ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 90111665

Озвучення тимчасово недоступне

**Постанова **

**Іменем України**

** **

17 червня 2020 року

м. Київ

 

справа № 643/12494/16

провадження №61-36730св18

**Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:**

головуючого: Сімоненко В. М.,

суддів - Калараша А. А. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю, Петрова Є. В., Штелик С. П.,

 

учасники справи:

позивач - ОСОБА\_1 ,

відповідач - ОСОБА\_2 ,

третя особа - Одинадцята Харківська державна нотаріальна контора,

третя особа - ОСОБА\_3 ,

 

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА\_2 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2017 року, ухвалене під головуванням Сиротникова Р.Є., та постанову Апеляційного суду Харківської області від 18 квітня 2018 року, ухвалену в складі колегії суддів Кружиліної О.А., Бровченка І.О., Кіся П.В.,

 

 **ВСТАНОВИВ:**

**Описова частина **

**Короткий зміст позовних вимог**

У жовтні 2016 року ОСОБА\_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА\_4 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

З урахуванням уточнень до позовної заяви в обґрунтування позовних вимог ОСОБА\_1 посилалась на те, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ\_1 в с. Н. Бурлук Великобурлуцького району Харківської області, на час її народження записи в свідоцтві про народження робилися виключно російською мовою. При оформленні свідоцтва про народження, з невідомих причин, вона була записана як « ОСОБА\_5 », а її батько - « ОСОБА\_6 ». Позивач зазначає, що її вірним прізвищем вважалось саме « ОСОБА\_7 », як і зазначено в її свідоцтві про шлюб, коли вона змінила своє прізвище на « ОСОБА\_8 ».

Від першого шлюбу у батька позивача був син (рідний брат позивача) - ОСОБА\_9 , ІНФОРМАЦІЯ\_2 .

ІНФОРМАЦІЯ\_3 брат позивача, ОСОБА\_9 та його син - ОСОБА\_10 , померли.

Після їх смерті відкрилась спадщина у вигляді: квартири АДРЕСА\_1 , яка належала позивачам на праві спільної часткової власності; коштів, що перебували на банківських рахунках, акції ВАТ «ХТЗ», та які вони (брат та племінник позивача) отримали у спадщину після смерті ОСОБА\_11 (їх дружини та матері - відповідно).

Позивач вказувала, що вона є спадкоємцем другої черги після смерті брата та спадкоємцем третьої черги - після смерті племінника.

У встановлений законом строк вона звернулась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено, оскільки встановлена розбіжність у написанні її дівочого прізвища та прізвища спадкодавців, в зв\`язку з чим їй було рекомендовано звернутися до суду за встановленням факту родинних відносин.

Позивач зверталась з аналогічною заявою до суду в порядку окремого провадження, яка була залишена без розгляду, оскільки судом встановлено наявність спору про право.

В зв\`язку з викладеним позивач остаточно просила суд (том 1, а.с.184-186):

1\. встановити факт родинних відносин між ОСОБА\_9 , померлим ІНФОРМАЦІЯ\_3 та ОСОБА\_1 , а саме визнати, що ОСОБА\_1 є рідною сестрою ОСОБА\_9 ;

2\. визнати за ОСОБА\_1 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА\_1 в порядку спадкування за законом після смерті її брата, ОСОБА\_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ\_3 ;

3\. визнати за ОСОБА\_1 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА\_1 , в порядку спадкування за законом після смерті племінника, ОСОБА\_10 , померлого ІНФОРМАЦІЯ\_3 ;

4\. визнати за ОСОБА\_1 право власності на Ѕ банківських рахунків № НОМЕР\_1 , НОМЕР\_2 , НОМЕР\_7, НОМЕР\_8, НОМЕР\_3 , відкритих в ТВБВ № 10020/0285 м. Харкова філії ХОУ АТ «Ощадбанк»; №№9155/1-7609, НОМЕР\_15, відкритих в ТВБВ № 10020/02046 м. Харкова філії ХОУ АТ «Ощадбанк» в порядку спадкування за законом після смерті власника ОСОБА\_9 ;

5\. визнати за ОСОБА\_1 право власності на Ѕ банківських рахунків № № НОМЕР\_7, НОМЕР\_8, НОМЕР\_3 відкритих в ТВБВ № 10020/0285 м. Харкова філії ХОУ АТ «Ощадбанк»; НОМЕР\_9, НОМЕР\_10, НОМЕР\_11, відкритих в ТВБВ № 10020/0327 м. Харкова філії ХОУ АТ «Ощадбанк» в порядку спадкування за законом після смерті власника ОСОБА\_10 ;

6\. визнати за ОСОБА\_1 право власності на 15,75 акцій ВАТ «Харківський тракторний завод» в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА\_9 ;

7\. визнати за ОСОБА\_1 право власності на 15,75 акцій ВАТ «Харківський тракторний завод» в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА\_10 ( том 1, а.с.184-186).

**Короткий зміст судових рішень**

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2017 року позовну заяву ОСОБА\_1 задоволено частково.

Встановлено факт родинних відносин між ОСОБА\_9 , померлим ІНФОРМАЦІЯ\_3 та ОСОБА\_1 , а саме визнано, що ОСОБА\_1 є рідною сестрою ОСОБА\_9 .

Визнано за ОСОБА\_1 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА\_1 в порядку спадкування за законом після смерті її брата, ОСОБА\_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ\_3 .

Визнано за ОСОБА\_1 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА\_1 в порядку спадкування за законом після смерті племінника, ОСОБА\_10 , померлого ІНФОРМАЦІЯ\_3 .

В іншій частині в задоволені позову відмовлено.

Додатковим рішенням Московського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2017 року визнано за ОСОБА\_1 в порядку спадкування за законом після смерті брата, ОСОБА\_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ\_3 , право власності на 1/3 частину грошових коштів, що перебувають на банківських рахунках №№ НОМЕР\_1 , НОМЕР\_2 , НОМЕР\_7, НОМЕР\_8, НОМЕР\_3 , відкритих в ТВБВ № 10020/0285 м. Харкова філії ХОУ АТ «Ощадбанк», № НОМЕР\_13, НОМЕР\_12, НОМЕР\_10, НОМЕР\_11, відкритих в ТВБВ № 10020/0327 м. Харкова філії ХОУ АТ «Ощадбанк» на ім\`я ОСОБА\_12 , ІНФОРМАЦІЯ\_2 .

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА\_1 , суд першої інстанції виходив із положень 368, 372, 1226, 1258, 1262, 1263, 1266, 1268, 1270, 1273, 1274, 1296, 1299 ЦК України та прийшов до висновку про те, позовні вимоги ОСОБА\_1 про встановлення факту родинних відносин між нею та померлим ІНФОРМАЦІЯ\_3 року ОСОБА\_9 є доведеними та підтверджуються зібраними у справі доказами, а тому підлягають задоволенню. Також суд вважав, що оскільки ОСОБА\_3 своїми заявами відмовилася від прийняття частки спадщини, що належить їй за законом, на користь ОСОБА\_2 , то частки спадкоємців мають бути розподілені з урахуванням положень статті 1274 ЦК України. Стосовно вимоги ОСОБА\_1 про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом після смерті її брата та племінника на акції ВАТ «Харківський тракторний завод», то суд вважав, що матеріали справи не містять відомостей щодо належності вказаних акцій спадкодавцям на момент відкриття спадщини, а тому відмовив у задоволенні позову в цій частині.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 18 квітня 2018 року рішення Московського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2017 року в частині визнання за ОСОБА\_1 права власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА\_1 в порядку спадкування за законом після смерті її брата, ОСОБА\_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ\_3 , та в частині визнання за ОСОБА\_1 права власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА\_1 , в порядку спадкування за законом після смерті племінника, ОСОБА\_10 , померлого ІНФОРМАЦІЯ\_3 та додаткове рішення Московського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2017 року у частині задоволенні позовних вимог ОСОБА\_1 про визнання в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА\_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ\_3 права власності на 1/3 частину грошових коштів - скасовано та у задоволенні цих вимог відмовлено.

В іншій частині рішення Московського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2017 року залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині встановлення факту родинних відносин, суд апеляційної інстнації виходив з того, що заявником надано достатньо доказів на підтвердження факту родинного зв\`язку між нею та померлим ОСОБА\_9 та* *вважає, що при оформленні свідоцтва про народження ОСОБА\_13 , її прізвище помилково було записано як « ОСОБА\_7 », замість правильного - « ОСОБА\_7 ».

