ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 87808653

Озвучення тимчасово недоступне

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 922/333/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О. М. - головуючий, Мамалуй О. О., Студенець В. І.,

за участю секретаря судового засідання Низенко В. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Зубченко І. В., Білецька А. М., Чернота Л. Ф.

від 28.11.2019

за позовом ОСОБА_1

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Ідалія», 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова-Ідалія»,

про визнання недійсними рішень загальних зборів

за участю представників:

позивача: Тарасенко О. В.

відповідача-1: не з`явився

відповідача-2: Дожджанюк О. І.

відповідача-3: Данилів М . М.

третьої особи: Савченко Б . Г.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія», оформлених протоколом № 30/11/18 від 30.11.2018.

Як на підстави для визнання недійсними спірних рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія» позивач посилається на те, що під час проведення загальних зборів були порушені вимоги закону та установчих документів, позивач як учасник товариства був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах та спірні рішення порушують права та законні інтереси позивача, зокрема права на реалізацію корпоративних прав та участь в управління Товариством. За твердженням позивача загальні збори, на яких були прийняті спірні рішення, в порушення частини 5 статті 32, частини 7 статті 33, частин 2, 3, 4 статті 34 Закону України «Про товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю» за місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія» не проводились та фактично не відбулися, були прийняті за відсутності кворуму на загальних зборах учасниками Товариства ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ), які не мали повноважень проводити збори та приймати рішення, оскільки станом на дату проведення зборів ОСОБА_2 відчужив майже всю частину своєї частки в розмірі 32% статутного капіталу Товариства, а ОСОБА_3 відчужила всю свою частку на користь іншої особи.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Ідалія» (далі по тексту - Товариство) було зареєстроване 07.10.2004 виконавчим комітетом Харківської міської ради .

Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія» (у редакції, затвердженій загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія», протокол № 1 від 10.02.2011, зареєстрованій 30.05.2011 за номером запису 14801050020002230, що була чинною станом на дату проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія», на яких були прийняті спірні рішення) (далі по тексту - Статут) засновниками (учасниками) Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія» є:

- ОСОБА_3 з часткою у статутному капіталі у розмірі 8 500,00 грн, що дорівнює 34% статутного капіталу товариства,

- ОСОБА_1 з часткою у статутному капіталі у розмірі 8 250,00 грн, що дорівнює 33% статутного капіталу товариства,

- ОСОБА_2 з часткою у статутному капіталі у розмірі 8 250,00 грн, що дорівнює 33% статутного капіталу товариства.

25.10.2018 між ОСОБА_3 як Дарувальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова-Ідалія» як Обдарованим був укладений договір дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія», відповідно до якого ОСОБА_3 зобов`язалась безоплатно передати у власність (подарувати) Товариству з обмеженою відповідальністю «Нова-Ідалія», а останнє зобов`язалось прийняти у дарунок належну Дарувальниці на праві власності частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія» у розмірі 34% статутного капіталу Товариства номінальною вартістю 8 500,00грн.

На виконання цього договору 25.10.2018 був складений акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія», за яким ОСОБА_3 передала, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова-Ідалія» прийняло частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія» у розмірі 34% від загального розміру статутного капіталу Товариства номінальною вартістю 8 500,00 грн.

Також 25.10.2018 між ОСОБА_2 як Дарувальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова-Ідалія» як Обдарованим був укладений договір дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія», відповідно до якого ОСОБА_2 зобов`язався безоплатно передати у власність (подарувати) Товариству з обмеженою відповідальністю «Нова-Ідалія», а останнє зобов`язалось прийняти у дарунок належну Дарувальнику на праві власності частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія» у розмірі 32% статутного капіталу Товариства номінальною вартістю 8 000,00 грн.

На виконання цього договору 25.10.2018 був складений акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія», за яким ОСОБА_2 передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова-Ідалія» прийняло частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія» у розмірі 32% від загального розміру статутного капіталу Товариства номінальною вартістю 8 000,00 грн.

29.10.2018 ОСОБА_2 ініціював проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія», у зв`язку з чим направив іншим учасникам Товариства повідомлення про скликання загальних зборів учасників, в якому зазначив дату, час, місце проведення загальних зборів, а саме: 30.11.2018 о 10 год. 00 хв. за адресою: м. Харків, проспект Московський, будинок 257, а також зазначив перелік питань порядку денного. До повідомлення додав проект статуту Товариства у новій редакції.

30.11.2018 були проведені загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія», на яких згідно з протоколом реєстрації учасників на загальних зборах від 30.11.2018 були присутні учасники Товариства: ОСОБА_2 (розмір частки у статутному капіталі Товариства - 33%) та ОСОБА_3 (розмір частки у статутному капіталі Товариства - 34%) в особі представника за довіреністю - Даниліва Мирослава Михайловича, а також запрошена особа - директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Ідалія» ОСОБА_9

30.11.2018 учасники Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія» на загальних зборах згідно з порядком денним прийняли рішення, оформлені протоколом № 30/11/18 від 30.11.2018, а саме:

- обрали голову зборів;

- вирішили звернутися від імені Товариства до судових та правоохоронних органів зі скаргами на діяльність/бездіяльність посадових осіб Товариства, а саме: директора - ОСОБА_8 та заступника директора - ОСОБА_1 та уповноважити учасника Товариства ОСОБА_2 підписати від імені Товариства та подати такі скарги;

- вирішили подати від імені Товариства позовні заяви про стягнення з виконавчого органу Товариства, а саме: з директора ОСОБА_8 та заступника директора ОСОБА_1 завданих Товариству збитків та уповноважити учасника Товариства ОСОБА_2 підписати та подати від імені Товариства такі позовні заяви;

- вирішили, що ОСОБА_3 виходить із складу учасників Товариства у зв`язку із даруванням своєї частки у статутному капіталі Товариства, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова-Ідалія» входить до складу учасників Товариства у зв`язку з отриманням частки у розмірі 66% статутного капіталу Товариства.

- затвердили новий розподіл часток в статутному капіталі Товариства, відповідно до якого: частка ОСОБА_2 складає 250,00 грн (1% статутного капіталу Товариства); частка ОСОБА_1 складає 8 250,00 грн (33% статутного капіталу Товариства), частка Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова-Ідалія» складає 16 500,00 грн (66% розміру статутного капіталу Товариства);

- звільнили ОСОБА_8 з посади директора Товариства з 03.12.2018 (останній робочий день) у зв`язку з припиненням повноважень директора відповідно до пункту 5 статті 41 Кодексу законів про працю України;

- призначили ОСОБА_9 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Бродівським РВ УМВС України у Львівській області 22.03.1996, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на посаду директора Товариства з 04.12.2018 (перший робочий день), але не раніше дня державної реєстрації;

- надали згоду та уповноважили учасника Товариства ОСОБА_2 звернутися від імені Товариства до органів прокуратури та суду із заявами щодо зловживань посадовою особою Товариства, а саме: ОСОБА_8 службовим становищем та нанесенням збитків Товариству в особливо великих розмірах;

- вирішили провести інвентаризацію всього майна Товариства.

- змінили місцезнаходження Товариства на таку адресу: 79024, м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, буд. 223, офіс 301/18.

- уповноважили ОСОБА_9 та/або ОСОБА_2 та/або директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова-Ідалія» особисто або через представників підписати усі необхідні документи і здійснити усі необхідні дії для проведення державної реєстрації змін до відомостей про Товариство, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також щодо записів в ЄДР та вилучення будь-яких записів з ЄДР.

По всіх питаннях рішення були прийняті учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія» одноголосно 67% голосів.

Підписи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в особі представника за довіреністю Даниліва Мирослава Михайловича у протоколі загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія» посвідчені 30.11.2018 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лантьєвою В. В.

24.12.2018 на підставі цих рішень загальних зборів державний реєстратор Зміївської міської ради Зміївського району Харківської області Калініна Л. М. провела реєстраційну дію, що полягала у внесенні змін до відомостей про юридичну особу, а саме щодо: зміни місцезнаходження, керівника та складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія», про що державний реєстратор вніс до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційний запис № 14801070040070823.

Наказом Міністерства юстиції України № 233/5 від 25.01.2019 була задоволена скарга ОСОБА_1 та скасована реєстраційна дія в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за реєстраційним номером запису 14801070040070823.

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсними зазначених рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія», оформлених протоколом № 30/11/18 від 30.11.2018.

3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.

Господарський суд Харківської області рішенням від 29.05.2019 позов задовольнив повністю. Визнав недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія», оформлені протоколом № 30/11/18 від 30.11.2018. Стягнув з кожного з відповідачів на користь ОСОБА_1 по 640,33 грн витрат з оплати судового збору.

Місцевий господарський суд виходив з того, що:

- загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія», на яких були прийняті спірні рішення від 30.11.2018, за місцезнаходженням Товариства не проводилися, відповідні докази відсутні в матеріалах справи: посвідчувальний напис приватного нотаріуса на протоколі загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія» не містить інформації про те, що нотаріальна дія з посвідчення підписів ОСОБА_2 та ОСОБА_11 була вчинена за офіційною адресою місцезнаходження Товариства, а відповідачі не надали доказів того, що приміщення, в якому за їх твердженням відбулись загальні збори (перший поверх вестибюлю будівлі на проспекті Московському, 257 у м. Харкові ), є місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія»;

- спірні рішення були прийняті на загальних зборах учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія», а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які не мали повноважень проводити збори та приймати рішення, оскільки станом на дату проведення зборів ОСОБА_2 відчужив майже всю частину своєї частки в розмірі 32% статутного капіталу Товариства, а ОСОБА_3 відчужила всю свою частку на користь іншої особи. За висновком суду акти приймання-передачі частки та частини частки від 25.10.2018 є належними, допустимими та достовірними доказами відсутності у зазначених учасників Товариства повноважень на проведення 30.11.2018 загальних зборів учасників Товариства та прийняття на цих зборах будь-яких рішень.

Східний апеляційний господарський суд постановою від 28.11.2019 скасував рішення Господарського суду Харківської області від 29.05.2019 та прийняв нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2 881,50 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що:

- за умовами договорів дарування та додаткових угод до них право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на частки у статутному капіталі Товариства станом на момент прийняття спірних рішень не припинилось та ці особи мали корпоративні права, оскільки не була здійснена державна реєстрація їх виходу з Товариства;

- загальні збори відбулися, були проведені за офіційною адресою місцезнаходження Товариства, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань, присутні на зборах учасники Товариства відповідно до вимог чинного законодавства мали право та можливість підписати протокол загальних зборів за місцем проведення зборів та здійснити нотаріальне засвідчення справжності підписів на протоколі за робочим місцем нотаріуса після фактичного проведення загальних зборів;

- загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія», на яких були прийняті спірні рішення, були скликані з дотриманням положень статуту Товариства, учасники Товариства були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення зборів, а також про порядок денний.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі позивач - ОСОБА_1 просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2019, а рішення Господарського суду Харківської області від 29.05.2019 залишити в силі.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. За твердженням скаржника суд апеляційної інстанцій:

- порушив пункт 4 частини 2 статті 42, статті 80, 86, пункт 6 частини 2 статті 258, пункт 5 частини 1 статті 267, частини 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, оскільки прийняв до уваги як докази у справі надані третьою особою до суду апеляційної інстанції додаткові угоди № 1 від 25.10.2018 до договорів дарування, які не були надані до місцевого господарського, не надав оцінку цим доказам на предмет їх належності та допустимості, не встановив обставини неможливості їх подання до місцевого господарського суду, не надав оцінку твердженням позивача щодо підроблення цих доказів, залишив поза увагою те, що зміст цих додаткових угод не узгоджується зі змістом актів приймання-передачі та дійшов висновків у справі на підставі підроблених доказів;

- порушив статтю 13 Господарського процесуального кодексу України та принцип змагальності, передбачений цією нормою, не надав позивачу можливості довести свою позицію, оскільки відмовив позивачу у задоволенні клопотання про призначення судової технічної експертизи додаткових угод, не врахував доводи позивача щодо підроблення цих додаткових угод, не надав представнику позивача достатньо строку для підготовки пояснень щодо значного обсягу наданих відповідачем-2 та третьою особою доказів;

- неправильно застосував положення Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», не врахував, що ці закони не пов`язують момент виникнення в учасника товариства корпоративних прав та прав участі в управлінні товариством з моментом внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не врахував правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 16.07.2019 у справі № 911/1936/18 у подібних правовідносинах, залишив поза увагою те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова-Ідалія» набуло корпоративних прав учасника Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія» з моменту прийняття загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія» спірного рішення про включення його до складу учасників за п`ятим питанням порядку денного і з цього моменту ОСОБА_3 вже не мала права розглядати інші питання порядку денного та приймати по ним рішення, а ОСОБА_2 міг приймати спірні рішення з урахуванням голосів пропорційно його частці у статутному капіталі Товариства, яка залишилася після відчуження у розмірі 1%;

- дійшов помилкового висновку про те, що позивачу була надана можливість прийняти участь у загальних зборах, на яких були прийняті спірні рішення, оскільки не дослідив належним чином повідомлення про скликання загальних зборів та залишив поза увагою, що в повідомленні про проведення зборів місце проведення зборів було визначене неоднозначно, не було конкретизоване.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач-2 - ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову апеляційного господарського суду у цій справі залишити без змін, посилаючись на те, що позивач у касаційній скарзі не обґрунтував та не довів порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, а окремі твердження скаржника спрямовані на переоцінку доказів судом касаційної інстанції. За твердженням відповідача-2:

- суд апеляційної інстанції правильно застосував до спірних правовідносин аналогію закону, оскільки питання щодо моменту набуття та втрати особою корпоративних прав за договором дарування частки в статутному капіталі товариства чітко не врегульовані чинним законодавством, зокрема Законом України «Про товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю», а також дійшов правильного висновку про те, що таким моментом є момент реєстрації відповідних змін щодо товариства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується наявним в матеріалах справи висновком експерта в галузі права, а доводи позивача в касаційній скарзі цих висновків суду не спростовують;

- доводи касаційної скарги спрямовані на переоцінку доказів та обставин справи, що суперечить статті 300 Господарського процесуального кодексу України щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції;

- загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія», на яких були прийняті спірні рішення, були проведені з дотриманням норм Закону України «Про товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю» і Статуту Товариства, за адресою, яка згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням Товариства. Збори відбулися у центральному вестибюлі будинку № 257 по проспекту Московському у місті Харкові , як найдоступнішому місці будівлі;

- додаткові угоди до договорів дарування як докази були надані третьою особою у справі саме на вимогу суду апеляційної інстанції;

- твердження позивача про те, що ці додаткові угоді є підробленими не відповідають дійсності, є лише припущеннями позивача, не підтвердженими жодними доказами та спрямовані на переоцінку судом касаційної інстанції доказів у справі, що суперечить статті 300 Господарського процесуального кодексу України. Також зазначає, що питання дійсності та законності додаткових угод не є предметом розгляду у цій справі, а укладення цих додаткових угод жодним чином не стосується інтересів, прав та обов`язків позивача;

- суд апеляційної інстанції належним чином дослідив питання узгодженості додаткових угод до договорів дарування з іншими доказами у справі та надав позивачу достатньо часу на ознайомлення з поданими доказами, що спростовує доводи скаржника щодо упередженості суду апеляційної інстанції стосовно позивача;

Відповідачі-1 та -3, а також третя особа відзиви на касаційну скаргу не надали.

