ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 95486712

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 456/3349/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/1377/20 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

заявника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 вересня 2020 року на бездіяльність прокурора,

в с т а н о в и л а :

ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 вересня 2020 року в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 вересня 2020 року, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та призначити новий розгляд скарги. Крім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження оскільки йому не було відомо про те, що така ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_6 зазначає, що ухвалу слідчого судді необхідно скасувати у зв`язку із наявністю у нього сумніву в законності складу суду, який виніс оскаржуване рішення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_6 на підтримання доводів апеляційної скарги, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ОСОБА_6 слід поновити, а в задоволенні апеляційної скарги – відмовити, виходячи з наступного.

З`ясовуючи можливість оскарження вказаного рішення слідчого судді, колегія суддів бере до уваги Рішення № 4-р(ІІ)/2020 другого сенату Конституційного суду України від 17 червня 2020 року у справі №3-180/2018 (1644/18), яким положення ч. 3 ст. 307 Кримінального процесуального кодексу України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Статтею 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 6 квітня 2016 року, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, ОСОБА_6 звертався до суду зі скаргою на дії прокурора Стрийської місцевої прокуратури, у якій просив скасувати лист прокурора ОСОБА_7 від 25 травня 2017 року про вжиття органами поліції забезпечувальних дій щодо явки ОСОБА_8 до органу прокуратури. При цьому ОСОБА_9 вважав, що прокурор повинен був викликати його у встановленому законом порядку, а не розшукувати через органи поліції.

За результатами розгляду даної скарги 30 січня 2018 року слідчою суддею ОСОБА_10 постановлено ухвалу, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на дії прокурора Стрийської місцевої прокуратури ОСОБА_7 та скасуванні листа №05-14-1874вих від 25 травня 2017 року.

Дана ухвала не підлягала оскарженню та набрала законної сили 30 січня 2018 року.

Зі змісту вищенаведеної ухвали вбачається, що ОСОБА_6 оскаржував дії прокурора, вчинені під час виконання запиту Національної прокуратури у м. Жешів Республіки Польща про надання міжнародної правової допомоги у кримінальному провадженні №PK VI WzDs. 38.2016. Зокрема, на виконання вказаного листа, першим заступником керівника Стрийської місцевої прокуратури 25 травня 2017 року за вих.№05-14-1874вих-17 надано доручення начальнику СПП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області про забезпечення доставки свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які проживають на території м. Стрий, у строк до 30 травня 2017 року, для їх допиту.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 , слідча суддя виходила з того, що спосіб, яким ОСОБА_6 було викликано працівниками Стрийського ВП ГУНП у Львівській області та встановлення законності такого не входить до компетенції слідчого судді. Особі, яка звернулася зі скаргою було роз`яснено, що з питанням про законність дій Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області він вправі звернутися до відповідних органів у порядку, встановленому законом.

Крім того, 10 серпня 2018 року слідчою суддею ОСОБА_10 постановлено ухвалу про відмову у роз`ясненні ухвали слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30 січня 2018 року. Дане рішення було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 30 серпня 2018 року.

Так, в ухвалі про роз`яснення ухвали слідчого судді від 10 серпня 2018 року слідчим суддею вказано, що незаконність дій поліції не була предметом розгляду скарги, про що також було зазначено в ухвалі слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30 січня 2018 року.

20 серпня 2018 року ОСОБА_6 звернувся зі скаргою, у якій зазначив, що прокурором Стрийської місцевої прокуратури не було вжито жодних заходів реагування за повідомленням про дії поліції, які, на думку ОСОБА_6 , можна розцінювати як посягання на особисту недоторканність громадянина; перевищення службових повноважень; зловживання службовим становищем.

Постановляючи рішення про відмову у задоволенні даної скарги , слідчий суддя виходив з того, що ОСОБА_6 не подано до органів поліції, прокуратури жодного повідомлення, заяви, скарги тощо про вчинення працівниками поліції щодо нього кримінального правопорушення. У зв`язку з тим, що ОСОБА_6 до органів прокуратури не звертався, прокурор не міг вчиняти будь-яких дій, передбачених КПК України.

Погоджується з таким висновком слідчого судді і колегія суддів, оскільки, як вбачається зі змісту скарги ОСОБА_6 , останній до органів поліції та прокуратури не звертався. Посилання у тексті скарги на ухвали слідчого судді від 30 січня 2018 року та 10 серпня 2018 року як на підставу необхідності реагування прокурора на викладені у даних ухвалах факти, колегією суддів до уваги не беруться. Зокрема, у змісті даних ухвал зазначено, що спосіб, яким ОСОБА_6 було викликано працівниками Стрийського ВП ГУНП у Львівській області, та встановлення законності такого не входять до компетенції слідчого судді. Жодних зобов`язань прокурора чи рекомендацій внести за даним фактом відомості до ЄРДР зазначені рішення слідчого судді не містять.

Натомість ОСОБА_6 роз`яснено його право звернутися до відповідних органів з питанням про законність дій працівників Стрийського ВП ГУНП у Львівській області.

Таким чином, слідчий суддя при винесенні ухвали від 16 вересня 2020 року вірно дійшов висновку про те, що бездіяльність прокурора, яка, на думку ОСОБА_6 , полягала у невнесенні відомостей, вказаних в ухвалах від 30 січня 2018 року та 10 серпня 2018 року, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відсутня.

Доводи апелянта про незаконність складу суду, який ухвалив вказане рішення, не знайшли свого підтвердження, оскільки після надходження скарги ОСОБА_6 від 20 серпня 2018 року, для розгляду такої автоматизованою системою документообігу суду було визначено суддю ОСОБА_13 (а.с. 2, т. 1). Після оскарження ухвали від 21 вересня 2018 року, було проведено повторний автоматизований розподіл справи, підставою для якого було рішення зборів суддів, розпорядження керівника апарату №68 від 13 листопада 2018 року (а.с. 53, т. 1). За результатами потворного автоматичного визначення слідчого судді для розгляду скарги ОСОБА_6 від 20 серпня 2018 року було визначено суддю ОСОБА_1 , яким ухвалено оскаржуване рішення від 16 вересня 2020 року.

Крім того, ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_10 від 13 серпня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_6 про відвід слідчого судді ОСОБА_1 у справі №456/3349/18, провадження №1-кс/456/83/2020.

Таким чином, дані, які б підтверджували незаконність складу суду, що виніс оскаржуване рішення, відсутні. При цьому колегія суддів бере до уваги те, що ОСОБА_6 вказує в апеляційній скарзі про сумнів у законності складу суду, однак не наводить мотивів для такого сумніву та не надає жодних доказів, які б підтверджували вказаний факт.

Інші доводи, викладені ОСОБА_6 в апеляційній скарзі, зводяться до незгоди з прийнятим слідчим суддею рішенням, а тому такі не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Згідно з ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.

Оскільки колегією суддів встановлено, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

поновити ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 вересня 2020 року.

Ухвалу слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 вересня 2020 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 – без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4