ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Рішення № 9552620

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/244

15.04.10

За позовом Шевченківської районної у місті Києві ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма

«Інтраст»

3-я особа Управління з питань комунального майна, приватизації та

підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради

про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов’язання

повернути майно

Суддя Домнічева І.О. Представники:

Від позивача Пургіна О.В.

Від відповідача Підпалий В.Л.

Від третьої особи не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Шевченківської районної у місті Києві ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма «Інтраст», 3-я особа Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради, про витребування з чужого незаконного володіння відповідача нежилого приміщення загальною площею 50,3 кв.м., розташованого за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 10-г, виселення відповідача з даного приміщення, а також про зобов’язання відповідача передати зазначене нежиле приміщення за актом прийому-передачі позивачу.

Ухвалою від 23.07.08р. суд прийняв позовну заяву до провадження та призначив справу до розгляду.

Ухвалою від 09.09.08р. суд зупинив провадження у справі до завершення поділу і реорганізації Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма «Інтраст».

Постановою від 18.12.2008р. Київський апеляційний господарський суд скасував ухвалу від 09.09.2008р., а справу направив для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Постановою від 26.03.09р. Вищий господарський суд України постанову від 18.12.2008р. Київського апеляційного господарського суду скасував, а справу направив на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою від 11.06.2009р. Київський апеляційний господарський суд скасував ухвалу від 09.09.2008р., а справу направив для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою від 28.09.09р. Вищий господарський суд України залишив без задоволення касаційну скаргу відповідача на постанову від 11.06.2009р. Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою від 26.11.09р. Верховний суд України відмовив в порушенні касаційного провадження з перегляду ухвали від 28.09.09р. Вищого господарського суду України.

Матеріали справи №2/244 повернуто до Господарського суду міста Києва та відповідно до резолюції Голови Господарського суду міста Києва передано судді Домнічевій І.О. для подальшого розгляду.

Ухвалою від 22.12.09.р. суд призначив розгляд справи на 19.01.2010р. та зобов’язав відповідача виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.07.08р.

Від відповідача 19.01.10р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про витребування доказів від позивача, а саме відповідач просить суд зобов’язати позивача надати докази належності оспорюваного приміщення площею 50 кв. м., які є предметом спору - Шевченківській районній у місті Києві Раді чи Управлінню з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києва Ради.

Ухвалою від 19.01.10р. суд відклав розгляд справи на 02.02.2010 р. та зобов’язав позивача надати докази належності оспорюваного приміщення площею 50 кв. м., які є предметом спору - Шевченківській районній у місті Києві Раді чи Управлінню з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві Ради.

Ухвалою від 02.02.10р. суд відклав розгляд справи на 02.03.2010 р. та вдруге зобов’язав позивача надати докази належності оспорюваного приміщення площею 50 кв. м., які є предметом спору - Шевченківській районній у місті Києві Раді чи Управлінню з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києва Ради на праві власності, на праві оренди, або на іншому майновому праві; у випадку неможливості надати витребувані докази, суд зобов’язав позивача надати письмові пояснення з цього питання.

Позивачем витребувані судом докази не подано, проте подано клопотання про витребування нових доказів, в якому позивач зазначає, що в зв’язку з тим що у позивача відсутні витребувані судом правовстановлюючі документи, позивач просить суд витребувати ці документи у Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна».

Ухвалою від 09.03.10р. та від 30.03.10р. суд витребував від Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»інформацію, за ким зареєстровано на праві власності нежиле приміщення загальною площею 50,3 кв. м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10-г в м. Києві та зобов’язав Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»надати належним чином засвідчені копії правовстановлюючих документів, на підставі яких було здійснено реєстрацію права власності на вищенаведені приміщення.

Від Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»06.04.10р. надійшла відповідь на запит суду, в якій зазначено, що по нежитловому фонду за адресою: вул. Хрещатик, 10-г нежилі приміщення на праві власності не зареєстровані.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам та третій особі за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони та третя особа були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Представник Позивача у судових засіданнях підтримував викладені у позові обставини, та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник Відповідача у судових засіданнях проти позову заперечував, та усно зазначав, що оскільки за територіальною громадою Шевченківського району міста Києва не зареєстровано право власності на нежиле приміщення загальною площею 50,3 кв.м., розташоване за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 10-г, то позивач не є належним позивачем по даній справі, права його не порушені та він не може звертатись з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.

В судовому засіданні 15.04.10р. судом, за згодою присутніх представників сторін, було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами письмові пояснення, заслухавши усні пояснення присутніх представників сторін, оглянувши надані сторонами оригінали документів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд —

ВСТАНОВИВ:

20.11.2003 року Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківського району м. Києва та Товариство з обмеженою відповідальністю юридична фірма «Інтраст»(надалі - Відповідач), уклали договір оренди нежилих приміщень № 6615/1 (надалі - Договір), відповідно до якого Відповідачу було надано в строкове платне користування нежиле приміщення загальною площею 50,3 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10-г.

Згідно рішення Шевченківської районної у м. Києві ради № 263 від 25.11.2003 року було створено виконавчий орган ради - Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради, якому райрадою делеговані функції та повноваження в частині орендних відносин, та яке є правонаступником Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківського району м. Києва в частині орендних відносин.

Пункт 6.2. Договору встановлює строк дії договору оренди: з 20.11.2003 р. по 01.01.2006 року.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального мана»термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Строк дії Договору було продовжено до 14.02.2008 року.

Позивач попередив Відповідача листом № 7/9-046-042/58 від 15.02.08р. про те, що строк дії Договору закінчився 14 лютого 2008р. і на наступний строк продовжуватись не буде.

Як вбачається з матеріалів справи, після закінчення терміну дії Договору (з 14.02.08р.) Відповідачу не видавалося жодних нових розпорядчих документів про продовження строку дії Договору, а також з Відповідачем не укладалось нового договору оренди на нежиле приміщення загальною площею 50,3 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10-г.

Пункт 6.3 Договору встановлює, що після закінчення строку дії договору оренди орендоване приміщення (будинок) має бути звільнено і передано орендодавцю за актом на протязі трьох днів.

Позивач посилається на пункт 1 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 785, ст. 526 та ст. 387 Цивільного кодексу України та зазначає, що незважаючи на те, що Договір оренди припинив свою дію 14.02.2008, Відповідач не виконав вимогу Орендодавця та не звільнив і не повернув приміщення, а продовжує користуватися ним всупереч умовам Договору та положенням чинного законодавства.

Отже, на думку Позивача, починаючи з 14 лютого 2008 року Відповідач безпідставно займає приміщення за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10-г, площею 50,3 кв. м., яке є власністю Шевченківської районної у м. Києві ради та просить суд на підставі ст. 387 ЦК України витребувати із чужого незаконного володіння Відповідача нежиле приміщення загальною площею 50,3 кв.м. розташоване за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10-г, виселити відповідача з даного приміщення та зобов’язати відповідача повернути приміщення по акту прийому-передачі позивачу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 324 ЦК України, від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Відповідно до положень ст. 143 Конституції України та п. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»територіальним громадам районів у містах належить право комунальної власності на рухоме майно, доходи місцевих бюджетів, не житлові приміщення, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отриманні від їх відчуження.

Відповідно до ст. 327 ЦК України, управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Шевченківська районна у м. Києві рада (надалі - Позивач) від імені та в інтересах територіальної громади відповідно до закону здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності Шевченківського району міста Києва.

Позивач просить суд на підставі ст. 387 ЦК України витребувати із чужого незаконного володіння Відповідача нежиле приміщення загальною площею 50,3 кв.м. розташоване за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10-г, яке раніше орендувалось Відповідачем на підставі Договору, виселити Відповідача з даного приміщення та зобов’язати Відповідача повернути приміщення по акту прийому-передачі Позивачу.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно Роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/225 від 02.04.1994р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності»(зі змінами та доповненнями) незаконним є володіння чужим майном без законних підстав або коли такі підстави були, а потім відпали, наприклад після закінчення строку договору майнового найму.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого арбітражного суду и №01-8/98 від 31.01.2001р. «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання пов'язані зі здійсненням права власності та його захистом»передбачено, що якщо особа володіла майном на законній підставі, яка згодом відпала (наприклад у разі закінчення дії договору) то така особа є незаконним володільцем, і до неї може бути подано віндикаційний позов.

Тобто, з вищенаведеного вбачається, що тільки власник або уповноважена ним особа (в даному випадку - територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування) мають право пред’являти віндикаційний позов про витребування майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Ухвалами від 19.01.10р. та від 02.02.10р. суд зобов’язав позивача надати докази належності оспорюваного приміщення площею 50 кв. м., які є предметом спору - Шевченківській районній у місті Києві Ради чи Управлінню з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києва Раді на праві власності, на праві оренди, або на іншому майновому праві; у випадку неможливості надати витребувані докази, суд зобов’язав позивача надати письмові пояснення з цього питання.

Позивачем подано суду клопотання (пояснення) про витребування нових доказів, в якому позивач зазначає, що в зв’язку з тим що у позивача відсутні витребувані судом правовстановлюючі документи, позивач просить суд витребувати ці документи у Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна».

Ухвалою від 09.03.10р. та від 30.03.10р. суд витребував від Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»інформацію, за ким зареєстровано на праві власності нежиле приміщення загальною площею 50,3 кв. м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10-г в м. Києві та зобов’язав Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»надати належним чином засвідчені копії правовстановлюючих документів, на підставі яких було здійснено реєстрацію права власності на вищенаведені приміщення.

Від Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»06.04.10р. надійшла відповідь на запит суду, в якій зазначено, що по нежитловому фонду за адресою: вул. Хрещатик, 10-г нежилі приміщення на праві власності не зареєстровані.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ, зокрема за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

В матеріалах справи відсутні докази, що нежиле приміщення загальною площею 50,3 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10-г належить на праві комунальної власності територіальній громаді Шевченківського району міста Києва.

Також Позивач не надав суду належних письмових або інших доказів, що територіальна громада Шевченківського району міста Києва або Позивач має право на спірне приміщення відповідно до договору або закону, або є добросовісним володільцем цього приміщення.

Зважаючи на вищенаведене, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін та третьої особи, суд прийшов до висновку, що позивачем (що здійснює повноваження власника комунального майна Шевченківського району міста Києва від імені територіальній громади цього району) не доведено порушення його прав і охоронюваних законом інтересів як власника приміщення загальною площею 50,3 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10-г, зважаючи на що позовні вимоги позивача про витребування з чужого незаконного володіння спірного приміщення, про виселення відповідача з цього приміщення та про зобов’язання відповідача повернути спірне приміщення позивачу - є нормативно та документально необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на користь Позивача відносяться та йому не відшкодовуються витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 35, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя І.О.Домнічева

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення –19.04.2010р.