ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Рішення № 93063244

Озвучення тимчасово недоступне

**Р І Ш Е Н Н Я**

**І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И**

12\.11.2020

Справа №607/10896/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді - Сливки Л.М.

за участі секретаря судового засідання - Хамелко О.Ю.,

позивачки - ОСОБА\_1 та її представників: адвокатів - Антюка Івана Петровича, Скиби Віталія Михайловича, Степанової Олени Вікторівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА\_1 до ОСОБА\_2 , третя особа - Управління сім\`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА\_2 до ОСОБА\_1 , треті особи - Управління сім\`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, Служба у справах дітей Теребовлянської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА\_1 пред\`явила до суду позов до відповідача - ОСОБА\_2 , третя особа - Управління сім\`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, у якому просить визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 разом із матір\`ю - ОСОБА\_1 , за адресою: АДРЕСА\_1 . В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що вона ( ОСОБА\_1 ) перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА\_2 , який розірвано на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду №607/9797/17 від 23 листопада 2017 року. Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ\_1 у них народився син ОСОБА\_3 . Після розірвання шлюбу вона ( ОСОБА\_1 ) разом із своїм сином залишилась проживати у належній їй квартирі по АДРЕСА\_1 , у якій є всі умови для проживання дитини. 22 березня 2019 року відповідач, не пояснивши причину своїх дій, без її ( ОСОБА\_1 ) згоди, безпідставно забрав у неї сина, позбавивши її можливості бачитися з дитиною та спілкуватися по телефону. Таким чином, вона ( ОСОБА\_1 ) втратила зв\`язок із сином. На її ( ОСОБА\_1 ) прохання щодо надання їй можливості спілкуватися з сином, відповідач постійно відмовляє. Позивачка вказує, що зазначена поведінка відповідача завдає душевних страждань не лише їй, але малолітньому сину ОСОБА\_3 , оскільки вона із сином до моменту розлучення із ним перебували у дуже теплих, відносинах, син прихильно ставився до неї і постійно виявляв любов. Також позивачка зазначає, що подальше перебування сина разом із відповідачем ОСОБА\_2 становить загрозу для нормального фізичного та психологічного здоров\`я дитини. Зокрема, 24 квітня 2019 року вона ( ОСОБА\_1 ) разом із своїм батьком поїхали у с. Струсів, Теребовлянського району Тернопільської області у домогосподарство, де проживає відповідач та знаходився її малолітній син ОСОБА\_3 , з метою побачитись із дитиною. Однак, відповідач одразу розпочав словесний конфлікт, в ході якого наніс їй удари кулаками в ділянку голови, від чого вона повалилась на землю, а потім почав бити її батька кулаками, і поваливши його на землю почав наносити удари ногами по всьому тілі. За вказаною бійкою із двору спостерігав їх малолітній син ОСОБА\_3 . За фактом нанесення їй та її батьку тілесних ушкоджень ОСОБА\_2 розпочато кримінальне провадження, про що внесено відомості з ЄРДР за №12019210170000140 від 24.04.2018 року та №12019210170000139 від 24.04.2019 року. Позивачка вважає, що незаконними діями відповідача, які виразились у самостійній зміні постійного місця проживання дитини, сина ОСОБА\_3 без згоди матері разом з відповідачем порушено її права, як матері на виховання дитини, виконання материнських прав та обов\`язків. Крім цього грубо порушено права дитини, оскільки внаслідок самостійної зміни місця проживання дитини відповідачем, дитину позбавлено материнської любові та піклування. З цих підстав, позивачка переконана, що слід визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА\_3 разом із нею за адресою: АДРЕСА\_1 , оскільки через свій малий вік син потребує саме материнської любові, піклування та догляду. Також зазначає, що вона характеризується позитивно за місцем проживання, так і по роботі, має постійне місце праці та самостійний дохід, який дає можливість утримувати дитину, не перебуває на диспансерному обліку та у лікаря нарколога, нею створені всі належні умови для проживання дитини в квартирі АДРЕСА\_2 . А тому, визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА\_3 разом із матір\`ю буде відповідати повному і гармонійному його розвитку. За вказаних обставин просить позо задовольнити.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 травня 2019 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

13 червня 2019 року відповідач ОСОБА\_2 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА\_1 , треті особи - Управління сім\`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, Служба у справах дітей Теребовлянської районної державної адміністрації, у якому просить визначити місце проживання сина ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 , з батьком ОСОБА\_2 , за адресою: АДРЕСА\_3 . В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з 17 жовтня 2013 року він перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА\_1 , який розірвано 23 листопада 2017 року. Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ\_1 у них народився син - ОСОБА\_3 , який після розірвання шлюбу залишився проживати разом із матір\`ю. Після розірвання шлюбу, він ( ОСОБА\_2 ) добровільно надавав матеріальну допомогу ОСОБА\_1 на утримання сина і приймав участь у його вихованні. Однак, в черговий раз, приїхавши на побачення до сина, ОСОБА\_1 не дозволила йому побачитись з дитиною, при цьому, вона перебувала у стані алкогольного сп\`яніння, брутально висловлювалася та вживала нецензурну лексику. У подальшому, під час приїздів до сина, він ( ОСОБА\_2 ) зауважував аналогічну ситуацію. Також він робив їй зауваження з приводу її поведінки, та того, що син перебував у незадовільних санітарно-гігієнічних умовах, ходив у брудній одежі та взутті на декілька розмірів більшому від потрібного. Зі слів сусідів його колишньої дружини, він ( ОСОБА\_2 ,) дізнався, що протягом останнього часу вона постійно зловживає спиртними напоями, ніде не працює і майже не займається вихованням сина. При цьому веде аморальний спосіб життя, виставляє свої непристойні фотографії в мережі інтернет, що може зашкодити розвитку дитини. Зі слів дитини, на думку відповідача, можливо стверджувати, що мати постійно з ним сварилась, вживала нецензурні слова, а також за місцем її проживання постійно відбувались святкування, на які приходили чужі люди, під час чого вони вживали алкоголь та курили. 22 березня 2019 року, він ( ОСОБА\_2 ), приїхавши у дитячий садочок по сина ОСОБА\_3 , виявив, що у дитини була підвищена температура тіла, червоні щоки та боліло горло, у зв\`язку із чим він забрав сина додому, за місцем свого проживання. Звернувшись у медичний заклад, у дитини встановили простудне захворювання, дерматит і наявність глистів. З того часу, син залишився жити з ним, пройшов курс медичного лікування і, на даний час, стан його здоров\`я задовільний. Однак, з 22 березня по сьогоднішній день матір ( ОСОБА\_1 ) не запитала про здоров\`я сина. Вказане, на думку відповідача, свідчить про нехтування матір\`ю виконанням своїх материнських обов\`язків. У зв\`язку із постійними скаргами сина, з його небажанням бути і мешкати з мамою та тим, що ОСОБА\_1 не приділяє уваги та часу синові, зовсім не займається його вихованням, він ( ОСОБА\_2 ) переконаний, що дитина повинна проживати разом із ним, оскільки син має більшу особисту прихильність до батька, ніж до матері і йому буде краще жити з ним. При цьому, зазначає, що він любить свого сина і має змогу забезпечити його всім необхідним, оскільки має постійне місце проживання із хорошими умовами, при цьому, син має у будинку свою власну кімнату, яка облаштована всім необхідним для розвитку дитину. Він ( ОСОБА\_2 ) має стабільний достатній дохід, яким у повному обсязі може забезпечити сина та створити всі необхідні умови для нормального розвитку дитини. Також, у нього гнучкий робочий день, тому має можливість відводити сина в дитячий садочок, займатися його вихованням та ходити на прогулянки. Також, він не зловживає спиртними напоями, за місцем роботи і проживання характеризується позитивно, жодного разу не підвищував на дитину голос та не залишав без нагляду, син завжди охайно та чисто одягнений, є жвавим і допитливим. Разом вони відвідують заняття у «Клубі Барса» та «Дитячий клуб». Вказує, що він ( ОСОБА\_2 ) проживає разом із цивільною дружиною, яка має сили і бажання доглядати за сином, між ними склалися дуже товариські та теплі відносини, дитина її любить та називає мамою, а свою біологічну маму зовсім не згадує. Він ( ОСОБА\_2 ) постійно слідкує за станом здоров\`я сина, його розвитком, виховує та піклується про нього, у них прив\`язаність один до одного, внаслідок чого дитина повністю йому довіряє та виявляє бажання постійно проводити час разом із ним. За вказаних обставин просить визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА\_3 разом із батьком - ОСОБА\_2 , за адресою: АДРЕСА\_3 .

18 червня 2019 року від відповідача ОСОБА\_2 надійшов до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти викладених у позові обставин. У поданому відзиві відповідачем викладено обставини аналогічні тим, які зазначені у зустрічному позові. Разом із цим, відповідач вказує на те, що твердження відповідачки стосовного того, що 22 березня 2019 року він не пояснивши причину своїх дій, без її згоди, безпідставно забрав у неї сина не відповідають дійсності, оскільки 22 березня 2019 року, він, приїхавши у дитячий садочок по сина ОСОБА\_3 , виявив, що у дитини була підвищена температура тіла, червоні щоки та боліло горло, у зв\`язку із чим він забрав сина додому, за місцем свого проживання. Звернувшись у медичний заклад, у дитини встановили простудне захворювання, дерматит і наявність глистів. Вказане, на думку відповідача, свідчить про нехтування матір\`ю виконанням своїх материнських обов\`язків з приводу виховання сина. Також, відповідач зазначає, що безпідставними є твердження позивачки про те, що він не надає їй можливості спілкуватися з сином по телефону, оскільки відколи син проживає разом із ним, позивачка жодного разу не зателефонувала та не поцікавилася станом його здоров\`я. Щодо доводів позивачки про те, що він забороняє їй бачитися із сином, вказує, що він не здійснюватиме жодних перешкод щодо їх зустрічей та спілкування, однак, на даний час, син ОСОБА\_3 сам не виявляє бажання бачитися та спілкуватися з матір\`ю. Крім цього, відповідач заперечує твердження про те, що бійка, поро яку зазначає позивачка у позові трапилась із його ініціативи, оскільки, саме він є потерпілим у вказаній ситуації. Покликаючись на небажання дитини бачитись та проживати із матір\`ю, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА\_1 про визначення місця проживання дитини з матір\`ю.

01 липня 2019 року судом прийнято зустрічний позов ОСОБА\_2 до ОСОБА\_1 , треті особи - Управління сім\`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, Служба у справах дітей Теребовлянської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини та призначено його до розгляду з первісним позовом ОСОБА\_1 до ОСОБА\_2 , третя особа - Управління сім\`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання дитини, про що постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання.

Від представника позивачки ОСОБА\_1 - адвоката Скиби В.М. надійшов до суду відзив на зустрічний позов ОСОБА\_2 , у якому заперечує проти викладених ОСОБА\_2 у зустрічному позові позовних вимог, вказуючи на їх безпідставність та необґрунтованість. Зокрема вказує, що жодних зауважень стосовно стану здоров\`я сина ОСОБА\_3 , його зовнішнього вигляду та психічного розвитку не було, при цьому батько дитини - відповідач ОСОБА\_2 фактично «викрав» сина, забравши його 22 березня 2019 року із дитячого садочку та не повернув за постійним місцем проживання матері. Також, зазначає, що вона ( ОСОБА\_1 ) ніколи не забороняла відповідачу бачитись із сином, навпаки сприяла їхнім зустрічам, але оскільки батько, часто з\`являвся у нетверезому стані, вона ( ОСОБА\_1 ), як мати, яка піклується про безпеку та здоров\`я сина, не виявляла бажання, щоб батько спілкувався у такому стані із дитиною. Представник позивачки стверджує, що доводи позивача про неадекватну поведінку ОСОБА\_1 стосовно зловживання нею алкоголем, влаштовування різного роду застіль у квартирі ОСОБА\_1 , є абсурдними та такими, які мають на меті дискредитувати ОСОБА\_1 ,, як турботливу матір, оскільки жодних доказів на підтвердження даних обставин позивачем не надано, натомість, при подачі позову до суду позивачкою було надано суду довідки з медичних закладів про відсутність залежності від алкоголю та наркотиків. З огляду на це усі доводи позивача про те, що ОСОБА\_1 становить небезпеку для здоров\`я сина ОСОБА\_3 , є голослівними. Також зазначає, що відповідач вводить суд в оману, стверджуючи, що ОСОБА\_1 жодного разу не цікавилась здоров\`ям сина, оскільки позивачка телефонувала ОСОБА\_2 з приводу стану здоров\`я дитини, однак відповідач відмовлявся надавати таку інформацію. Крім цього, позивачка вважає, що доводи відповідача про наявність у нього можливості забезпечити сина усім необхідним, оскільки має постійне місце проживання, із хорошими умовами, викликають глибокі, об\`єктивно обгрунтовані сумніви у їх достовірності. Зокрема, не зрозуміло на яких правових умовах проживає в даному будинку сам батько дитини ОСОБА\_2 , тобто оренда чи тимчасово, постійно проживає, зареєстрований, а також відсутні дані щодо власника вищевказаного житла, лише зазначено, що у даному житловому будинку проживає невідома жінка ОСОБА\_5 . Також, представник позивачки вважає неналежними доказами, долучений позивачкою Акт обстеження матеріально побутових умов від 03 травня 2019 року та експертний висновок від 21 травня 2019 року. Зокрема, Акт обстеження матеріально побутових умов складений комісією, до якої входить: сільський голова ОСОБА\_50. секретар ради ОСОБА\_51, головний бухгалтер ради ОСОБА\_6 та спеціаліст землевпорядник ОСОБА\_7 , тобто педагогічної та медичної освіти у даних громадян немає, тому висновки такої комісії, на думку представника позивача, викликають сумніви. Окрім цього, у акті не зазначено якими критеріями керувалась комісія при встановлені висновку про наявності всього необхідного для подальшого розвитку та росту дитини. Разом із цим, експертний висновок від 21 травня 2019 року, який зроблений кандидатом психологічних наук, доцентом кафедри соціології та соціальної роботи Тернопільського національного економічного університету надано особою, яка не має практичного досвіду роботи із малолітніми особами, також немає посилань на норми закону та методи які застосовував експерт при проведені експертного дослідження. Крім цього, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження понесення ним витрат на утримання сина, зокрема чеків, квитанцій, які б засвідчували факти здійснення покупок для сина, як про це зазначено у зустрічному позові. З цих підстав, представник позивачки ОСОБА\_1 просить відмовити у задоволенні зустрічного позову у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА\_2 подав до суду заперечення на відзив, у якому вказує на безпідставність сумнівів представника позивачки стосовно умов проживання дитини за місцем проживання батька. Так, відповідач стверджує, що умови в яких проживає дитина є добрими, що підтверджується Актом обстеження матеріально побутових умов, а також фотознімками. Також слід підкреслити, що придбання речей для дитини також підтверджується фотознімками дитячих іграшок. Щодо експертного висновку від 21 травня 2019 року, який зроблено кандидатом психологічних наук, доцентом, доцентом кафедри соціології та соціальної роботи Тернопільського національного економічного університету, даний експерт є спеціалістом в цій галузі, зауваження щодо відсутності його практичного досвіду роботи є необгрунтованим і недоцільним, оскільки високий професіоналізм ОСОБА\_8 підтверджується Сертифікатом, який видано Українським науково - методичним центром практичної психології і соціальної роботи, який підтверджує проходження стажування на базі Українського НМЦ практичної психології і соціальної роботи і виконав усі види навчальних завдань, передбачених планом, Атестатом доцента кафедри психології від 23 грудня 2008 року, Сертифікатом №821 учасника «Літньої психологічної школи», який пройшов тренінг - семінар «Психологія благополуччя» загальним обсягом 60 учбових годин 9- 13 липня 2017 року, а також Дипломом кандидата наук НОМЕР\_4. Щодо наявності у відповідача можливості утримувати сина, вказує, що працює на посаді директора TOB «ВЕЛ ДРІК» з посадовим окладом згідно штатного розпису в розмірі 9000 гривень, окрім цього, позитивно характеризується за місцем роботи та місцем проживання.

Від позивачки ОСОБА\_1 надійшли до суду заперечення на подані відповідачем ОСОБА\_2 заперечення. Так, позивачка вважає, що вказані заперечення подані із недотриманням вимог щодо їх форми, а міркування викладені в них такими, що є надуманими, не підтверджені належними доказами і як наслідок не можуть братись судом до уваги. позивач звертав увагу про виявлення захворювання в дитини, що стало підставою для її викрадення. Щодо викладених ОСОБА\_2 обставин, на думку позивачки, батько, який піклується про здоров\`я дитини повідомив би матір про виявлене захворювання, з метою кращого визначення особливостей протікання хвороби, чи приймались ліки дитиною і які саме та інше. Що не було зроблено позивачем. Окрім цього, жодних належних доказів на підтвердження захворювання позивач не надав. Так, враховуючи характер, в який було відібрано дитину від матері, можна визначати такі дії позивача, як викрадення. Щодо компетентності та високого професіоналізму ОСОБА\_5 в загальній психології ОСОБА\_1 не заперечує, проте надання висновку щодо психологічного стану дитини, сумніви в його компетентності є обгрунтовними, оскільки жодних сертифікатів, дозволів діяльності у сері здійснення психологічних станів у неповнолітніх не надано, отже, висновки такого психолога не можуть братись до уваги, не зважаючи на вчені ступені. З цих підстав, ОСОБА\_1 просить відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви.

29 травня 2020 року судом закрито підготовче провадження у вказаній цивільній справі та призначено її до судового розгляду, про що постановлено ухвалу суду, занесену до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА\_1 та її представники: адвокат Антюк І.П., Скиба В.М., Степанова О.В. позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили задовольнити. В обгрунтування своїх доводів також вказали, що у той період, коли малолітній син ОСОБА\_3 проживав разом із матір\`ю, він прихильно ставився і ставиться до батька, відповідно саме мама формувала у дитини позитивне ставлення до батька. Натомість, як вбачається із показів відповідача ОСОБА\_2 після проживання із батьком син почав боятися матері, отже ОСОБА\_2 , як батько не виконує свої батьківські обов\`язки і не виховує дитину в дусі любові до сім\`ї. Також, зазначають, що ОСОБА\_2 не має власного нерухомого майна яке б було придатне до проживання малолітньої дитини, натомість, проживає в будинку який не належить йому ні на праві власності ні на праві користування. При цьому, позивачка ОСОБА\_1 належним чином виконувала свої батьківські обов\`язки, не перешкоджала у спілкуванні ОСОБА\_2 із сином, за весь час коли хлопчик проживав з мамою формувала позитивне ставлення до батька, має власний дохід та власне житло, а тому вважають, що визначення місце проживання малолітнього ОСОБА\_3 разом із матір\`ю - ОСОБА\_1 відповідатиме найкращим інтересам дитини.

Відповідач ОСОБА\_2 у судове засідання 12 листопада 2020 року після оголошеної перерви , не з\`явився, подавши заяву про відкладення розгляду справи, у зв\`язку із незадовільним станом здоров\`я.

Представник відповідача ОСОБА\_2 - адвокат Сампара Н.М. 12 листопада 2020 року після оголошеної перерви , у судове засідання не з\`явилася, подала клопотання про відкладення розгляду справи .

Попередньо, у судових засіданнях відповідач ОСОБА\_2 та його представник - адвокат Сампара Н.М. заперечували проти позовних вимог ОСОБА\_1 та просили відмовити у їх задоволенні, а також підтримували зустрічний позов про визначення місця проживання дитини разом із батьком ОСОБА\_2 .

Від третьої особи - Управління сім\`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника, у якій зазначають про підтримання у повному обсязі висновку органу опіки та піклування, який прийнятий з урахуванням якнайкращих інтересів дитини.

Представник третьої особи служби у справах дітей Теребовлянської районної державної адміністрації - Борецька Л.В. подала заяву про розгляд справи за її відсутності, у зв\`язку із її зайнятістю у розгляді іншої справи в Тернопільському апеляційному суді. Попередньо у судовому засіданні вказала, що виходячи із інтересів дитини, місцем проживання малолітнього ОСОБА\_9 слід визначити його проживання разом із матір\`ю позивачкою ОСОБА\_1 .

Судом установлено:

Позивач ОСОБА\_1 та відповідач ОСОБА\_2 перебували у зареєстрованому шлюбі із 17 жовтня 2013 року, який розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 листопада 2017 року (том №1, а.с.61).

ІНФОРМАЦІЯ\_1 від шлюбу у сторін народився син ОСОБА\_3 , про що складено актовий запис №2494 Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції, яким 10 жовтня 2014 року видане свідоцтво про народження серії НОМЕР\_1 .

Згідно Довідки про склад сім\`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку/ осіб, виданої 16 квітня 2019 року ОСББ «Медова, 6», за адресою: АДРЕСА\_1 зареєстровані та проживають: ОСОБА\_1 - власник житла та її син - ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 .

Як установлено судом та не заперечується сторонами, з 22 березня 2019 року малолітній син сторін ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 проживає разом із батьком - ОСОБА\_2 за адресою: АДРЕСА\_3 .

Згідно викладених у позові обставин, 22 березня 2019 року, відповідач ОСОБА\_2 , без згоди матері дитини - позивачки ОСОБА\_1 забрав малолітнього сина ОСОБА\_3 із дошкільного навчального закладу «Затишок» та перевіз дитину у будинок за місцем його проживання: АДРЕСА\_3 , у якому ОСОБА\_3 разом із батьком проживають по даний час, натомість матір дитини обмежена у спілкуванні з сином.

Вважаючи вказані дії відповідача неправомірними, позивачка ОСОБА\_1 звернулася до суду із позовом.

Позивачка ОСОБА\_1 є власницею квартири АДРЕСА\_2 .

Як убачається із характеристики від 16 квітня 2019 року наданої головою ОСББ «Медова, 6» на ОСОБА\_1 , за час проживання у квартирі АДРЕСА\_2 , ОСОБА\_1 проявила себе виключно із позитивного боку, активно бере участь у житті будинку, добровільно допомагає у благоустрої свого під\`їзду і дитячих майданчиків, робить внески на поточний і капітальний ремонт, завжди вчасно оплачує комунальні платежі, конфліктних ситуацій та скарг від сусідів за весь час її проживання не надходило, алкоголем не зловживає, не курить. Також ОСОБА\_1 дбає про фізичний та духовний розвиток свого малолітнього сина, часто проводить із ним час на відкритому повітрі, біля будинку, турботливо ставиться до дитини.

Відповідно до довідки №156 виданої 17 квітня 2019 року амбулаторно-поліклінічним відділенням Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні, ОСОБА\_1 на диспансерному обліку не знаходиться і ознак психічного захворювання не виявляє.

Довідкою Комунальної установи Тернопільської обласної ради «Тернопільський обласний наркологічний диспансер» від 17 квітня 2019 року стверджується, що ОСОБА\_1 на диспансерному обліку в КУТОР «ТОНД» з приводу розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, опіоїдів не перебуває.

Згідно довідки №3 виданої 10 квітня 2019 року ТОВ «Дошкільний навчальний заклад (дитячий ясла-садок) «Затишок», ОСОБА\_3 , 2014 року народження відвідує «Дошкільний навчальний заклад (дитячий ясла-садок) «Затишок» з 2016 року. За час перебування в дитячому садку, ОСОБА\_3 зарекомендував себе як вихована, розумна, фізично розвинена дитина. Розвиток дитини відповідає його віку. Хлопчик виявляє інтерес до навчання, вміє концентрувати увагу на поставленому завданні, володіє великим словниковим запасом, легко виконує і засвоює логічні вправи. ОСОБА\_3 веселий і відкритий хлопчик. Виховується у неповній сім\`ї. Сім\`я матеріально забезпечена. Усі витрати за садок, заняття з танців та англійської мови оплачує мама - ОСОБА\_1 , яка є турботливою і відповідальною мамою, постійно цікавиться колективним життям сина. Мама бере активну участь у підготовці святкових ранків, вивчає з дитиною віршики, пісеньки, виготовляє святкові костюми. При відсутності дитини в садку, мама постійно повідомляє причину неявки. Всі організаційні питання вирішує мама. Тато дитини - ОСОБА\_10 неодноразово приводив і забирав дитину. ОСОБА\_3 на прихід тата реагує добре. В основному тато забирає дитину перед вихідними. Останній день відвідування дитиною садочка - 22 березня 2019 року.

Відповідно до Довідки №14 виданої 06 вересня 2019 року Струсівським дитячим ясла-садком Теребовлянського району, Тернопільської області, ОСОБА\_3 зарахований в дитячий садок з 06 вересня 2019 року.

На підтвердження своїх позовних вимог за зустрічним позовом про те, що місце проживання неповнолітнього сина ОСОБА\_3 слід визначити разом із батьком за адресою АДРЕСА\_3 , ОСОБА\_2 надано копії Актів обстеження матеріально-побутових умов.

