ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 94959243

Озвучення тимчасово недоступне

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/22860/17

провадження № 2/753/3642/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді КАЛІУШКО Ф.А.

при секретарі ПОСТАНОГОВІЙ І.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: державний нотаріус Шістнадцятої Київської нотаріальної контори Дорофєєва Тетяна Михайлівна, про встановлення факту, визнання права власності та визнання заповіту та свідоцтва про право на спадщину недійсними та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про встановлення факту прийняття спадщини

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: державний нотаріус Шістнадцятої Київської нотаріальної контори Дорофєєва Тетяна Михайлівна, про встановлення факту, визнання права власності та визнання заповіту та свідоцтва про право на спадщину недійсними та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про встановлення факту прийняття спадщини.

В матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про призначення у даній справі посмертної комплексної психолого-психіатричної експертизи, проведення якої просили доручити експертам Київського міського Центру судово-прихіатричної експертизи.

Представником відповідача, через канцелярію суду, подано заяву в якій останній не заперечував проти призначення експертизи, однак заперечував проти її проведення у визначеній представником позивача установі.

Відповідно до частини 1 ст. 103 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), суд призначає експертизу у справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

А частинами третьою - п`ятою цієї статті встановлено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання та вважає за необхідне призначити посмертну комплексну психолого-психіатричну експертизу, оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для справи, потрібні спеціальні знання та доручити її проведення експертам Державної установи «Науково-дослідний інститут психіатрії Міністерства охорони здоров`я України».

За змістом пункту п`ятого частини першої ст. 252 ЦПК України суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення експертизи. А пунктом 9 частини 1 ст. 253 цього Кодексу встановлено, що провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.

На підставі викладеного та керуючись стст. 103, 252, 253 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача про призначення експертизи - задовольнити частково.

Призначити у справі посмертну комплексну психолого-психіатричну експертизу, на розгляд якої поставити наступні запитання:

- Які індивідуально-психологічні особливості мав ОСОБА_3 , 1940 року народження?

- Чи страждав ОСОБА_3 , 1940 року народження, станом на 16 жовтня 2003 року на хронічні захворювання, які могли впливати на усвідомлення значення його дій або керування ними?

- Чи могли захворювання якими страждав ОСОБА_3 , 1940 року народження, станом на 16 жовтня 2003 року з урахуванням його індивідуально-психологічних особливостей, призвести до неможливості усвідомлення ним значення своїх дій або керування ними?

- Чи був здатний ОСОБА_3 , 1940 року народження, станом на 16 жовтня 2003 року з урахуванням його індивідуально-психологічних особливостей та наявності в нього захворювань, повною мірою вільно та усвідомлено приймати рішення та реалізовувати їх своїми діями?

- Чи усвідомлював ОСОБА_3 , 1940 року народження, 16 жовтня 2003 року під час складання заповіту значення своїх, надававши їм належну оцінку та керувавши ними?

Проведення повторної експертизи доручити експертам Державної установи «Науково-дослідний інститут психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» (м. Київ, вул. Кирилівська, 103, корпус 12), попередити експертів про кримінальну відповідальність за стст. 384, 385 КК України.

Надати для проведення експертизи матеріали цивільної справи №753/22860/17 (2/753/3642/21) в 3 томах.

Оплату за проведення експертизи покласти на ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.

Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.

Ухвала № 74711943

Відкрити повний перегляд

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/22860/17

провадження № 2/753/804/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2018 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коренюк А.М., розглянувши заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову по справі за його позовом доОСОБА_3, третя особа - нотаріус Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори Дорофєєва Тетяна Михайлівна, про встановлення фактів, визнання майна спільним сумісним майном подружжя та визначення його частки, визнання права власності на спадкове майно, встановлення факту прийняття спадщини, визнання недійсним заповіту, суддя -

В С Т А Н О В И В:

Позивач до відкриття провадження по справі звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення прешту на все домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_3, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по вказаній справі. При цьому одним із майнових вимог ним ставиться питання про визнання права власності лише на 1/4 частину будинку за вказаною адресою.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В судове засідання сторони не з"явились. Їх неявка не перешкоджає розгляду даного процесуального питання.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч.ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України).

Суддя, з урахуванням вимог ст.ст. 149, 150 ЦПК України, постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вивчивши заяву про забезпечення позову, її обґрунтування, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, всебічно та повно з»ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об»єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, з урахуванням предмету спору та обраного виду забезпечення позову, відсутності підстав ризиків невжиття заходів забезпечення позову та їх доказів, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, майно, на яке просить накласти арешт заявник, співмірність виду забезпечення позову до позовних вимог, вид пропонованого забезпечення позову, вважає за необхідне відмовити у задоволенні даної заяви.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч.10 ст. 150 ЦПК України).

На підставі вищевикладеного, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», та керуючись ст.ст. 149, 153 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову по справі за його позовом доОСОБА_3, третя особа - нотаріус Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори Дорофєєва Тетяна Михайлівна, про встановлення фактів, визнання майна спільним сумісним майном подружжя та визначення його частки, визнання права власності на спадкове майно, встановлення факту прийняття спадщини, визнання недійсним заповіту, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п»ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Однак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.

СУДДЯ: