**УХВАЛА**
18 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 601/1143/16
провадження № 51-2996 ск 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі – Суд) у складі:
головуючого ОСОБА\_1 ,
суддів ОСОБА\_2 , ОСОБА\_3 ,
розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА\_4 , подану в інтересах засудженого ОСОБА\_5 , на вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від 05 грудня 2018 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року.
**_Оскаржені судові рішення_**__
1\. Зазначеним вироком, залишеним без змін апеляційним судом
**ОСОБА\_5 **, ІНФОРМАЦІЯ\_1 , уродженця та жителя м. Одеси,
засуджено за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. На підставі пункту «в» статті 1 Закону України № 1810-VIII від 22 грудня 2016 року «Про амністію у 2016 році» ОСОБА\_5 звільнено від відбування призначеного основного та додаткового покарання.
Стягнуто з ОСОБА\_5 на користь ОСОБА\_6 300.000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА\_5 на користь ОСОБА\_7 243.268 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА\_5 на користь ОСОБА\_8 243.268 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Ухвалено стягувати з ОСОБА\_5 на користь ОСОБА\_8 матеріальну шкоду по 573 грн 50 коп щомісячно з 20 серпня 2013 року по 12 березня 2025 року.
2\. Згідно з вироком, ОСОБА\_5 визнано винуватим та засуджено за те, що він 19 серпня 2013 року о 22:00, керуючи автомобілем «VOLKSWAGEN Transporter», та рухаючись автодорогою «Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече» зі сторони с. Підлісці Кременецького району Тернопільської області в напрямку м. Тернопіль на 252 км+200 м, у порушення вимог пунктів 2.3 (б, д), 1.5, 12.2, 12.3, 12.4, 12.9.6 Правил дорожнього руху, проявив неуважність, не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб, в разі її зміни, своєчасно відреагувати та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, допустив наїзд на пішохода ОСОБА\_9 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА\_9 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер.
3\. Постановою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 04 вересня 2019 року касаційну скаргу захисника ОСОБА\_4 задоволено частково. Ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 20 березня 2019 року щодо ОСОБА\_5 скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
**_Вимоги і доводи, наведені в касаційній скарзі _**__
4\. У касаційній скарзі захисник, посилаючись на частину 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) просить судові рішення скасувати й на підставі пункту 3 частини 1 статті 284 КПК закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА\_5 .
5\. Свої вимоги мотивує тим, що, на його думку, висновки судів про винуватість ОСОБА\_5 у вчиненні злочину обґрунтовані недопустимими доказами.
6\. Зокрема у касаційній скарзі захисника зазначено, що показання ОСОБА\_5 , надані ним в якості свідка, були використані при проведенні слідчих експериментів 29 серпня 2013 року та 18 вересня 2015 року, й стали вихідними даними при проведенні експертиз № 5-439/13 від 15 жовтня 2013 року, № 5-512/15 від 23 жовтня 2015 року та № 1/164 від 24 лютого 2016 року.
7\. Також захисник зазначає, що під час слідчого експерименту 29 серпня 2013 року ОСОБА\_5 був залучений в якості підозрюваного, хоча фактично йому підозра тоді ще не висувалася, а вперше про підозру йому було повідомлено 23 травня 2016 року. Однак дані вказаного слідчого експерименту були використані як доказ його винуватості у вчиненні злочину, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Також зазначає, що судом апеляційної інстанції проігноровано його клопотання про повторне дослідження доказів.
8\. Крім того, зазначає, що суд першої інстанції не поклав в основу вироку та не взяв до уваги покази засудженого, надані ним у якості свідка та проведеного за його участі слідчого експерименту від 29 серпня 2013 року, в той час як апеляційний суд у своєму рішенні ці докази визнав допустимими.
9\. Також захисник у своїй касаційній скарзі посилається на порушення вимог частин 4, 5 статті 36, частини 3 статті 37, частини 3 статті 313, частини 2 статті 341 КПК під час створення нової групи прокурорів у зв\`язку зі зміною підслідності кримінального провадження щодо ОСОБА\_5 .
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга подана належною особою, протягом визначеного законом строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 426 КПК, її зміст відповідає вимогам, зазначеним у статті 427 КПК. Зі змісту касаційної скарги та доданих копій судових рішень, убачається, що є підстави для відкриття касаційного провадження.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 424–428 КПК, Суд **постановив:**
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА\_4 , поданою в інтересах засудженого ОСОБА\_5 , на вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від 05 грудня 2018 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.** **
**Судді:**
** **
** **
**ОСОБА\_1 ОСОБА\_2 ОСОБА\_3 **