ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" листопада 2020 р. Справа№ 910/16803/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Полякова Б.М.
суддів: Доманської М.Л.
Сотнікова С.В.
за участю секретаря судового засідання Михайлюченко О.Г.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав»
на рішення Господарського суду м. Києва від 10.08.2020
у справі №910/16803/19 (суддя Марченко О.В.)
за позовом Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Массмарт»
про стягнення 187785 грн.
за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 18.11.2020
ВСТАНОВИВ:
Громадська спілка «Українська ліга авторських та суміжних прав» звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Массмарт» 187 785 грн паушальної суми.
Позов мотивовано тим, що користувач (відповідач) здійснював свою господарську діяльність без укладання договору про використання об`єктів суміжних прав (саме в сфері публічного виконання), а отже без отримання належного дозволу на таке використання і без виплати роялті належному суб`єкту, тобто акредитованій організацій колективного управління. У зв`язку з чим, спілка через ухилення відповідача від свого обов`язку укласти з позивачем договір про використання об`єктів суміжних прав недоотримала суму роялті.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.08.2020 відмовлено у задоволенні позову.
Ключовим мотивом рішення є:
- Громадська спілка «Українська ліга авторських та суміжних прав» не має права звертатися до суду з таким позовом.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ГС "Українська ліга авторських та суміжних прав" звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Ключовим аргументом скарги є:
- позивач має право звертатися до суду від свого імені;
- обраний спосіб захисту є ефективним;
- позов подано у зв`язку з неправомірною поведінкою позивача щодо обов`язку укласти з акредитованою організацією договір.
Від ТОВ «Массмарт» надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Ключовим аргументом відзиву є:
- позивач не має права звертатися до суду з таким позовом.
Від ГС «Українська ліга авторських та суміжних прав» надійшли візуальні схеми щодо видів колективного управління
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи № 910/16803/19 від 03.09.2020 справа передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поляков Б.М., судді Сотніков С.В., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, справу призначено до розгляду.
Розпорядженням керівника апарату від 12.11.2020 у зв`язку з перебування судді Остапенка О.М., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2020 для розгляду справи №910/16803/19 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Сотніков С.В., Доманська М.Л. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019.
Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Частина 1 ст. 20 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» (далі - Закон) встановлює, що організації колективного управління повинні будувати відносини з користувачами на засадах неупередженості, справедливості, обґрунтованості тарифів, вільного доступу до інформації. Умови надання дозволів на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав повинні базуватися на об`єктивних і недискримінаційних критеріях.
Збирання організаціями колективного управління винагороди з користувачів здійснюється згідно із сферою, за якою організація зареєстрована і (або) акредитована та внесена до Реєстру організацій колективного управління, а також на підставі та в межах повноважень, отриманих від правовласників і (або) організацій колективного управління, і (або) аналогічних іноземних організацій на підставі договорів, укладених у письмовій (електронній) формі, або встановлених цим Законом.
Приписами ч. 3 ст. 20 Закону визначено, що користувачі зобов`язані до початку використання у своїй діяльності об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім випадків, передбачених цим Законом та Законом України "Про авторське право і суміжні права", укласти з організацією колективного управління, яка здійснює управління майновими правами у відповідній сфері, договір про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав.
Таким чином, організація колективного управління, відповідно до акредитації, отриманої в порядку, що встановлений чинним законодавством здійснює, зокрема, розширене колективне управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав в сфері права на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою. Тобто має право на збір доходу (винагороди) від використання фонограм іншими особами в інтересах їх виконавців та виробників. Особи, що здійснюють використання таких фонограм, у свою чергу, зобов`язані укласти з акредитованою організацією колективного управління відповідний договір про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до приписів ч. 3 ст. 20 Закону.
Як вбачається із витягу із реєстру організацій колективного управління (додаток № 1 до Порядку ведення Реєстру організацій колективного управління, що затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1741 від 20.11.2018), позивач є акредитованою організацією колективного управління у сфері розширеного колективного управління "право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою" (наказ Мінекономрозвитку від 29.05.2019 № 912); строк акредитації - 3 роки, з 29.05.2019; дата включення до реєстру - 06.02.2019.
Враховуючи наведене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач, як єдина в Україні акредитована організація колективного управління у сфері розширеного колективного управління, не має права звертатися до суду з позовом про стягнення з відповідача коштів за використання в його приміщенні фонограм та зафіксованих у них виконань.
З матеріалів справи вбачається, що обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що згідно із актів фіксації від 30.08.2019 та 14.10.2019 представником спілки Савченком О.Г. здійснено фіксації використання об`єктів суміжних прав у магазині «Біле сухе» (м. Київ, вул. Ентузіастів, 7), у зв`язку з чим складено акти №31/08/19 БС та №14/10/19 БС (а.с. 37-46 Т1), якими зафіксовано факти, що свідчать про використання відповідачем в його приміщенні фонограм та зафіксованих у них виконань.
Також, позивачем 21.08.2020 було направлено на адресу відповідача пропозицію врегулювати використання фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів з акредитованою організацією колективного управління у сфері розширеного колективного управління (а.с. 24, 25 Т1), в якій повідомлено, що оскільки ГС «Українська ліга авторських та суміжних прав» є єдиною в Україні акредитованою організацією колективного управління діяльність, якої стосується надання дозволів у сфері публічного виконання фонограм та зафіксованих у них виконань та запропоновано врегулювати питання використання фонограм та зафіксованих у них виконань у публічному закладі шляхом отримання дозволу від ГС УЛАСП шляхом підписання договору про використання фонограм та зафіксованих у них виконань.
Відповідач відповіді на вказану пропозицію не надав та договір з позивачем не укладав. Доказів на підтвердження факту наявності у нього прав на використання вищевказаних ліцензійних договорів фонограм і зафіксованих у них виконань музичних творів матеріали справи не містять.
Таким чином, станом на момент виникнення спірних правовідносин, а саме - використання відповідачем спірних фонограм у приміщенні магазину «Біле сухе», позивач був єдиною в Україні акредитованою організацією колективного управління, діяльність якої стосується, зокрема, надання дозволів у сфері публічного виконання фонограм та зафіксованих в них виконань.
Отже, використання відповідачем спірних музичних творів у господарській діяльності відбулося без дозволу позивача та укладення з ним договору про використання об`єктів суміжних прав, що протирічить ч. 3 ст. 20 Закону.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 20 Закону тарифи, що пропонуються для застосування у договорах з користувачами, мають бути об`єктивними та обґрунтованими, зокрема, з урахуванням економічної вигоди використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав у господарській діяльності, характеру та обсягів використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, виду діяльності користувача, фінансово-економічних показників ринку, на якому здійснюється використання зазначених об`єктів.
ГС "Українська ліга авторських та суміжних прав" затверджені Тарифи щодо сфери «право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою», які також розміщені на офіційному сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України http://me.gov.ua/.
Згідно з п. 3 Тарифів при використанні особою у своїй господарській діяльності фонограм та/або виконань без дозволу (без договору з акредитованою організацією колективного управління) застосовуються наступні тарифи для їх подальшого закріплення у договорі із акредитованою організацією колективного управління щодо періоду в якому такою організацією було зафіксоване зазначене порушення.
Тариф за використання однієї фонограми та/або одного виконання без дозволу (без укладення договору з акредитованою організацією колективного управління) складає: 10 (десять) мінімальних місячних заробітних плат в розмірі передбаченому законом на початок календарного року в якому сталось бездозвільне (бездоговірне) використання.
Розмір мінімальної заробітної плати з січня 2019 року становить 4 173 грн (відповідно до ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік").
Поряд з тим, колегія зазначає, що відповідно до пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Так, виплата згаданої винагороди підпадає під ознаки "інших виплат", про які йдеться у наведеному приписі Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ, тобто розмір мінімальної заробітної плати, визначений цим Законом, на даний час не підлягає застосуванню як розрахункова величина при визначені винагороди, пов`язаної з порушенням авторського права і (або) суміжних прав.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік" у 2019 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2019 року складає 1 921 грн.
Таким чином, при визначенні розміру відповідної винагороди слід виходити з приписів пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та застосовувати розрахункову величину у розмірі 1 921 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ГС "Українська ліга авторських та суміжних прав" під час визначення суми винагороди застосовано невірну розрахункову величину, а саме мінімальну заробітну плату замість прожиткового мінімуму працездатних осіб.
За таких обставин, стягненню з відповідача підлягає сума, яка рахується за формулою 1921 грн (прожитковий мінімум)*10*кількість фонограм.
Проте, враховуючи, що розмір позовних вимог не перевищує суму, що визначена за розрахунком суду та враховуючи доведення факту неправомірного використання відповідачем фонограм і зафіксованих у них виконань спірних музичних творів, колегія вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача паушальної суми в розмірі 187785 грн є обґрунтованими, у зв`язку із чим колегія суддів прийшла до висновку про задоволення позову.
У відзиві відповідач не надав зауважень щодо формули, за якою робив розрахунки позивач, зауваживши тільки, що у позивача відсутнє право на подання даного позову.
За таких обставин судова колегія прийшла до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2020 у справі №910/16803/19 підлягає скасуванню, як таке, що ухвалене при неправильному застосуванні норм матеріального права, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Судові витрати в порядку ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 253-254, 269, ст. 275, 281-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» на рішення Господарського суду м. Києва від 10.08.2020 у справі №910/16803/19 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 10.08.2020 у справі №910/16803/19 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову повністю.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Массмарт» (03056, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 27, оф. 25; ідентифікаційний код 41747891) на користь Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 23, офіс 1016; ідентифікаційний код 42502769) 187 758, 00 грн паушальної суми, 2820 грн судових витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви, 4230 грн судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.
5. Справу №910/16803/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя Б.М. Поляков
Судді М.Л. Доманська
С.В. Сотніков
повний текст 25.11.2020