ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" січня 2020 р. Справа№ 910/7707/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Андрієнка В.В.
Суліма В.В.
Секретаря судового засідання Прохорової Г.С.
За участю представників сторін
Від позивача Банцер О.В. довіреність № б/н від 20.06.19
Від відповідача Бондар -Дякуновська О.Г. довіреність № 225-КМГ-7573
Від третьої особи не прибув
розглянувши матеріали апеляційної скарги Київської міської ради
на рішення Господарського суду міста Києва
від 09.10.2019
у справі № 910/7707/19 (суддя Підченко Ю.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будеволюція"
до Київської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві
про стягнення 365 196 557, 86 грн
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будеволюція" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про стягнення грошових коштів у розмірі 365 196 557, 86 грн за рахунок коштів бюджету м. Києва.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на момент подання позовної заяви Київська міська рада не виконала свій обов`язок, визначений абз. 2 ч. 5 ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", щодо відшкодування позивачу різниці між здійсненими витратами на спорудження інженерних мереж та розміром пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту в розмірі 354 123 924, 28 грн.
Короткий зміст оскаржуваного рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 у справі №910/7707/19 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будеволюція" задоволено повністю.
Стягнуто з Київської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будеволюція" грошові кошти в розмірі 365 196 557, 86 грн. за рахунок коштів бюджету міста Києва.
Стягнуто з Київської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будеволюція" витрати зі сплати судового збору в розмірі 672 350, 00 грн.
Суд першої інстанції, з огляду на доведеність факту закінчення будівництва зовнішніх теплових, водопровідних та каналізаційних інженерних мереж, які споруджені у відповідності до наданих технічних умов поза межами земельних ділянок замовника, беручи до уваги понесення позивачем фактичних витрат на їх будівництво, а також зважаючи на те, що кошторисна вартість будівництва інженерних мереж по Об`єкту 1 та Об`єкту 2 перевищує розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, дійшов висновку, що позивач має беззаперечне право на відшкодування різниці між здійсненими витратами на будівництво інженерних мереж та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із вказаним рішенням, Київська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 у справі №910/7707/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення є необґрунтованим у зв`язку з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права, що полягає у незастосуванні закону, який підлягав застосуванню.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Майданевич А.Г., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради та призначено справу до розгляду на 03.12.2019.
28.11.2019 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будеволюція" надійшла заява про залишення апеляційної скарги Київської міської ради без руху.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2019, у зв`язку з перебуванням судді Майданевича А.Г. у відпустці, для розгляду апеляційної скарги у справі №910/7707/19 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Андрієнко В.В., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 справу № 910/7707/19 прийнято до провадження у зазначеному складі колегії суддів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будеволюція" про залишення апеляційної скарги без руху відмовлено, оголошено перерву у розгляді справи до 17.12.2019.
17.12.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 28.01.2020.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004р.)
Водночас, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ за своєю природою потребує регулювання з боку держави, яке може змінюватися у часі та просторі відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб. Встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, що підриватимуть саму суть цього права. (див. рішення у справі «Станев проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) [ВП], заява № 36760/06, п. 230, ECHR 2012). Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).
Враховуючи практику Європейського Суду (зокрема рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012), апеляційне провадження у даній справі згідно з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод здійснювалося в розумні строки.
Позиції учасників справи
Представник Київської міської ради у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, просила апеляційну скаргу Київської міської ради задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 у справі №910/7707/19 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Будеволюція" у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримала доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просила апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 у справі №910/7707/19 залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Представник третьої особи у судове засідання не прибув, про дату, місце та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будеволюція» (далі - TOB «Будеволюція», позивач) є замовником будівництва об`єкта: «Будівництво багатоповерхових житлових будинків з об`єктами торговельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення між вул. Бориса Гмирі та вул. Колекторною у Дарницькому районі м. Києва» (далі - Об`єкт-1), будівництво якого здійснюється на земельній ділянці з кадастровим номером 800000000:90:290:0002, що знаходиться у користуванні TOB «Консультаційне бюро НТТ» на підставі договору оренди земельної ділянки від 26.07.2004р. (зі змінами внесеними договором про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 20.10.2005р.) та на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:290:0031, що знаходиться у користуванні TOB «Консультаційне бюро НТТ» на підставі договору оренди земельної ділянки від 13.09.2005p.