Позиція Верховного Суду

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанцій.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами попередніх інстанцій, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

За змістом статті 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи, якими є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 98 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній станом на дату прийняття загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія» спірних рішень) загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Як на підстави для визнання недійсними спірних рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія» позивач посилається на те, що:

- загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія» відбулись за відсутності кворуму, були проведені ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які станом на дату проведення зборів не були учасниками Товариства, не мали права брати участь в управлінні Товариством та не мали повноважень на проведення зборів і прийняття рішень з огляду на те, що станом на дату проведення зборів ОСОБА_2 відчужив майже всю частину своєї частки в розмірі 32% статутного капіталу Товариства, а ОСОБА_3 відчужила всю свою частку на користь іншої особи;

- загальні збори в порушення частини 5 статті 32, частини 7 статті 33, частин 2, 3, 4 статті 34 Закону України «Про товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю» за місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія» не проводились та фактично не відбулися.

17.06.2018 набув чинності Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників (частина 1 статті 1 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Отже станом на 30.11.2018 - дату проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія», на яких були прийняті спірні рішення, був чинний Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», положення якого як спеціального підлягають застосуванню до спірних правовідносин у цій справі.

Згідно зі статтею 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

Відповідно до частини 1 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Отже проводити загальні збори та приймати на них рішення мають право саме учасники товариства, тобто особи які мають корпоративні права у товаристві, з огляду на що враховуючи предмет та підстави позову у цій справі дослідженню підлягають, зокрема обставини наявності у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 станом на 30.11.2018 - дату проведення загальних зборів та прийняття на цих зборах спірних рішень корпоративних прав учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія».

У пункті 4 частини 1 статті 116 Цивільного кодексу України та частині 1 статті 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» закріплено право учасників господарського товариства здійснити у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві.

Згідно з частиною 1 статті 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.

Аналогічні положення містяться також і в пункті 5.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія» (в редакції, затвердженій загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія», протокол № 1 від 10.02.2011, чинній станом на дату прийняття загальними зборами Товариства спірних рішень).

Як встановили суди попередніх інстанцій учасники Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія» ОСОБА_3 та ОСОБА_2 25.10.2018 (тобто до моменту скликання та проведення загальних зборів, на яких були прийняті спірні рішення) здійснили відчуження своїх часток у статутному (складеному) капіталі Товариства на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова-Ідалія» шляхом укладення з останнім договорів дарування, за умовами яких ОСОБА_3 (Дарувальниця) безоплатно передала у власність (подарувала) Товариству з обмеженою відповідальністю «Нова-Ідалія» належну їй на праві власності частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія» у розмірі 34% статутного капіталу Товариства, а ОСОБА_2 (Дарувальник) безоплатно передав у власність (подарував) Товариству з обмеженою відповідальністю «Нова-Ідалія» (Обдаровуваний) належну йому на праві власності частину його частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія» у розмірі 32% статутного капіталу Товариства.

Отже предметом зазначених договорів дарування є частка в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія».

Слід зазначити, що право на частку в статутному капіталі є майновим та відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України є різновидом майна. Тобто частка в статутному капіталі товариства може бути об`єктом права власності.

Разом з цим від права на частку слід відрізняти корпоративні права учасника, так звані «права з частки». Корпоративні права учасника визначаються часткою в статутному капіталі господарського товариства, тобто корпоративні права обумовлені наявністю в особи прав на частку в статутному капіталі господарського товариства. Корпоративні права, на відміну від права на частку, не можуть бути об`єктом права власності. У разі відсутності в особи права на частку в статутному капіталі товариства в неї відсутні і корпоративні права. Відповідно, у разі припинення в особи права власності на частку, як наслідок припиняються і її корпоративні права учасника товариства. Однак з набуттям особою права власності на частку у статутному капіталі товариства така особа автоматично не набуває корпоративних прав.

Набуття права на частку в статутному капіталі товариства надає такій особі право на вступ до товариства, яке новий власник частки як зацікавлена в набутті корпоративних прав особа може реалізувати та набути корпоративних прав учасника товариства шляхом звернення до державного реєстратора для державної реєстрації змін до відомостей про склад учасників товариства, про розміри часток у статутному капіталі в порядку, передбаченому частиною 5 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (в редакції, чинній після внесення змін Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»). Наведене підтверджується і тим, що в розумінні пункту 8 частини 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» особа, яка набула частку (частину частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю або уповноважена нею особа - у разі подання акта приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю є заявником державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Крім того відповідно до підпункту «ґ» пункту 3 частини 5 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю є документом, на підставі якого здійснюється державна реєстрація змін до відомостей про склад учасників товариства, розмір часток у статутному капіталі товариства.

Однак суд апеляційної інстанції не врахував наведеного та дійшов помилкового висновку про те, що обставини щодо моменту припинення корпоративних прав учасників Товариства мають самостійне значення незалежно від оцінки обставин припинення права власності на частки в статутному капіталі Товариства у межах правовідносин дарування.

З огляду на викладене у спірних правовідносинах важливе значення для вирішення спору мають обставини саме щодо моменту втрати учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія» ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) прав власності на їх частки в статутному капіталі Товариства у зв`язку з їх відчуженням за договорами дарування іншій особі, який є визначальним і для моменту припинення їх корпоративних прав як учасників Товариства.

Суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином момент втрати учасниками Товариства ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) прав власності на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія».

За змістом пункту 1 частини 1 статті 346 Цивільного кодексу України відчуження власником свого майна є підставою припинення права власності.

Отже відчуження власником свого майна (у спірних правовідносинах - частки в статутному капіталі) за правочином (купівлі-продажу, дарування, міни тощо) є підставою припинення права власності на це майно, що залежить саме від волі власника.

Відповідно до частини 1 статті 717 Цивільного кодексу України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття (частина 1 статті 722 Цивільного кодексу України).

Отже за загальним правилом право власності на дарунок у обдаровуваного виникає з моменту прийняття дарунку. Відповідно припинення права власності на дарунок у дарувальника відбувається також в момент прийняття дарунку обдаровуваним, якщо інше не передбачено договором. До того часу, поки дарунок ще не був реально вручений (переданий) обдаровуваному дарувальником останній має право відмовитись від договору дарування.

За результатом розгляду справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що станом на 30.11.2018 - дату проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія», на яких були прийняті спірні рішення, права власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на частки в статутному капіталі Товариства не припинилися.

Однак Верховний Суд вважає зазначені висновки господарського суду апеляційної інстанції передчасними та такими, що зроблені без належного дослідження наявних в матеріалах справи доказів на предмет їх належності та допустимості та без належного з`ясування всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору у цій справі.

Позивач в обґрунтування позовних вимог послався, зокрема на обставини укладення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова-Ідалія» договорів дарування від 25.10.2018 та передання (відчуження) зазначеними особами Товариству з обмеженою відповідальністю «Нова-Ідалія» за актами приймання-передачі від 25.10.2018 своїх часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія». Факти укладення цих договорів дарування та підписання актів приймання-передачі відповідачі під час розгляду справи в суді першої інстанції не заперечували. Однак, як вбачається з матеріалів справи, зазначені договори дарування не були надані до суду першої інстанції. Місцевий господарський суд ухвалив рішення у справи без дослідження умов цих договорів, врахувавши лише акти приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія», які були надані позивачем.

Договори дарування від 25.10.2018, а також додаткові угоди № 1 від 25.10.2018 до них, укладені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова-Ідалія», були надані третьою особою як докази у справі лише до суду апеляційної інстанції.

За наслідком дослідження умов цих договорів дарування та додаткових угод до них суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що станом дату проведення загальних зборів учасників Товариства, на яких були прийняті спірні рішення, права власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на частки в статутному капіталі Товариства не припинилися. Тобто висновки апеляційного господарського суду ґрунтувалися саме на цих доказах, які не були подані до суду першої інстанції.

Відповідно до частин 1, 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, в якій встановлені межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Однак суд апеляційної інстанції передчасно прийняв до уваги зазначені докази, зокрема додаткові угоди № 1 від 25.10.2018 до договорів дарування, оскільки в порушення наведених норм процесуального права не з`ясував обставини щодо неможливості подання цих доказів учасниками справи до суду першої інстанції, не встановив з достовірністю наявність в учасників справи виняткових випадків для прийняття судом апеляційної інстанції цих доказів. В оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції не навів підстав прийняття судом цих доказів.

Крім того суд апеляційної інстанції в порушення частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України залишив поза увагою те, що господарські суди у справі № 922/3010/18 досліджували обставини прийняття Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова-Ідалія» часток ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія» за договорами дарування.

Також суд апеляційної інстанції помилково застосував до спірних правовідносин положення частини 5 статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», оскільки не врахував, що норми зазначеної статті Закону стосуються виходу учасника з товариства за його заявою і учасник, який має намір вийти з товариства, при реалізації свого права на вихід та на день державної реєстрації його виходу, з якою він втрачає корпоративні права, залишається власником своєї частки. Натомість, спірні правовідносини мають іншу природу, а саме: стосуються відчуження учасниками товариства своїх часток іншій особі за договором, внаслідок чого права власності цих учасників на частки в статутному капіталі припиняються та припиняються корпоративні права цих учасників.

Крім того, суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про те, що загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія» були проведені за офіційною адресою місцезнаходження Товариства, не встановив з достовірністю чи були дотримання вимоги чинного законодавства при скликанні загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення учасників товариства про місце проведення зборів.

Відповідно до частин 1, 3, 7 статті 33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників проводяться в порядку, встановленому цим Законом та статутом товариства. Загальні збори учасників передбачають спільну присутність учасників товариства в одному місці для обговорення питань порядку денного або можуть проводитися у режимі відеоконференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів учасників одночасно. Загальні збори учасників проводяться за місцезнаходженням товариства, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Згідно з частиною 5 статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» у повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний.

Отже відомості щодо місця проведення загальних зборів є обов`язковими для їх зазначення у повідомленні про загальні збори учасників. При цьому інформація, що міститься в повідомленні, має бути зрозумілою, відповідати принципу достовірності і повноти (статті 2 Закону України «Про інформацію»). Інформація є повною, якщо її досить для розуміння. Неповна інформація може спричинити помилки.

Особа, яка скликає загальні збори учасників Товариства, повинна вжити всіх розумних заходів для належного повідомлення учасників товариства про проведення цих зборів. При цьому повідомлення про їх проведення не може бути формальним. Відомості у повідомленні мають бути конкретними, докладними, вичерпними та точними для надання можливості особі, яка отримує ці відомості, зрозуміти їх правильно та однозначно. Адже необізнаність учасника товариства про конкретні дату, час та місце проведення загальних зборів учасників товариства або неоднозначність відомостей у повідомленні може перешкодити учаснику товариства реалізувати його права на участь в управлінні товариством шляхом участі у відповідних загальних зборах, голосування з питань порядку денного, підписання протоколу загальних зборів тощо.

Однак суд апеляційної інстанції не з`ясував, чи відповідало цим вимогам надіслане позивачу повідомлення про загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія», призначені на 30.11.2018, зокрема щодо відомостей про місце проведення зборів з огляду на доводи позивача про те, що за адресою, зазначеною в повідомленні, знаходиться будівля, що має велику кількість входів-виходів, фактично є комплексом будівель і споруд, приміщення в яких належать на праві власності як Товариству з обмеженою відповідальністю фірми «Ідалія», так і іншим особам. Суд апеляційної інстанції не перевірив ці доводи позивача, не надав їм належну оцінку та не з`ясував, які саме приміщення будівлі за адресою: м. Харків, проспект Московський, 257 є власністю відповідача-1 та чи використовуються Товариством у його господарській діяльності, не встановив чи знав позивач та чи міг знати, в якому саме приміщенні будівлі за адресою: м. Харків, проспект Московський, 257 будуть проведені збори. З огляду на викладене суд дійшов передчасного висновку про те, що позивач мав об`єктивну можливість взяти участь у загальних зборах.

Передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не дають суду касаційної інстанції права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

Згідно з частинами 3, 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З огляду на те, що порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи по суті позовних вимог, були допущені господарським судом апеляційної інстанції, враховуючи межі розгляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 підлягає скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

9. Судові витрати.

Відповідно до підпунктів «б», «в» пункту 4 частини 1 статті 315 Господарського процесуального кодексу України у резолютивній частині постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Згідно з частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи те, що постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а справа передається на новий розгляд до апеляційного господарського суду, розподіл судових витрат у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 у справі № 922/333/19 скасувати.

3. Справу № 922/333/19 передати на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Мамалуй

В. Студенець

Постанова № 86105692

Відкрити повний перегляд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2019 р. Справа № 922/333/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді:

Зубченко І.В. (доповідач), Білецька А.М., Чернота Л.Ф.

при секретарі судового засідання:

Мартинчук М.В.

за участю представників: від позивача: від відповідача-1:

Тарасенко О.В., довіреність №1829 від 17.07.2018р., свідоцтво серія КС №6921/10 від 05.09.2018р. не з`явився

від відповідача-2: від відповідача-3: від третьої особи: розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Дожджанюк О.І., довіреність №212 від 29.01.2019р., свідоцтво №926 від 09.08.2012р. Данилів М.М., довіреність №225 від 28.02.2019р., свідоцтво серія ЛВ №000741 від 05.10.2017р. Савченко Б.Г., довіреність б/н від 20.09.2019р., свідоцтво №4797 від 13.12.2011р. Фізичної особи ОСОБА_1 , м.Харків (вх.№2054 Х/3 від 04.09.2019р.)

на рішення господарського суду

Харківської області

ухвалене

29.05.2019р. (повний текст підписано 10.06.2019р. у м.Харкові)

у справі

№922/333/19 (суддя Шатерніков М.І.)

за позовом

Фізичної особи ОСОБА_2 , м.Харків

до відповідачів:

1.Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія", м.Харків; 2.Фізичної особи ОСОБА_1 , м.Харків; 3.Фізичної особи ОСОБА_3 , м.Харків

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів про

Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія", м.Київ визнання недійсними рішень загальних зборів

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2019р. ОСОБА_2 , м.Харків, позивач, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія", м.Харків, (далі - відповідач-1) Фізичної особи ОСОБА_1 , м.Харків, (далі - відповідач-2) та Фізичної особи ОСОБА_3 , м.Харків, (далі - відповідач-3), про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" (ідентифікаційний код 33122269), оформлених протоколом №30/11/18 від 30.11.2018р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.05.2019р. (повне рішення складено та підписано 10.06.2019р.) у справі №922/333/19 позов задоволено повністю.

ОСОБА_1 із рішенням господарського суду Харківської області від 29.05.2019р. не погодився, вважає його таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного з`ясування та недоведеності обставин, що мають значення для справи.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає про хибність висновків суду першої інстанції щодо відсутності права відповідачів-2, 3 приймати рішення на Загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" з причин відчуження ними своєї частки на користь іншої особи за відповідними договорами дарування. Нормативно обґрунтовуючи зазначене, апелянт вказує на складений характер корпоративних прав, що окрім права власності також характеризується наявністю немайнових прав у вигляді права на участь в управлінні товариством. З посиланням на аналогію закону вважає, що до спірних правовідносин мають застосовуватись норми ст.23 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо моменту набуття спадкоємцем (за аналогією - новим власником) повного комплексу корпоративних прав. Додатково посилається на положення Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" щодо моменту переходу прав до нового учасника з моменту державної реєстрації відповідних змін. З огляду на вказане, вважає, що новий учасник, Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Ідалія", не набув корпоративних прав у Товаристві з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" в повному обсязі, а отже відповідачі-2, 3 до моменту виходу з Товариства з обмеженою відповідальністю у зв`язку з набуттям цих прав новим учасником мали право приймати участь та голосувати відповідною часткою при прийнятті рішень Загальними зборами учасників відповідача-1.

Окремим пунктом скаржник звернув увагу на неправильну оцінку судом першої інстанції обставин щодо місця проведення загальних зборів, навівши аргументи щодо правомірності проведення зборів у центральному вестибюлі буд. 257 по проспекту Московському у місті Харкові, як юридичної адреси товариства. Також апелянтом зазначено про помилковість, на його думку, ототожнення місцевим господарським судом понять "рішення загальних зборів учасників ТОВ" та "протокол загальних зборів учасників ТОВ"; останній, за доводами апеляційної скарги, на відміну від першого, може бути підписаний в іншому місці, аніж місцезнаходження товариства, та підписи на ньому можуть бути нотаріально засвідчені після проведення відповідних загальних зборів.

Виходячи з наведеного, ОСОБА_1 просить апеляційний суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2019р. у справі №922/333/19 та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2019р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий (суддя-доповідач) Зубченко І.В., судді Білецька А.М., Чернота Л.Ф.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи ОСОБА_1 на рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2019р. (повний текст підписано 10.06.2019р.) у справі №922/333/19 та зобов`язано учасників справи у строк до 24.07.2019р. включно надати до суду відзиви на апеляційну скаргу.

На поштову адресу суду апеляційної інстанції 24.07.2019р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) від Фізичної особи ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу (у межах визначеного судом строку).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.07.2019р. розгляд справи №922/333/19 призначено на 14.08.2019р.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Білецької А.М., на підставі розпорядження керівника апарату суду, згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2019р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.

У судовому засіданні 14.08.2019р. представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу. Представники відповідачів-1, 3, а також третьої особи у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник відповідача-2 в судове засідання також не з`явився, на електронну поштову адресу Східного апеляційного господарського суду надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Розгляд справи №922/333/19 відкладено на 25.09.2019р. об 11:30год., зобов`язано учасників справи надати суду копії договорів дарування часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія".

16.08.2019р. через канцелярію Східного апеляційного господарського суду ОСОБА_3 подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме: оригіналу заяви свідка у справі №922/333/19 ОСОБА_4 від 31.07.2019р., а також інших документів на підтвердження обставин, що викладені у заяві свідка.

25.09.2019р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) через канцелярію суду представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія" надано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, надати які було зобов`язано учасників справи відповідною ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.08.2019р. у справі №922/333/19.

Крім того, представником Фізичної особи ОСОБА_1 через канцелярію суду 25.09.2019р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме висновку експерта у галузі права.

Представник відповідача-1 у судове засідання 25.09.2019р. не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 25.09.2019р. заслухано думку представників учасників справи щодо поданих відповідачами-2, 3 та третьою особою клопотань та залучення до матеріалів справи нових доказів.

Щодо долучення до матеріалів справи висновку експерта у галузі права, представник відповідача-3 у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в клопотанні про приєднання доказів до матеріалів справи, та наполягав на його задоволенні. Представник позивача заперечив проти задоволення вищезазначеного клопотання представника відповідача-3. Представники відповідача-2 та третьої особи підтримали позицію, викладену представником відповідача-3, та наполягали на задоволенні клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

Стосовно клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія", яким третя особа просить долучити до матеріалів справи документи, які апеляційний суд зобов`язував учасників справи надати ухвалою від 14.08.2019р. у справі №922/333/19, представник позивача зазначив, що копії наданих документів ним отримані не були.

Крім того, у судовому засіданні 25.09.2019р. представник відповідача-2 наполягав на задоволенні клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, зокрема, висновку експерта у галузі права, з підстав, наведених у клопотанні. Представник позивача заперечив проти задоволення зазначеного клопотання, вважаючи що підстави для його задоволення відсутні. Представники відповідача-3 та третьої особи наполягали на задоволенні клопотання представника відповідача-2 про приєднання доказів до матеріалів справи, зазначивши, що наданий висновок має допоміжний, консультативний характер.

З метою надання можливості для ознайомлення представнику позивача з матеріалами справи та викладення останнім аргументів та міркувань з приводу їх залучення, колегія суддів оголосила перерву в судовому засіданні до 25.09.2019р. о 16:30 год.

Після перерви колегія суддів, дослідивши заявлені клопотання учасників справи, дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання представника Фізичної особи ОСОБА_3 про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме: заяви свідка, копії листа щодо бронювання номеру готелю та витягу з ЄДРПОУ щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс", та про задоволення клопотання представника Фізичної особи ОСОБА_1 про приєднання доказів до матеріалів справи, зокрема, висновку експерта в галузі права, враховуючи положення статті 109 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо допоміжного (консультативного) характеру такого висновку, який не є доказом у справі і не є обов`язковим для суду.

Разом з тим, представник позивача заявив клопотання про перенесення судового засідання з метою надання часу для викладення міркувань стосовно долучених документів.

Заслухавши та врахувавши думку представника позивача щодо часу, необхідного йому для ознайомлення з щойно долученими до матеріалів справи документами та для підготовки відповідних пояснень щодо них, з огляду на необхідність дотримання встановлених чинним процесуальним законодавством строків апеляційного розгляду скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання представника позивача та оголошення перерви в судовому засіданні до 26.09.2019р. о 14:00 год.

Через канцелярію суду апеляційної інстанції 26.09.2019р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) від представника Фізичної особи ОСОБА_2 надійшла заява про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: судді-доповідача Зубченко І.В., судді Радіонової О.О., судді Черноти Л.Ф.

У судовому засіданні 26.09.2019р. представник позивача підтримав доводи, викладені в заяві про відвід колегії суддів, та наполягав на її задоволенні. Представники інших учасників судової справи проти задоволення зазначеної заяви представника позивача заперечили, зазначивши про зловживання зі сторони представника позивача своїми процесуальними правами з метою затягування розгляду справи шляхом подання завідомо безпідставного відводу, та звернулися до суду з проханням застосувати заходи процесуального примусу по відношенню до представника позивача.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2019р. у справі №922/333/19 визнано необґрунтованим заявлений представником позивача відвід колегії суддів, зупинено апеляційне провадження у справі №922/333/19 та передано справу для вирішення питання про відвід у порядку, встановленому ст.39 ГПК України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду (суддя Пелипенко Н.М.) від 30.09.2019р. відмовлено в задоволенні заяви представника позивача - Фізичної особи ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: судді-доповідача Зубченко І.В., судді Радіонової О.О., судді Черноти Л.Ф. у справі №922/333/19. Справу повернуто для подальшого розгляду раніше визначеному складу суду.

У зв`язку зі знаходженням на лікарняному судді - члена колегії Радіонової О.О., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 10.10.2019р., згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Гребенюк Н.В., Чернота Л.Ф.

Ухвалою суду від 10.10.2019р. поновлено провадження у справі №922/333/19 та призначено до розгляду на 24.10.2019р. о 14:00 год.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Гребенюк Н.В., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 24.10.2019р., згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Білецька А.М., Чернота Л.Ф.

Через канцелярію Східного апеляційного господарського суду 24.10.2019р. від позивача надійшли письмові пояснення.

У судовому засіданні 24.10.2019р. представник відповідача-2 підтримав доводи та вимоги, викладені в апеляційній скарзі. Представники відповідача-3 та третьої особи підтримали позицію, викладену представником відповідача-2, та наполягали на задоволенні вимог апеляційної скарги. Представник позивача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін. Крім того, представник позивача наполягав на врахуванні під час розгляду справи поданих через канцелярію суду письмових пояснень, а також просив не брати до уваги додаткову угоду до договору дарування, укладеного між відповідачем-2 та третьою особою. Представник відповідача-1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У зв`язку зі зміною складу судової колегії згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2019р., з метою повного та всебічного дослідження обставин справи в їх сукупності, судова колегія оголосила в судовому засіданні у справі №922/333/19 перерву до 07.11.2019р. о 14:00 год.

05.11.2019р. через канцелярію суду від представника позивача - адвоката Александрової Т.В. надійшли письмові пояснення.

06.11.2019р. на електронну поштову адресу суду надійшло клопотання від представника третьої особи з проханням здійснити розгляд справи №922/333/19 у судовому засіданні 07.11.2019р. за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова-Ідалія».

У судовому засіданні 07.11.2019р. представник позивача заявив про зловживання процесуальними правами апелянтом, відповідачем-3, третьою особою, а також їх представниками, яке на думку заявника полягає у введені суду в оману (шляхом подання підроблених документів), у затягуванні апелянтом розгляду справи (шляхом подання клопотання про відкладення судового засідання з неправдивих причин) та у створенні перешкод позивачу (шляхом ненадсилання останньому документів, що надаються іншими учасниками до матеріалів справи).

Крім цього, представник позивача заявив клопотання про витребування матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Ідалія» в Департаменті державної реєстрації Харківської міської ради.

Колегія суддів відмовила позивачу у задоволенні вказаних клопотань, з огляду, зокрема, на приписи ст.81 ГПК України. Своєю чергою, приписи ч.2 ст.43 вказаного Кодексу визначають, що визначення певних дій учасників справи у якості зловживання процесуальними правами відноситься до дискреційних повноважень суду, тоді як лише визнання (встановлення наявності) означених зловживань зумовлює настання обов`язків, визначених ч.4 вказаної норми.

07.11.2019р. в ході судового засідання позивачем заявлено відвід колегії суддів у складі: судді-доповідача Зубченко І.В., судді Білецької А. М., судді Черноти Л.Ф. В обґрунтування поданої заяви представник позивача посилався на п.5 ч.1 ст.35 ГПК України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2019р. у справі №922/333/19 визнано необґрунтованим заявлений представником позивача відвід, зупинено апеляційне провадження у справі №922/333/19 та передано справу для вирішення питання про відвід у порядку, встановленому ст.39 ГПК України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду (суддя Істоміна О.А.) від 13.11.2019р. відмовлено в задоволенні заяви представника позивача - Фізичної особи ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: судді-доповідача Зубченко І.В., судді Білецької А.М., судді Черноти Л.Ф., у справі №922/333/19. Справу повернуто для подальшого розгляду раніше визначеному складу суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2019р. поновлено провадження у справі №922/333/19 та призначено до розгляду на 28.11.2019р. о 14:00год.

26.11.2019р. через канцелярію Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання від представника позивача про долучення до матеріалів справи витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо відкриття провадження №12019220460002702 від 07.11.2019р. за фактом підроблення додаткових угод до договорів дарування від 25.10.2018р.

У судовому засіданні 27.11.2019р. представник позивача заявив клопотання про призначення судової технічної експертизи документів. Апеляційний суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання, з огляду на визнання сторонами договору та додаткових угод до них факту їх укладення. Крім того, представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу, просив оскаржуване рішення залишити без змін; представники відповідачів-2, 3 та третьої особи підтримали доводи та вимоги, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , представник якого наполягав на задоволенні скарги. Представник відповідача-1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Згідно з положеннями ст.269 ГПК України дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги (ч.1). Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).

Відповідно до ст.ст. 222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації, складено протокол.

У судовому засіданні 28.11.2019р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу та відзив позивача на неї, з`ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши в сукупності представлені докази, що стосуються фактів, на які посилаються скаржник в апеляційній скарзі та позивач у відзиві на неї, заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, встановлено судом першої інстанції та не оспорюється сторонами даного спору, відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Ідалія» (у редакції, затвердженій Загальними зборами ТОВ ФІРМА "ІДАЛІЯ" відповідно до протоколу №1 від 10.02.2011р.) засновниками (учасниками) Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" є ОСОБА_3 (з часткою у статутному капіталі у розмірі 8500,00грн., що дорівнює 34% статутного капіталу товариства), ОСОБА_2 (з часткою у статутному капіталі у розмірі 8250,00грн., що дорівнює 33% статутного капіталу товариства) та ОСОБА_1 (з часткою у статутному капіталі у розмірі 8250,00грн., що дорівнює 33% статутного капіталу товариства).

25.10.2018р. між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія" укладено Договір дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ІДАЛІЯ", відповідно до якого ОСОБА_3 (Дарувальник) зобов`язалась безоплатно передати у власність (подарувати) Товариству з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія" (Обдаровуваний), а останнє зобов`язалось прийняти у дарунок належну Дарувальнику на праві власності частку у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" у розмірі 34% статутного капіталу товариства номінальною вартістю 8500,00грн.

На виконання вказаного Договору дарування між сторонами договору 25.10.2018р. складено Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Ідалія», за яким ОСОБА_3 передала, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія" прийняло частку у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" у розмірі 34% від загального розміру статутного капіталу товариства номінальною вартістю 8500,00грн.

У той же час, 25.10.2018р. між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія" укладено Договір дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ІДАЛІЯ", відповідно до якого ОСОБА_1 (Дарувальник) зобов`язався безоплатно передати у власність (подарувати) Товариству з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія" (Обдаровуваний), а останнє зобов`язалось прийняти у дарунок належну Дарувальнику на праві власності частку у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" у розмірі 32% статутного капіталу товариства номінальною вартістю 8000,00грн.

На виконання вказаного вище Договору дарування ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія" 25.10.2018р. склали Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Ідалія», за яким ОСОБА_1 передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія" прийняло частку у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" у розмірі 32% від загального розміру статутного капіталу товариства номінальною вартістю 8000,00грн.

29.10.2018р. ОСОБА_1 ініціював проведення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 33122269), у зв`язку з чим направив іншим учасникам Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" повідомлення про скликання Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія", відповідно до якого повідомив про час та місце проведення ініційованих загальних зборів (30.11.2018р. о 10год. 00хв. За адресою: Харківська обл., м.Харків, проспект Московський, будинок 257), з визначенням питань порядку денного. До повідомлення додано проект статуту Товариства у новій редакції.

30.11.2018р. за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (в особі представника за довіреністю - Даниліва Мирослава Михайловича) проведено загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія", оформлені протоколом №30/11/18 від 30.11.2018р., на яких були прийняти рішення з наступних питань:

- Про обрання голови зборів;

- Про звіт директора Товариства щодо діяльності;

- Про звіт Директора товариства щодо діяльності товариства та притягнення його до відповідальності (цивільної та кримінальної);

- Про звернення до суду з позовом щодо захисту прав Товариства та уповноваження особи на подання такого позову;

- Про зміну складу учасників Товариства;

- Про розподіл часток в статутному капіталі Товариства;

- Про звільнення директора Товариства;

- Про обрання нового директора Товариства;

- Про звернення до органів прокуратури та суду щодо зловживань, вчинених директором Товариства ОСОБА_7 ;

- Про зміну місцезнаходження Товариства;

- Про уповноваження особи на проведення державної реєстрації змін до установчих документів Товариства.

Позивач вважає, що прийнятими рішеннями загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" порушено його право на участь в управлінні товариством. Наголошує на тому, що відповідачі-2, 3 не мали права приймати участь у загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" від 30.11.2019р., оскільки відчужили свої частки на користь третьої особи, та зауважує, що у вказані дату та час загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" не відбулись.

Східний апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, виходить з наступного.

Вирішуючи даний спір по суті, суд виходить з того, що правовідносини сторін у даній справі, з огляду на їх предмет, є корпоративними, які регулюються відповідними приписами чинного законодавства України.

Згідно зі ст.167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників визначає Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який набрав чинності 17.06.2018 р.

Відповідно до ст.116 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі - Закон про товариства) учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти у встановленому порядку з товариства; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом; отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість; учасники товариства можуть мати інші права, передбачені законом та статутом товариства.

Відповідно до ст.97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень ст.98 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги у сукупності з доводами та поясненнями позивача, викладеними ним у відзиві на апеляційну скаргу та наданими у судових засіданнях поясненнями, апеляційний суд вважає за необхідне в першу чергу дослідити питання щодо правомочності відповідачів-2, 3 приймати участь у загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія", на яких прийнято спірне рішення.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.

Вказане також кореспондується з положеннями ч.1 ст.21 Закону про товариства, відповідно до якої учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.

Аналогічного змісту положення містяться також у п. 5.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" (далі - Товариство).

Відповідно до укладених між відповідачами-2,3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія" договорів дарування від 25.10.2018р., які є ідентичними за змістом, Дарувальник зобов`язаний передати Дарунок (як це поняття визначено у відповідному договорі дарування) в порядку і на умовах, визначених цим Договором (п.9 Договорів дарування).

Згідно з умовами п.10 Договорів дарування, право власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" (дарунок) виникає з моменту її прийняття, яким вважається підписання Обдаровуваним акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства. З моменту прийняття Дарунка до Обдаровуваного переходять в сукупності усі права та обов`язки як учасника Товариства, які належали Дарувальнику до переходу права власності на частку.

Пунктом 11 Договорів встановлено, що Дарувальник втрачає право власності на частку з моменту підписання Обдаровуваним акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія".

При цьому, апеляційний суд приймає до уваги укладення 25.10.2018р. ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія" додаткової угоди №1 до Договору дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія", за змістом якої сторони договору врегулювали окремі питання правовідносин між собою.

Статтею 3 названої Додаткової угоди її сторони дійшли згоди, що дарунок вважається прийнятим обдаровуваним (право власності переходить) після вчинення останньої з наступних дій:

- підписання між Дарувальником та Обдаровуваним акту приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства;

- подання Дарувальником державному реєстратору заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про склад учасників, а також інших необхідних документів, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про склад учасників;

- прийняття Загальними зборами учасників Товариства рішення, яким буде затверджено зміну складу учасників Товариства у зв`язку з укладенням відповідних договорів дарування часток. Зокрема, але не виключно, таке затвердження може відбутись шляхом прийняття рішення про затвердження розміру часток учасника чи учасників Товариства, або ж іншого відповідного рішення.

У випадку, якщо між Дарувальником та Обдаровуваним до 31.12.2018р. буде підписаний акт приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства, проте обдаровуваний (і) не здійснить дій щодо подачі обумовлених в цьому пункті документів державному реєстратору, а також (іі) не заявить про відмову від прийняття дарунку, та/або (ііі) загальні збори учасників товариства не приймуть необхідних рішень щодо затвердження змін складу учасників - Частина вважається прийнятою обдаровуваним 31.12.2018р.

Додатково сторони Договору дарування від 25.10.2018р. погодили у п.3 ст.4 додаткової угоди, що у випадку протиріч (невідповідностей) між положеннями додаткової угоди та положеннями договору дарування, а також іншими документами, укладеними на виконання договору дарування, положення додаткової угоди мають переважну силу та підлягають застосуванню, що може, зокрема, виражатися в невиконанні Сторонами будь-яких положень, що суперечать додатковій угоді, та переважному застосуванні положень додаткової угоди у разі розбіжностей з положеннями договору дарування, а також іншими документами, укладеними на виконання договору дарування.

Пунктом 4 статті 4 додаткової угоди №1 до договору дарування від 25.10.2018р. сторони договору підтвердили, що ця додаткова угоди не носить характеру уявного та/або удаваного правочину.

Між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія" укладено додаткову угоду №1 до Договору дарування від 25.10.2018р. ідентичного змісту.

Системно аналізуючи норми чинного законодавства, статут Товариства та положення укладених відповідачами-2, 3 з третьою особою договорів з урахуванням укладених додаткових угод №1, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

За змістом статей 626 - 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

За приписами статей 718, 719 ЦК України дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі; дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому; договір дарування майнового права та договір дарування з обов`язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі.

Частиною 1 ст.722 ЦК України визначено, що право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.

При цьому, судова колегія зауважує, що однією з засад цивільного законодавства згідно приписів статті 3 ЦК України є свобода договору.

Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства (ч.1 ст.6 ЦК України).

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами (ч.2 ст.6 ЦК України).

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (ч.3 ст.6 ЦК України).

Окремо колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на висновки Верховного Суду, зроблені ним у постанові №911/1936/18 від 16.07.2019р.: "…право власності на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю у третьої особи виникає з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін. При цьому, набуття права власності на частку в статутному капіталі надає третій особі право на вступ до товариства з обмеженою відповідальністю.

Право участі у товаристві з обмеженою відповідальністю є особистим немайновим правом, яке третя особа набуває лише з моменту вступу до товариства, що відбувається одночасно з прийняттям відповідного рішення загальними зборами товариства".

З наведеного вбачається, що набуття повного комплексу прав на частку з моменту вступу до товариства, що відбувається одночасно з прийняттям відповідного рішення загальними зборами товариства, є усталеною практикою та відповідає вимогам діючого законодавства.

Враховуючи вищевикладене, при укладенні договору дарування з Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія" ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мали право погодити між собою власні умови щодо моменту набуття новим власником повного комплексу прав власності на дарунок - частку у статутному капіталі Товариства.

Аналіз вищенаведених положень договорів у сукупності з нормами чинного законодавства свідчить про те, що погоджуючи такі умови, сторони визначили, коли дарунок вважається прийнятим обдаровуваним і правові наслідки, які настають, у зв`язку із неприйняттям загальними зборами товариства відповідних рішень щодо включення обдаровуваного до складу учасників Товариства.

Таким чином, з наведеного апеляційний суд приходить до висновку, що урегульований сторонами договору дарування (з урахуванням додаткової угоди №1 від 25.10.2018 р.) момент набуття третьою особою права власності на дарунок - частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія", у спірних правовідносинах відкладений сторонами до прийняття загальними зборами учасників товариства рішення, яким буде затверджено зміну складу учасників Товариства у зв`язку з укладенням відповідних договорів дарування часток або до 31.12.2018р. в разі відсутності такого рішення, - у залежності від того, що настане раніше. Таке оформлення факту прийняття дарунку узгоджується із приписами ч.4 ст.722 ЦК України.

Відтак, станом на момент прийняття оскаржуваних рішень загальних зборів учасників товариства дарувальниками ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не було виконано всіх дій, передбачених умовами дарування, які є необхідними для передання часток у статутному капіталі (припинення права власності дарувальників на такі частки) обдаровуваному. Наразі, прийняття загальними зборами учасників відповідного рішення спрямоване саме на забезпечення виконання однієї із визначених умов договорів дарування (з урахуванням додаткових угод).

Виходячи з викладеного, судова колегія погоджується с доводами апелянта про наявність у нього та ОСОБА_3 на момент прийняття спірних рішень повноважень щодо участі в загальних зборах товариства, як власників відповідних часток та корпоративних прав на них ( ОСОБА_1 був власником частки розміром 33% статутного капіталу, а ОСОБА_3 була власником 34% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Ідалія» станом на 30.11.2018р.).

За змістом ст.5 Закону про товариства, який набув чинності на час розглядуваних правовідносин, учасники товариства, серед іншого, мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим законом та статутом товариства. До предмету дослідження в цій справі також відноситься обставина наявності (відсутності) у учасників ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відповідних (корпоративних) прав, питання про що у розрізі аргументів сторін з цього приводу має самостійне значення незалежно від оцінки обставин переходу права власності на частки в межах правовідносин дарування.

Виходячи зі змісту позиції місцевого суду, останній в своєму висновку про відсутність у вказаних осіб права на голосування на загальних зборах (втрата корпоративних прав на управління діяльністю товариства), фактично ототожнив момент передання права власності на частку та момент втрати відповідного корпоративного права.

Між тим, чинним законодавством чітко не визначений момент втрати та набуття корпоративних прав учасником товариства з обмеженою відповідальністю, що за змістом ч.11 ст.11 ГПК України не може бути підставою для уникнення вирішення цього аспекту розглядуваного спору. Надаючи оцінку позиції сторін з цього приводу, колегія апеляційного суду виходить з того, що до набрання чинності Законом про товариства право участі у господарському товаристві визнавалося особистим немайновим правом, яке набувалося особою після рішення вищого органу управління товариства. Своєю чергою, ст.23 Закону про товариства передбачено розділення моментів отримання особою права власності на частку в статутному капіталі та набуття таким власником права на вступ до товариства, а отже - і корпоративних прав щодо нього. Право на вступ до товариства може бути реалізоване шляхом подання відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» таким власником державному реєстратору відповідного пакету документів та заяви про вступ до товариства. У цьому випадку набуття особою корпоративних прав пов`язується з державною реєстрацією вступу особи до товариства.

Згідно з ч.5 ст.24 Закону про товариства учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу - тобто закон передбачає в такому випадку втрату корпоративних прав учасника товариства саме з моменту державної реєстрації його виходу.

Зважаючи на означену регламентацію моменту набуття (втрати) корпоративних прав, судова колегія, застосовуючи аналогію закону в порядку ч.10 ст.11 ГПК України та ч.1 ст.8 ЦК України, вважає, що за обставин проведення 24.12.2018р. державної реєстрації змін у складі учасників товариства, на момент прийняття оскаржуваних рішень загальними зборами ОСОБА_3 та ОСОБА_1 мали необхідні права на управління діяльністю товариства (голосування на зборах).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає доведеними та обґрунтованими належними доказами твердження заявника апеляційної скарги про те, що висновки місцевого господарського суду про відсутність у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 повноважень на проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" 30.11.2018р., прийняття будь-яких рішень на цих зборах, та визнання у зв`язку з цим зборів такими, що не відбулись, не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються зібраними доказами.

Щодо доводів апелянта про хибність висновків суду першої інстанції про непроведення зборів за місцезнаходженням Товариства у зв`язку з відсутністю на посвідчувальному написі нотаріусу та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій запису про місце вчинення нотаріальної дії поза приміщенням нотаріуса, судова колегія зазначає наступне.

За приписами ч.4 ст.33 Закону про товариства на загальних зборах учасників, що проводяться відповідно до частини третьої цієї статті, ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол.

З наведеного вбачається, що чинне законодавство не встановлює обов`язкової форми для протоколу загальних зборів учасників товариства, а містить лише вказівку про необхідність його ведення.

Щодо вимоги Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" про необхідність нотаріального засвідчення справжності підписів учасників в деяких випадках (у тому числі у рішенні загальних зборів учасників товариства про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників), суд зазначає, що Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відповідно до його преамбули регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб. Відповідно до ч.1 статті 3 цього ж Закону встановлено, що його дія поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб.

При цьому, пунктом 6 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5 (далі - Порядок) встановлено, що нотаріус, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчує факти, викладені у документі, а лише підтверджує, що підпис зроблений певною особою.

Системно аналізуючи викладені норми чинного законодавства, апеляційний суд приходить до висновку, що відповідно до чинного законодавства, що регулює порядок діяльності товариств з обмеженою відповідальністю, а також статуту Товариства не встановлено жодних вимог щодо форми протоколу, яким лише фіксується перебіг загальних зборів, та не встановлено обов`язку щодо перебування на відповідних зборах нотаріуса, який би засвідчував факти проведення зборів.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції з наведеного питання нівелюються можливістю та правом учасників загальних зборів підписати протокол за місцем проведення зборів без нотаріального засвідчення справжності відповідних підписів учасників, та здійснити таке нотаріальне засвідчення справжності підписів за робочим місцем нотаріуса після фактичного проведення загальних зборів.

Вирішуючи питання по суті спору щодо дійсності рішень загальних зборів, місцевим господарським судом не враховано наступне.

Згідно з п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» №13 від 24.10.2008р. суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.

У спорі про визнання недійсними рішень зборів учасників товариства вирішальним є встановлення факту порушення відповідним рішенням прав та законних інтересів позивача як учасника товариства, тобто його корпоративних прав.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Згідно з ч.1 ст.167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Одним із основних прав учасника товариства є право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників (ст.ст.5, 29 Закону).

Матеріалами справи підтверджено, що апелянтом з дотриманням положень статуту Товариства було скликано загальні збори та повідомлено учасників про час і місце проведення зборів. З урахуванням положень п.4.6 Статуту, відповідно до якого час та місце проведення зборів зазначається в письмовому повідомленні, доводи місцевого господарського суду щодо недоведення ОСОБА_1 проведення зборів за місцезнаходженням товариства є передчасними, адже відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань, місцезнаходження Товариства зареєстровано за адресою: м.Харків, просп.Московський, буд.257. З огляду на викладене, позивачу була надана об`єктивна можливість прийняти участь у загальних зборах учасників Товариства, між тим, уповноважені ним представники не здійснили жодних дій, спрямованих на реалізацію права участі в загальних зборах, залишаючись присутніми в єдиному приміщенні, адреса якого між тим не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню Товариства.

Апеляційний суд також враховує, що перебрання позивачем на себе повноважень ініціюючого загальні збори щодо організації проведення скликаних учасником зборів (оренда приміщення для проведення зборів, відсутність доказів завчасного (до 30.11.2018р) отримання (а не лише надсилання) відповідних повідомлень ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ) суперечить приписам ч.9 ст.31 Закону. Наразі, докази відсутності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у визначеному позивачем без належним підстав для цього кабінеті не може ототожнюватися із встановленням відсутності означених осіб на загальних зборах за місцем знаходження товариства.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає порушень прав позивача під час скликання та проведення загальних зборів Товариства.

Щодо доводів позивача, що оскаржуваними рішеннями порушено його права у зв`язку з прийняттям рішення про новий розподіл часток у статутному капіталі Товариства всупереч ч.3 ст.34 Закону про товариства, як таке що не прийнято одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань, суд зауважує, що за положеннями статуту Товариства, який до 17.06.2019р. діяв у чинній редакції відповідно до Перехідних положень Закону про товариства, за вказаним питанням рішення приймається звичайною більшістю голосів (п.4.3.1. Статуту Товариства).

Враховуючи викладене вище за текстом цієї постанови, апеляційний суд зауважує, що для прийняття відповідних рішень загальними зборами було дотримано необхідну кількість голосів, належних ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Інші доводи сторін не приймаються судовою колегією до уваги як такі, що спростовані викладеними вище висновками суду апеляційної інстанції, і як такі, що не відповідають матеріалам справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Підсумовуючи викладені вище норми чинного законодавства та наведені висновки суду апеляційної інстанції, Східний апеляційний господарський суд вважає, що місцевий господарський суд неповно з`ясував обставини справи, що мають значення для справи, при їх недоведеності, що у підсумку призвело до ухвалення помилкового по суті рішення. Вказане за правилами ст.277 ГПК України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення, з огляду на що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню. При цьому, доводи позивача, викладені ним у позові та за текстом відзиву на апеляційну скаргу, не спростовують наведених вище висновків апеляційного суду.

За змістом ст.129 ГПК України такий результат має наслідком покладення судових витрат на позивача.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_1 , м.Харків, на рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2019р. (повний текст підписано 10.06.2019р.) у справі №922/333/19 - задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2019р. (повний текст підписано 10.06.2019р.) у справі №922/333/19 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Фізичної особи ОСОБА_2 , м.Харків - відмовити.

Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2881,50грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

У судовому засіданні 28.11.2019р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано після виходу з лікарняного судді-члена колегії Білецької А.М. 05.12.2019р.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Суддя А.М. Білецька

Суддя Л.Ф. Чернота