ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 92891280

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 752/4567/19

Номер провадження 2/289/102/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2020 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Сіренко Н.С.,

за участю: секретаря судового засідання Галькевич Ю.В.,

представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - адвоката Зінкевича Д.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди (упущеної вигоди), -

ВСТАНОВИВ:

04.03.2019 ОСОБА_3 як представник ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовною заявою про стягнення грошових коштів (том 1 а.с.1-26).

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2019 головуючим суддею у справі визначено Плахотнюк К.Г., яка ухвалою від 03.04.2019 передала дану справу за підсудністю до Радомишльського районного суду Житомирської області (том 1 а.с.27,29).

10.06.2020 на адресу Радомишльського районного суду Житомирської області надійшла справа № 752/4567/19 (том 1 а.с.31).

Відповідно до Протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2019 призначення не відбулось, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи (том 1 а.с.33).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 30.05.2019 № 1444/0/15-19 суддю Лисичанського міського суду Луганської області ОСОБА_4 , відряджено для здійснення правосуддя до Радомишльського районного суду Житомирської області строком на шість місяців із 14.06.2019.

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2019, головуючим суддею у даній справі визначено Луньову Д.Ю., яка ухвалою від 01.07.2019 відкрила провадження у справі та призначила підготовче засідання на 01.08.2019, встановила учасникам процесу строки для надання відзиву, відповіді на відзив та роз`яснено інші права учасникам справи (том 1 а.с.39). Копії позовної заяви разом із додатками та копії ухвали направлено учасникам процесу (том 1 а.с.40,41,42).

01.08.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву та зустрічна позовна заява про відшкодування майнової шкоди (упущеної вигоди) (том 1 а.с.55-57,92-156).

Судове засідання, призначене на 29.08.2019 було відкладено за заявою представника позивача ОСОБА_3 на 19.09.2019. Вказана заява була мотивована тим, що представник не має можливості з`явитись до суду, у зв`язку із хворобою (том 1 а.с.68,70).

Ухвалою від 19.09.2019 зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди (упущеної вигоди) прийнято до спільного розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів. Визначено ОСОБА_1 п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, встановлено ОСОБА_2 п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, визначено ОСОБА_1 п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. Відкладено підготовче судове засідання на 23.10.2019 (том 1 а.с.85).

23.10.2019 від представника відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 надійшов відзив на зустрічну позовну заяву (том 1 а.с.160-164), у зв`язку з чим було відкладено проведення підготовчого засідання на 12.11.2019.

11.11.2019 адвокат Семашко Д.М. направив на електронну пошту суду клопотання про відкладення проведення підготовчого засідання, у зв`язку з тим, що він зайнятий у кримінальному провадженні (том 1 а.с.174-175).

12.11.2019 адвокатом Зінкевичем Д.В. також подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з його зайнятістю в іншій справі (том 1 а.с.176,177).

Зазначені клопотання було задоволено судом та відкладено проведення підготовчого засідання (том 1 а.с.178).

Строк відрядження судді Луньової Д.Ю. закінчився 14.12.2019.

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2019, головуючим суддею у даній справі визначено Сіренко Н.С., яка ухвалою від 18.03.2020 прийняла справу до свого провадження та призначила підготовче засідання на 27.04.2020.

24.04.2020 від адвоката Семашка Д.М. на електронну пошту суду надійшло клопотання про відкладення проведення підготовчого засідання, мотивоване введеними на території країни карантинними заходами (том 1 а.с.221-222), яке було задоволене судом та відкладено справу на 31.07.2020 (том 1 а.с.223).

29.07.2020 від адвоката Семашка Д.М. на електронну пошту суду надійшло клопотання про відкладення проведення підготовчого засідання, мотивоване знову ж таки введеними на території країни карантинними заходами (том 1 а.с.233-234).

Ухвалою від 31.07.2020 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті, встановлено порядок з`ясування обставин та дослідження доказів, вирішення питання про виклик в судове засідання експерта Горкушу М.Д. відкладено до моменту дослідження відповідного експертного висновку. Окрім того, в ухвалі судом звернуто увагу адвоката Семашка Д.М. на положення ч. 4 ст. 212 ЦПК України, відповідно до якої учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (том 1 а.с.236-237).

Копії ухвали від 31.07.2020 вручено учасникам процесу разом із повістками про виклик до суду на 20.10.2020 (том 1 а.с.238,239,240,241,242,243,244).

20.10.2020 судове засідання відкладено за клопотанням адвоката Семашка Д.М., мотивованим тим, що з`явитись до суду представник не має можливості, оскільки перебуває на лікарняному, докази чого надасть в наступне судове засідання. Окрім того зазначає, що на території країни введено карантинні обмеження, які також перешкоджають представнику з`явитись до суду (том 1 а.с.247-248,249).

В судове засідання 10.11.2020 представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом – адвокат Семашко Д.М. та його довіритель ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи (том 2 а.с.2,3,6,7), не з`явились.

09.11.2020 від адвоката Семашка Д.М. на електронну пошту суду надійшло клопотання про відкладення проведення судового засідання, мотивоване знову ж таки перебуванням представника на лікарняному, докази чого останній надасть в наступне судове засідання, та зазначає, що з 09.11.2020 м. Житомир входить в червону карантинну зону, а тому, задля убезпечення учасників процесу від COVID-19, виникла необхідність у відкладенні розгляду справи (а.с.11-12).

Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - адвокат Зінкевич Д.В. в судовому засіданні заперечив щодо повторного відкладення розгляду справи.

Суд, ознайомившись із матеріалами справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок – добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

З моменту відкриття провадження у справі (01.07.2019) та до закриття підготовчого провадження у справі, призначення справи до розгляду (31.07.2020) минуло більше року, з дати призначення справи до судового розгляду та до судового засідання 10.11.2020 – майже чотири місяці, а з дати надходження позову до суду (04.03.2019) та до судового засідання 10.11.2020 – більше ніж півтора роки.

В жодне з призначених судових засідань місцевого суду під головуванням судді Сіренко Н.С. ні Хаджинов О.В., ні його представник адвокат Семашко Д.В. не з`явилися.

Представник, обґрунтовуючи поважність причин неявки в судове засідання зазначає, що він перебуває на лікарняному, надасть відповідні докази в наступне судове засідання, однак, в судове засідання від 10.11.2020 будь-яких доказів того, що адвокат Семашко Д.В. перебував на лікарняному в період судового засідання від 20.10.2020 суду надано не було.

У рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Частинами першою, другою, п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності, така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Окрім того, саме по собі оголошення карантину внаслідок поширення хвороби COVID-19 не зупиняє роботи судів, адвокатів. Ні ОСОБА_5 , ні його довіритель ОСОБА_1 не були позбавлені можливості заявити клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду з використанням власних технічних засобів відповідно до ч. 4 ст. 212 ЦПК України, проте, не скористалися своїм правом.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 21.09.2020 у справі № 658/1141/18.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою у судове засідання належним чином повідомленого позивача.

Разом з тим, позивачу необхідно роз`яснити, що залишення позову без розгляду не позбавляє його можливості звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 257, 258, 259, 260 ЦПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Первісну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів – залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу за первісним позовом, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, позивач має право звернутись до суду повторно.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення в порядку передбаченому ч. 2 ст. 261 ЦПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Н. С. Сіренко