Приватне акціонерне товариство "ВТБ Банк", 4) Приватне акціонерне товариство "Дельта Банк", 5) Приватне акціонерне товариство "Фідобанк", 6) Товарна біржа "Універсальна товарно-сировинна біржа"
про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги
ВСТАНОВИВ:
27.01.2021 Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" надіслало через Північний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2020 у справі № 910/2009/20.
Ухвалою Верховного Суду від 12.04.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 910/2009/20 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2020 у вказаній справі в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі з огляду на таке.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2020 відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про забезпечення позову у справі.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2020 ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.08.2020 у справі № 910/2009/20 скасовано в частині відмови у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про забезпечення позову у справі шляхом - заборони ТОВ «Озон Інвестментс» вчиняти будь-які дії та/або приймати рішення щодо майна (активів) у вигляді прав вимоги та інших майнових прав до позичальників та поручителів за кредитним договором № 1210м-01-07 від 19.11.2007 та договором забезпечення № 2320ЦИК/1007 від 31.10.2007. Заяву Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про забезпечення позову у справі № 910/2009/20 у цій частині задоволено. В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.08.2020 залишено без змін.
Як вбачається з касаційної скарги, скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2020 у справі № 910/2009/20 в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення заяви. При цьому наведена постанова в частині задоволення заяви про забезпечення позову скаржником не оскаржується.
Так, пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Пунктом 1 статті шостої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Водночас Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", заяви №17160/06 та №35548/06).
Відповідно до частини першої статті 287 ГПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на:
1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;
2) ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;
3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали;
4) ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Аналіз наведених норм свідчить про те, що не всі судові рішення, пов`язані із розглядом питань щодо забезпечення позову можуть бути оскаржені у касаційному порядку.
Так, ухвала суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову, визначену пунктом 4 частини першої статті 255 ГПК України, не віднесено до переліку судових рішень, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку.
Наведене не дає законних підстав оцінювати рішення суду апеляційної інстанції на відповідність його вимогам норм матеріального права або, чи було воно постановлено з порушенням норм процесуального права.
Касаційний суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним із елементів якого є принцип правової визначеності.
Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
У справі ЄСПЛ "Sunday Times v. United Kingdom" суд вказав, що прописаний у Конвенції термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права, як принцип визначеності. Суд стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто укладені у суспільстві правила та засади моральності суспільства.
До цих правил, які визначають сталість правозастосування, відноситься і судова практика.
Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.
Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом", зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, а й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (справа "Steel and others v. The United Kingdom").
Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.
Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Суд враховує, що на момент розгляду даної справи існує практика Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо відмови у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами, поданими на ухвали суду першої інстанції, відсутні в наведеному в пункті 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу переліку, після їх перегляду в апеляційному порядку.
З огляду на викладене, з метою забезпечення єдності та стабільності судової практики, забезпечення передбачуваності застосування правових норм, недопущення порушення прав інших учасників даної справи, Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2020, якою здійснений апеляційний перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 12.08.2020 у справі № 910/2009/20, в частині відмови у задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293, 296, 314 ГПК України, Суд
УХВАЛИВ:
Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2020 у справі № 910/2009/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил
Постанова № 93959556
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" грудня 2020 р. Справа№ 910/2009/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Поляк О.І.
суддів: Кропивної Л.В.
Пашкіної С.А.
за участі секретаря - Стародуб М.Ф.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.08.2020 про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову у справі №910/2009/20 (суддя Пінчук В.І.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвестохіллс Веста»,
за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог:
1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
2. Державне підприємство «Прозорро.Продажі»,
3. Приватне акціонерне товариство «ВТБ Банк»,
4. Приватне акціонерне товариство «Дельта Банк»,
5. Приватне акціонерне товариство «Фідобанк»,
6. Товарна біржа «Універсальна товарно-сировинна біржа»
про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги
та за позовом третьої особи із самостійними вимогами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до 1. Товарної біржі «Універсальна товарно-сировинна біржа»
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвестохіллс Веста»
про визнання недійсними результатів електронного аукціону та договору про відступлення прав вимоги,-
за участі представників згідно протоколу судового засідання
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (далі також - Банк) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвестохіллс Веста» (далі також - Фінансова Компанія), про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги від 21.01.2020, укладеного між приватним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвестохіллс Веста» та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., зареєстрований за № 50 та про застосування наслідків недійсності правочину.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.02.2020 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 19.03.2020 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Державне підприємство «Прозорро.Продажі», Приватне акціонерне товариство «ВТБ Банк», Приватне акціонерне товариство «Дельта Банк», Приватне акціонерне товариство «Фідобанк», Товарну біржу «Універсальна товарно-сировинна біржа».
12.08.2020 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту із забороною його відчуження на нерухоме майно, згідно переліку наведеного у даній заяві, що виступало предметом договору застави цілісного майнового комплексу №566ЦИК/0703, який був укладений в забезпечення повернення кредитних коштів ПРАТ «Кременчукм`ясо» за кредитним договором №1281м-08;
- накладення арешту із забороною його відчуження на нерухоме майно, згідно переліку наведеного у даній заяві, що виступало предметом договору застави цілісного майнового комплексу №2320ЦИК/1007, який був укладений в забезпечення повернення кредитних коштів ПАТ «Гемопласт» за кредитним договором №1210м-01-07;
- накладення арешту на майно (активи) у вигляді прав вимоги та інших майнових прав до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів за кредитними договорами (згідно переліку наведеному у заяві), що укладені з суб`єктами господарювання, згідно реєстру кредитних договорів та реєстру договорів іпотеки/застави/поруки, що були відступлені (передані) ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» на користь ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» на підставі договору про відступлення прав вимоги від 21.01.2020 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., зареєстрованого в реєстрі за №50;
- заборони ТОВ «ОЗОН ІНВЕСТМЕНТС» вчиняти будь-які дії та/або приймати рішення щодо майна (активів) у вигляді прав вимоги та інших майнових прав до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів за кредитними договорами (згідно переліку наведеному у заяві), що укладені з суб`єктами господарювання, згідно реєстру кредитних договорів та реєстру договорів іпотеки/застави/поруки, що були відступлені (передані) ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» на користь ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» на підставі договору про відступлення прав вимоги від 21.01.2020 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., зареєстрованого в реєстрі за №50.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2020 у справі № 910/2009/20 відмовлено в задоволенні заяви ПрАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про забезпечення позову. Ухвала суду мотивована відсутністю доказів на підтвердження наявності обставин, які б дійсно могли призвести до ускладнення виконання судового рішення по справі у разі задоволення позову.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Приватне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.08.2020 у справі №910/2009/20 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву Приватного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», вжити вказані у заяві про забезпечення позову заходи забезпечення позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд залишив поза увагою наведені позивачем обставини, не надав оцінки наявним в матеріалах справи доказам та дійшов помилкового висновку, що він не надав жодних доказів в обґрунтування заяви про забезпечення позову. Цим судом порушено приписи статті 137 Господарського процесуального кодексу України.
28.10.2020 матеріали оскарження ухвали від 12.08.2020, разом з апеляційною скаргою надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначено складу суду передані на розгляд колегії суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 апеляційну скаргу залишено без руху, з підстав не виконання апелянтом вимог статті 259 ГПК України та не надання суду доказів надсилання Приватному акціонерному товариству «Дельта Банк», Приватному акціонерному товариству «Фідобанк», Товарній біржі «Універсальна товарно-сировинна біржа» копії апеляційної скарги на адресу місцезнаходження юридичної особи. Крім того, судом визначено, що апелянтом подано апеляційну скаргу поза межами строку передбаченого пунктом 2 частини 2 ст. 256 ГПК України, однак, апелянт не зазначає підстав для поновлення цього строку на апеляційне оскарження. Апелянту надано десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду доказів надсилання Приватному акціонерному товариству «Дельта Банк», Приватному акціонерному товариству «Фідобанк», Товарній біржі «Універсальна товарно-сировинна біржа» копії апеляційної скарги на адресу місцезнаходження юридичної особи та заяви про поновлення строків на апеляційне оскарження з зазначенням підстав для поновлення цього строку.