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання за ОСОБА\_1 права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА\_9 та ОСОБА\_10 , суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки підстави для відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій усунені судом, а саме встановлено факт, що ОСОБА\_1 та ОСОБА\_9 є рідними братом та рідною сестрою, тому позивач не позбавлена права отримати свідоцтво про право на спадщину, звернувшись до державного нотаріуса, із відповідною вимогою.

**Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції та рух справи у суді касаційної інстанції **

У травні 2018 року ОСОБА\_2 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Московського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 18 квітня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано з Московського районного суду м. Харкова цивільну справу № 643/12494/16-ц.

 

У вересні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

 

**Короткий зміст вимог касаційної скарги **

Скаржник просив суд скасувати рішення Московського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 18 квітня 2018 року у частині позовних вимог про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА\_1 та ОСОБА\_9 та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні вказаних вимог.

**Аргументи учасників справи**

**Доводи особи, яка подала касаційну скаргу **

** **

Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції ігнорувались письмові докази, а оцінювання доказів та показання свідків трактувались на користь позивача.

 

Судами було проігноровано факт, що в матеріалах справи відсутні відомості про шлюб ОСОБА\_14 та ОСОБА\_15 , що вказує на той факт, що ОСОБА\_14 був записаний батьком ОСОБА\_1 зі слів матері.

 

Відповідно до архівних довідок в архіві відсутні будь-які відомості щодо батьківства ОСОБА\_14 по відношенню до ОСОБА\_1 .

 

Пояснення свідків про достовірність родинних відносин між ОСОБА\_1 та ОСОБА\_9 викликають сумнів.

 

Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання про виклик та допит свідків, які проживали разом з ОСОБА\_9 в м. Харкові і які б могли пояснити, що ОСОБА\_1 не має відношення до ОСОБА\_9 , як родичка.

 

Під час розгляду справи ОСОБА\_1 визнала, що до смерті ОСОБА\_9 не знала місця знаходження квартири ОСОБА\_9 що свідчить про відсутність будь-яких, в тому числі і родинні відносин між ОСОБА\_9 та ОСОБА\_1 .

** **

**Доводи інших учасників справи**

 

Відзив ОСОБА\_1 на касаційну скаргу мотивовано тим, що основним доказом у встановленні факту родинних відносин є те, що в свідоцтві про народження ОСОБА\_1 ( ОСОБА\_7 ) та в записі про народження ОСОБА\_9 їхнім батьком записана одна і та ж людина - ОСОБА\_14 .

**Фактичні обставини справи, встановлені судами листопада **

Судами встановлено, що ОСОБА\_9 ІНФОРМАЦІЯ\_2 помер ІНФОРМАЦІЯ\_3 .

Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з 2/3 частини квартири АДРЕСА\_1 , яка належала ОСОБА\_9 на праві приватної спільної власності, депозитних вкладів в філіях АТ «Ощадний банк України» № 285 (номера рахунків НОМЕР\_7; НОМЕР\_8; НОМЕР\_3; НОМЕР\_1; НОМЕР\_2), № 327 (номера рахунків НОМЕР\_12; НОМЕР\_10; НОМЕР\_11; НОМЕР\_13) № 246 (номера рахунків НОМЕР\_14; НОМЕР\_15).

У ОСОБА\_9 був син ОСОБА\_10 , ІНФОРМАЦІЯ\_5, який також помер ІНФОРМАЦІЯ\_3 .

ОСОБА\_1 звернулася до Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті рідного брата ОСОБА\_9 та рідного племінника ОСОБА\_10 , проте державним нотаріусом Сукачовим М.О. їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, про що була винесена відповідна постанова та запропоновано позивачу звернутися до суду з позовом про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а саме встановити, що ОСОБА\_1 є рідною сестрою ОСОБА\_9 ( том 1, а.с.17).

Постановою державного нотаріуса встановлено, що згідно відомостей з свідоцтва про народження НОМЕР\_4 , виданого В. Бурлуцьким райбюро ЗАГС Харківської області 02 серпня 1950 року, прізвище до реєстрації шлюбу ОСОБА\_1 , зазначено як « ОСОБА\_7 ». Згідно відомостей з свідоцтва про одруження НОМЕР\_5 , виданого Олександрівською сільською радою Шевченківського району Харківської області 05 березня 1957 року, прізвище до реєстрації шлюбу ОСОБА\_1 , зазначено як « ОСОБА\_7 ». Згідно відомостей з свідоцтва про смерть НОМЕР\_6 , виданого ВДРАЦС по м. Харкову ХМУЮ 29 березня 2016 року, прізвище спадкодавця зазначено як « ОСОБА\_7 ».

ОСОБА\_1 у порядку окремого провадження зверталася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, яка ухвалою Шевченківського районного суду Харківської області від 13 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 10 жовтня 2016 року, була залишена без розгляду у зв\`язку з тим, що виник спір про право ( том 1, а.с.19).

Із свідоцтва про народження серії НОМЕР\_4 вбачається, що батьком ОСОБА\_16 є « ОСОБА\_6 » ( том 1, а.с.10).

Із запису про народження № 50 ЗАГСу при В. Бурлуцькій сільській раді В. Бурлуцкього району Купянського округу вбачається, що батьком ОСОБА\_9 , ІНФОРМАЦІЯ\_2 , є « ОСОБА\_6 » ( том 1, а.с.13).

Зі свідоцтва про одруження серії НОМЕР\_5 ОСОБА\_1 вбачається, що шлюб укладений між ОСОБА\_17 та ОСОБА\_16 ( том 1, а.с.11).

**Мотивувальна частина **

**Позиція Верховного Суду**

** **

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2017 року та постанова Апеляційного суду Харківської області від 18 квітня 2018 року оскаржуються тільки в частині позовних вимог про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА\_1 та ОСОБА\_9 .

В іншій частині судові рішення в касаційному порядку не оскаржуються.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

**Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права **

** **

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

 

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

 

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА\_1 , суд першої інстанції виходив із положень 368, 372, 1226, 1258, 1262, 1263, 1266, 1268, 1270, 1273, 1274, 1296, 1299 ЦК України та прийшов до висновку про те, позовні вимоги ОСОБА\_1 про встановлення факту родинних відносин між нею та померлим ІНФОРМАЦІЯ\_3 року ОСОБА\_9 є доведеними та підтверджуються зібраними у справі доказами, а тому підлягають задоволенню.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині встановлення факту родинних відносин, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заявником надано достатньо доказів на підтвердження факту родинного зв\`язку між ОСОБА\_1 та померлим ОСОБА\_9 та* *вважає, що при оформленні свідоцтва про народження ОСОБА\_13 , її прізвище помилково було записано як « ОСОБА\_7 », замість правильного - « ОСОБА\_7 ».

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.

 

За приписами статей 10, 60, 212 ЦПК України, у редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об\`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

 

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини 3, 4 статті 60 ЦПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

На момент народження позивачки 1937 року діяв Кодекс законів про сім\`ю, опіку, шлюб і актів цивільного стану від 31 травня 1926 року (УССР).

На підставі Указу Президії Верховної ради СРСР від 15 вересня 1945 року «Про зміну і доповнення Кодексу законів про родину, опіку, шлюб та акти громадянського стану і цивільного процесуального кодексу УРСР» (1926 року) внесено зміни до статті 2 Кодексу законів про родину, опіку, шлюб та акти громадянського стану,а саме зазначено що при реєстрації в органах запису актів громадянського стану народження дитини від матері, яка не перебуває в зареєстрованому шлюбі, дитина записується за прізвищем матері з присвоєнням їй по батькові за вказівкою матері. Отже, заповнення графи « Батько » у актовому записі про народження дитини не передбачалося.

Згідно з статті 32-1 Кодексу законів про сім\`ю, опіку, шлюб і актів цивільного стану, дитина, що народилася від особи, з якою мати дитини не перебуває в зареєстрованому шлюбі, не має права звернутися в суд з позовом про встановлення батьківства і про стягнення із зазначеної особи аліментів на утримання дитини.

Такі вимоги діяли до прийняття Основ законодавства СРСР та союзних республік про шлюб та сім\`ю 1968 року, зокрема статті 53 КпШС УРСР.