Як слідує із Акта обстеження матеріально побутових умов від 03 травня 2019 року, складеного сільським головою ОСОБА\_50, секретарем ради ОСОБА\_51, головним бухгалтером ОСОБА\_6 та спеціалістом-землевпорядником ОСОБА\_13, при проведенні обстеження домоволодіння за адресою АДРЕСА\_3 виявлено, що за вказаною адресою у будинку перебували: ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 , ОСОБА\_2 , ОСОБА\_5 - зареєстрована в житловому будинку; дружина ОСОБА\_2 , яка назвала себе ОСОБА\_11 . В результаті обстеження комісією зроблено висновок, що у неповнолітньої дитини ОСОБА\_3 є все необхідне для подальшого розвитку та росту. Дитина забезпечена всім необхідним, іграшками, одягом, засобами особистої гігієни. У будинку ОСОБА\_3 має власну кімнату, обладнану усім необхідним для дитини. На думку комісії, життю та здоров\`ю дитини нічого не загрожує, дитина перебуває у безпеці, оточена любов\`ю та увагою.

Згідно із Актом обстеження матеріально побутових умов від 31 травня 2019 року, складеного комісією у складі депутатів сільської ради: ОСОБА\_12 , ОСОБА\_6 та спеціаліста-землевпорядника ОСОБА\_13 , при обстеженні умов проживання господарства по АДРЕСА\_3 встановлено, що ОСОБА\_2 проживає разом із сином у житловому будинку, загальною площею 56 кв.м. Будинок газифікований, з комунальними зручностями, матеріально-побутові умови добрі.

Із Акта обстеження матеріально побутових умов від 18 липня 2019 року, складеного комісією у складі депутата сільської ради ОСОБА\_14 та мешканців села Струсів: ОСОБА\_15 та ОСОБА\_16 , при обстеженні умов проживання господарства за адресою АДРЕСА\_3 встановлено, що ОСОБА\_2 , 1985 року народження проживає без реєстрації за вказаною адресою разом із неповнолітнім сином - ОСОБА\_3 , 2014 року народження, з березня 2019 року.

  Згідно довідки №23/05/19-2 виданої 23 травня 2019 року ТОВ «ВЕЛ БРІК», ОСОБА\_2 працює на посаді директора ТОВ «ВЕЛ БРІК», з посадовим окладом згідно штатного розпису в розмірі 9000 гривень.

  Як убачається із характеристики №06/06/19-1 від 05 червня 2019 року, наданої ТОВ «ВЕЛ БРІК» за підписом засновника ТОВ «ВЕЛ БРІК» ОСОБА\_17 , ОСОБА\_2 за час роботи зарекомендував себе як грамотний висококваліфікований фахівець, успішний керівник, не боїться нести відповідальність за прийняте рішення, володіє всіма якостями керівника підприємства.

Також, згідно характеристики №157 від 31 травня 2019 року наданої Струсівською сільською радою, Теребовлянського району, Тернопільської області, ОСОБА\_2 проживає без реєстрації в с. Струсів, Теребовлянського району, Тернопільської області. Розлучений. До адміністративної відповідальності протягом останнього року не притягувався, скарг на нього в сільську раду не надходило.

При зверненні до суду із зустрічним позовом про визначення місця проживання дитини, ОСОБА\_2 долучено Експертний висновок про стан психосоціального розвитку ОСОБА\_3 та особливості його психоемоційного ставлення до батьків і внутрісімейних взаємен, складеного 21 травня 2019 року кандидатом психологічних наук, доцентом, доцентом кафедри психології та соціальної роботи Тернопільського національного економічного університету ОСОБА\_8 .

Як убачається із заключної частини вказаного Експертного висновку у ОСОБА\_3 констатовано відповідність психічних процесів віковій нормі та високий рівень соціальної адекватності його поведінки. Однак пережитий психотравмувальний досвід розлучення батьків і подальші конфліктні взаємини між ними вкрай деструктивно впливають на його психоемоційну сферу. За результатами комплексного психодіагностичного обстеження у хлопчика-дошкільника простежується помірне прагнення до лідерства у групах однолітків. Водночас для нього притаманно дотримання соціальних норм і намагання виправдати соціальні очікування референтних дорослих. Таке прагнення відповідати Я-ідеальному образу інколи спричинює у ОСОБА\_3 надмірні ситуативні психічні напруження та перманентне почуття тривоги. Водночас констатовано сукупне переважання індикаторів психологічного благополуччя ОСОБА\_3 та достатньо гармонійну включеність його у нинішню сім\`ю його батька - ОСОБА\_2 . У ОСОБА\_3 склалися дружньо-довірливі та емоційно сприятливі взаємини із членами його нинішньої сім\`ї до якої він відносить батька ОСОБА\_2 , маму ОСОБА\_11 (цивільну дружину батька) та бабусю ОСОБА\_11 (батькову матір). У цьому середовищі ОСОБА\_3 не зазнає навіть прихованої агресії чи надмірного авторитаризму щодо себе. В сім\`ї відсутня ворожість чи жорстка конкуренція між членами сім\`ї, а відтак вона є доволі благополучною. Воднораз, у ній дещо понижені соціальні зв\`язки та недостатньо насичені емоційні взаємини. Тому хлопчик інколи відчуває себе на периферії сімейних взаємин. Однак це компенсується взаєминами дошкільника із своїми ровесниками під час занять у футбольній секції. У ОСОБА\_3 простежується найтісніший позитивний психоемоційний зв\`язок з його батьком ОСОБА\_19 до якого він першочергово звертається за допомогою у різних складних життєвих обставинах або щоб розділити хвилини межової радості. Водночас доволі високий рівень прийняття-визнання з боку хлопчика має ОСОБА\_11 (цивільна дружина батька), котру він називає мамою. З одного боку, хлопчик беззаперечно проявляє до неї шанобливе ставлення, допомагає їй, отримує від неї подарунки та дарує їй власноруч виготовлені презенти у відповідь. Однак, з іншого боку, за (результатами психодіагностичних методик, ОСОБА\_3 приймає ОСОБА\_11 як свою «нову маму» здебільшого на формалізованому та раціонально-логічному рівнях, і меншим чином на емоційно-особистісному. ОСОБА\_3 проявляє амбівалентне ставлення та намагається демонструвати емоційне відчуження до частини родичів, а саме до своєї біологічної матері ОСОБА\_1 . Хлопчик кличе її ОСОБА\_1 і відмовляється називати мамою, а також у жодній із психодіагностичних методик ОСОБА\_3 ні разу самостійно не згадав ОСОБА\_1 та її родичів у позитивному чи негативному значенні, Показовим є той факт, що дошкільник у досить розлогій ієрархії емоційно близьких для нього людей чи істот/тварин (тато ОСОБА\_2 і його цивільна дружина ОСОБА\_11 , бабуся ОСОБА\_11 , татів зведений брат ОСОБА\_20 , тітка ОСОБА\_21 , дядько ОСОБА\_22 , сестра ОСОБА\_23 , собачка Ельза ) жодного разу не вказав на свою біологічну матір чи її родичів. У суб\`єктивній реальності ОСОБА\_3 узагальнений образ ОСОБА\_1 має здебільшого негативне емоційне забарвлення. Однак, попри декларативні заяви хлопчика про небажання жити із біологічною матір\`ю ОСОБА\_3 вважає, що вона любить його. Водночас у свідомості хлопчика саме ОСОБА\_2 постає батьком, який добросовісно виконує усі притаманні цій соціальній ролі обов\`язки.

Згідно копії довідки, без дати та номера, виданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА\_25 , ОСОБА\_3 відвідує заняття у «Клубі Барса», куди приводить його батько - ОСОБА\_2 .

Відповідно до копії довідки, виданої 03 червня 2019 року ФОП ОСОБА\_26 , ОСОБА\_3 дійсно відвідує Центр розвитку дитини «Дитячий клуб» з щомісячною оплатою 560 гривень. На навчання ОСОБА\_3 приводить батько ОСОБА\_10 .

На даний час, у зв\`язку із відсутністю порозуміння, з приводу визначення місця проживання малолітнього ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 , між сторонами склалися конфліктні відносини, що стверджується також наявними у матеріалах даної цивільної справи копіями витягів із ЄРДР.

Зокрема, як убачається із Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 24 квітня 2019 року внесено відомості до ЄРДР за номером кримінального провадження 12019210170000140 по факту нанесення ОСОБА\_27 тілесних ушкоджень ОСОБА\_19 . Як убачається із вказаного витягу, 24 квітня 2019 року о 10 годині 40 хвилин під час словесного конфлікту, який відбувався по АДРЕСА\_3 , ОСОБА\_2 наніс ОСОБА\_27 безліч ударів кулаками рук та ногами в область голови, кінцівок та грудної клітки, чим спричинив тілесні ушкодження.

Також 24 квітня 2019 року внесено відомості до ЄРДР за номером кримінального провадження 12019210170000139 по факту нанесення ОСОБА\_19 тілесних ушкоджень ОСОБА\_1 . Згідно, викладених у Витязі з ЄРДР обставин, 24 квітня 2019 року о 10 годині 40 хвилин під час словесного конфлікту, який відбувався по АДРЕСА\_3 , ОСОБА\_2 наніс ОСОБА\_1 три удари кулаками рук в область голови, чим спричинив тілесні ушкодження.

Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 24 квітня 2019 року внесено відомості до ЄРДР № 12019210170000141 про спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА\_2 . Так, згідно обставин правопорушення, 24 квітня 2019 року, близько 10 години 30 хвилин, ОСОБА\_1 разом із своїм батьком ОСОБА\_27 під час словесного конфлікту із ОСОБА\_19 по АДРЕСА\_3 спричинили ОСОБА\_2 тілесні ушкодження, а саме, ОСОБА\_27 наніс один удар рукою в потилицю, а ОСОБА\_1 подряпала нігтями обличчя ОСОБА\_28 .

Органом опіки та піклування Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області надано Висновок про умови проживання дитини ОСОБА\_3 №02-1569/02-18 від 25 жовтня 2019 року.

Зі змісту вказаного висновку слідує, що при бесіді із психологом та малолітнім ОСОБА\_3 зображувалися малюнки, порядок появи персонажів на малюнку свідчить, що максимальну прив\`язаність ОСОБА\_3 Відчуває до ОСОБА\_29 (зведеного брата батька) та бабусі ОСОБА\_11 (матері батька). Водночас максимальна за розмірами і найбільш деталізована постать батька свідчить про найбільшу значущість в житті хлопчика, а також вказує на безумовне визнання його авторитету з боку останнього. Переважання чорних штрихованих зон і особливо зображення внутрішніх органів є доволі тривожним показником, що зазвичай пояснюється пережитим дитиною важким психотравмувальним досвідом чи сильним стресом. Чорний колір здебільшого є проекцією негативного емоційного стану дитини або наслідком негативізму і заперечення, які є ознаками продовження кризи трьох років. Свою біологічну матір хлопчик називає ОСОБА\_1 , та на конкретні поставлені запитання психологу пояснив своє небажання відвідувати театр з ОСОБА\_1 , оскільки вона курить, від неї з рота пахне вином і вона била тата, коли він ( ОСОБА\_3 ) був у нього на, руках.

Органом опіки та піклування Теребовлянської районної державної адміністрації у наданому висновку зазначено, що незважаючи на те, що хлопчик доволі впевнено і безапеляційно постулював ці тези, однак слід зазначити, що дітям 4-річного віку через брак особистого досвіду не властиво ідентифікувати запах вина чи турбуватися щодо тютюнопаління матері. Тому, найбільш ймовірно, ці спогади є результатом негативних настановлень чи зосередження дитячої уваги на цих аспектах з боку батька чи його родичів. У свідомості хлопчика йото біологічна матір та її родичі, яких дитина називає «команда злої ОСОБА\_1 , котра хоче мене забрати» мають стійке суб\`єктивно- негативне емоційне забарвлення. Однак попри декларативні заяви хлопчика про небажання жити із біологічною матір\`ю, ОСОБА\_3 вважає, що вона любить його. спільно з провідним

15 жовтня 2019 року працівником служби у справах дітей Теребовлянської райдержадміністрації спільно із провідним фахівцем із соціальної роботи ТРЦСССДМ проведено обстеження умов проживання малолітнього ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 , за адресою: АДРЕСА\_3 . З проведеного обстеження умов проживання. встановлено, що ОСОБА\_3 проживає з батьком ОСОБА\_2 та цивільною дружиною батька ОСОБА\_11 (прізвище цивільної дружини ОСОБА\_2 відмовився вказувати) у двохповерховому житловому будинку, в я кому зроблено сучасний ремонт. Теребовлянським районним центром соціальних служб для сім\`ї, дітей та молоді підготовлено оцінку погреб сім\`ї/особи, де проживає малолітня дитина ОСОБА\_3 та зроблено висновок про оцінку потреб про те, що сім\`я не перебуває в складних життєвих обставинах. Посилаючись на те, що у матеріалах справи присутня тільки частина документів, зокрема відсутня інформація щодо умов проживання матері дитини, що не дає можливості у повній мірі оцінювати умови, створені обома батьками для дитини, органом опіки та піклування Теребовлянської районної державної адміністрації зроблено висновок, що ОСОБА\_2 створив належні умови для повноцінного розвитку та проживання малолітнього сина ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 за адресою: АДРЕСА\_3 , загрози життю та здоров\`ю дитини не виявлено.