10.11.2020 до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 поновлено строк на оскарження, відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 10.12.2020.
02.12.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив відповідача, у якому Товариство погоджується із викладеними в оскаржуваній ухвалі висновками щодо недоведеності позивачем наявності обставин, з якими пов`язується необхідність вжиття заходів забезпечення позову. Одночасно, звертає увагу на наявність арешту, накладеного на майно ПАТ «Кременчукм`ясо» ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.04.2020. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
У судовому засіданні 10.12.2020 оголошено перерву до 17.12.2020.
16.12. 2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшли пояснення позивача у справі, у яких він вказує на додаткові докази в підтвердження наявності обставин для вжиття заходів забезпечення позову.
Однак, 17.12.2020 судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді Поляк О.І. на лікарняному.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2020 призначено наступне судове засідання на 23.12.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 оголошено перерву у судовому засіданні до 28.12.2020.
24.12.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшли пояснення АТ «Банк «Фінанси та кредит», до яких додані інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23.12.2020, які заявник просив врахувати при розгляді скарги.
Розглянувши подану скаргу, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Як роз`яснив Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Надаючи оцінку викладеним у заяві доводам про наявність виключних підстав для вжиття заходів забезпечення позову, місцевий господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позивачем вимог та про відсутність підстав для вжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду частково погоджується з такими висновками суду у зв`язку із наступним.
Відповідно до правової позиції, викладеної у Рішенні Конституційного Суду України від 31 травня 2011 року № 4-рп/2011 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв`язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України, «з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову» (абзац п`ятий пункту 4 мотивувальної частини).
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в господарському судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення рішення в господарській справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.
Виходячи з системного тлумачення зазначених положень, вбачається, що застосування заходів забезпечення позову необхідне через існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній справі, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Разом з тим, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; імовірності ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту (поновлення) прав та інтересів позивача в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач у позові просить визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги від 21.01.2020, що укладений між Приватним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» і Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвестохіллс Веста» та застосувати наслідки недійсності правочину, а саме: зобов`язати Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвестохіллс Веста» повернути оригінали документів отриманих ним на виконання цього договору згідно Реєстру кредитних договорів та Реєстру договорів іпотеки/застави/поруки за кредитними договорами №663м-01-07 від 03.08.2007, №1261-08 від 11.08.2008, №1281м-08 від 25.12.2008, №1312м-10 від 20.04.2010, №1210м-01-07 від 19.10.2007, №1300-09 від 16.02.2009 та договорами іпотеки/застави/поруки №318ИП/0811 від 31.08.2011, №2855ИП/1209 від 31.12.2009, №3122ОС/0511 від 29.04.2011, №3695А/0215 від 27.02.2015, №2320ЦИК/1007 від 31.10.2007, №337 від25.03.2015, №368ИП/0115 від 21.01.2015, №336 від 25.03.2015.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що проведення електронного аукціону відбулось із грубим порушенням вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, Регламенту роботи електронної торгової системи щодо організації та проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку, та банків, що ліквідуються (Регламент ЕТС), що призвело до невірного відбору учасників електронного аукціону та незаконного допущення до участі особи, яка статусу учасника не набула, до невірного визначення результатів електронних торгів, їх переможця, та, як наслідок, формування заниженої остаточної ціни на лот, що вплинуло на майнові інтереси позивача, яким є неплатоспроможний банк, а тому наявні підстави для визнання судом недійсним укладеного договору про відступлення прав вимоги від 21.01.2020 та застосування наслідків недійсності правочину.
Мотивуючи необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, Банк посилається на вчинення відповідачем дій, спрямованих на подальше відчуження набутих за договором уступки від 21.01.2020 активів, а саме за кредитними договорами:
№663м-01-07 від 03.08.2007 - Боржник ПрАТ «Кременчукм`ясо»,
№1261-08 від 11.08.2008 - Боржник ПрАТ «Кременчукм`ясо»,
№1281м-08 від 25.12.2008 - Боржник ПрАТ «Кременчукм`ясо»,
№1312м-10 від 20.04.2010 - Боржник ПАТ «Гемопласт»,
№1210м-01-07 від 19.11.2007 - Боржник ПАТ «Гемопласт»,
№1300-09 від 16.02.2009 - Боржник - ПАТ «Гемопласт»
та договорами іпотеки/застави/поруки щодо цих боржників: №318ИП/0811 від 31.08.2011, №2855ИП/1209 від 31.12.2009, №3122ОС/0511 від 29.04.2011, №3695А/0215 від 27.02.2015, №2320ЦИК/1007 від 31.10.2007, №337 від 25.03.2015, №368ИП/0115 від 21.01.2015, №336 від 25.03.2015.
На підтвердження вказаних обставин до заяви додано лише копію повідомлення ТОВ «Озон Інвестмент», надісланого в липні 2020 року на адресу ПАТ «Гемопласт» про огляд майна заставодержателем та проведення перевірки.
У повідомленні вказується про здійснення внеску відповідачем до статутного капіталу ТОВ «КМ «Інвестпроект» у вигляді придбаних за договором уступки від 21.01.2020 прав вимоги ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» до ПАТ «Гемопласт» за кредитним договором №1210м-01-07 від 19.10.2007 та договором застави майна №2320ЦИК/1007 від 31.10.2007.
30.05.2020 між ТОВ «КМ «Інвестпроект» та ТОВ «Озон Інвестмент» укладено договір уступки права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами та договорами забезпечення №07/13/05/2020/3, за якими ТОВ «Озон Інвестмент» набув прав вимоги до ПАТ «Гемопласт» за зобов`язаннями, що виникли на підставі кредитного договору №1210м-01-07 від 19.10.2007 та договору застави майна №2320ЦИК/1007 від 31.10.2007.
Крім того, у поданих до апеляційного суду поясненнях на підтвердження вчинення відповідачем та третіми особами, зокрема, ТОВ «Озон Інвестмент», дій, які можуть утруднити виконання рішення суду, Банк посилається на судові рішення: постанову Східного апеляційного господарського суду у справі №913/59/17 від 13.10.2020, ухвалу Господарського суду Одеської області у справі №916/33/17 від 10.08.2020, ухвалу Господарського суду Полтавської області у справі №917/1339/16 від 26.11.2020.
Втім, колегія суддів позбавлена можливості надавати оцінку поданим банком фактично новим доказам наявності або відсутності обставин, на які сторона посилалась у заяві про забезпечення позову, з огляду на таке.
Так, апеляційний суд переглядає оскаржуваного стороною рішення за наявними та додатково поданими доказами на предмет його законності та обґрунтованості в межах доводів та вимог скарги (ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у випадку надання учасником справи докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України)
Подані Банком судові рішення на момент постановлення оскаржуваної ухвали не існували, тому не були відомі заявнику та не могли бути взяті судом першої інстанції до уваги. І тому, не можуть вказувати на порушення судом вимог закону в частині неврахування обставин, що мають значення для справи на момент прийняття оскаржуваної ухвали.
Водночас, враховуючи, природу заходів забезпечення позову та те, що вжиття останніх допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи (ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України), Банк не позбавлений права та можливості звернутись до суду із черговою заявою про вжиття заходів забезпечення позову, підкріпивши її цими судовими рішеннями або ж іншими додатковими доказами. Наявність такого права та потенційної можливості вжиття заходів забезпечення позову судом першої інстанції, позбавляє суд апеляційної інстанції права самостійно вирішувати питання щодо вжиття таких заходів.
