ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 89212691

Озвучення тимчасово недоступне

УХВАЛА

13 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 923/128/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Мачульський Г. М.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства «Виробнича фірма «Паритет»

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2020 (головуючий суддя Бєляновський В. В., судді Богатир К. В., Філінюк І. Г.)

про відмову у відкритті апеляційного провадження

у справі № 923/128/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Херсонбуд»

до 1) Міністерства юстиції України і 2) Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «КПД-5 С», 2) Приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Козоріз Роман Володимирович, 3) Державний реєстратор відділу економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури Білозерської районної державної адміністрації (юридичні, фізичні особи) ОСОБА_1 , 4) Приватне підприємство «Виробнича фірма «Паритет», 5) Приватне підприємство «Приватне інженерне підприємство «Тоніка», 6) Приватного підприємства «Будівельне підприємство «Престижбуд» і 7) Комерційно-виробниче приватне підприємство «Продсервіс»

про визнання протиправним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

14.04.2020 скаржник надіслав безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2020 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 923/128/19.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 24.04.2020 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Мачульський Г. М.

За результатами перевірки матеріалів поданої касаційної скарги Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2020 у справі № 923/128/19 і в обґрунтування цієї відмови зазначає про таке.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 08.02.2020) у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Таким чином, правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають вимогам вищенаведеної статті 129 Конституції України.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах: «Устименко проти України», «Пономарьов проти України») право на справедливий судовий розгляд гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачиться у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Південно-західний апеляційний господарський суд, керуючись пунктом 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 02.04.2020 відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

У поданій касаційній скарзі скаржник зазначає, що вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою у зв`язку з тим, що вказане судове рішення прийнято судом із порушенням норм процесуального права, та такою, що підлягає скасуванню.

Зазначені скаржником доводи, які викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права під час прийняття оскаржуваної ухвали.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини»).

В контексті викладеного суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією №(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23.10.1996; «Brualla Gomes de la Torre v. Spain» від 19.12.1997).

З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПП «Виробнича фірма «Паритет» на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2020 у справі № 923/128/19 на підставі частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з її необґрунтованістю, оскільки правильне застосування апеляційним судом пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо його застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 234, 235, 287, частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства «Виробнича фірма «Паритет» на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2020 у справі № 923/128/19.

2. Матеріали касаційної скарги повернути скаржникові разом доданими до неї додатками.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

Г. М. Мачульський