ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 92454627

Озвучення тимчасово недоступне

УХВАЛА

27 жовтня 2020 р.

Справа № 440/2237/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: П`янової Я.В. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відстрочення сплати судового збору та поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 року по справі № 440/2237/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 року встановлено новий строк подання звіту про виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

На зазначену ухвалу суду 08.10.2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області подано апеляційну скаргу. Одночасно заявник просить суд поновити строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування зазначає, що вже звертався до суду з апеляційною скаргою, проте ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2020 зазначену апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала, оскільки апеляційна скарга була не підписана.

Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду — якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч.1 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, сторона, яка подає відповідну заяву, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження тих обставин, на які вона посилається як на поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, згідно ст. 7 КАС України принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є забезпечення апеляційного оскарження рішень адміністративного суду.

Враховуючи вищевикладене, зокрема те, що апелянт першочергово звернувся з апеляційною скаргою впродовж встановленого законом строку, однак апеляційну скаргу було повернуто та повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою у короткий строк, колегія суддів приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 року по справі № 440/2237/19 підлягає поновленню, а клопотання - задоволенню.

Разом з тим, звертаючись з апеляційною скаргою, заявник просить суд відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Перевіривши доводи клопотання та письмові докази у справі, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Крім того, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Проте, заявлене відповідачем клопотання про відстрочення сплати судового збору жодним чином не обґрунтовано, жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували неможливість сплати судового збору до клопотання не додано та матеріали справи не містять.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя‚ від 14 травня 1981 року № R (81) 7: „В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи клопотання щодо відсутності відповідного фінансування, необхідного для сплати судового збору, оскільки обмежене фінансування установи не може бути підставою для її звільнення від сплати судового збору чи відстрочення від сплати.

Оскільки заявлене відповідачем клопотання не містить вагомих доводів (підтверджених документально) неможливості сплати ним судового збору, вищевказане обумовлює відмову в задоволенні клопотання апелянта.

Керуючись ст.ст. 121,132, 133, 295 , 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 року по справі № 440/2237/19 - задовольнити.

Процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 року по справі № 440/2237/19 - поновити.

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

Спаскін О.А.

Судді

П`янова Я.В. Любчич Л.В.