За викладених обставин, враховуючи підтвердженість матеріалами справи (повідомлення іпотекодержателя) та судовими рішеннями дій Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» щодо відчуження активів набутих за договором уступки права вимоги від 21.01.2020, зокрема за кредитним договором №1210м-01-07 від 19.11.2007 та договором застави №2320ЦИК/1007 від 31.10.2007 на користь ТОВ «ОЗОН ІНВЕСТМЕНТС», а також оскільки Банком як позивачем заявлено вимоги про застосування наслідків недійсності договору уступки права вимоги від 21.01.2020 у вигляді повернення переданих Фінансовій Компанії оригіналів кредитного договору №1210м-01-07 від 19.11.2007 та договору застави №2320ЦИК/1007 від 31.10.2007, з урахуванням фактичних обставин справи, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів всіх учасників судового процесу, враховуючи, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у цій частині, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення поданої Банком заяви про вжиття заходів забезпечення позову, а саме шляхом заборони ТОВ «ОЗОН ІНВЕСТМЕНТС» вчиняти будь-які дії та/або приймати рішення щодо майна (активів) у вигляді прав вимоги та інших майнових прав до позичальників та поручителів за кредитним договором №1210м-01-07 від 19.11.2007 та договором забезпечення №2320ЦИК/1007 від 31.10.2007, що укладені з суб`єктами господарювання, згідно реєстру кредитних договорів та реєстру договорів іпотеки/застави/поруки, що були відступлені (передані) ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» на користь ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» на підставі договору про відступлення прав вимоги від 21.01.2020 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., зареєстрованого в реєстрі за №50.
Саме у цій частині заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, відповідають процесуальним нормам, з огляду на можливість забезпечення позову шляхом заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання (п.4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України), а також вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу. Крім того, наявний зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
У цій частині постановлена судом ухвала не відповідає частині третій статті 86 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). У зв`язку з чим, судом неправильно застосовано статті 136, 137 Господарського процесуального кодексу України та відмовлено у задоволенні заяви Банку.
Одночасно, подане Банком повідомлення іпотекодержателя не може вказувати на вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити виконання рішення суду і щодо інших кредитних договорів та договорів застави/іпотеки тощо. У зв`язку з чим, суд першої інстанції підставно зауважив, що Банком не подано доказів на підтвердження існування обставин, що можуть утруднити виконання рішення суду в частині застосування наслідків недійсності правочину у вигляді повернення відповідачем Банку оригіналів договорів кредитними договорами №663м-01-07 від 03.08.2007, №1261-08 від 11.08.2008, №1281м-08 від 25.12.2008, №1312м-10 від 20.04.2010, №1300-09 від 16.02.2009 та договорами іпотеки/застави/поруки №318ИП/0811 від 31.08.2011, №2855ИП/1209 від 31.12.2009, №3122ОС/0511 від 29.04.2011, №3695А/0215 від 27.02.2015, №337 від 25.03.2015, №368ИП/0115 від 21.01.2015, №336 від 25.03.2015 щодо ТОВ «ОЗОН ІНВЕСТМЕНТС».
