ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 91818678

Озвучення тимчасово недоступне

 

УХВАЛА

** **

16 вересня 2020 року

м. Київ

 

справа № 461/12052/15

провадження № 61-12899 ск 20

 

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Галицької районної адміністрації Львівської міської ради на рішення Галицького районного суду м. Львова від 26 лютого 2016 року та на постанову Львівського апеляційного суду від 20 липня 2020 року в справі за позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА\_1 , третя особа Львівське комунальне підприємство «Княже місто» про зобов\`язання до вчинення дій,

 

ВСТАНОВИВ :

 

У грудні 2015 року Галицька районна адміністрація Львівської міської ради звернулася до суду з позовом та просила зобов\`язати відповідача за власні кошти демонтувати самовільно влаштований металевий каркас з пластиковим покриттям на рівні першого поверху в межах квартири АДРЕСА\_1 .

 

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 26 лютого 2016 року в складі судді Волоско І. Р., залишеним без змін постановою Житомирського Львівського апеляційного суду від 20 липня 2020 року в складі колегії суддів Крайник Н. П., Шеремети Н. О., Мельничук О. Я., у задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.

 

26 серпня 2020 року Галицька районна адміністрація Львівської міської ради подала до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення.

 

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.

 

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

 

Малозначними є справи, в яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п\`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункти 1, 2 частини шостої статті 19 ЦПК України).

 

Предметом позову в даній справі є немайнова вимога - зобов\`язати відповідача за власні кошти демонтувати самовільно влаштований металевий каркас з пластиковим покриттям на рівні першого поверху, з урахуванням характеру якої та нормативно-правового врегулювання порядку вирішення спорів даної категорії суд визнає дану справу справою незначної складності.

 

Касаційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення в малозначних справах підлягають касаційному оскарженню.

 

Згідно з вимогами пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

 

Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, держави-члени Ради Європи мають вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

 

З огляду на викладене та відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

 

Керуючись пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

 

УХВАЛИВ :

 

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Галицької районної адміністрації Львівської міської ради на рішення Галицького районного суду м. Львова від 26 лютого 2016 року та на постанову Львівського апеляційного суду від 20 липня 2020 року відмовити.

 

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, які подала касаційну скаргу.

 

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Судді Н. О. Антоненко

 

  В. І. Журавель

 

  М. М. Русинчук