Відповідно до Договору № 17-07/12-02 про передачу функцій замовника капітального будівництва від 17.07.2012р. TOB «Консультаційне бюро НТТ» передало TOB «Будеволюція» функції замовника капітального будівництва Об`єкта-1 на земельній ділянці з кадастровим номером 800000000:90:290:0002 та відповідно до Договору № 17-07/12-01 про передачу функцій замовника капітального будівництва від 17.07.2012р. TOB «Консультаційне бюро НТТ» передало ТОВ «Будеволюція» функції замовника капітального будівництва Об`єкта-1 на земельній ділянці з кадастровим номером 800000000:90:290:0031.
Будівництво Об`єкта-1 здійснювалось на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт від 13.05.2014р. № ІУ 115141340409, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією.
У зв`язку із необхідністю введення в експлуатацію житлових будинків у складі Об`єкта-1 між Департаментом економіки та інвестицій та TOB «Будеволюція» було укладено договори пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, а саме: №183 від 09.12.2015р. та додаткова угода № 1 від 25.03.2016р., № 221 від 25.08.2016р., № 212 від 18.08.2016р., № 220 від 25.08.2016р., № 213 від 18.08.2016р. та додаткова угода № 1 від 13.10.2016р., №211 від 18.08.2016р., №210 від 18.08.2016р. та додаткова угода № 1 від 06.02.2017р., № 293 від 02.11.2016р., №294 від 02.11.2016р., № 209 від 18.08.2016р., № 195 від 19.05.2017р„ № 194 від 19.05.2017р., № 297 від 21.08.2017р. та додаткова угода № 1 від 26.04.2019р, №310 від 01.09.2017р. та додаткова угода № 1 від 07.12.2017р., № 279 від 03.08.2017р. та додаткова угода № 1 від 12.10.2017р., № 314 від 01.09.2017р. та додаткова угода № 1 від 26.10.2017р., № 313 від 01.09.2017р. та додаткова угода № 1 від 10.11.2017р., № 281 від 03.08.2017р„ № 298 від 21.08.2017р„ № 411 від 21.11,2017р., № 120 від 23.03.2017р., № 139 від 13.11.2018р., № 140 від 13.11.2018р., відповідно до яких позивач зобов`язався сплатити пайовий внесок на створення і розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва на загальну суму 101 393 018, 97 грн.
Як стверджує позивач, на виконання умов вищевказаних договорів пайової участі, ним було сплачено пайові внески на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва в сумі 101 393 018, 97грн., що підтверджується Довідками про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, платіжними дорученнями та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 6811 за 01.06.2010р. - 03.04.2019р.
Відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2018 у справі № 910/19020/17, визнано недійсними з моменту укладення:
- Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 209 від 18.08.2016 р.,
- Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 210 від 18.08.2016 р.,
- Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 211 від 18.08.2016 р.,
- Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 212 від 18.08.2016 р.,
- Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 213 від 18.08.2016 р.,
- Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 220 від 25.08.2016 р.,
- Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 221 від 25.08.2016 р.,
- Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 294 від 02.11.2016 р.,
- Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 293 від 02.11.2016 р.,
- Договір пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 120 від 23.03.2017 р.,
- Договір пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 194 від 19.05.2017 р.,
- Договір пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 195 від 19.05.2017 р.,
- Договір пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 279 від 03.08.2017 р.,
- Договір пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 314 від 01.09.2017 р."
Таким чином, на виконання вищевказаного рішення суду кошти пайових внесків у сумі 62 974 504, 02 грн були перераховані на рахунок замовника TOB «Будеволюція», що підтверджується листом Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві від 06.11.2018р. № 05-08/10/3386-12078 та виписками з особового рахунку.
Крім того, між TOB «Будеволюція» та Департаментом економіки та інвестицій у зв`язку з будівництвом у складі Об`єкта-1 житлових будинків № 26 та № 19 були укладені договори пайової участі № 280 від 03.08.2017р. на суму 6 762 072,05грн. та № 315 від 01.09.2017р. на суму 6 774 266, 95 грн.
Як вбачається з доводів позивача, відповідно до вимог чинного законодавства та умов вказаних договорів пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту має бути перерахована замовником до відповідного місцевого бюджету для створення і розвитку зазначеної інфраструктури до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Оскільки, зазначені житлові будинки наразі недобудовані та знаходяться на стадії будівництва, пайова участь за вказаними договорами TOB «Будеволюція» сплачена не була.
Отже, станом на дату звернення TOB «Будеволюція» до суду з цією позовною заявою загальна сума пайової участі, яка підлягає сплаті замовником відповідно до умов вищевказаних договорів про пайову участь, укладених між TOB «Будеволюція» та Департаментом економіки та інвестицій, становить 13 563 339,00 грн.
З метою інженерного забезпечення Об`єкта-1, TOB «Будеволюція» були отримані Технічні умови, якими передбачена необхідність будівництва теплових, водопровідних та каналізаційних мереж поза межами земельної ділянки замовника, а саме:
- для підключення Об`єкта-1 до теплових мереж TOB «Будеволюція» були одержані Технічні умови КП «Київтеплоенерго» за № 002/ТУ-596 від 10.09.2018р.
Згідно з п. п. 25.3, 25.4, 25.8 вказаних Технічних умов, TOB «Будеволюція» зобов`язане розробити проект встановлення на CT «Позняки» 4-х водогрійних котлів другої черги та проект на встановлення водогрійного котла станційного № 5 потужністю 100 Гкал/год та виконати роботи з будівництва, монтажу та введення в експлуатацію котла потужністю 100 Гкал/год станційного № 5 з допоміжним обладнанням зі складу другої черги будівництва CT «Позняки», а також розробити проект, придбати необхідні матеріали і обладнання та побудувати розподільчу мережу - перетинку діаметром не менше 2DN 250 для забезпечення можливості введення в експлуатацію ділянки тепломережі 2 DN 1000 від павільйону 2П1 до УТ-11 ТМ-2 CT «Позняки».
Земельна ділянка для будівництва, експлуатації та обслуговування котельні «Позняки» з кадастровим номером 800000000:90:290:0001 була надана в користування ПАТ «Київенерго» на підставі договору оренди земельної ділянки від 12.08.2011р., укладеним на підставі рішення Київської міської ради від 07.20.2010р. № 74/4886.
На виконання Технічних умов № 002/ТУ-596 від 10.09.2018р. TOB «Будеволюція» здійснило проектні роботи та будівництво об`єкта: «Реконструкція головного корпусу CT «Позняки» з технічним переоснащенням в частині встановлення чотирьох водогрійних котлів потужністю 400 Гкал/год з допоміжним обладнанням та підключенням їх до існуючих теплових мереж» 1 пусковий комплекс у складі одного котла ПТВМ-100ГМ потужністю 100Гкал/год. (надалі - водогрійний котел ВК-5) на земельній ділянці з кадастровим номером 800000000:90:290:0001, що знаходиться в користуванні ПАТ «Київенерго» на підставі договору оренди земельної ділянки від 12.08.2011р., тобто поза межами земельної ділянки, на якому здійснюється будівництво Об`єкта-1.
Факт спорудження водогрійного котла ВК-5 підтверджується Актами приймання виконаних робіт (форма КБ2в) за період грудень 2016р. - грудень 2017р., Актом готовності об`єкта до експлуатації від 12.10.2017р. та Сертифікатом серія IV № 163173281907 про відповідність закінченого будівництвом об`єкта, виданого 24.11.2017р.
Також на виконання п. 25.8. Технічних умов № 002/ТУ-596 від 10.09.2018р. TOB "Будеволюція» виконало проекті роботи та будівництво розподільчої мережі - перетинки діаметром 300мм, факт спорудження якої підтверджується Актами приймання виконаних робіт (форма КБ2в) та Актом готовності об`єкта до експлуатації від 03.11.2016р.
