ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/15192/19
УХВАЛА
09 червня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Кобаля М.І.,
суддів Лічевецького І.О., Файдюка В.В.
при секретарі Горяіновій Н.В.
за участю
представника позивача: Чередніченка М.М.
представника третіх осіб: Скока В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостицький 2» про ухвалення додаткової постанови у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Київське учбово-виробниче підприємство №3 (УПВ-3) Українського товариства сліпих (УТОС), Товариство з обмеженою відповідальністю «Мостицький 2» про визнання протиправними та скасування умов та обмежень,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2019 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 року заяву Органу самоорганізації населення Вуличний комітет «Воздвиженка» у Подільському районі міста Києва, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відмову від позову задоволено.
Прийнято відмову Органу самоорганізації населення Вуличний комітет «Воздвиженка» у Подільському районі міста Києва, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від позову.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2019 року в частині відмови від позову визнано нечинним і закрито провадження у справі № 640/15192/19 в частині позовних вимог Органу самоорганізації населення Вуличний комітет «Воздвиженка» у Подільському районі міста Києва, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Київське учбово-виробниче підприємство №3 (УПВ-3) Українського товариства сліпих (УТОС), Товариство з обмеженою відповідальністю «Мостицький 2» про визнання протиправними та скасування умов та обмежень.
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про відмову від позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2019 року без змін.
19.05.2020 року на адресу суду надійшла заява представника ТОВ «Мостицький 2» Скока В.С. про ухвалення додаткової постанови про стягнення з позивачів витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 44 416, 67 грн. (далі по тексту - заява).
Дослідивши обґрунтування заяви про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява про ухвалення додаткової постанови, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, третя особа - ТОВ «Мостицький 2» виступала на стороні відповідача у справі та заперечувала проти задоволення заявлених позовних вимог.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представником ТОВ «Мостицький 2» Скоком В.С. надано до суду в якості доказів судових витрат:
- ордер серії АІ № 1032269 про надання правничої (правової) допомоги;
- договір № б/н про надання правової допомоги від 04.06.2019 року, який укладений між Адвокатським об`єднанням «Правова та економічна безпека» та ТОВ «Мостицький 2»;
- додаткова угода № б/н до договору про надання правової допомоги від 04.06.2019 року від 17.01.2020 року;
- акт прийняття - передачі наданих послуг від 07.05.2020 року;
- рахунок на оплату № 55 від 08.05.2020 року;
- платіжне доручення № 144 від 13.05.2020 року.
Відповідно до ст. 132 КАС України визначено види судових витрат.
Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;
3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Таким чином законодавець розрізняє судовий збір і витрати, пов`язані з розглядом справи, як такі, що є різними видами судових витрат.
Частиною 10 ст. 139 КАС України встановлено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Порядок відшкодування судових витрат, понесених третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, врегульовано частиною 11 ст. 139 КАС України, згідно якої судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
Зміст цієї норми дає підстави для висновку, що право на відшкодування судових витрат, понесених третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, реалізується за правилами розподілу судових витрат, які встановлені для тієї сторони у справі, на боці якої виступала ця третя особа, та залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
У даній справі, було прийнято відмову Органу самоорганізації населення Вуличний комітет «Воздвиженка» у Подільському районі міста Києва, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від позову та закрито провадження у справі в цій частині, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмолено, заявник брав участь як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступав у справі на стороні відповідача та заперечував заявлені позовні вимоги.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що судові витрати, понесені заявником - ТОВ «Мостицький 2», мають відшкодовуватися у тому ж порядку, у якому відшкодовувалися би судові витрати відповідача, тобто в порядку частини 10 ст. 139 КАС України.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.05.2019 року в справі №821/410/17 та 18.03.2020 року в справі № 280/5628/18.
Правовими положеннями ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що необхідною умовою для застосування положень частини 10 ст. 139 КАС України у разі закриття провадження у справі є доведення факту вчинення позивачем необґрунтованих дій. Під такими діями слід розуміти завідомо безпідставне та/або штучне ініціювання судового провадження тощо. При цьому заявник у такому випадку повинен надати суду вмотивоване та підтверджене доказами клопотання про компенсацію відповідних витрат із зазначенням, у чому саме полягають відповідні необґрунтовані дії позивача.
У даній справі, що розглядається, третя особа не довела, а судом апеляційної інстанцій не встановлено, факту вчинення з боку позивачів дій, які можна визнати необґрунтованими в розумінні статті 139 КАС України. При цьому, саме по собі пред`явлення позову до суду не може бути достатнім свідченням необґрунтованості дій позивачів.
За змістом частини 8 статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
За змістом статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Таким чином, підстави для задоволення заяви представника ТОВ «Мостицький 2» про стягнення з позивачів судових витрат на професійну правничу допомогу відсутні.
Керуючись ст.ст. 242, 252, 308, 310, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостицький 2» про ухвалення додаткової постанови - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: І.О. Лічевецький
В.В. Файдюк