ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 88932980

Озвучення тимчасово недоступне

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

27 квітня 2020 року

Львів

Справа № 817/2265/17 пров. № А/857/4823/20

Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Макарик В. Я., перевіривши апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року у справі № 817/2265/17 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року задоволено повністю адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування вимоги.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Офіс великих платників податків Державної податкової служби подав апеляційну скаргу.

Одночасно, подано клопотання про заміну сторони відповідача з Офісу великих платників податків ДФС на належного відповідача (правонаступника) - Офіс великих платників податків ДПС.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий процес - правовідносини, що складаються під час здійснення адміністративного судочинства.

Частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200, контролюючий орган поділений на Державну податкову службу України та Державну митну службу України, вказані органи є правонаступниками та до них відповідно переходять права та обов`язки реорганізованої Державної фіскальної служби України.

Постановою Кабінету Міністрів від 19.06.2019 № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» реорганізовано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби шляхом приєднання до Офісу великих платників податків Державної податкової служби.

Відповідно до Положення про ОФіс великих платників податків Державної податкової служби, затвердженого наказом ДПС України від 12.07.2019 №15 (із змінами у редакції наказу ДПС України від 12.02.2020 №82), ОФіс великих платників податків Державної податкової служби є правонаступником усіх прав та обов`язків Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Відомості про Офіс великих платників податків ДПС, 30 липня 2019 року внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Враховуючи те, що відповідач у справі реорганізований шляхом приєднання до Офісу великих платників податків ДПС, а спірні правовідносини допускаються правонаступництво, суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання про заміну відповідача на правонаступника підлягає задоволенню.

Разом з тим, вказана апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору та пропущено строк апеляційного оскарження на рішення суду першої інстанції.

Із матеріалів справи слідує, що оскаржене судове рішення проголошено 11.04.2019, повне судове рішення складено 22.04.2019.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби 10.05.2019 подав апеляційну скаргу на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року у справі № 817/2265/17.

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року у справі № 817/2265/17 залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 в задоволенні клопотання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року у справі № 817/2265/17 повернуто скаржнику. Дану ухвалу апелянтом було отримано 19.07.2019, що підтверджується відміткою у рекмендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 239).

10.04.2020 Офіс великих платників податків Державної податкової служби повторно подав апеляційну скаргу на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року у справі № 817/2265/17 та заявив клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване тим, що виділення відповідних коштів потребує певного часу, оскільки, відповідач в повній мірі фінансується з державного бюджету, а тому з об`єктивних причин був позбавлений можливості надати оригінал документу про сплату судового збору за подання касаційної скарги.

Також наголошує на те, що несвоєчасна оплата судового збору Офісом великих платників податків ДПС обумовлена тим, що постійно на рахунки з яких здійснюється оплата судового збору накладаються арешти, зняття яких у зв`язку із недостатністю фінансування, внесення відповідних змін до кошторисних призначень, здійснюється дуже повільно та тільки після його зняття проводиться оплата судового збору.

За таких обставин скаржник просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити строк на апеляційне оскарження.

Суд апеляційної інстанції вважає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністі за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Устименко проти України від 06 жовтня 2015 року суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Апеляційний суд вважає, що вказані Офісом великих платників податків ДПС підстави про поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, а тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши термін для усунення недоліку.

Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.

При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз`яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Щодо не сплати судового збору слід зазначити наступне.

Ставки судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення визначені Законом України «Про судовий збір».

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2017 року становить 1600 грн.

Розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Адміністративний позов в даній справі містить вимоги майнового характеру.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент подання позовної заяви) за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, розмір судового збору який підлягав сплаті при поданні позовної заяви становить 115217 грн 25 коп.

Враховуючи наведене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 172825 грн 88 коп.

Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунений шляхом надіслання до Восьмого апеляційного адміністративного суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 172 грн 88 коп. за наступними реквізитами «Отримувач коштів - УК у Галицькому районі м.Львова; код отримувача за ЄДРПОУ - 38007573; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); МФО - 899998; рахунок отримувача - UA218999980313161206081013004; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - *;101; код платника; судовий збір; № справи; Восьмий апеляційний адміністративний суд».

За таких обставин, відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаного недоліку.

Також слід роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліку апеляційної скарги у встановлений строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України така буде їй повернута.

Керуючись статтями 52, 169, 295, 296, 298 та пунктом 3 розділ VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Клопотання Офісу великих платників податків Державної податкової служби про заміну сторони - задоволити.

Замінити Офісу великих платників податків Державної фікальної служби на його правонаступника - Офіс великих платників податків Державної податкової служби у справі № 817/2265/17.

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року у справі № 817/2265/17 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування вимоги - залишити без руху.

Встановити Офісу великих платників податків Державної податкової служби десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.

У разі отримання скаржником ухвали про залишення апеляційної скарги без руху:

- в період дії карантинних заходів недоліки апеляційної скарги підлягають усуненню у десятиденний строк, з дня закінчення карантинних заходів, запроваджених нормативними актами України;

- по завершенню дії карантинних заходів недоліки апеляційної скарги підлягають усуненню у десятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя

В. Я. Макарик