Для підключення Об`єкта-1 до водопровідних мереж TOB «Будеволюція» були одержані Технічні умови ПАТ «АК «Київводоканал» за № 10599 від 12.11.2015р. (замість ТУ-10599 від 19.08.2015р.) на водопостачання об`єкта.
На виконання вищевказаних Технічних умов TOB «Будеволюція» здійснило будівництво водопровідних інженерних мереж поза межами його земельної ділянки, що відображено на схематичному зображенні.
Факт спорудження водопровідних мереж підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в) за період червень 2015р. - лютий 2016р., квітень 2016р. - червень 2016р., вересень-жовтень 2016р., грудень 2016р., липень 2017р., жовтень 2017р. - листопад 2017р., лютий 2018р., квітень 2018р. - червень 2018р. та Актами технічного приймання водопроводу, а саме:
- Актом технічного приймання водопроводу № 15-251 від 11.11.2015р.,
- Актом технічного приймання водопроводу № 16-210 від 20.10.2016р.,
- Актом технічного приймання водопроводу № 16-210 від 20.10.2016р.,
- Актом технічного приймання водопроводу № 17-220 від 1.08.2017р.,
- Актом технічного приймання водопроводу № В-6-18 від 21.09.2017р.
Для підключення Об`єкта-1 до каналізаційних мереж TOB «Будеволюція» були одержані Технічні умови № 10623 від 26.04.2016р. (замість ТУ-10623 від 12.11.2015р.) на каналізування об`єкта.
На виконання вищевказаних Технічних умов TOB «Будеволюція» здійснило будівництво каналізаційних інженерних мереж поза межами його земельної ділянки, що відображено на схематичному зображенні, що додається.
Факт спорудження каналізаційних мереж підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в) за період червень 2015р. - лютий 2016р., квітень 2016р. - червень 2016р., вересень-жовтень 2016р., грудень 2016р., липень 2017р., жовтень 2017р. - листопад 2017р., лютий 2018р., квітень 2018р. - червень 2018р. та Актами технічного приймання каналізації, а саме:
- Актом технічного приймання каналізації № 514/4 від 06.09.2016р.,
- Актом технічного приймання каналізації № 596/4 від 04.08.2017р.
Позивач стверджує, що TOB «Будеволюція» належним чином виконало свої зобов`язання щодо будівництва та введення в експлуатацію зовнішніх теплових, водопровідних, каналізаційних інженерних мереж у відповідності з вимогами технічних умов.
Зважаючи на те, що кошторисна вартість будівництва інженерних мереж перевищує розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, TOB «Будеволюція» у відповідності до вимог абз. 2 ч. 5 ст. 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» звернулося до Київської міської ради із заявою вих. № 185 від 22.04.2019р. про відшкодування замовнику TOB «Будеволюція» різниці між здійсненими витратами на спорудження теплових, водопровідних та каналізаційних інженерних мереж поза межами його земельної ділянки та розміром пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, що становить 354 123 924,28 грн. (367 687 263, 28 грн. -13 563 339, 00 грн.).
Як стверджує позивач, спір у справі виник у зв`язку з тим, що станом на момент подання позовної заяви Київська міська рада не виконала свій обов`язок, визначений абз. 2 ч. 5 ст. 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», щодо відшкодування замовнику TOB «Будеволюція» різниці між здійсненими витратами на спорудження інженерних мереж та розміром пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту у розмірі 365 196 557, 86 грн.
Заперечуючи проти вимог позивача, Київська міська рада, зокрема зазначає, що рішенням Київської міської ради від 15 листопада 2016 року №411/1415 затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва (далі - Порядок).
На думку позивача, орган місцевого самоврядування зобов`язаний прийняти рішення про відшкодування замовнику різниці між здійсненими витратами та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, розрахованим на об`єкт - будівництво багатоповерхових житлових будинків з об`єктами торгівельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення між вул. Б. Гмирі та вул. Колекторною в Дарницькому районі міста Києва.
Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 11 вересня 2018 року № 050/08-6290 повідомив позивача про необхідність подачі Департаменту завірених належним чином копій документів, передбачених Порядком, однак, станом на сьогоднішній день, позивачем не надано переліку документів, передбачених Порядком, що дає змогу зробити висновок про можливість вирішення даного питання найближчим часом.