Надаючи оцінку зазначеному Висновку, суд зауважує, що органом опіки та піклування Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області у даному документі зазначено інформацію стосовно батька дитини, надану відповідними установами, яка міститься у матеріалах даної цивільної справи, зокрема: характеристик із місця проживання та місця роботи ОСОБА\_2 , Акти обстеження житлово-побутових умов, витяги про внесення відомостей у ЄРДР, довідки про відвідування дитиною ОСОБА\_3 дошкільного навчального закладу, та занять у «Клубі Барса» та Центрі розвитку дитини «Дитячий Клуб».

Разом із цим, органом опіки та піклування Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області констатовано, що дітям чотирьохрічного віку через брак особистого досвіду не властиво ідентифікувати запах вина чи турбуватися щодо тютюнопаління матері, тому, найбільш ймовірно, що вказані асоціації дитини відносно своєї біологічної матері є результатом негативних настановлень чи зосередження дитячої уваги на цих аспектах з боку батька чи його родичів.

Відтак, суд зауважує, що вказаним висновком органу опіки та піклування Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області підтверджується лише той факт, що батько дитини - ОСОБА\_2 створив належні умови для повноцінного розвитку та проживання малолітнього сина ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 за адресою: АДРЕСА\_3 , загрози життю та здоров\`ю дитини не виявлено. Попри це, органом опіки та піклування Теребовлянської районної державної адміністрації не надано відповіді на основне питання, а саме, проживання з ким із батьків відповідатиме якнайкращим інтересам малолітньої дитини - ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 .

Також, органом опіки та піклування Тернопільської ради надано висновок щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 разом із матір\`ю ОСОБА\_1 .

Згідно вказаного висновку, працівниками служби у справах неповнолітніх та дітей проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА\_1 . Вказана квартира є чотирьохкімнатною, з усіма комунальними зручностями та сучасним ремонтом. Для дитини відведено окрему кімнату, яка об лаштована необхідними меблями, наявне місце для сну, письмовий стіл, дитячі іграшки, власна гардеробна кімната, створено відповідні умови для повноцінного та гармонійного розвитку. Власником квартири є - ОСОБА\_1 . Малолітній ОСОБА\_3 зареєстрований у даному житлі. Згідно поданої декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА\_1 , сума її доходу за звітний період 2018 рік становить 879520 гривень. Відповідно до інформації ТОВ «Вел Брік» від 18 грудня 2019 року ОСОБА\_2 звільнений з посади директора ТОВ «Вел Брік», за згодою сторін, та згідно інформації від 20 грудня 2019 року науково-практичного медичного центру «Салютем», ОСОБА\_2 працює на посаді менеджера з 20 грудня 2019 року з окладом 11 000 гривень. Відповідно до інформації Струсівського дитячого ясла-садку від 19 грудня 2019 року, ОСОБА\_3 відвідує дошкільний заклад з 06 вересня 2019 року, проте регулярно відвідує садок з 25 листопада 2019 року. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини, психологом-консультантом ОСОБА\_31 проведено бесіду з малолітнім ОСОБА\_3 в присутності батьків. Психологом з\`ясовано, що дитина налякана, конфлікт між батьками щодо визначення місця проживання дитини є психотравмуючим для ОСОБА\_3 . На підставі встановлених обставин, орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 разом із матір\`ю ОСОБА\_1 за адресою: АДРЕСА\_1 .

Відповідно до рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №138 від 19 лютого 2020 року «Про затвердження висновку щодо визначення місця проживання малолітньої дитини», виконавчий комітет міської ради вирішив: висновок щодо визначення проживання малолітньої дитини ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 , вважати непогодженим; зобов\`язати батьків питання визначення проживання малолітньої дитини ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 вирішити за спільною згодою, з урахуванням рівності прав та обов\`язків батьків щодо дитини та реєстрації постійного місця проживання дитини; рекомендовано батькам інформувати управління сім\`ї, молодіжної політики та захисту дітей про досягнення спільної згоди у вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 . Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради у рішенні №138 від 19 лютого 2020 року «Про затвердження висновку щодо визначення місця проживання малолітньої дитини» не зазначено причин відмови у затвердженні висновку органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 разом із матір\`ю ОСОБА\_1 .

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА\_32 пояснила, що знайома з обома сторонами у справі. Може охарактеризувати позивачку як хорошу , турботливу матір. Після розірвання шлюбу ОСОБА\_3 проживав разом із матір\`ю ОСОБА\_1 . Все було добре, як психолог за освітою, вона бачила, що ОСОБА\_3 надзвичайно позитивний, завжди доглянутий, чистий та охайний.

Свідок ОСОБА\_35 надала суду пояснення про те, що знайома з обома сторонами ,із ОСОБА\_1 та із ОСОБА\_2 . Ще за півроку до розірвання шлюбу ОСОБА\_2 пішов проживати окремо. ОСОБА\_3 залишився проживати разом із мамою. Позивачка не запеперечувала проти того, щоб батько бачився з ОСОБА\_3 коли захоче. Все було добре, ОСОБА\_37 забирав ОСОБА\_3 на вихідні дні . Коли ОСОБА\_3 проживав разом із позивачкою ходив у садочок , завжди був усім забезпечений , добре доглянутий, гарно одягнений. Хлопчик був добре розвинутим, кмітливим .

Згідно пояснень свідка ОСОБА\_38 , матері відповідача ОСОБА\_2 , позивачка ОСОБА\_1 із самого народження ОСОБА\_3 неналежно його виховувала та доглядала , часто залишала на неї (свідка ) та її дочку (свідка ОСОБА\_40 ) , а сама їздила у нічні клуби та до подруг, курила та вживала спиртні напої. Коли ОСОБА\_3 було погано, і вони дзвонили до ОСОБА\_1 , то вона не приїжджала до дитини, а завжди приїжджав ОСОБА\_2 . У березні 219 року її син ОСОБА\_2 забрав та не повернув ОСОБА\_3 ОСОБА\_1 через те, що дитини захворіла .

Свідок ОСОБА\_44 у судовому засіданні пояснила, що є рідною сестрою ОСОБА\_2 . Вказала, що може охарактеризувати позивачку як не дуже хорошу матір, яка часто залишала ОСОБА\_3 на неї , та на її маму ОСОБА\_45 . Вживала алкоголь та курила.

Допитаний судом ОСОБА\_46 пояснив, що є чоловіком сестри відповідача ОСОБА\_2 . Може охарактеризувати ОСОБА\_2 як хорошого турботливого батька. Про ОСОБА\_1 не може сказати нічого ні хорошого, ні поганого.

Свідок ОСОБА\_48 у суді пояснив, що є знайомим відповідача ОСОБА\_2 , знає його сина ОСОБА\_3 , оскільки ОСОБА\_2 , десь за півроку до карантину, приводив сина на заняття з боротьби у спортивний зал, який він (свідок ) неофіційно орендує у Тернопільському педагогічному університеті, також він не має ліцензії на право надавати такі послуги.

До правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосовує такі норми права:

У відповідності із вимогами ст.153 Сімейного кодексу України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно ч. 1-2 ст. 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов\`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно вимог ст. 157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

У відповідності із ч. 1 ст. 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Вимогами ч. 1 ст. 161 Сімейного кодексу України передбачено , що якщо мати та батько, що проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов\`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров\`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно зі ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Частиною 4 ст.29 ЦК України, визначено, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров\`я, в якому вона проживає.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов\`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров\`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя» роз\`яснено, що при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати увагу на її вік та з\`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у своєму рішенні від 01 липня 2017 року у справі «М.С. проти України» наголосив, що основне значення при визначенні місця проживання дитини має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв\`язків із сім\`єю, крім випадків, коли сім\`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

При вирішенні спору щодо місця проживання дітей, суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов\`язків, вік дітей, майновий стан батьків, що мають істотне значення, але насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв\`язки, місце навчання, психологічний стан тощо.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір\`ю.

Статтею 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.12.1991 року, у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно положень ст. 9 вказаної Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

При цьому поняття розлучення слід тлумачити з огляду на право одного з батьків на спілкування з дитиною та обов\`язок другого батька надати можливість для такого спілкування.

Під час розгляду справи на підставі усіх зібраних доказів, судом установлено, що між сторонами склалися конфліктні відносини з приводу визначення місця проживання дитини.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 77 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд критично сприймає твердження відповідача ОСОБА\_2 про те, що ним самовільно змінено місце проживання дитини, у зв\`язку із аморальним способом життя та неналежним виконанням материнських обов\`язків матері дитини ОСОБА\_1 , що спричинило поганий стан здоров\`я сина ОСОБА\_3 .

Так, відповідачем ОСОБА\_2 не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності захворювань у малолітнього ОСОБА\_3 , зокрема не надано лікарського висновку, чи іншого належного документа, виданого медичною установою, у якому було б зазначено наявність у малолітнього ОСОБА\_3 захворювання. При цьому, суд не бере до уваги долучені відповідачем копії досліджень крові, оскільки дані роздруківки не містять конкретного посилання, чи виявлено у ОСОБА\_3 наявність захворювання, та якого саме. Відтак, за відсутності належного висновку про стан здоров\`я дитини, наданого відповідною лікарською установою, суд вважає неспроможними доводи ОСОБА\_2 про те, що неналежним вихованням матері завдано шкоди здоров\`ю дитини.

Також, суд не бере до уваги надані відповідачем ОСОБА\_2 роздруківки фотознімків на підтвердження ведення позивачкою аморального способу життя. Зокрема як убачається із даних роздруківок, вказані фотознімки роздруковані із сторінки у соціальних мережах користувача « ІНФОРМАЦІЯ\_4 », яка не залучена до участі у справі, ідентифікувати достовірність даних світлин - неможливо. Відтак, вказані фотографії не є належними та допустимими доказами.

При цьому, жодних доказів на підтвердження того, що позивачка ОСОБА\_1 зловживає алкогольними напоями відповідачем суду не надано.

Натомість, позивачкою надано суду довідки, видані Тернопільською обласною комунальною клінічною психоневрологічною лікарнею та Комунальною установою Тернопільської обласної ради «Тернопільський обласний наркологічний диспансер» від 17 квітня 2019 року на підтвердження того, що на диспансерному обліку з приводу розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, опіоїдів ОСОБА\_1 не перебуває.

Так само суд критично оцінює та показання у судовому засіданні свідків ОСОБА\_38 та ОСОБА\_44 , про неналежне виконання позивачкою своїх материнських обов\`язків , оскільки ними у судовому засіданні стверджено про неприязні відносини між ними та позивачкою ОСОБА\_1 .

Натомість ствердження відповідача ОСОБА\_2 про те, що позивачка неналежно виконує свої материнськіх обов\`язки відносно сина ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 , повністю спростовується також інформацією із ТОВ «Дошкільний навчальний заклад (дитячий ясла-садок) «Затишок», який відвідував малолітній ОСОБА\_3 до часу відколи його забрав відповідач , а також інформацією за місцем проживання позивачки ОСОБА\_1 , наданою головою ОСББ «Медова, 6». У наданих даними установами характеристиках стверджується, що ОСОБА\_1 є дбайливою матір\`ю, належним чином виховує малолітнього сина ОСОБА\_3 , сприяє розвитку його здібностей, оплачує заняття, виявляє інтерес до суспільного життя дитини в садку серед однолітків.

Наведене підтверджено й поясненнями у судовому засіданні свідків ОСОБА\_32 та ОСОБА\_35 .

Відтак, при розгляді вказаної цивільної справи не знайшли свого підтвердження, викладені відповідачем ОСОБА\_2 обставини щодо аморального способу життя та неналежного виконання ОСОБА\_1 своїх обов\`язків відносно малолітнього сина ОСОБА\_3 .

Суд вважає, що заслуговують на увагу твердження позивачки ОСОБА\_1 про те, що з огляду на малий вік дитини, саме мама формувала у дитини позитивне ставлення до батька. Натомість, після проживання із батьком дитина почала негативно відноситись до матері. Вказане свідчить про негативний вплив відповідача на формування у дитини сприйняття образу сім\`ї та шанобливе відношення до обох батьків.

При вирішенні позовних вимог, судом враховується, вік неповнолітнього ОСОБА\_3 , якому на момент ухвалення рішення виповнилося 6 років, можливість матері дитини забезпечити належні умови проживання, виховання та розвитку сина, оскільки вона має у приватній власності квартиру, та позитивно характеризується за місцем проживання. Також, суд враховує ті обставини, що відповідачем не надано доказів на підтвердження у нього у власного житла. Суду не надано доказів щодо того, на якій правовій підставі відповідач ОСОБА\_2 проживає у житловому будинку по АДРЕСА\_3 , у якому, на даний час, разом із ним проживає неповнолітній син сторін.

Згідно відомостей із Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Тернопільській області від 23 травня 2019 року ОСОБА\_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА\_4 .

При цьому, суд також зауважує, що у судовому засіданні , відповідач ОСОБА\_2 відмовлявся вказати прізвище ім\`я, по батькові своєї співмешканки , із якою на даний час проживає він і малолітній ОСОБА\_3 , та зазначити будь-яку інформацію відносно неї, що має суттєве значення при розгляді спору. Зокрема, визначаючи місце проживання дитини суд повинен переконатися у тому, що дитині буде безпечно, однак, суду не надано жодних доказів щодо того, як вказана особа відноситься до дитини, як і не зазначено про її соціальний статус, характер занять, тощо.

Вирішуючи вказаний спір між сторонами, суд виходить із того, що будь-яких доказів, які б свідчили про те, що визначення місця проживання дитини разом із матір\`ю може зашкодити інтересам малолітнього сина, в ході розгляду справи не здобуто.

Крім того, неповнолітній син сторін ОСОБА\_3 , з огляду на його вік, потребує перш за турботи, уваги та догляду матері. У даному випадку відсутні виняткові обставини для розлучення неповнолітнього сина з матір\`ю.

Разом із цим, суд зауважує, що батько дитини, у разі визначення місця проживання дитини з матір\`ю, не обмежений у своєму праві на спілкування та участь у вихованні сина.

Аналізуючи вищевикладене, з метою забезпечення якнайкращих інтересів дітей, суд вважає необхідним визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 разом із матір\`ю ОСОБА\_1 за адресою: АДРЕСА\_1 .

Відтак, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА\_2 до ОСОБА\_1 , треті особи - Управління сім\`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, Служба у справах дітей Теребовлянської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини слід відмовити.

За положеннями ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов\`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 133, 137, 141, 259, 263-265, 352, 354, 355, 356 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА\_1 до ОСОБА\_2 , третя особа - Управління сім\`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання дитини - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 разом із матір\`ю ОСОБА\_1 за адресою: АДРЕСА\_1 .

Стягнути із ОСОБА\_2 на користь ОСОБА\_1 768,40 гривень судового збору.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА\_2 до ОСОБА\_1 , треті особи - Управління сім\`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, Служба у справах дітей Теребовлянської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Дата складення повного судового рішення 23 листопада 2020 року.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА\_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА\_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР\_2 .

Відповідач: ОСОБА\_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА\_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР\_3 .

Треті особи: Управління сім\`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, адреса місцезнаходження - бульвар Т. Шевченка, 1, м. Тернопіль.

Служба у справах дітей Теребовлянської районної державної адміністрації, адреса місцезнаходження - вул. Князя Василька, 104а, м. Теребовля, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 24622031.

Головуючий суддя

Л. М. Сливка

Постанова № 96196271

Відкрити повний перегляд

**ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД**

Справа № 607/10896/19

Головуючий у 1-й інстанції Сливка Л.М.

Провадження № 22-ц/817/281/21

Доповідач - Парандюк Т.С.

Категорія -

 

**П О С Т А Н О В А**

**І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И**

**05 квітня 2021 року м. Тернопіль**

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Парандюк Т.С.

суддів - Дикун С. І., Храпак Н. М.,

за участю секретаря - Боднар Р.В.

та сторін - позивачки ОСОБА\_1 та її адвокатів Скиби В.М., Антюка І.П., Степанової О.В.; представника апелянта ОСОБА\_2 адвоката Сампари Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/10896/19 за апеляційною скаргою ОСОБА\_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 листопада 2020 року, ухваленого суддею Сливкою Л.М., повний текст рішення складено 23 листопада 2020 року, у справі за позовом ОСОБА\_1 до ОСОБА\_2 , третя особа - Управління сім\`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання дитини, та зустрічним позовом ОСОБА\_2 до ОСОБА\_1 , треті особи - Управління сім\`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, Служба у справах дітей Теребовлянської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, -

**В С Т А Н О В И В:**

у травні 2019 року ОСОБА\_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА\_2 , третя особа - Управління сім\`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради у якому просила визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_5 , разом із нею за адресою: АДРЕСА\_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА\_2 , який розірвано на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду №607/9797/17 від 23 листопада 2017 року. Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ\_5 у них народився син ОСОБА\_3 . Після розірвання шлюбу вона разом із своїм сином залишилась проживати у належній їй квартирі по АДРЕСА\_1 , у якій є всі умови для проживання дитини. 22 березня 2019 року відповідач, не пояснивши причину своїх дій, без її згоди, безпідставно забрав у неї сина, позбавивши її можливості бачитися з дитиною та спілкуватися по телефону. Таким чином, вона втратила зв\`язок із сином. На її прохання щодо надання їй можливості спілкуватися з сином, відповідач постійно відмовляє. Позивачка вказує, що зазначена поведінка відповідача завдає душевних страждань не лише їй, але малолітньому сину ОСОБА\_3 , оскільки вона із сином до моменту розлучення із ним перебували у дуже теплих відносинах, син прихильно ставився до неї і постійно виявляв любов. Також позивачка зазначає, що подальше перебування сина разом із відповідачем ОСОБА\_2 становить загрозу для нормального фізичного та психологічного здоров\`я дитини. Зокрема, 24 квітня 2019 року вона разом із своїм батьком поїхали у с. Струсів, Теребовлянського району, Тернопільської області, у домогосподарство, де проживає відповідач та знаходився її малолітній син ОСОБА\_3 , з метою побачитись із дитиною. Однак, відповідач одразу розпочав словесний конфлікт, в ході якого наніс їй удари кулаками в ділянку голови, від чого вона повалилась на землю, а потім почав бити її батька кулаками, і поваливши його на землю почав наносити удари ногами по всьому тілі. За вказаною бійкою із двору спостерігав їх малолітній син ОСОБА\_3 . За фактом нанесення їй та її батьку тілесних ушкоджень проти ОСОБА\_2 розпочато кримінальне провадження, про що внесено відомості в ЄРДР за №12019210170000140 від 24.04.2019 року та №12019210170000139 від 24.04.2019 року. Позивачка вважає, що незаконними діями відповідача, які виразились у самостійній зміні постійного місця проживання дитини, сина ОСОБА\_3 без згоди матері разом з відповідачем порушено її права, як матері на виховання дитини, виконання материнських прав та обов\`язків. Крім цього грубо порушено права дитини, оскільки внаслідок самостійної зміни місця проживання дитини відповідачем, дитину позбавлено материнської любові та піклування. З цих підстав, позивачка переконана, що слід визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА\_3 разом із нею за адресою: АДРЕСА\_1 , оскільки через свій малий вік син потребує саме материнської любові, піклування та догляду. Також зазначає, що вона характеризується позитивно за місцем проживання, так і по роботі, має постійне місце праці та самостійний дохід, який дає можливість утримувати дитину, не перебуває на диспансерному обліку та у лікаря нарколога, нею створені всі належні умови для проживання дитини в квартирі АДРЕСА\_1 . А тому, визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА\_3 разом із матір\`ю буде відповідати повному і гармонійному його розвитку.

13 червня 2019 року ОСОБА\_2 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА\_1 , треті особи - Управління сім\`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, Служба у справах дітей Теребовлянської районної адміністрації у якому просить визначити місце проживання малолітнього сина - ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_5 разом із ним за адресою АДРЕСА\_3 .

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА\_2 посилається на те, що з 17 жовтня 2013 року він перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА\_1 , який розірвано 23 листопада 2017 року. Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ\_5 у них народився син - ОСОБА\_3 , який після розірвання шлюбу залишився проживати разом із матір\`ю. Після розірвання шлюбу, він добровільно надавав матеріальну допомогу ОСОБА\_1 на утримання сина і приймав участь у його вихованні. Однак, в черговий раз, приїхавши на побачення до сина, ОСОБА\_1 не дозволила йому побачитись з дитиною, при цьому, вона перебувала у стані алкогольного сп\`яніння, брутально висловлювалася та вживала нецензурну лексику. У подальшому, під час приїздів до сина, він зауважував аналогічну ситуацію. Також він робив їй зауваження з приводу її поведінки, та того, що син перебував у незадовільних санітарно-гігієнічних умовах, ходив у брудній одежі та взутті на декілька розмірів більшому від потрібного. Зі слів сусідів його колишньої дружини, він дізнався, що протягом останнього часу вона постійно зловживає спиртними напоями, ніде не працює і майже не займається вихованням сина. При цьому веде аморальний спосіб життя, виставляє свої непристойні фотографії в мережі інтернет, що може зашкодити розвитку дитини. Зі слів дитини, на думку відповідача, можливо стверджувати, що мати постійно з ним сварилась, вживала нецензурні слова, а також за місцем її проживання постійно відбувались святкування, на які приходили чужі люди, під час чого вони вживали алкоголь та курили. 22 березня 2019 року, він, приїхавши у дитячий садочок по сина ОСОБА\_3 , виявив, що у дитини була підвищена температура тіла, червоні щоки та боліло горло, у зв\`язку із чим він забрав сина додому, за місцем свого проживання. Звернувшись у медичний заклад, у дитини встановили простудне захворювання, дерматит і наявність глистів. З того часу, син залишився жити з ним, пройшов курс медичного лікування і, на даний час, стан його здоров\`я задовільний. Однак, з 22 березня 2019 року по сьогоднішній день матір ОСОБА\_1 не запитувала про здоров\`я сина. Вказане, на думку відповідача, свідчить про нехтування матір\`ю виконанням своїх материнських обов\`язків. У зв\`язку із постійними скаргами сина, з його небажанням бути і мешкати з мамою та тим, що ОСОБА\_1 не приділяє уваги та часу синові, зовсім не займається його вихованням, він переконаний, що дитина повинна проживати разом із ним, оскільки син має більшу особисту прихильність до батька, ніж до матері і йому буде краще жити з ним. При цьому, зазначає, що він любить свого сина і має змогу забезпечити його всім необхідним, оскільки має постійне місце проживання із хорошими умовами, при цьому, син має у будинку свою власну кімнату, яка облаштована всім необхідним для розвитку дитину. Він має стабільний достатній дохід, яким у повному обсязі може забезпечити сина та створити всі необхідні умови для нормального розвитку дитини. Також, у нього гнучкий робочий день, тому має можливість відводити сина в дитячий садочок, займатися його вихованням та ходити на прогулянки. Також, він не зловживає спиртними напоями, за місцем роботи і проживання характеризується позитивно, жодного разу не підвищував на дитину голос та не залишав без нагляду, син завжди охайно та чисто одягнений, є жвавим і допитливим. Разом вони відвідують заняття у "Клубі Барса" та "Дитячий клуб". Вказує, що він проживає разом із цивільною дружиною, яка має сили і бажання доглядати за сином, між ними (сином і його цивільною дружиною) склалися дуже товариські та теплі відносини, дитина її любить та називає мамою, а свою біологічну маму зовсім не згадує. Він постійно слідкує за станом здоров\`я сина, його розвитком, виховує та піклується про нього, у них прив\`язаність один до одного, внаслідок чого дитина повністю йому довіряє та виявляє бажання постійно проводити час разом із ним.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 листопада 2020 року позов ОСОБА\_1 до ОСОБА\_2 , третя особа - Управління сім\`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання дитини - задоволено.

Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_5 , разом із матір\`ю ОСОБА\_1 за адресою: АДРЕСА\_1 .

Стягнуто із ОСОБА\_2 на користь ОСОБА\_1 768, 40 грн. судового збору.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА\_2 до ОСОБА\_1 , треті особи - Управління сім\`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, Служба у справах дітей Теребовлянської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА\_2 просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 листопада 2020 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА\_1 до ОСОБА\_2 , третя особа - Управління сім\`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання дитини та задовольнити позовні вимоги ОСОБА\_2 до ОСОБА\_1 , треті особи - Управління сім\`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, Служба у справах дітей Теребовлянської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА\_2 зазначив, що судом першої інстанції неправомірно взято до уваги висновок Служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради, оскільки в основу даного висновку лягли негативні характеристики ОСОБА\_2 , які були скасовані та визнані недостовірними, що підтверджується рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/14917/19, за позовом ОСОБА\_2 до ОСББ "Медова, 6", голови ОСББ "Медова, 6", ОСОБА\_5 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди, позовні вимоги задоволено, а саме: визнано недостовірною та такою, що порушує честь та гідність ОСОБА\_2 інформацію викладену у характеристиках ОСОБА\_2 , виданих 16 квітня 2019 року головою ОСББ "Медова, 6" ОСОБА\_5 .

Більше того, відповідно до рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №138 від 19 лютого 2020 року "Про затвердження висновку щодо визначення місця проживання малолітньої дитини" виконавчий комітет міської ради вирішив: висновок "Про визнання проживання малолітньої дитини ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_5 , разом із матір\`ю ОСОБА\_1 ," вважати непогодженим.

При практично однакових належних матеріально-побутових умов, як у матері, так і у батька для проживання і виховання малолітньої дитини, врахувавши висновок органу опіки та піклування Служби у справах дітей Теребовлянської РДА, експертний висновок про стан психосоціального розвитку, а також бажання дитини проживати з батьком та її прихильність до батька, є доцільність в інтересах дитини визначити місце проживання дитини, разом з батьком. Аналогічний правовий висновок відображений у постанові Верховного Суду від 18.11.2018 року у справі №210/2639/17.

Крім того, вказує на те, що під час розгляду справи судом першої інстанції були допущені порушення процесуального законодавства - розгляд справи у його відсутності та представника, а саме 03.08.2020 року на якому проведено допит свідків позивачки, чим позбавлено його можливості задавати запитання свідкам, відмовлено у клопотанні щодо допиту малолітнього сина - 11.09.2020 року.

Представник ОСОБА\_1 адвокат Степанова О.В. подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА\_2 у якому зазначила, що апелянтом жодним чином не доведено, яку ж реальну небезпеку для ОСОБА\_3 створюватиме залишення його проживання за попереднім місцем, а саме з мамою за адресою: АДРЕСА\_1 , не доведено апелянтом і те, яким же чином обставини змінилися так, що повернення дитини суперечитиме її інтересам.

ОСОБА\_2 , як підставу зміни місця проживання малолітньої дитини, зазначає погіршення стану здоров\`я дитини в садочку. Відповідно до п.1 розділу XII Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів затвердженого наказом МОЗ України №234 від 24.03.2016 р. і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.04.2016 №563/28693 ранкове приймання дитини до дошкільного навчального закладу щодня повинен проводити вихователь групи. Здійснюється обов\`язкове опитування батьків або осіб, які їх замінюють, стосовно стану здоров\`я дитини та візуально визначається стан здоров\`я (шкірні покрови, нежить, тощо). За потреби проводиться термометрія та огляд. У разі незадовільного стану здоров\`я дитини вихователь мав би відмовити у прийомі дитини у дошкільний навчальний заклад.

Крім того, апелянт вважає, що судом першої інстанції неправомірно взято до уваги висновок Служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради, оскільки в основу даного висновку покладено його характеристики, які як вважає апелянт, були скасовані та визнані недостовірними. Слід зазначити, що характеристика сама по собі не може бути скасована, а відомості які в ній викладені не можуть бути визнані недостовірними, оскільки беззаперечно є оціночними судженнями. Крім того, рішення суду першої інстанції, на яке посилається апелянт не вступило в законну силу та оскаржується в апеляційному порядку. Слід зазначити, що твердження апелянта нібито суд при винесенні оскаржуваного рішення взяв за основу висновок Служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради є лише його суб\`єктивною думкою, і спростовується матеріалами справи та самим рішенням суду першої інстанції, оскільки суд оцінює всі докази в сукупності.

Посилання ОСОБА\_2 на те, що суд не взяв до уваги матеріально-побутові умови, не заслуговують на увагу, оскільки в апелянта відсутнє власне житло, яке б було придатним для проживання.

Не заслуговує на увагу посилання апелянта про те, що дитина бажає проживати з батьком спростовується наступним. Ні у висновку психолога, ні у висновку органів опіки і піклування питання бажання чи небажання дитини проживати з мамою не досліджувалось.

Як бачимо і це не заперечується сторонами, ОСОБА\_3 прихильно ставився і ставиться до батька. Враховуючи те, що ОСОБА\_3 до чотирьох років проживав із мамою, то відповідно саме мама формувала у дитини позитивне ставлення до батька. Не секрет що у віці до 4 років дитина найбільше орієнтована на маму, і відповідно мати формує світогляд дитини. Таким чином, мати і у цій частині належним чином виконувала свої батьківські обов\`язки. Натомість, як вбачається із показів ОСОБА\_2 ОСОБА\_3 після проживання із батьком почав боятися матері. Крім того, про те, що дитина стала боятися мами підтверджує і свідок ОСОБА\_6 . Жодних належних і допустимих доказів того, що хлопчик боявся матері до зміни місця проживання в матеріалах справи немає. Отже, ОСОБА\_2 , як батько, не виконує свої батьківські обов\`язки і не виховує дитину в дусі любові до сім\`ї, а мати беззаперечно є членом сім\`ї дитини.

У судовому засіданні апелянт ОСОБА\_2 та його адвокат Сампара Н.М. апеляційну скаргу підтримали з мотивів, викладених в ній.

ОСОБА\_1 та її адвокати Степанова О.В., Скиба В.М., Антюк І.П. апеляційну скаргу ОСОБА\_2 не визнали, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, доповідача, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА\_1 та ОСОБА\_2 перебували у зареєстрованому шлюбі із 17 жовтня 2013 року до 23 листопада 2017 року, який розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області (том 1, а.с. 61).

ІНФОРМАЦІЯ\_5 від шлюбу у сторін народився син ОСОБА\_3 , про що складено актовий запис №2494 Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції, яким 10 жовтня 2014 року видане свідоцтво про народження серії НОМЕР\_1 .

Після фактичного припинення сімейних відносин у 2017 році син ОСОБА\_3 залишався проживати разом із матір\`ю за адресою: АДРЕСА\_1 , але постійно спілкувався із батьком, який часто забирав його до себе по місцю свого проживання.

З 22 березня 2019 року ОСОБА\_3 проживає без реєстрації разом із батьком у АДРЕСА\_3 .

Сторони утворили нові сім\`ї, в яких проживають у фактичних шлюбних відносинах, без реєстрації шлюбів. ОСОБА\_1 від таких відносин народила сина ОСОБА\_7 , ІНФОРМАЦІЯ\_3 .

Згідно довідки про склад сім\`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку/осіб, виданої 16 квітня 2019 року ОСББ "Медова, 6", за адресою: АДРЕСА\_1 зареєстровані: ОСОБА\_1 - власник житла та її син - ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_5 , син ОСОБА\_8 , ІНФОРМАЦІЯ\_3 (т.1, а.с. 11, 248).

В даній квартирі також фактично проживає без реєстрації ОСОБА\_9 (співмешканець позивачки) ІНФОРМАЦІЯ\_4 (т.1, а.с.247, 248, довідка від 15.07.2020 року).

ОСОБА\_2 проживає в АДРЕСА\_3 .

З 22 березня 2019 року малолітній син сторін ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_5 , проживає разом із батьком - ОСОБА\_2 за адресою: АДРЕСА\_3 , що визнається ОСОБА\_1 і підтверджується довідками, виданими Струсівською сільрадою.

Так, 22 березня 2019 року, ОСОБА\_2 , як стверджує ОСОБА\_1 без її згоди забрав малолітнього сина ОСОБА\_3 із дошкільного навчального закладу "Затишок" в м. Тернопіль та перевіз дитину у будинок за місцем його проживання: АДРЕСА\_3 , у якому ОСОБА\_3 разом із батьком проживають по даний час, натомість вона обмежена у спілкуванні з сином. Батько ж ОСОБА\_2 не заперечує факт забрання сина із садочка 22.03.2019 року, оскільки останній був хворим, зазначивши при цьому, що про це повідомив матір, яка не виявила бажання з\`явитись.

Згідно довідки №23/05/19-2, виданої 23 травня 2019 року ТОВ "ВЕЛ БРІК", ОСОБА\_2 працює на посаді директора ТОВ "ВЕЛ БРІК", з посадовим окладом згідно штатного розпису в розмірі 9 000 гривень (т.1, а.с. 68 зворот).

Відповідно до інформації ТОВ "Вел Брік" від 18 грудня 2019 року ОСОБА\_2 звільнений з посади директора ТОВ "Вел Брік", за згодою сторін, а з 20 грудня 2019 року працює на посаді менеджера науково-практичного медичного центру "Салютем" з окладом 11 000 гривень (із висновку органу опіки та піклування, т.1, а.с. 185).

ОСОБА\_1 зареєстрована як ФОП, долучивши про це докази в апеляційній інстанції, де сума її доходу за звітний період 2019 року становила 992754 гривні.

ОСОБА\_1 та ОСОБА\_2 на диспансерному обліку не знаходяться і ознак психічного захворювання не виявляють та не перебувають на диспансерному обліку в КУТОР "ТОНД" з приводу розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, опіоїдів (т.1, а.с. 7, 69).

Сторони характеризуються як по місцю проживання, так і робочому місці позитивно (т.1, а.с. 9, 64 зворот, 65).

Згідно довідки №3, виданої 10 квітня 2019 року ТОВ "Дошкільний навчальний заклад (дитячий ясла-садок) "Затишок", ОСОБА\_3 , 2014 року народження, відвідував "Дошкільний навчальний заклад (дитячий ясла-садок) "Затишок" з 2016 року. За час перебування в дитячому садку, ОСОБА\_3 зарекомендував себе як вихована, розумна, фізично розвинена дитина. Розвиток дитини відповідає його віку. Хлопчик виявляє інтерес до навчання, вміє концентрувати увагу на поставленому завданні, володіє великим словниковим запасом, легко виконує і засвоює логічні вправи. ОСОБА\_3 веселий і відкритий хлопчик. Виховується у неповній сім\`ї. Сім\`я матеріально забезпечена. Усі витрати за садок, заняття з танців та англійської мови оплачує мама - ОСОБА\_1 яка є турботливою і відповідальною мамою, постійно цікавиться колективним життям сина. Мама бере активну участь у підготовці святкових ранків, вивчає з дитиною віршики, пісеньки, виготовляє святкові костюми. При відсутності дитини в садку, мама постійно повідомляє причину неявки. Всі організаційні питання вирішує мама. Тато дитини - ОСОБА\_2 неодноразово приводив і забирав дитину. ОСОБА\_3 на прихід тата реагує добре. В основному тато забирає дитину перед вихідними. Останній день відвідування дитиною садочка - 22 березня 2019 року (т.1, а.с. 12).

Із довідки №14, виданої 06 вересня 2019 року Струсівським дитячим ясла-садком Теребовлянського району, Тернопільської області вбачається, що ОСОБА\_3 зарахований в дитячий садок з 06 вересня 2019 року.

ОСОБА\_3 відвідує заняття у клубі "Барс" на які приводить його батько ОСОБА\_2 (т.1, а.с. 70).

Відповідно до копії довідки, виданої 03 червня 2019 року ФОП ОСОБА\_10 , ОСОБА\_3 дійсно відвідує Центр розвитку дитини "Дитячий клуб" з щомісячною оплатою 560 гривень. На навчання ОСОБА\_3 приводить батько ОСОБА\_2 (т.1, а.с. 69 зворот).

