Справа № 504/2175/17
Провадження №2/523/361/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" березня 2021 р. м. Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Дяченко В.Г.,
за участю секретаря судового засідання – Єпутатова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про припинення земельного сервітуту за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про зобов`язання провести державну реєстрацію обмежень,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні судів Одеської області зазначена цивільна справа знаходиться з 06.07.2017 року.
Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 09.09.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті о 10 год. 00 хв. 16.12.2020 року.
У судове засідання 16.12.2020 року від ОСОБА_2 надійшло клопотання про перенесення слухання справи на іншу дату, в обґрунтування якої посилається на послаблення її здоров`я і прийняттям рішення щодо самоізоляції.
Вказане клопотання було задоволено та судове засідання відкладено на 03.03.2021 року на 10:00 год, про що ОСОБА_2 була повідомлена повісткою.
Представник позивача за первісним позовом у судове засідання 03.03.2021р. не прибув, проте подав письмову заяву з проханням розглядати справу за його відсутності та відсутності позивача та третьої особи, первісний позов підтримав.
ОСОБА_2 у судове засідання 03.03.2021р. повторно не з`явилася, подала клопотання з проханням відкласти розгляд справи у зв`язку із хворобою, та додала довідку з медичної установи від 02.02.2021 року про наявність ознак гострої респіраторного захворювання.
Окрім того, у судове засідання 03.03.2021р. від ОСОБА_2 надійшла заява, якою остання повідомляє суд що її представник – адвокат Перебендюк К.О., відмовився від її представництва.
Суд вважає потворну неявку ОСОБА_2 неповажною, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно ч. 5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Суд критично оцінює надану ОСОБА_2 довідку про наявність ознак гострого респіраторного захворювання, оскільки остання датована 02.02.2021 року, за місяць до призначеної судом дати судового засідання, та фактично втратила свою актуальність.
При цьому, вказана довідка від 02.02.2021 року передбачала амбулаторне лікування, а доказів існування такого захворювання, яке перешкоджає участі у судовому засіданні, станом на день розгляду справи, заявником надано не було.
Виходячи із доводів ОСОБА_2 , які нею викладенні у клопотаннях про відкладення судових засідань, остання хворіє з грудня 2020 року по березень 2021 року, що є абсолютно непідтвердженим.
Судом було вжито заходів з метою забезпечення участі позивача за зустрічним позовом в розгляді справи і надання можливості підтримати позовні вимоги за зустрічним позовом, проте ОСОБА_2 цим не скористалася, до суду із заявою про розгляд зустрічного позову без її участі не зверталась.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналіз судом вищевикладених обставин, а насамперед процесуальної поведінки представника позивача за зустрічним позовом і строків, протягом яких справа знаходиться у провадженні суду, дають підстави вважати, що поведінка та дії ОСОБА_2 спрямовані на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи, та суперечать завданню цивільного судочинства, що зобов`язує суд вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами, що має дисциплінувати позивача, стимулювати його належно користуватись як свої ми процесуальними правами, так і обов`язками.
Вищезазначене кореспондується з правовим висновком викладеним у постанові Верховного Суду від 07.12.2020 року по справі №686/31597/19, де зазначено що «аналізуючи зміст зазначених норм процесуального закону, слід дійти висновку, що причини повторної неявки позивача в судове засідання правового значення не мають, а обов`язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 02 вересня 2020 року у справі № 461/3580/15-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 20 червня 2019 року по справі № 522/7428/15, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц та від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц.
Правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження».
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Суд зауважує, що залишення зустрічного позову без розгляду не порушує права ОСОБА_2 на повторне звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 223 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про зобов`язання провести державну реєстрацію обмежень – залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання через суд першої інстанції.
Ухвалу складено та підписано 04.03.2021 року.
Суддя: