ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 87795007

Озвучення тимчасово недоступне

УХВАЛА

м. Вінниця

24 лютого 2020 р. Справа № 136/74/20

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жданкіної Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Фурмана Віталія Васильовича,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: Ковальчук Ж.В.,

представника відповідача: Бабійчука С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Старшого державного виконавця Липовецького районного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області Завальнюка Юрія Євгенійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови,

в с т а н о в и в :

17.01.2020 до Липовецького районного суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Старшого державного виконавця Липовецького районного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області Завальнюка Юрія Євгенійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови.

Ухвалою суду від 17.01.2020 дану справу передано на розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.

12.02.2020 матеріали справи №136/74/20 надійшли на адресу Вінницького окружного адміністративного суду.

Автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України визначено головуючого суддю по справі - Жданкіну Наталію Володимирівну.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 13.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

21.02.2020 від відповідача надійшло клопотання за вх. №5403 про закриття провадження у справі, яке мотивоване тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заявлене клопотання про закриття провадження у справі та просив його задовольнити.

Водночас, позивач та його представник в судовому засіданніщодо заявленого клопотання поклались на думку суду.

Вирішуючи вищевказане клопотання, суд дійшов таких висновків.

Завданням адміністративного судочинства, згідно зі статтею 2 зазначеного Кодексу, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено у статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами частини першої статті 287 цього Кодексу учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Аналіз викладеного дає підстави стверджувати, що в порядку адміністративного судочинства оскаржуються рішення, дії та бездіяльність виконавців чи інших посадових осіб у виконавчому провадженні, з примусового виконання рішень, постановлених за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби передбачено розділом Х Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно вимог частини першої статті 74 вказаного Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Частиною 2 вищезазначеної статті передбачені випадки, коли оскаржуються до адміністративного суду, зокрема, постанови державного виконавця, де зазначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Проте, як свідчать матеріали справи, підставою для звернення до суду з даним позовом слугувала незгода позивача з прийнятою державним виконавцем 15.11.2019 постановою про закінчення виконавчого провадження №60056613. Зокрема, в обґрунтування протиправності дій відповідача щодо прийняття вказаної постанови, позивач покликається на передчасність закінчення виконавчого провадження, адже прийняте Липовецьким районним судом Вінницької області рішення від 18.04.2018 в цивільній справі №136/1054/16-ц в повному обсязі не виконане.

Суд зазначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню /стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження"/.

Відтак, розгляд судом вимог про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби є за своєю правовою суттю формою судового контролю за виконанням постановленого судового акта, а відтак, має здійснюватись саме тим судом, котрий постановив рішення у справі та видав виконавчий документ.

За приписами частини першої статті 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

З матеріалів справи встановлено, що позивач оскаржує постанову відповідача, винесену в межах виконавчого провадження № 60056613 з примусового виконання виконавчого листа №136/1054/16-ц, виданого Липовецьким районним судом Вінницької області 10.07.2018 на виконання судового рішення в цивільній справі № 136/1054/16-ц.

За викладених обставин, оскарження постанови Старшого державного виконавця Липовецького районного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницбкій області Завальнюка Юрія Євгенійовича про закінчення виконавчого провадження від 15.11.2019 ВП 60056613 належить розглядати суду, який видав виконавчий лист, за правилами цивільного судочинства.

Вказані обставини унеможливлюють розгляд справи в порядку адміністративного судочинства.

Згідно пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Правилами частини другої зазначеної норми передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно вимог пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись ст.ст. 19, 238, 248, 256, 294 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі - задовольнити.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Старшого державного виконавця Липовецького районного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницбкій області Завальнюка Юрія Євгенійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови закрити.

Роз`яснити позивачу, що даний спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом, який видав виконавчий лист.

Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений згідно квитанцій від 13 січня 2020 року № 0.0.1579204062.1 судовий збір у сумі 840,80 (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Роз`яснити, що повторне звернення позивача до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна