УХВАЛА
10 червня 2020 року
м. Київ
справа № 910/7446/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Дроботової Т. Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Державної фіскальної служби України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція"
до Державної фіскальної служби України,
про стягнення 23 656 869, 97 грн,
ВСТАНОВИВ:
29.05.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної фіскальної служби України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2020 (повний текст складено 06.05.2020) і рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі № 910/7446/18, подана 27.05.2020 безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діяла на час подачі позову, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становила 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 в частині задоволення позовних вимог, щодо стягнення 13 170 189, 03 грн.
Ураховуючи зазначене, за подання касаційної скарги скаржникові необхідно сплатити 200 % *( 13 170 189, 03 грн х 1,5 %) = 395 105,67 грн.
Державна фіскальна служба України не додала до касаційної скарги платіжного доручення, яке підтверджувало би сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Виходячи із положень частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Таким чином, Державній фіскальній службі України необхідно сплатити судовий збір і надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату 395 105,67 грн за наведеними нижче реквізитами.
- Отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102,
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"
Крім того, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Оскільки у касаційній скарзі скаржником не зазначено передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав) подання цієї скарги, відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України її слід залишити без руху.
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.
Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі № 910/7446/18 залишити без руху до 10.07.2020, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Б. Дроботова