ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 92115010

Озвучення тимчасово недоступне

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 756/4855/17 Провадження № 11-кп/824/487/2020 Головуючий в суді першої інстанції: ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2020 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого – судді

ОСОБА_2 ,

суддів

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6

секретарів судового засідання

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42016000000001594 щодо

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єнакієве Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , адреса можливого місця проживання: АДРЕСА_2 ,

за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110, ч. 1 ст. 111, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 437 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів

ОСОБА_11 ,

ОСОБА_12

захисників

ОСОБА_13 ,

ОСОБА_14 ,

ОСОБА_15 ,

ОСОБА_16 ,

ОСОБА_17 ,

ОСОБА_18 ,

ОСОБА_19

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 20 березня 2019 року відмовлено у задоволені заяв захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_13 про виправлення описок у вироку Оболонського районного суду міста Києва від 24 січня 2019 року.

Суд мотивував своє рішення тим, що у поданих захисником заявах фактично порушуються питання, які стосуються самого змісту (суті) судового рішення, зокрема виключення посилання на докази, обставину, що пом`якшує покарання, і які не підлягають вирішенню у порядку ст. 379 КПК України.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_13 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 просить скасувати ухвалу від 20 березня 2019 року та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

В доводах апеляційної скарги апелянт вказує, що ухвала Оболонського районного суду міста Києва від 20 березня 2019 року є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, а справа за заявами про виправлення описок підлягає новому розгляду у суді першої інстанції виходячи з наступного.

Захисник зазначає, що в обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що в поданих захисником заявах про виправлення описок фактично порушується питання, які стосуються самого змісту (суті) судового рішення, зокрема виключення посилання на докази, обставину, яка пом`якшує покарання, а ці питання не підлягають вирішенню в порядку ст. 379 КПК України.

В той же час, апелянт вважає, що суд не взяв до уваги те, що низка зазначених у заявах описок не стосувалася взагалі змісту (суті) судового рішення. Зокрема, зовсім не стосувалось суті судового рішення невірне визначення номеру кримінального провадження; невірне зазначення у вступній частині вироку місця проживання ОСОБА_10 ; не зазначення у резолютивній частині вироку дати народження ОСОБА_10 ; невірне зазначення у резолютивній частині вироку суми витрат за проведення судових експертиз; не зазначення у мотивувальній частині вироку, якими саме представниками влади було вчинено дії; невірне зазначення у мотивувальній частині того, що аеропорт Бельбек було захоплено, в той час коли його було заблоковано.

Як зазначає захисник, суд першої інстанції в ухвалі від 20 березня 2019 року вказав, що виправлення допущенних у вироку описок чи арифметичних помилок допускається, якщо це не стосується суті судового рішення.

На думку апелянта, викладені ним в заяві описки при їх виправленні, не змінять суті вироку суду.

Крім того захисник звертає увагу апеляційного суду на те, що заяву про виправлення описок у вироку розглянуто без належного повідомлення учасників судового провадження, зокрема ОСОБА_10 , чим допущено грубе порушення вимог КПК України, зокрема ч. 2 ст. 379 КПК України. Неприбуття учасників, які не повідомлялися у встановлений законом спосіб про час та місце розгляду, є підставою для перенесення судового розгляду.

Апелянт зазначає, що незважаючи на вказані норми закону суд першої інстанції не повідомив належним чином ОСОБА_10 про час, дату і місце судового засідання та провів розгляд заяви за його відсутності.

Крім того захисник вказує, що за загальним правилом, повідомлення має вручатись особі, яка проживає за кордоном, згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва (ч. 7 ст. 135 КПК України).

В той же час, на думку апелянта, такий порядок судом додержаний не був, тож було порушено право ОСОБА_10 , визначене п. 9 ч. 3 ст. 42 КПК України - брати участь у розгляді заяв про виправлення описок, яке є невід`ємною складовою права на захист.

Також захисник звертає увагу на те, що адреса поточного перебування (проживання) ОСОБА_10 : АДРЕСА_2 , офіційно підтверджена Генеральною прокуратурою Російської Федерації листом від 07.03.2017 № 87-103-2017, надісланим Генеральній прокуратурі України у відповідь на запит про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні № 42016000000001594, яка міститься в матеріалах справи.

Крім цього, апелянт вказує, що процедура здійснення виклику особи у спосіб публікації оголошення в засобах масової інформації загальнодержавного значення, зокрема у газеті «Урядовий кур`єр», не може вважатися належним викликом у судове засідання, з огляду на те, що вказане видання не публікується та не розповсюджується на території Російської Федерації, де на даний час проживає ОСОБА_10 .

Під час апеляційного розгляду захисники підтримали апеляційну скаргу захисника ОСОБА_13 та просили її задовольнити, прокурори заперечували щодо задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді – доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

З огляду на ці положення закону, під описками слід розуміти неправильне написання слів, прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків. Не є описками саме ті граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття.

А тому, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи.

Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) помилка в рішенні, яка допущена під час його письмового викладу. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.

Очевидна арифметична помилка - це помилка у вчиненні результату підрахунку: пропущення цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки. Не є арифметичними помилками, а отже, не може бути виправлене в порядку, передбаченому цією статтею, застосування неправильних методик підрахунку, а так само застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.

Таким чином, судом можуть бути усунуті помилки у тексті судового рішення, що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення.

Як вбачаться з матеріалів провадження, захисник ОСОБА_13 звернувся до суду першої інстанції із заявами №2102/1 та №2102/2 від 21 лютого 2019 року та №2702/1 від 27 лютого 2019 року про виправлення описки, в яких просив суд:

- у вступній частині вироку виправити номер кримінального провадження з 756/4855/17 на 42016000000001594;

- у вступній частині вироку назву вулиці виправити з ОСОБА_20 на ОСОБА_21 ;

- у мотивувальній частині вироку (вирок а.с. 7 абз. 5) виправити слова «захоплено аеропорт Бельбек..» на «заблоковано аеропорт Бельбек..»;

- у мотивувальній частині вироку (вирок а.с. 140 абз. 1) після слів «вчинення представниками влади» доповнити словами «Російської Федерації»;

- у резолютивній частині вироку зазначити дату народження ОСОБА_10 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- у мотивувальній частині вироку (вирок а.с. 142 абз. 2) виключити посилання на обставину, яка пом`якшує покарання, згідно ст. 66 КК України, вчинення злочинів під впливом залежності від представників влади Російської Федерації;

- у резолютивній частині вироку виправити суму витрат за проведення судових експертиз з 98 561 грн. 20 коп. на 58 521 грн. 20 коп. (вирок а.с. 143);

- виключити посилання на низку досліджених відеозаписів та аудіо файлів.

Відмовляючи у задоволенні вищевказаних заяв, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що у поданих захисником заявах фактично порушуються питання, які стосуються самого змісту (суті) судового рішення, які не підлягають вирішенню у порядку ст. 379 КПК України.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції.

Як вбачається із заяви захисника, останній просить у вступній частині вироку виправити номер кримінального провадження з 756/4855/17 на 42016000000001594.

Апеляційний суд зазначає, що № 756/4855/17, який захисник просить виправити, є унікальним номером справи, який присвоюється кримінальному провадженню, яке надійшло до суду.

Відтак саме в межах справи № 756/4855/17розглянуто кримінальне провадження № 42016000000001594, що не є опискою в розумінні ст. 379 КПК України.

Також захисник просив суд виправити описку у вступній частині вироку в назві вулиці, та замість вулиці Єрьоменка зазначити Єременка.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що у вихідних даних, а саме у обвинувальному акті, який надійшов до суду першої інстанції, органом досудового розслідування встановлена адреса можливого місця проживання обвинуваченого, а саме: АДРЕСА_2 .

