ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 93003658

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2020 р. Справа№ 910/3499/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Разіної Т.І.

за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.

за участю представника(-ів) згідно протоколу судового засідання від 28.10.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 25.04.2019 (повний текст ухвали складено 06.05.2019)

у справі №910/3499/19 (суддя Гулевець О.В.)

за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави

до 1) Київської міської ради;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд";

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікарго Україна"

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними договорів,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікарго Україна" про:

- визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради №761/761 від 14.07.2016 "Про поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Промбуд" договорів оренди земельних ділянок для будівництва житлового будинку з паркінгом та для організації будівельних робіт на вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосїївському районі м. Києва та внесення змін до нього";

- визнання недійсним договору про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки площею 0,06 га (кадастровий номер 8000000000:72:219:0036) по вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосіївському районі м. Києва, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстрований в реєстрі 23.11.2016 за № 1192;

- визнання недійсним договору про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки площею 0,2665 га (кадастровий номер 8000000000:72:219:0006) по вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосїївському районі м. Києва, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстрований в реєстрі 23.11.2016 за № 1193.

В обґрунтування заявленого позову прокурор посилався на те, що рішення Київської міської ради №761/761 від 14.07.2016 прийнято з порушенням вимог законодавства та відповідно до ст. 16, 21 Цивільного кодексу України підлягає визнанню недійсним та скасуванню, а укладені на його підставі договори - визнанню недійсними.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2019 позов заступника прокурора міста Києва в інтересах держави до Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікарго Україна" про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними договорів залишено без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Залишаючи без розгляду позов, суд першої інстанції виходив з того, що прокурором недоведено законних підставі для представництва інтересів держави у правовідносинах з оскарження рішень органу місцевого самоврядування, пов`язаних з розпорядженням землею комунальної власності, визнання недійсними договорів, що насамперед свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, заступник прокурора міста Києва звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.04.2019 у справі №910/3499/19 та передати справу на розгляд до суду першої інстанції. Судові витрати за подання апеляційної скарги стягнути з відповідача на користь прокуратури міста Києва.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі, прокурор зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права.

Зокрема прокурор посилається на те, що місцевим господарським судом не надано оцінки доводам прокурора щодо наявності підстав для представництва у даній справі. Як наслідок, фактично не надаючи самостійної оцінки обставинам справи, надмірно формалізувавши повноваження прокурора, останній вважає, що суд першої інстанції безпідставно залишив позов без розгляду, обмеживши право прокурора на звернення до суду в інтересах держави з даним позов.

Крім цього, прокурор звертає увагу на відсутність у Держгеокадастру права на звернення до суду з позовом у спірних правовідносинах, а також відсутність інших органів, які б мали повноваження захисту інтересів держави.

За таких обставин та у зв`язку з відсутністю у вищезгаданого органу повноважень на представництво інтересів держави в суді у зазначеній категорії справ, на думку прокурора, даний позов було правомірно пред`явлено прокурором як позивачем, тому висновки суду першої інстанції про відсутність процесуальної дієздатності є безпідставними.

Короткий зміст відзиву відповідача-3 на апеляційну скарги та узагальнення його доводів

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-3 просить суд апеляційної інстанції, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду - без змін, оскільки, ухвала суду першої інстанції є такою, що ухвалена з урахуванням всіх обставин справи відповідно до чинного законодавства.

Також у вищезгаданому відзиві на апеляційну скаргу, відповідач заперечує по суті заявлених прокурором позовних вимог.

Короткий зміст відповіді прокурора та відзив відповідача-3 на апеляційну скарги та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів викладених відповідачем-3 у відзиві на апеляційну скаргу, прокурор наголошує на тому, що судове рішення оскаржується, у зв`язку з порушенням норм процесуального права, а не матеріального права, і доводи прокурора по суті спірних правовідносин не розглядалися судом першої інстанції та відповідно оцінка їм теж не надавалась.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2019 апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Скрипки І.М., Михальської Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора міста Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.04.2019 у справі №910/3499/19. Розгляд апеляційної скарги призначено на 01.07.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2019 зупинено провадження у справі №910/3499/19 за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави до Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікарго Україна" про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними договорів до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц.

До Північного апеляційного господарського суду від заступника прокурора міста Києва надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, у якому заступник прокурора міста Києва зазначає, що обставини, які зумовили зупинення апеляційного провадження у справі №910/3499/19 відпали.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2019 апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Разіної Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора міста Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.04.2019 у справі №910/3499/19 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Разіної Т.І.; поновлено апеляційне провадження у справі №910/3499/19; розгляд апеляційної скарги призначено на 12.11.2019.

Відповідно до розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 у справі №910/3499/19 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/3499/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора міста Києва на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.04.2019 у справі №910/3499/19 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Шаптали Є.Ю.; призначено справу до розгляду на 11.12.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 зупинено провадження у справі №910/3499/19 за апеляційною скаргою заступника прокурора міста Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.04.2019 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18 та оприлюднення повного тексту постанови.

25.06.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос Девелопмент" надійшло клопотання про залучення третьої особи на стороні відповідачів, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

28.07.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від прокуратури міста Києва надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №910/3499/19, яке мотивоване тим, що справу №912/2385/18 було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду 26.05.2020 та прийнято рішення.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 у справі №910/3499/19 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/3499/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора міста Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.04.2019 у справі №910/3499/19 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Разіної Т.І.; поновлено апеляційне провадження у справі №910/3499/19; розгляд апеляційної скарги призначено на 06.10.2020.

У зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем у відпустці, судове засідання не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2020 призначено справу до розгляду на 28.10.2020.

В судове засідання, яке відбулося 28.10.2020 з`явилися прокурор та представник відповідача-3, які підтримали свої позиції щодо апеляційної скарги заступника прокурора міста Києва.

Представники відповідачів-1,-2 у судове засідання не з`явилися про причину відсутності суду апеляційної інстанції не повідомили. Оскільки явка представників відповідачів-1,-2 у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення про місце, дату та час судового розгляду.

Колегія суддів визнала можливим здійснювати розгляд апеляційної скарги у даній справі за відсутності представників відповідачів-1,-2.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос Девелопмент" про залучення третьої особи на стороні відповідачів, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору та заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача-3, колегія суддів дійшла висновку про залишення вищевказаного клопотання без розгляду, з огляду на те, що предметом розгляду справи в апеляційній інстанції є ухвала суду першої інстанції, якою залишено позов без рогляду, тобто це процесуальний документ, який ніяким чином не впливає на права та обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос Девелопмент".

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженої ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволення, а оскаржена ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

У даній справі заступник прокурора міста Києва в інтересах держави звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікарго Україна" та на виконання ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" в тексті позовної заяви обґрунтував свою позицію відсутністю органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів у спірних правовідносинах.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Згідно з абзацами 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

За змістом до абзаців 1 - 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Одночасно згідно з положеннями частин 3 - 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

При цьому, колегія суддів звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у п. 48 постанови від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, згідно якої невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із частиною четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.

Однак, як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції не скористався правом передбачених статтею 174 цього кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків, з підстав невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді.

Таким чином, зі змісту вищезазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Судова колегія звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позовної заяви прокурор зазначив про відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Колегія суддів вважає за необхідним зазначити, що незгода суду першої інстанції з наведеним у позовній заяві обґрунтуванням прокурора щодо визначеної ним підстави представництва, як і неподання прокурором доказів відсутності органів влади, які мають повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, не є підставою для залишення позову без розгляду.

За таких підстав судова колегія не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 у справі № 698/119/18 дійшла наступного правового висновку:

"Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу (пункт 70 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц). Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом як заявив прокурор".

Згідно ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Крім того, за абзацом 4 ст. 15-2 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладення цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок, дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах (п.п. 25-1 п. 4 Положення).

За змістом пункту 5-1 Положення посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів в межах своїх повноважень мають право звертатися до суду виключно з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Таким чином, закріплені у вказаному положенні повноваження Держгеокадастру на звернення до суду лише саме з такими категоріями позовів повністю узгоджується з приписами ст. 10 Закону України "Про державний контор за використанням та охорони земель", якими передбачено право державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на звернення до суду виключно з такими позовами.

Враховуючи викладене, органи Держгеокадастру можуть виконувати, зокрема, дві абсолютно різні функції, а саме:

- функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності;

- функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

З огляду на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про те, органи Держгеокадастру не наділені повноваженнями щодо звернення до суду з позовними вимогами, заявленими у даній справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.09.2020 у справі №921/341/19, від 09.09.2020 у справі №917/342/19, від 05.02.2019 у справі №910/7813/18, від 23.04.2019 у справі №910/5217/18, від 30.05.2018 у справі 910/9373/17.

Крім цього, колегія суддів зауважує на тому, що процесуальна дієздатність - це здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (стаття 44 Господарського процесуального кодексу України). У випадку звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави фактичним позивачем є держава, і саме вона набуває процесуальної дієздатності і є учасником справи. Для цілей залишення позову без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальна дієздатність має бути відсутня саме в учасника справи (позивача або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), а не його представника. З огляду на зазначене, помилковим є залишення без розгляду на підставі цього припису позову, поданого прокурором в інтересах держави, через відсутність у прокурора як представника держави процесуальної дієздатності або через відсутність у нього підстав для звернення до суду.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначила, що у справах за позовами, якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. В таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції неправильно застосовано норми Господарського процесуального кодексу України, зокрема, залишено позов без розгляду, у зв`язку з тим, що даний позов подано прокурором, який не має процесуальної дієздатності, за посиланням п. 1 ч. 1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що прокурор не має процесуальної дієздатності для здійснення представництва інтересів держави в суді у цій справі.

З огляду на зазначене, висновок місцевого господарського суду про відсутність у прокурора процесуальної дієздатності у цій справі на підставу для здійснення представництва інтересів держави в суді є таким, що не відповідає процесуальному закону та правовій позиції викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Згідно з ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Висновки за результатами апеляційної скарги

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу про залишення без розгляду позову заступника прокурора міста Києва в інтересах держави на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України винесена з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню.

Судові витрати

У зв`язку з тим, що судова колегія не змінила та не ухвалила нового рішення, а справа направляється на розгляд суду першої інстанції для продовження розгляду, розподіл судових витрат у даному випадку згідно з ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.04.2019 у справі №910/3499/19 - скасувати.

Матеріали справи №910/3499/19 передати на розгляд суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 23.11.2020, після виходу судді Тарасенко К.В. з лікарняного.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

Т.І. Разіна