УХВАЛА
06 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 910/9525/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Булгакової І.В., Колос І.Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства оборони України
на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2019 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2020
у справі № 910/9525/19
за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького»
до Міністерства оборони України
про тлумачення змісту правочину,
ВСТАНОВИВ:
Міністерство оборони України 20.08.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2020 у справі № 910/9525/19, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвалою Верховного Суду від 17.09.2020 касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2020 у справі №910/9525/19 залишено без руху, оскільки остання не містила чіткого визначення підстав, на яких подається касаційна скарга, визначених у частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та належного обґрунтування того, у чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Надано строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Роз`яснено скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, судом буде повернута касаційна скарга на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.
Касаційним господарським судом 17.09.2020 надіслано копію вказаної ухвали Верховного Суду скаржнику, яку він отримав 24.09.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового повідомлення (лист з трек-номером 0101615404307), а тому строк на усунення недоліків касаційної скарги закінчувався 05.10.2020.
Водночас тільки 17.10.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №910/9525/19 скаржник подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, яка зареєстрована канцелярією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 20.10.2020.
З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку, що скаржник подав заяву про усунення недоліків касаційної скарги з пропуском строку на усунення недоліків касаційної скарги, наданого Судом ухвалою від 17.09.2020 у справі №910/9525/19.
При цьому Міністерство оборони України у поданій заяві про усунення недоліків касаційної скарги просить суд поновити пропущений строк для усунення недоліків касаційної скарги. Вказане клопотання мотивоване таким.
Ухвала Верховного Суду від 17.09.2020 надійшла на адресу Департаменту юридичного забезпечення Міністерства оборони України (далі - Департамент) 24.09.2020. В подальшому за дорученням директора Департаменту ухвала була надіслана на адресу Командування Повітряний Сил Збройних Сил України представнику по справі для організації відповідної роботи, вхідний номер № 840пз від 07.10.2020. Однак у зв`язку із звільненням (у зв`язку із хворобою) від виконання службових обов`язків представника Міністерства оборони України (виконавця касаційної скарги) з 28 вересня по 03 жовтня 2020 року та з 05 жовтня по 08 жовтня 2020 року ухвала для опрацювання була отримана 09.10.2020. А тому, на думку скаржника, з об`єктивних причин представник Міністерства оборони України не мав змоги усунути недоліки у встановлений строк.
Так, частина перша статті 119 ГПК вказує, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже, поновлення встановлюється законом. Водночас строк, який встановлюється судом продовжується.
Частина друга статті 119 ГПК України передбачає, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.
При цьому, оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд також не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі №904/5995/16.
Разом з тим строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали Верховного Суду від 17.09.2020 вставлений Судом, а тому у Суду відсутні повноваження щодо його поновлення.
Таким чином, Суд вважає, що у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого Судом на усунення недоліків поданої касаційної скарги, слід відмовити.
Що ж до продовження строків, то Касаційний господарський суд звертає увагу на те, що для усунення недоліків касаційної скарги Судом було надано достатній строк, а саме, Суд встановив максимальний 10-денний строк встановлений ГПК України для усунення недоліків.
Всі дії щодо усунення недоліків касаційної скарги здійсненні поза строком встановленого Судом.
Стаття 7 ГПК України визначає, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Водночас правовий статус та належність скаржника до органів державної влади не може створювати останньому під час здійснення правосуддя привілеї або бути підставою для обмежень прав учасників судового процесу.
Посилання скаржника на неможливість вчасно опрацювати ухвалу Верховного Суду від 17.09.020, отриману скаржником 24.09.2020 (що не заперечується скаржником), у зв`язку із подальшим її скерування та отримання відповідним відділом 07.10.2020 та передання особі, яка перебувала на лікарняному, - не є беззаперечним та абсолютним свідченням поважності причин пропуску строку на усунення недоліків, оскільки наведене відноситься до організаційних питань внутрішньої діяльності Міністерства оборони України та носить суб`єктивний характер.
Отже, враховуючи, що судом наданий максимальний строк, вставлений ГПК України, усунення недоліків касаційної скарги здійсненні поза строком встановленого Судом, неможливість вчасно опрацювати ухвалу Верховного Суду від 17.09.020 пов`язана з ефективністю організаційних питань внутрішньої діяльності Міністерства оборони України і носять суб`єктивний характер, то у суду відсутні правові підстави для продовження строків щодо усунення недоліків касаційної скарги.
Касаційний господарський суд, зауважує, що «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі»).
При цьому суд касаційної інстанції враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України».
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та «Трух проти України» (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).
Відповідно до частини п`ятої статті 292 ГПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про повернення касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Отже, враховуючи, що протягом встановленого строку Міністерство оборони України не усунуло недоліків поданої ним же касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про повернення касаційної скарги з доданими до неї матеріалами скаржнику, у відповідності до частини п`ятої статті 292 ГПК України.
При цьому Верховним Судом ураховано принцип рівності сторін перед законом і судом, принцип змагальності судового процесу, з огляду на що належний баланс між забезпеченням реалізації звернення заявника до суду касаційної інстанції (за умови виконання вимог закону щодо форми та змісту касаційної скарги) та принципу res judicata, у даній справі судом касаційної інстанції дотримано.
Водночас Верховний Суд зауважує, що повернення касаційної скарги не позбавляє заявника права звернутись повторно з касаційною скаргою з дотриманням вимог ГПК України.
З огляду на викладене та керуючись статтею 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд, -
У Х В А Л И В:
1. Відмовити у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про поновлення строку на усунення недоліків касаційної скарги.
2. Касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2020 у справі № 910/9525/19 повернути з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Булгакова
Суддя І. Колос