ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Рішення № 87763938

Озвучення тимчасово недоступне

**ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ**

Справа № 187/291/17

2/0187/189/19

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2020 р. смт Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Говорухи В.О., за участі секретаря судового засідання Столяренко Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА\_1 до ОСОБА\_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Петриківського районного суду Дніпропетровської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА\_1 до ОСОБА\_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, у рахунок відшкодування завданої злочином у кримінальному провадженні № 12017040520000023 відносно ОСОБА\_2 за обвинуваченням у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України.

Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 11.12.2019 позовні вимоги ОСОБА\_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА\_2 на користь ОСОБА\_1 в рахунок відшкодування матеріальних збитків 25 250,51 грн. та моральної шкоди в розмірі 100 000 грн., а всього 125 250,51 грн.

Не погодившись з указаним рішенням, позивач ОСОБА\_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою, яка 03.01.2020 скерована до Дніпровського апеляційного суду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14 січня 2020 року вказану цивільну справу повернуто до суду першої інстанції для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення, оскільки не вирішено питання стосовно судових витрат у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Як встановлено у судовому засіданні, ухвалюючи рішення, суд не вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Враховуючи, що згідно з ч. 4 ст.270 ЦПК України суд викликає сторони або інших осіб у справі лише у тому випадку, коли вбачає у цьому необхідність, суд проводив розгляд справи без участі осіб, які беруть участь у справі, оскільки не вбачав необхідності у їх виклику.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, звільняються від сплати судового збору у всіх судових інстанціях.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно висновку об\`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду у постанові від 23.01.2019 ( справа № 187/291/17, провадження № 51-274км17), при вирішенні у межах кримінального провадження цивільного позову **стягнення судового збору з обвинуваченого (засудженого), який несе цивільну відповідальність, не допускається**, так як таке стягнення суперечить закріпленим у статтях 2, 7, 9 КПК завданням кримінального провадження, засаді законності, не відповідає приписам ч.5 ст. 128, статей 118,119,370 цього Кодексу та істотно порушує гарантоване особі право на розгляд справи щодо неї з додержанням вимог зазначеного провадження.

Відтак, суд дійшов висновку, що розглядаючи цивільний позов в межах кримінального провадження із засудженого ОСОБА\_2 , який несе цивільну відповідальність судовий збір не стягується, відповідно до вище наведеного.

Розглядаючи клопотання захисника обвинуваченого (засудженого) адвоката Логойди О.В. про повернення судового збору (т.IV а.с. 41), суд виходив з такого.

Згідно вироку Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 17.07.2017 з ОСОБА\_2 на користь держави, стягнуто зокрема, судовий збір, який підлягав сплаті за подання цивільного позову в розмірі 5344,20 грн.

Відповідно до довідки головного державного виконавця Петриківського районного відділу ДВС Горжій О.В. від 04.06.2019 № 13.37-34/3147 на виконання виконавчого листа № 1-кп/0187/102/17 від 31.10.2017, виданого Петриківським районним судом Дніпропетровської області з ОСОБА\_2 на користь держави стягнуто судовий збір в розмірі 5344,20 грн. Постановою начальника відділу Петриківського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Майоренко В.І. від 22.04.2019 закінчено виконавче провадження (ВП № 55284491).

Постановою об\`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 23.01.2019 вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 17.07.2017 в частині стягнення із засудженого на користь держави судового збору- скасовано. При цьому, позиція складу суддів виходила з того, що стягнення судового збору з обвинуваченого (засудженого), який несе цивільну відповідальність, не допускається. Дана постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Враховуючи наведені обставини, скасування вироку суду першої інстанції, виходячи з принципів розумності та справедливості та з метою захисту майнових прав ОСОБА\_2 , який є пенсіонером, суд дійшов висновку, що існують правові підстави для задоволення клопотання, а тому вважає за належне повернути засудженому судовий збір в розмірі 5344,20 грн., що було фактично стягнуто з останього в примусовому порядку, як такий, що не повинен був стягуватися, виходячи з рішення суду касаційної інстанції, що набрало законної сили.

Саме такий висновок суду спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого рішення (вироку в частині стягнення судового збору), та є способом захисту цих прав у разі повернення ОСОБА\_2 за виконаним та у подальшому скасованим судовим рішенням безпідставно стягненого судового збору.

Керуючись ст. ст. 141, 270 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА\_1 до ОСОБА\_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Резолютивну частину рішення доповнити абзацом такого змісту:

«Судові витрати зі сплати судового збору із засудженого ОСОБА\_2 , який несе цивільну відповідальність в межах кримінального провадження - не стягуються».

Клопотання захисника обвинуваченого (засудженого) адвоката Логойди О.В. про повернення судового збору - задовольнити.

Повернути ОСОБА\_2 (ІН НОМЕР\_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА\_1 ) судовий збір стягнутий у примусовому порядку (виконавче провадження № 55284491) на підставі виконавчого листа № 1-кп/0187/102/17 виданого Петриківським районним судом Дніпропетровської області від 31.10.2017 на користь держави у розмірі 5344 (п\`ять тисяч триста сорок чотири грн.) 20 коп.

Повернення сплаченої суми судового збору необхідно здійснити у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Роз\`яснити ОСОБА\_2 , що повернення судового збору проводиться фінансовим органом за особистою заявою про повернення судового збору із зазначенням реквізитів рахунку отримувача коштів, постановою ВДВС про закінчення виконавчого провадження № 55284491, що підтверджує стягнення судового збору до бюджету.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

 

В. О. Говоруха