УХВАЛА
20 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/683/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Стратієнко Л.В., Ткач І.В.,
розглянувши матеріали заяви Державної іпотечної установи
про забезпечення позову
у справі №910/683/19
за позовом Державної іпотечної установи
до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, 2) Кабінет Міністрів України
про припинення зобов`язання,
та за позовом третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору Національного банку України
до 1) Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", 2) Державної іпотечної установи
про визнання недійсним одностороннього правочину,
ВСТАНОВИВ:
У 2019 році Державна іпотечна установа звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - АТ "Дельта Банк") про:
- визнання припиненим зобов`язання Державної іпотечної установи перед АТ "Дельта Банк" щодо сплати відсоткового доходу за десятий відсотковий період за облігаціями серій "АЗ" згідно з Проспектом емісії облігацій серії "Z2", "АЗ", "ВЗ", "СЗ", "D3" Державної іпотечної установи 2013 року;
- визнання припиненим зобов`язання Державної іпотечної установи перед АТ "Дельта Банк", яке встановлено Проспектом емісії облігацій серії "Z2", "АЗ", "ВЗ", "СЗ", "D3" Державної іпотечної установи 2013 року щодо погашення облігацій серій "АЗ" в кількості 4 565 шт.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020, у задоволені позову у справі №910/683/19 відмовлено повністю.
17.02.2020 Державна іпотечна установа звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 у справі №910/683/19.
19.08.2020 від Державної іпотечної установи до Верховного Суду надійшла заява про забезпечення позову у справі №910/683/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Разом з тим, для розгляду вказаної заяви у визначені ГПК України строки, розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду за №29.3-02/1768 від 20.08.2020 у зв`язку з відпусткою судді Губенко Н.М. відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/683/19.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/683/19 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Кролевець О.О. - головуючий, судді Стратієнко Л.В., Ткач І.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи(касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 28.07.2019.
Розглянувши заяву Державної іпотечної установи про забезпечення позову, Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаної заяви з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Враховуючи вищевказані положення законодавства, Державна іпотечна установа у своїй заяві просить забезпечити позов шляхом накладення заборони зазначеним в заяві особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з реалізацією дебіторської заборгованості за облігаціями серії А3, №UA4000178438 та відсотками за десятий купонний період, Емітент - Державна іпотечна установа, за договорами ДД-205/2014 від 24.03.2014, ДД-230/2014 від 27.03.2014, ДД-239/2014 від 28.03.2014.
В обґрунтування вищевказаної заяви, заявник зазначає, що не зважаючи на спірний розгляд дебіторської заборгованості за облігаціями серії "АЗ", АТ "Дельта Банк" листом №2322 від 18.08.2020 повідомило Державну іпотечну установу про те, що заборгованість, яка виникла на підставі договорів ДД-205/2014 від 24.03.2014, ДД-230/2014 від 27.03.2014, ДД-239/2014 від 28.03.2014 за облігаціями серії "АЗ" та відсотків за 10 відсотковий період виставлено для індивідуального продажу на відкритих торгах (аукціоні) 26.08.2020, 01.09.2020 та 07.09.2020 за початковою (стартовою) ціною лоту - 475 635 475,70 грн. Водночас продаж дебіторської заборгованості за облігаціями серії "АЗ" та відсотків за 10 відсотковий період ускладнить ефективний захист порушених прав Державної іпотечної установи щодо припинення зобов`язань перед АТ "Дельта Банк" за облігаціями серії "АЗ" та відсоткового доходу за 10 відсотковий період.
Разом з тим, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
За приписами ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову шляхом встановлення заборони або обов`язку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, банку, віднесеному до категорії неплатоспроможних, банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", їх посадовим особам, іншим особам під час реалізації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб майна (активів) банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, вчиняти певні дії або встановлення обов`язку для таких осіб утримуватися від вчинення певних дій.
Постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015 №150 АТ "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.10.2015 №181 розпочато процедуру ліквідації АТ "Дельта Банк", у зв`язку з чим призначено уповноважену особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк".
Пунктом 14 частини 5 статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що до повноважень виконавчої дирекції Фонду у сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку входить визначення порядку та способів реалізації майна банку, що ліквідується.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.
Водночас процедура реалізації майна АТ "Дельта Банк", а саме: дебіторської заборгованості за цінними паперами, що виникла на підставі договорів ДД-205/2014 від 24.03.2014, ДД-230/2014 від 27.03.2014, ДД-239/2014 від 28.03.2014 є складовою процедури ліквідації неплатоспроможного АТ "Дельта Банк", а відтак забезпечення позову у справі №910/683/19 має безпосередній вплив на здійснення повноважень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Заборона проводити відкриті торги щодо продажу зазначеної вимоги за своєю суттю є накладенням обмеження щодо такого майна, яка позбавляє можливості Фонд гарантування вкладів фізичних осіб проводити процедуру ліквідації АТ "Дельта Банк".
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви Державної іпотечної установи про забезпечення позову.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні заяви Державної іпотечної установи про забезпечення позову у справі №910/683/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді Л.В. Стратієнко
І.В. Ткач