КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження № 22-ц/824/7087/2020
Справа № 369/16539/19
У Х В А Л А
про повернення апеляційної скарги
07 квітня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Кашперської Т.Ц., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 грудня 2019 року про відкриття провадження у справі за позовом Першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Київське лісове господарство» до Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішення та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, -
в с т а н о в и в :
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 грудня 2019 року відкрито провадження у даній справі. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 грудня 2019 року, посилаючись на те, що вона винесена з порушенням правил підсудності, оскільки до суду звернувся неналежний позивач, просив скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 грудня 2019 року і повернути позов прокурору.
Апеляційна скарга підлягає поверненню заявнику з наступних підстав.
Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Мельник проти України» («Melnyk v. Ukraine») від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, § 22).
Згідно з пунктом "d" статті 5 Рекомендацій (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо введення в дію та поліпшення функціонування систем і процедур оскарження у цивільних і торговельних справах від 7 лютого 1995 року для забезпечення того, щоби суд апеляційної інстанції розглядав лише вагомі питання, державам слід відтермінувати реалізацію права на оскарження з низки проміжних питань до подання основної скарги у справі.
Встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною.
Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у частині пункті 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.
Наведені правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17 і повинні враховуватися апеляційним судом.
Відповідно до ст. 353 ЦПК України встановлено вичерпний перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Вказаним законом із ч.1 ст. 353 ЦПК України виключено п.8, який передбачав можливість оскарження в апеляційному порядку окремо від судового рішення ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.
Отже, після 08 лютого 2020 року цивільний процесуальний закон не передбачає можливість учасника справи оскаржити окремо від судового рішення ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження у справі.
Скаржник не позбавлений права подання заперечень на зазначену ухвалу суду у разі оскарження рішення суду першої інстанції, якщо не погодиться з висновками по суті справи.
Таким чином, право скаржника на доступ до правосуддя обмеженням права на апеляційне оскарження не порушується.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Таким чином, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 грудня 2019 року про відкриття провадження у справі необхідно повернути особі, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 грудня 2019 року про відкриття провадження у справі - повернути особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя Кашперська Т.Ц.