Відповідно до пунктів 6, 7 Указу Президії Верховної ради УРСР від 29 липня 1969 року «Про порядок введення в дію Кодексу про шлюб та сім\`ю УРСР» правила частин другої, третьої статті 53 Кодексу про шлюб та сім\`ю УРСР про встановлення в судовому порядку батьківства особи, з якою мати не перебувала у шлюбі, застосовуються у відношенні дітей, що народилися після введення в дію Основ законодавства СРСР і союзних республік про шлюб та сім\`ю, тобто після ІНФОРМАЦІЯ\_4 .

У відношенні дітей, які народилися до 01 жовтня 1968 року від осіб, що не перебувають між собою у шлюбі, батьківство може бути встановлено за спільною заявою матері дитини і особи, яка визнає себе батьком дитини. В разі смерті особи, на утриманні якої перебувала дитина і яка визнавала себе батьком дитини, факт визнання нею батьківства може бути встановлений в судовому порядку. На підставі спільної заяви батьків або рішення суду про встановлення факту визнання батьківства провадиться відповідна реєстрація в органах запису актів громадянського стану з внесенням запису про батька у свідоцтво про народження дитини.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 570/2797/13-ц.

 

У даній справі позовні вимоги ОСОБА\_1 щодо встановлення факту родинних відносин її з ОСОБА\_9 , як рідним братом, тісно пов\`язано з наявністю батьківства по відношенню до позивача ОСОБА\_1 ОСОБА\_14 , якого вона вважає своїм батьком, та який є батьком ОСОБА\_9 .

 

Судами встановлено, що із свідоцтва про народження серії НОМЕР\_4 , вбачається що батьком ОСОБА\_16 є « ОСОБА\_6 ».

 

Вказане свідоцтво було видано повторно 02 серпня 1950 року.

 

Матеріали справи не містять а судами не було встановлено, що мати ОСОБА\_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА\_9 .

 

В такому разі, судам необхідно встановити чи перебували батьки ОСОБА\_1 на момент її народження у шлюбі та з урахуванням вимог статті 32-1 Кодексу законів про сім\`ю, опіку, шлюб і актів цивільного стану пунктів 6, 7 Указу Президії Верховної ради УРСР від 29 липня 1969 року «Про порядок введення в дію Кодексу про шлюб та сім\`ю УРСР» встановити чи є батьком ОСОБА\_1 - ОСОБА\_14 чи є необхідність встановлення такого батьківства у судовому порядку , а згодом чи є братом ОСОБА\_1 - ОСОБА\_9 .

 

З огляду на наведене, Верховний Суд вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено обставини справи, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів, взявши до уваги тільки показання свідків, у зв\`язку з чим було зроблено передчасні висновки щодо задоволення позову.

 

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у редакції від 15 грудня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

 

У зв\`язку з вищевикладеним колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення про задоволення позовних вимог про встановлення факту родинних відносин були ухвалені передчасно, тому вони підлягають скасуванню у вказаній частині з направленням справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

 

**Висновки Верховного Суду за результатом розгляду касаційної скарги**

** **

Відповідно до п. 4 ст. 3 ст. 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини справи, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів.

Висновки суду касаційної інстанції, в зв\`язку з якими скасовано судові рішення, є обов\`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Враховуючи викладене, оскаржувані судові рішення у частині позовних вимог про визнання факту родинних відносин підлягають скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

При новому розгляді суду апеляційної інстанції слід на підставі належних доказів встановити чи перебували батьки ОСОБА\_1 на момент її народження у шлюбі та, з урахуванням вимог статті 32-1 Кодексу законів про сім\`ю, опіку, шлюб і актів цивільного стану пунктів 6, 7 Указу Президії Верховної ради УРСР від 29 липня 1969 року «Про порядок введення в дію Кодексу про шлюб та сім\`ю УРСР», встановити чи є батьком ОСОБА\_1 - ОСОБА\_14 чи є необхідність встановлення такого батьківства у судовому порядку, а згодом чи є братом ОСОБА\_1 - ОСОБА\_9 на підставі належних доказів.

 

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

 

**ПОСТАНОВИВ:**

Касаційну скаргу ** ** ОСОБА\_2 задовольнити частково.

 

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 18 квітня 2018 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

 

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

 

**Головуючий В. М. Сімоненко **

** **

**Судді: А. А. Калараш**

** **

** С. Ю. Мартєв**

** **

** Є. В. Петров**

** **

** С. П. Штелик**