Як слідує із акта обстеження матеріально побутових умов від 03 травня 2019 року, складеного сільським головою ОСОБА\_4, секретарем ради Сохацькою Н.Р., головним бухгалтером ОСОБА\_14 та спеціалістом-землевпорядником ОСОБА\_15, при проведенні обстеження домоволодіння за адресою АДРЕСА\_3 , виявлено, що за вказаною адресою у будинку перебували: ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_5 , ОСОБА\_2 , ОСОБА\_11 - зареєстрована в житловому будинку; дружина ОСОБА\_2 , яка назвала себе ОСОБА\_12 . В результаті обстеження комісією зроблено висновок, що у неповнолітньої дитини ОСОБА\_3 є все необхідне для подальшого розвитку та росту. Дитина забезпечена всім необхідним, іграшками, одягом, засобами особистої гігієни. У будинку ОСОБА\_3 має власну кімнату, обладнану усім необхідним для дитини. На думку комісії, життю та здоров\`ю дитини нічого не загрожує, дитина перебуває у безпеці, оточена любов\`ю та увагою (т.1, а.с. 63).

Згідно із актом обстеження матеріально побутових умов від 31 травня 2019 року, складеного комісією у складі депутатів сільської ради: ОСОБА\_13 , ОСОБА\_14 та спеціаліста-землевпорядника ОСОБА\_15 , при обстеженні умов проживання господарства по АДРЕСА\_3 , встановлено, що ОСОБА\_2 проживає разом із сином у житловому будинку, загальною площею 56 кв.м. Будинок газифікований, з комунальними зручностями, матеріально-побутові умови добрі (т.1, а.с. 64).

При складанні висновку, органом опіки та піклування Тернопільської міської ради було проведено обстеження місця проживання ОСОБА\_1 та встановлено, що вона проживає за адресою: АДРЕСА\_1 . Квартира є чотирикімнатною, з усіма комунальними зручностями та сучасним ремонтом. Для дитини відведено окрему кімнату, яка облаштована необхідними меблями, наявне місце для сну, письмовий стіл, дитячі іграшки, власна гардеробна кімната, створено відповідні умови для повноцінного та гармонійного розвитку.

Із заключної частини експертного висновку про стан психосоціального розвитку ОСОБА\_3 та особливості його психоемоційного ставлення до батьків і внутрішньосімейних взаємин, складеного 21 травня 2019 року кандидатом психологічних наук, доцентом, доцентом кафедри психології та соціальної роботи Тернопільського національного економічного університету ОСОБА\_16 , поданого ОСОБА\_2 у ОСОБА\_3 констатовано відповідність психічних процесів віковій нормі та високий рівень соціальної адекватності його поведінки. Однак, пережитий психотравмувальний досвід розлучення батьків і подальші конфліктні взаємини між ними вкрай деструктивно впливають на його психоемоційну сферу. За результатами комплексного психодіагностичного обстеження у хлопчика-дошкільника простежується помірне прагнення до лідерства у групах однолітків. Водночас для нього притаманно дотримання соціальних норм і намагання виправдати соціальні очікування референтних дорослих. Таке прагнення відповідати Я-ідеальному образу інколи спричинює у ОСОБА\_3 надмірні ситуативні психічні напруження та перманентне почуття тривоги. Водночас констатовано сукупне переважання індикаторів психологічного благополуччя ОСОБА\_3 та достатньо гармонійну включеність його у нинішню сім\`ю його батька - ОСОБА\_2 .. У ОСОБА\_3 склалися дружньо-довірливі та емоційно сприятливі взаємини із членами його нинішньої сім\`ї до якої він відносить батька ОСОБА\_2 , маму ОСОБА\_12 (цивільну дружину батька) та бабусю ОСОБА\_12 (батькову матір). У цьому середовищі ОСОБА\_3 не зазнає навіть прихованої агресії чи надмірного авторитаризму щодо себе. В сім\`ї відсутня ворожість чи жорстка конкуренція між членами сім\`ї, а відтак вона є доволі благополучною. Воднораз, у ній дещо понижені соціальні зв\`язки та недостатньо насичені емоційні взаємини. Тому хлопчик інколи відчуває себе на периферії сімейних взаємин. Однак, це компенсується взаєминами дошкільника із своїми ровесниками під час занять у футбольній секції. У ОСОБА\_3 простежується найтісніший позитивний психоемоційний зв\`язок з його батьком ОСОБА\_2 до якого він першочергово звертається за допомогою у різних складних життєвих обставинах або щоб розділити хвилини межової радості. Водночас доволі високий рівень прийняття-визнання з боку хлопчика має ОСОБА\_12 (цивільна дружина батька), котру він називає мамою. З одного боку, хлопчик беззаперечно проявляє до неї шанобливе ставлення, допомагає їй, отримує від неї подарунки та дарує їй власноруч виготовлені презенти у відповідь. Однак, з іншого боку, за (результатами психодіагностичних методик, ОСОБА\_3 приймає ОСОБА\_12 як свою "нову маму" здебільшого на формалізованому та раціонально-логічному рівнях, і меншим чином на емоційно-особистісному. ОСОБА\_3 проявляє амбівалентне ставлення та намагається демонструвати емоційне відчуження до частини родичів, а саме до своєї біологічної матері ОСОБА\_1 . Хлопчик кличе її ОСОБА\_1 і відмовляється називати мамою, а також у жодній із психодіагностичних методик ОСОБА\_3 ні разу самостійно не згадав ОСОБА\_1 та її родичів у позитивному чи негативному значенні. Показовим є той факт, що дошкільник у досить розлогій ієрархії емоційно близьких для нього людей чи істот/тварин (тато ОСОБА\_2 і його цивільна дружина ОСОБА\_12 , бабуся ОСОБА\_12 , татів зведений брат ОСОБА\_19 , тітка ОСОБА\_20 , дядько ОСОБА\_21 , сестра ОСОБА\_22 , собачка Ельза ) жодного разу не вказав на свою біологічну матір чи її родичів. У суб\`єктивній реальності ОСОБА\_3 узагальнений образ ОСОБА\_1 має здебільшого негативне емоційне забарвлення. Однак, попри декларативні заяви хлопчика про небажання жити із біологічною матір\`ю ОСОБА\_3 вважає, що вона любить його. Водночас у свідомості хлопчика саме ОСОБА\_2 постає батьком, який добросовісно виконує усі притаманні цій соціальній ролі обов\`язки (т.1, а.с. 71-80).

Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов\`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв\`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Органом опіки та піклування Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області надано висновок про умови проживання дитини ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_5 , №02-1569/02-18 від 25 жовтня 2019 року, в якому зазначено, що при бесіді із психологом та малолітнім ОСОБА\_3 зображувалися малюнки, порядок появи персонажів на малюнку свідчить, що максимальну прив\`язаність ОСОБА\_3 відчуває до ОСОБА\_24 (зведеного брата батька) та бабусі ОСОБА\_12 (матері батька). Водночас максимальна за розмірами і найбільш деталізована постать батька свідчить про найбільшу значущість в житті хлопчика, а також вказує на безумовне визнання його авторитету з боку останнього. Переважання чорних штрихованих зон і особливо зображення внутрішніх органів є доволі тривожним показником, що зазвичай пояснюється пережитим дитиною важким психотравмувальним досвідом чи сильним стресом. Чорний колір здебільшого є проекцією негативного емоційного стану дитини або наслідком негативізму і заперечення, які є ознаками продовження кризи трьох років. Свою біологічну матір хлопчик називає ОСОБА\_1 , та на конкретні поставлені запитання психологу пояснив своє небажання відвідувати театр з ОСОБА\_1, оскільки вона курить, від неї з рота пахне вином і вона била тата, коли він був у нього на руках.

Незважаючи на те, що хлопчик доволі впевнено і безапеляційно постулював ці тези, однак, слід зазначити, що дітям 4-річного віку через брак особистого досвіду не властиво ідентифікувати запах вина чи турбуватися щодо тютюнопаління матері. Тому, найбільш ймовірно, ці спогади є результатом негативних настановлень чи зосередження дитячої уваги на цих аспектах з боку батька чи його родичів. У свідомості хлопчика його біологічна матір та її родичі, яких дитина називає "команда злої ОСОБА\_1 , котра хоче мене забрати" мають стійке суб\`єктивно - негативне емоційне забарвлення. Однак, попри декларативні заяви хлопчика про небажання жити із біологічною матір\`ю, ОСОБА\_3 вважає, що вона любить його. Сім\`я, де проживає малолітня дитина, не перебуває в складних життєвих обставинах.

Органом опіки та піклування Теребовлянської районної державної адміністрації зроблено висновок, що ОСОБА\_2 створив належні умови для повноцінного розвитку та проживання малолітнього сина ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_5 , за адресою: АДРЕСА\_3 , загрози життю та здоров\`ю дитини не виявлено.

Органом опіки та піклування Тернопільської ради надано висновок (без дати та номера) щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_5 , разом із матір\`ю ОСОБА\_1 , який відповідно до рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №138 від 19 лютого 2020 року "Про затвердження висновку щодо визначення місця проживання малолітньої дитини", виконавчий комітет міської ради вирішив: висновок щодо визначення проживання малолітньої дитини ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_5 , вважається непогодженим; зобов\`язати батьків вирішити питання визначення проживання малолітньої дитини ОСОБА\_3 , з урахуванням рівності прав та обов\`язків батьків щодо дитини та реєстрації постійного місця проживання дитини; рекомендовано батькам інформувати управління сім\`ї, молодіжної політики та захисту дітей про досягнення спільної згоди у вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА\_3 .

У висновку зазначено, що відповідно до інформації Струсівського дитячого ясла-садку від 19 грудня 2019 року, ОСОБА\_3 відвідує дошкільний заклад з 06 вересня 2019 року, проте регулярно відвідує садок з 25 листопада 2019 року. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини, психологом-консультантом ОСОБА\_26 проведено бесіду з малолітнім ОСОБА\_3 в присутності батьків. Психологом з\`ясовано, що дитина налякана, конфлікт між батьками щодо визначення місця проживання дитини є психотравмуючим для ОСОБА\_3 . На підставі встановлених обставин, орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_5 , разом із матір\`ю ОСОБА\_1 за адресою: АДРЕСА\_1 .

Як вбачається із рішення №138 від 19 лютого 2020 року "Про затвердження висновку щодо визначення місця проживання малолітньої дитини" виконавчим комітетом Тернопільської міської ради не зазначено причин відмови у затвердженні висновку органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_5 , разом із матір\`ю ОСОБА\_1 .

Колегія суддів вважає, що даний висновок констатує тільки факти позитивної характеристики сторін та їх побутові умови проживання, однак, не містить висновків щодо особистої прихильності дитини до матері, при тому, зазначивши прихильність дитини до батька, не відображено, які відносини існують між батьками та дитиною, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків та дитиною.

Висновок, затверджений Теребовлянською РДА є більш об\`єктивним, в якому враховано інтереси дитини, відображена прихильність сина до батька.

В апеляційній інстанції представник Управління сім\`ї та молоді Тернопільської міськради Мелех О.Р. підтримала висновок і пояснила, що у їх висновку відображені всі документи, які були предметом дослідження на комісії і сім\`ї ОСОБА\_1 було запропоновано вирішити конфлікт щодо визначення місця проживання дитини добровільно. Однак цього не сталось.

Відповідно до положень статті 12 Конвенції про права дитини держави- учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються дитини, при чому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Стаття 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей наділяє суд повноваженнями надати можливість дитині висловити свою думку при вирішенні питань, які її стосуються, і приділяти цій думці належну увагу.

У вітчизняному законодавстві також закріплені відповідні положення щодо забезпечення права дитини на власну думку.

Відповідно до частини першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім\`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім\`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.

Суд апеляційної інстанції під час розгляду справи вирішив з\`ясувати думку дитини ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_5 , щодо визначення місця його проживання. ОСОБА\_3 в судовому засіданні в присутності психологів ОСОБА\_28 та ОСОБА\_29 , повідомив, що любить обох батьків, але проживати хоче тільки з татусем, який більш прихильно ставиться до нього.

В ході опитування дитини було встановлено, що хлопчик емоційно прив\`язаний до батька, який користується у нього авторитетом. Також пояснив, що проживає разом із татом, бабусею ОСОБА\_12 та мамою ОСОБА\_12 (цивільна дружина тата) у великому будинку в селі Струсів, де має свою кімнату, іграшки та своїх друзів ОСОБА\_30 , ОСОБА\_31 , ОСОБА\_24 , ОСОБА\_7 та собаку Ельзу . Маму ОСОБА\_1 любить, але зустрічатися та жити з нею не бажає, бо вона взагалі не приходить до нього, на день народження не прийшла, не купляє іграшок, а коли приходила, то кричала. Маленького братика не бачив і жити з мамою не бажає.

За роки спільного проживання із мамою ОСОБА\_1 ОСОБА\_3 згадував неприємні для нього спогади (похід в басейн, де послизнувся і чуть не втопився, а повернувшись додому, мама кричала і била).

