ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Ухвала № 93794063

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

Ухвала

17 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 824/62/20

провадження № 61-12721ав20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Прокопчук Л. С.,

учасники справи:

заявник - компанія «MADA AL SAUDIA FOR TRADE AND DEVELOPMENT» (Саудівська Аравія),

заінтересована особа - приватне акціонерне товариство «Миронівський хлібопродукт» (Україна),

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання компанії

«MADA AL SAUDIA FOR TRADE AND DEVELOPMENT» (Саудівська Аравія) про призначення судово-почеркознавчої експертизи у справі за заявою компанії «MADA AL SAUDIA FOR TRADE AND DEVELOPMENT» (Саудівська Аравія) про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України від 08 січня 2020 року, ухваленого у справі № 49/2019 за позовом приватного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт» (Україна) до компанії «MADA AL SAUDIA FOR TRADE AND DEVELOPMENT» (Саудівська Аравія) про визнання Контракту № KD-691 від 27 січня 2016 року розірваним з 31 грудня 2018 року, відшкодування сплати арбітражного збору і витрат на правову допомогу,

ВСТАНОВИВ :

У квітні 2020 року компанія «MADA AL SAUDIA FOR TRADE AND DEVELOPMENT» (Саудівська Аравія) звернулася до суду із заявою про скасування рішення МКАС при ТПП України від 08 січня 2020 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 липня 2020 року у задоволенні заяви компанії «MADA AL SAUDIA FOR TRADE AND DEVELOPMENT» про скасування рішення МКАС при ТПП України від 08 січня 2020 року відмовлено.

Компанія «MADA AL SAUDIA FOR TRADE AND DEVELOPMENT» подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 13 липня 2020 року із ухваленням нового рішення про задоволення заяви, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржувана ухвала постановлена із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2020 року відкрито апеляційне провадження у цій справі та зупинено дію ухвали Київського апеляційного суду від 13 липня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви компанії про виклик свідка ОСОБА_1 та призначено справу до судового розгляду.

05 листопада 2020 року компанія «MADA AL SAUDIA FOR TRADE AND DEVELOPMENT» подала до Верховного Суду клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи з метою встановлення належності підпису ОСОБА_1 на рішенні від 10 липня 2019 року про призначення головуючого арбітра у арбітражній справі № 49/2019 Войтовича С .

З`ясувавши думку учасників справи, Верховний Суд вважає за неможливе задовольнити клопотання компанії «MADA AL SAUDIA FOR TRADE AND DEVELOPMENT» про призначення у справі почеркознавчої експертизи з огляду на таке.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому за змістом статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» тягар доказування наявності підстав для скасування арбітражного рішення лежить саме на особі, яка звернулася із відповідним клопотанням.

Відповідно до частин першої, другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з часиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За правилами частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої-третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд зауважує, що дослідження нових доказів на стадії апеляційного перегляду судового рішення провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об`єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з`явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень.

Вирішуючи питання щодо доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК України щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні.

Аналогічні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17 (провадження № 61-35488св18), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

від 05 грудня 2018 року у справі № №346/5603/17 (провадження

№ 61-41031св18) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня

2018 року у справі № 404/251/17 (провадження № 61-13405св18).

Заявник стверджує, що він з об`єктивних причин не міг подати до суду висновок експерта з почеркознавчої галузі, яка була б проведена експертом з відповідної державної установи, оскільки жодна з цих установ не погоджувалася провести експертизу почерку за відсутності вихідного матеріалу, зокрема вільних та експериментальних зразків почерку, відібрати які у ОСОБА_1 у той час не виявилося можливим через знаходження останнього у домашніх умовах на самоізоляції через карантинні заходи від коронавірусної хвороби

(COVID-2019).

Разом з тим, Верховний Суд вважає такі твердження заявника необґрунтованими, оскільки наведені обставини не позбавляли його права заявити клопотання про призначення почеркознавчої експертизи в суді першої інстанції, з огляду на тривалість її розгляду

(з квітня по липень 2020 року) та участь представників заявника у судових засіданнях.

Тобто, неподання заявником належного та допустимого доказу (висновку почеркознавчої експертизи) через зазначені ним у клопотання обставини, не були перешкодою для подання ним відповідного клопотання про призначення експертизи до суду першої інстанції, однак таким правом заявник чи його представники не скористалися.

При цьому суд враховує, що представники заявника, як особи, що здійснюють професійну правничу допомогу, повинні були розуміти наслідки невчинення дій щодо подання клопотання до суду першої інстанції про призначення експертизи.

Представник заявника також вказав, що причиною неподання до суду першої інстанції клопотання про призначення експертизи стало те, що він не знав про критичну оцінку судом наданому заявником висновку почеркознавчої експертизи від 26 червня 2020 року, складеному експертом ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа».

Однак такі обставини не є поважними, оскільки оцінка доказам згідно з положеннями статей 89, 263, 265 ЦПК України надається не під час надання суду такого доказу, а в ухваленому судом рішенні по суті.

Крім того, наданий до суду першої інстанції висновок експертизи не містив відповідь на питання «чи належить підпис на рішенні про призначення голови складу арбітражного суду від 10 липня 2019 року ОСОБА_1 », оскільки заявник такого питання експерту не ставив (а. с. 2-14 т. 2).

Крім того, матеріали арбітражної справи № 49/2019, в яких міститься оригінал рішення про призначення головуючого арбітра від 10 липня

2019 року, були повернуті Київським апеляційним судом на адресу МКАС при ТПП України 14 липня 2020 року (а. с. 108 т. 2), однак заявляючи клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи, заявник не ставить питання про витребування зазначеної справи, хоча для проведення експертизи необхідно саме оригінал документа, належність підпису особи на якому оспорюється заявником.

Колегія суддів також відхиляє доводи представника заявника про те, що подання клопотання про призначення експертизи стало наслідком відмови суду у допиті свідка ОСОБА_1 , який, на його думку, міг підтвердити неналежність арбітру підпису у рішення про призначення головуючого арбітра у арбітражній справі, оскільки належність чи неналежність підпису на документі не можуть підтверджуватись показаннями свідка. Для з`ясування цих обставин необхідні спеціальні знання. За змістом частини другої частини 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, суд вважає за неможливе задовольнити клопотання компанії «MADA AL SAUDIA FOR TRADE AND DEVELOPMENT» про призначення експертизи, оскільки заявник не надав докази неможливості подання відповідного клопотання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Керуючись статтями 12, 103, 367 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання компанії «MADA AL SAUDIA FOR TRADE AND DEVELOPMENT» (Саудівська Аравія) про призначення судово-почеркознавчої експертизи у справі за заявою компанії «MADA AL SAUDIA FOR TRADE AND DEVELOPMENT» (Саудівська Аравія) про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України від 08 січня 2020 року, ухваленого у справі

№ 49/2019 за позовом приватного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт» (Україна) до компанії «MADAAL SAUDIA FOR TRADE AND DEVELOPMENT» (Саудівська Аравія) про визнання Контракту № KD-691 від 27 січня 2016 року розірваним з 31 грудня 2018 року, відшкодування сплати арбітражного збору і витрат на правову допомогу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара