Ухвала
26 серпня 2020 року
м. Київ
провадження № 51-3931ск20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу прокурора, який брав участь у провадженні в суді апеляційної інстанції, на вирок Вінницького апеляційного суду від 18 травня 2020 року щодо ОСОБА_4 , а також на ухвалу цього ж суду від 26 травня 2020 року про виправлення описки у вироку,
в с т а н о в и в:
Прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначені вище судові рішення.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог п. 4 ч. 2 та ч. 6 зазначеної статті.
Так, згідно зі вказаною статтею в касаційній скарзі, крім іншого, має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Підстави для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції визначено у ч. 1 ст. 438 КПК України. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статями 412 – 414 КПК України.
Отже, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК України, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржений вирок апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що потягло за собою невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості. При цьому належного обґрунтування вказаним доводам з урахуванням змісту ст. 412 КПК України прокурор у касаційній скарзі не наводить та не конкретизує які саме порушення вимог кримінального процесуального закону допустив суд апеляційної інстанцій при розгляді кримінального провадження, що були би безумовною підставою для скасування вироку суду апеляційної інстанції касаційним судом.
Також прокурор не виклав у скарзі обґрунтування явної несправедливості призначеного покарання, як це встановлено в ст. 414 КПК України, з огляду на положення статей 50, 65 КК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 427 КПК України, до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються. Обов`язок долучення копій судових рішень, що оскаржуються, покладено кримінальним процесуальним законом саме на особу, яка подає касаційну скаргу.
Згідно ч. 6 ст. 427 КПК України до касаційної скарги додаються її копії з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження. Ця вимога не поширюється на засудженого, який тримається під вартою.
На порушення вказаної норми, до касаційної скарги не долучено її додатків в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження.
Враховуючи, що касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК України залишити її без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.
Керуючись ст. 429 КПК України, Суд
п о с т а н о в и в:
Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у провадженні в суді апеляційної інстанції, на вирок Вінницького апеляційного суду від 18 травня 2020 року щодо ОСОБА_4 , а також на ухвалу цього ж суду від 26 травня 2020 року про виправлення описки у вироку залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги — десять днів із дня її отримання.
Роз`яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_5 ОСОБА_2 ОСОБА_3