При цьому, невідповідність перекладу з російської на українську мову назви вулиці не спотворює текст судового рішення, не призводить до його неправильного сприйняття.

Також апеляційний суд вважає безпідставною вимогу захисника про необхідність зазначення у резолютивній частині вироку дати народження ОСОБА_10 , оскільки положення ст. 374 КПК України вимагають від суду вказати дату народження обвинуваченого лише у вступній частині вироку, при цьому зазначення таких даних у резолютивній частині вироку законом не передбачено.

Щодо вимог захисника про виправлення у мотивувальній частині вироку слова «захоплено аеропорт Бельбек..» на «заблоковано аеропорт Бельбек..», після слів «вчинення представниками влади» доповнення словами «Російської Федерації», виключення з вироку обставини, яка пом`якшує покарання - «вчинення злочинів під впливом залежності від представників влади Російської Федерації», а також виключення посилання на низку досліджених відеозаписів та аудіо файлів, то апеляційний суд зазначає, що дані вимоги зводяться до зміни змісту вироку суду, що є недопустимим та не є опискою в розумінні ст. 379 КПК України.

Крім того, вимога захисника про зміну суми витрат за проведення судових експертиз, також не може бути розглянута під час вирішення питання про виправлення описки, оскільки із даної вимоги вбачається фактична незгода захисника з розміром витрат на проведення судових експертиз та в такий спосіб апелянт прагне змінити прийняте в цій частині рішення.

Оскаржуючи ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяв захисника ОСОБА_13 про виправлення описок, останній також зазначає, що суд розглянув заяви про виправлення описок без належного повідомлення учасників кримінального провадження, зокрема обвинуваченого ОСОБА_10 .

Апеляційний суд вважає наведені доводи необґрунтованими з огляду на наступне.

Положеннями ч. 2 ст. 379 КПК України передбачено, що питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні. Учасники судового провадження повідомляються про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Так, із матеріалів справи вбачається, що у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 січня 2017 року було надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001594 за підозрою ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 110, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 437 КК України.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29 червня 2017 року було прийнято рішення про здійснення спеціального судового провадження під час розгляду судом кримінального провадження № 42016000000001594 з унікальним номером справи № 756/4855/17.

Відповідно до абзацу 5 ч. 3 ст. 323 КПК України, повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов`язково публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 цього Кодексу. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Як вбачається із матеріалів справи, Оболонським районним судом м. Києва були направлені повістки обвинуваченому за адресами останніх відомих місць його проживання та перебування, а саме: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_3 , резиденція «Межигір`я».

Крім того, обвинуваченого ОСОБА_10 також було повідомлено про дату, час та місце судового розгляду шляхом публікації відповідного оголошення з повісткою на сайті «Судова влада України», а також у газеті «Урядовий кур`єр».

При цьому всі захисники ОСОБА_10 та прокурори, які брали участь у даній справі також були повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви про виправлення описки шляхом направлення на їх поштові адреси відповідних повідомлень та за допомогою телефонограми.

Відтак, судом першої інстанції в повному обсязі вживались заходи для забезпечення прав обвинуваченого ОСОБА_10 , однак останній правом бути присутнім під час розгляду заяви про виправлення описок не скористався, тому суд вірно на підставі ч. 2 ст. 379 КПК України розглянув заяву за відсутності обвинуваченого.

З огляду на викладене, колегія судді погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяв захисника обвинуваченого ОСОБА_10 – адвоката ОСОБА_13 про виправлення описок у вироку Оболонського районного суду міста Києва від 24 січня 2019 року, відтак апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.

Керуючись, ч. 2 ст. 376, ст. ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_13 , в інтересах ОСОБА_10 залишити без задоволення.

Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 20 березня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні заявизахисника ОСОБА_13 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 про виправлення описок у вироку Оболонського районного суду міста Києва від 24 січня 2019 року, залишити без змін.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6