Колегія суддів, заслухавши думку ОСОБА\_3 , вважає, що хлопчик на свій вік шість з половиною років є розвинутим, думку свою висловлював чітко, що дає можливість зробити висновок, що його вік і рівень розвитку дозволяє усвідомлено висловити думку стосовно питання визначення місця його проживання.

Згідно зі ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Частиною 4 ст.29 ЦК України, визначено, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров\`я, в якому вона проживає.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов\`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров\`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов\`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов\`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України "Про охорону дитинства").

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов\`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров\`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Частини 1-2 ст.155 СК України вказує, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов\`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Питання виховання дитини вирішується батьками спільно (ст.157 СК України).

У відповідності із ч.1 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Вимогами ч.1 ст.161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, що проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов\`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров\`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" роз\`яснено, що при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати увагу на її вік та з\`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у своєму рішенні від 01 липня 2017 року у справі "М.С. проти України" наголосив, що основне значення при визначенні місця проживання дитини має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв\`язків із сім\`єю, крім випадків, коли сім\`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров\`ю чи розвитку дитини.

При вирішенні спору щодо місця проживання дітей, суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов\`язків, вік дітей, майновий стан батьків, що мають істотне значення, але насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв\`язки, місце навчання, психологічний стан тощо.

При цьому Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв\`язків із сім\`єю, крім випадків, коли сім\`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Статтею 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.12.1991 року, у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно положень ст. 9 вказаної Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об\`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року у справі №377/128/18 (провадження №61-44680св18) зазначено, що "тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов\`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров\`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов\`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку".

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв\`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов\`язком батьків діяти в її інтересах.

Беручи до уваги обставини цієї справи, враховуючи, що батьки не змогли самостійно вирішити спір щодо визначення місця проживання сина та забезпечити доброзичливе спілкування один з одним, колегія вважає, що суд першої інстанцій, визначаючи місце проживання малолітньої сина сторін із матір\`ю помилково дійшов такого висновку, оскільки належним чином не врахував всіх обставин справи: не заслухав думку самої дитини, її відношення до кожного із батьків, не врахував чи проживання сина із матір\`ю буде відповідати якнайкращим його інтересам, сприятиме його повноцінному вихованню та розвитку.

Визначаючи місце проживання сина, надавши належну оцінку усім обставинам справи, а саме, що і батьком, і матір\`ю створено належні умови для виховання та розвитку дитини, колегія суддів, виходячи із найкращих інтересів ОСОБА\_3 та його думки, який хоче жити тільки із "татусем" (так називає ОСОБА\_3 батька), встановила, що ОСОБА\_3 досить тривалий час (два з половиною роки) проживає разом із батьком, який створив всі якнайкращі умови для проживання сина в атмосфері любові, затишку, спокою, захисту, гармонії із батьком, який приділяє сину більшу увагу і турботу, завжди жертвує своїми особистими потребами заради того, щоб забезпечити дитині найкращі можливі умови для фізичного, морального та духовного розвитку сина, купляє продукти харчування, одяг, відвідує разом із сином спортивну секцію, а син більш прихильний і любить батька, дитина оточена любов\`ю всіх рідних членів сім\`ї батька, де поруч його друзі і собака. Він повністю справляється з обов\`язками батька, взявши на себе обов\`язок забезпечення дитини під час відсутності матері. З цієї причини він прийняв на себе усі видатки, що пов\`язані зі здоров\`ям та розвитком дитини. Про прихильність дитини до батька підтверджено також висновком експертного висновку психолога від 21.05.2019 року та висновком органу опіки та піклування Теребовлянської РДА.

Отже, колегія суддів, проаналізувавши матеріали справи, вислухавши думку малолітнього ОСОБА\_3 та надаючи першочергове значення саме найкращим інтересам дитини, також врахувала, що з 22 березня 2019 року фактично проживає з батьком, свідчить про формування у сина прив\`язаності до батька, речей, побуту, а також авторитет батька відіграє суттєву роль у вихованні сина, сталі соціальні зв\`язки, психологічний стан, вважає за доцільне визначити місце його проживання разом з батьком.

Також колегія суддів зазначає, що визначення місця проживання ОСОБА\_3 із батьком не впливатиме на взаємовідносини матері із сином, оскільки таке визначення місця проживання дитини, не позбавляє матір її батьківських прав та не звільняє її від виконання своїх материнських обов\`язків.

Враховуючи однозначну позицію ОСОБА\_3 і бачення свого місця проживання разом з батьком, колегія суддів вважає, що у разі його примусового переміщення для постійного проживання з матір\`ю можуть настати чинники, які спровокують вкрай негативні наслідки для подальшого розвитку цієї дитини.

Як встановлено в апеляційній інстанції, що ОСОБА\_1 тільки тричі відвідувала дитину за місцем її теперішнього проживання на протязі останніх двох з половиною років, не надавала ніякої матеріальної допомоги, не купляла синові іграшок та продуктів харчування, одягу. ОСОБА\_3 свого молодшого братика не знає, а з її співмешканцем ОСОБА\_3 зустрічався ще в 2019 році (пояснення ОСОБА\_1 в судовому засіданні апеляційної інстанції).

В матеріалах справи відсутні докази щодо придбання будь-яких продуктів чи речей ОСОБА\_3 зі сторони матері.

Не заслуговують на увагу посилання адвокатів ОСОБА\_1 на те, що ОСОБА\_2 як батько не виконує свої батьківські обов\`язки і не виховує сина в дусі любові до сім\`ї, а мати є членом сім\`ї, застосовує психологічні дії відносно дитини, забороняє бачитись сину із матір\`ю та своїм авторитетом залякав його, оскільки матеріали справи не містять жодного доказу щодо таких аргументів та насильницьких дій по відношенню ОСОБА\_3 зі сторони батька, а є тільки виясненням своїх стосунків між батьком та матір\`ю.

Таким чином, дані аргументи представників базуються на припущеннях, що відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а тому, колегія суддів їх відхиляє.

Голослівними є посилання адвокатів ОСОБА\_1 на те, що ОСОБА\_2 забороняє сину бачитись з матір\`ю та своїм авторитетом залякав його, оскільки такі аргументи не підтверджені жодним доказом.

Суд першої інстанції на час ухвалення оскаржуваного рішення, не встановив обставин, які б давали підстави для висновку, що визначення місця проживання сина з матір\`ю буде мати більш позитивний вплив на дитину, оскільки матеріалами справи доведено, що ОСОБА\_3 проживає тривалий час з батьком в сталій атмосфері любові, турботи, захисту, спілкуванням кола його друзів, а на даний час зміна місця проживання без його згоди може призвести до стресового стану дитини, у зв\`язку з чим, відсутні вагомі підстави для зміни місця його проживання.

Крім того, колегія зазначає, що у разі зміни обставин, пов\`язаних із віком дитини, при наявності спору між батьками, як мати дитини, так і батько не позбавлені можливості звернутися до суду із позовом про визначення місця проживання дитини.

Колегія суддів з огляду на викладене прийшла висновку, що проживання малолітнього ОСОБА\_3 з батьком буде відповідати якнайкращому забезпеченню його інтересів.

Матеріали справи не містять переконливих доказів, що проживання сина із матір\`ю буде відповідати найкращим інтересам дитини.

Матір дитини, яка безсумнівно відіграє важливу роль у житті та розвитку сина, має право та обов\`язок піклуватись про його здоров\`я, стан розвитку, незалежно від того, з ким дитина проживає.

Як вбачається із позовної заяви та підтверджено поясненнями ОСОБА\_1 та її представниками в судових засіданнях про те, що ОСОБА\_3 , проживаючи із матір\`ю чотири роки, повинен і надалі проживати тільки із нею, оскільки остання добросовісно виконувала свої материнські обов\`язки та підтверджено довідкою №3 від 10.04.2019 року із садочка "Затишок" та показами свідка ОСОБА\_35 , позитивно впливала на розвиток сина, в тому числі і любові до батька, що і покладено в основу рішення суду першої інстанції, колегія суддів з урахуванням норм матеріального права, вважає, що презумпція на користь матері не підтримується ані практикою на рівні ООН після прийняття Декларації прав дитини, ані судовою практикою ЄСПЛ і не відповідає позиції Ради Європи і більшості держав-членів.

У постанові Велика Палата Верховного Суду у справі №402/428/16-ц №14-327цс18 від 17 жовтня 2018 року зробила наступний висновок, в якому: "вважала за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, висловлених у постановах від 14 грудня 2016 року у справі №6-2445цс16 та від 12 липня 2017 року у справі №6-564цс17, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: статті 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини, про обов\`язковість брати до уваги принцип 6 Декларації прав дитини стосовно того, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини бути розлучена зі своєю матір\`ю. Велика Палата Верховного Суду вважає, що при визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини в силу вимог статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року".

Не знайшло свого підтвердження посилання ОСОБА\_1 та її представників на те, що ОСОБА\_2 самовільно змінив місце проживання сина 22 березня 2019 року (п\`ятниця), оскільки встановлено, що після розлучення подружжя, батько забирав дитину перед вихідними по місцю свого проживання, що фактично не заперечувала й позивачка та підтверджується довідкою №3 від 10.04.2019 року, виданої директором садочка "Затишок" - ОСОБА\_2 неодноразово як приводив, так і забирав дитину. ОСОБА\_3 на прихід батька реагує добре. В основному тато забирає дитину перед вихідними (т.1, а.с. 12). Крім того, свідок ОСОБА\_35 у суді першої інстанції підтвердила, що ОСОБА\_2 забирав ОСОБА\_3 на вихідні, а ОСОБА\_1 не заперечувала проти того, щоб батько бачився із сином, коли хотів.

У відповідності до вимог ст.141 СК України батьки мають рівні права та обов\`язки щодо дитини.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Підставою для визначення місця проживання ОСОБА\_3 із матір\`ю є також те, що їй чиняться перешкоди у спілкуванні із сином із боку ОСОБА\_2 з посиланням на інцидент, що мав місце 24 квітня 2019 року.

Як убачається із Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 24 квітня 2019 року внесено відомості до ЄРДР за номерами кримінальних проваджень №12019210170000139, №12019210170000140, №12019210170000141 по факту нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА\_37 , ОСОБА\_2 та ОСОБА\_1 , вбачається, що під час словесного конфлікту, який відбувався 24.04.2019 року о 10 год 30 хв по вул. Верхня, с. Струсів, Теребовлянського району, Тернопільської області, ОСОБА\_2 наніс ОСОБА\_37 (батько позивачки) безліч ударів кулаками рук та ногами в область голови, кінцівок та грудної клітки, чим спричинив останньому тілесні ушкодження та три удари кулаками рук в область голови ОСОБА\_1 , а ОСОБА\_37 наніс один удар рукою в потилицю ОСОБА\_2 , а ОСОБА\_1 подряпала нігтями обличчя ОСОБА\_2 .

Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України - вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження,..., які набрали законної сили є обов\`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено і підтверджено показами самої ОСОБА\_1 , що на протязі цих двох з половиною років вона тричі приїжджала до сина, в тому числі і 24.04.2019 року був одним із них. Всі ці непорозуміння відбувались у присутності ОСОБА\_3 , про що у свідомості дитини відклалось те, що мама, коли приїжджала, то кричала.

З приводу порушення прав, як матері, на спілкування із сином щодо встановлення побачень ОСОБА\_1 не зверталась у відповідні органи.

Таким чином, оскільки у відповідності до ст.82 ч.6 ЦПК України вина учасників інциденту не доведена у встановленому законодавством порядку, а свідчить про неприязні відносини, які склались між сторонами, колегія суддів не вправі давати їм оцінку, так як ще не завершено досудове розслідування по заявах сторін у кримінальних провадженнях.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції відповідно до ст.376 ч.1 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення зустрічного позову ОСОБА\_2 та відмови у задоволенні позову ОСОБА\_1 .

Судові витрати за розгляд справи в суді апеляційній інстанції покласти на сторони в межах ними понесеними у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

**П О С Т А Н О В И В:**

Апеляційну скаргу ОСОБА\_2 - задовольнити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 листопада 2020 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог ОСОБА\_1 до ОСОБА\_2 , третя особа - Управління сім\`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання дитини - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА\_2 до ОСОБА\_1 , треті особи - Управління сім\`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, Служба у справах дітей Теребовлянської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини - задовольнити.

Визначити місце проживання ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_5 , з батьком ОСОБА\_2 за адресою: АДРЕСА\_3 .

Судові витрати покласти на сторони в межах ними понесеними.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12 квітня 2021 року.

Головуючий

Судді