УХВАЛА
19 жовтня 2020 року
Київ
справа №640/5124/19
адміністративне провадження №К/9901/17472/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод" - адвоката Хілінського А.О про відвід колегії суддів: Желєзного І.В., Берназюка Я.О., Коваленко Н.В. від їх участі у справі № 640/5124/19 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора філії Комунального підприємства "Реєстратор" Нікітіної Юлії Володимирівни про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
1. У березні 2019 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстратор» Нікітіної Юлії Володимирівни (далі також - відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстратор» Нікітіної Юлії Володимирівни від 28.12.2018 № 44904808, яким скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" Подоляки І.П. від 19.12.2018 з індексним номером 44720821.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.05.2019 адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» (далі також - ПАТ "Експериментальний механічний завод") задоволено, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.05.2019 скасовано, прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстратор» Нікітіної Юлії Володимирівни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишено без розгляду.
4. 19.11.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстратор» Нікітіної Юлії Володимирівни на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2019 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Коваленко Н.В., Берназюка Я.О.
6. Ухвалою Верховного Суду від 26.11.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстратор» Нікітіної Юлії Володимирівни на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 у справі № 640/5124/19.
7. Постановою Верховного Суду від 16 березня 2020 року касаційну скаргу Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстратор» Нікітіної Юлії Володимирівни задоволено частково. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 скасовано та направлено справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
8. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020 апеляційну скаргу ПАТ «Експериментальний механічний завод» залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2019 року без змін.
9. 16 липня 2020 року ПАТ "Експериментальний механічний завод" направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2020 року у справі №640/5124/19.
10. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 липня 2020 року справу №640/5124/19 передано колегії суддів: головуючий суддя - Желєзний І.В., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.
11. Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
12. 15 жовтня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшла заява представника ПАТ "Експериментальний механічний завод" про відвід колегії суддів: Желєзного І.В., Берназюка Я.О., Коваленко Н.В. на підставі пункту 4 статті 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
13. Заява обґрунтована тим, що вказана колегія суддів вже здійснювала касаційне провадження у цій справі, оголошувала свої судження у справі, давала оцінку матеріалам справи, обставинам, міркуванням сторін, додатковим поясненням, заявам, клопотанням у формі відповідних процесуальних документів: ухвалі Верховного Суду від 26 листопада 2019 року про відкриття провадження у справі; ухвалі Верховного Суду від 06 грудня 2019 року про прийняття заяви представника позивача про приєднання до касаційної скарги; постанови Верховного Суду від 16 березня 2020 року у справі № 640/5124/19, а тому факт повторної участі вказаної колегії у розгляді цієї справи може вплинути на ефективний судовий захист.
14. Обговоривши доводи заявленого відводу, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
15. Відповідно до частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
16. Згідно із частиною 2 зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
17. Відповідно до частини 3 статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
18. Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи утручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.
19. Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості Суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
20. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
(і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною.
(іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
21. Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
22. Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
23. Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
24. Тому коли сторони стверджують про те, що судді недостатньо об`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
25. Водночас колегія суддів підкреслює, що не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
26. Наведені представником ПАТ "Експериментальний механічний завод" у заяві про відвід суддів твердження щодо можливої упередженості суддів та впливу на ефективний судовий захист, на переконання колегії суддів, є безпідставними та не підтверджуються жодними доказами. А касаційний перегляд справи за іншою касаційною скаргою та іншого судового рішення суду не може бути підставою для задоволення заяви про відвід.
27. Враховуючи доводи заяви про відвід, колегія суддів приходить до висновку про їх необґрунтованість, оскільки представником позивача не наведено обставин, які б свідчили про пряму чи опосередковану заінтересованість суддів в результатах розгляду даної справи, а також викликали сумніви у неупередженості чи об`єктивності суддів.
28. Крім того, колегія суддів зауважує, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина 3 статті 3 КАС України).
29. Частиною 4 статті 40 КАС України встановлено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
30. Отже, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та, у зв`язку з цим, наявність підстав для зупинення провадження у справі та передачу заяви представника позивача для проведення автоматичного розподілу для визначення судді для її розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 39, 40, 248 КАС України, Верховний Суд,
УХВАЛИВ:
Визнати заяву представника Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод" - адвоката Хілінського А.О про відвід суддів: Желєзного І.В., Берназюка Я.О., Коваленко Н.В. від участі у справі №640/5124/19 необґрунтованою.
Передати заяву представника Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод" - адвоката Хілінського А.О про відвід суддів: Желєзного І.В., Берназюка Я.О., Коваленко Н.В. від участі у справі №640/5124/19 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, в порядку, передбаченому КАС України, для вирішення питання про відвід.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.В. Желєзний
Судді Я.О. Берназюк
Н.В. Коваленко