Що стосується вимог заяви про застосування заходів забезпечення позову у вигляді:
- накладення арешту із забороною його відчуження на нерухоме майно, згідно переліку наведеного у даній заяві, що виступало предметом договору застави цілісного майнового комплексу №566ЦИК/0703, який був укладений в забезпечення повернення кредитних коштів ПРАТ «Кременчукм`ясо» за кредитним договором №1281м-08;
- накладення арешту із забороною його відчуження на нерухоме майно, згідно переліку наведеного у даній заяві, що виступало предметом договору застави цілісного майнового комплексу №2320ЦИК/1007, який був укладений в забезпечення повернення кредитних коштів ПАТ «Гемопласт» за кредитним договором №1210м-01-07;
- накладення арешту на майно (активи) у вигляді прав вимоги та інших майнових прав до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів за кредитними договорами (згідно переліку наведеному у заяві), що укладені з суб`єктами господарювання, згідно реєстру кредитних договорів та реєстру договорів іпотеки/застави/поруки, що були відступлені (передані) ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» на користь ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» на підставі договору про відступлення прав вимоги від 21.01.2020, то у цій частині колегія суддів не знаходить підстав для їх застосування не тому, що, як зазначив суд першої інстанції, заявником не подано будь-яких доказів в підтвердження існування обставин, що можуть утруднити виконання рішення суду в частині застосування наслідків недійсності правочину, а виходячи з того, що обрані заявником заходи забезпечення позову у частині накладення арештів на майно та активи не є адекватними та співмірними його вимозі про застосування наслідків недійсності правочину у вигляді лише повернення отриманих відповідачем на виконання спірного договору уступки оригіналів кредитних та пов`язаних з цими договорами, оригіналів договорів застави, іпотеки тощо.
Відтак, у частині відмови у задоволенні заяви Банку про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арештів - ухвала суду є законною та обґрунтованою. У цій частині підстави для її скасування - відсутні.
Як унормовано статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Отже, оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 12.08.2020 підлягає частковому скасуванню, а подана Банком апеляційна скарга - частковому задоволенню.
У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду у частині, розподіл сум судового збору згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України має здійснюватись судом першої інстанції за результатами розгляду справи.
Керуючись статтями 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.08.2020 у справі №910/2009/20 - скасувати в частині відмови у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про забезпечення позову у справі №910/2009/20 шляхом - заборони ТОВ «ОЗОН ІНВЕСТМЕНТС» вчиняти будь-які дії та/або приймати рішення щодо майна (активів) у вигляді прав вимоги та інших майнових прав до позичальників та поручителів за кредитним договором №1210м-01-07 від 19.11.2007 та договором забезпечення №2320ЦИК/1007 від 31.10.2007.
3.Заяву Приватного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про забезпечення позову у справі №910/2009/20 задовольнити частково.
4. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ОЗОН ІНВЕСТМЕНТС» (03056, м. Київ, вул. Польова, буд. 24, код ЄДРПОУ 35378830) вчиняти будь-які дії та/або приймати рішення щодо майна (активів) у вигляді прав вимоги та інших майнових прав до позичальників та поручителів за кредитним договором №1210м-01-07 від 19.11.2007 та договором забезпечення №2320ЦИК/1007 від 31.10.2007, що укладені з суб`єктами господарювання, згідно реєстру кредитних договорів та реєстру договорів іпотеки/застави/поруки, що були відступлені (передані) Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60, код ЄДРПОУ 09807856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвестохіллс Веста» (04080, м. Київ, вул. Олексія Терьохіна, 8А, оф. 111, код ЄДРПОУ 41264766) на підставі договору про відступлення прав вимоги від 21.01.2020 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., зареєстрованого в реєстрі за №50.
5. В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.08.2020 у справі №910/2009/20 залишити без змін.
6. Матеріали оскарження ухвали у справі №910/2009/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Реквізити стягувача: Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60, код ЄДРПОУ 09807856)
Реквізити боржника: Товариству з обмеженою відповідальністю «ОЗОН ІНВЕСТМЕНТС» (03056, м. Київ, вул. Польова, буд. 24, код ЄДРПОУ 35378830)
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Постанова є виконавчим документом в розумінні Закону України «Про виконавче провадження» зі строком пред`явлення до виконання до 29.12.2023 і підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Виконавчий документ видано колегією суддів у складі: Поляк Олени Іванівни, Кропивної Людмили Володимирівни, Пашкіної Світлани Анатоліївни.
Повний текст постанови складено 30.12.2020.
Головуючий суддя О.І. Поляк
Судді Л.В. Кропивна
С.А. Пашкіна