За розрахунками Департаменту, невиконані зобов`язання позивача орієнтовно складають 181 382 378,05 грн.
Остаточний розмір пайової участі замовника на об`єкт не може бути розрахований до встановлення загальної кошторисної вартості об`єкта та даних технічної інвентаризації завершеного будівництвом/реконструкцією об`єкта.
На думку відповідача, твердження позивача про визнання достатньою підставою доведеності факту закінчення будівництва зовнішніх мереж для беззаперечного права TOB «Будеволюція» на відшкодування різниці між здійсненими витратами на будівництво інженерних мереж та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту є безпідставними, адже суперечать Порядку, який передбачає необхідність обов`язкової наявності необхідних документів та звернення замовника.
Відповідач вказує, що судження позивача про відсутність необхідності та обов`язковості передачі завершених будівництвом інженерних мереж у комунальну власність для реалізації права замовника на отримання відшкодування різниці між витратами на будівництво інженерних мереж та розміром пайової участі не відповідає законодавству України, зокрема пункту 6.8. Порядку.
Порядком, прийнятим на виконання Закону, визначено, що можливість прийняття Київською міською радою рішення про відшкодування різниці між розміром пайової участі та мережами виключно на підставі звернення замовника після прийняття даних мереж до комунальної власності територіальної громади міста Києва, що підтверджується розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), фактичної передачі даних мереж, що підтверджується актом приймання-передачі, укладеним між замовником та Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), визначення Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розміру пайової участі, отримання висновку Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за результатами перевірки вартості (без урахування податку на додану вартість) та обсягів фактично виконаних робіт вартості за кошторисом по кожному об`єкту та виключно шляхом зменшення розміру пайової участі замовнику за іншими об`єктами будівництва цього замовника.
Відповідач вважає, що Господарський суд міста Києва не наділений повноваженнями щодо стягнення з Київської міської ради грошових коштів як різницю між здійсненими витратами та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, адже дане питання чітко урегульоване законодавством України, передбачає дотримання замовником/позивачем певної процедури зарахування вартості інженерних мереж інженерної інфраструктури та є дискреційним повноваженням Київської міської ради.
Відповідач вказує, що позивач не звертався до Київської міської ради з метою вирішення питання про відшкодування різниці між розміром пайової участі та переданими інженерними мережами шляхом зменшення розміру пайової участі замовнику за іншими об`єктами будівництва цього замовника.
Будь-які інші розпорядження з приводу прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва інженерних мереж, збудованих поза межами земельної ділянки Об`єкту-1, за заявами TOB "Будеволюція" виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) не приймались.
За твердженням відповідача, прийняття рішення про зменшення розміру пайової участі за будівництво житлових будинків №№ 16, 20-23, 27, 28, 30-34 та блоку соціально-побутового обслуговування № 62 у складі об`єкту «Будівництво багатоповерхових житлових будинків з об`єктами торгівельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення між вул. Б. Гмирі та вул. Колекторною в Дарницькому районі міста Києва» та заборгованості по договорам № 280 від 03.08.2017 - 15 822 967,15 грн (основний борг з урахуванням інфляції) та № 315 від 01.09.2017 - 15 838 790,98 грн (основний борг з урахуванням інфляції) на вартість фактично переданих до комунальної власності інженерних мереж є дискреційними повноваженнями Київської міської ради та можливе лише за умови фактичної передачі даних мереж, що відповідно до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.02.2019 № 183 та від 21.05.2019 № 915 складає 62 246 780, 48 грн.
Відповідач вважає, що позивачем не виконані зобов`язання щодо сплати пайової участі на орієнтовну суму 181 382 378, 05 грн.
З урахуванням наведених вище обставин, позивач звернувся з позовом до Київської міської ради про стягнення грошових коштів у розмірі 365 196 557, 86 грн як різницю між здійсненими позивачем витратами на будівництво інженерних мереж та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відповідно до частин 1-3 статті 40 вказаного Закону, порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій (частина п`ята статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
Разом із тим, частиною 5 статті 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об`єкти передаються у комунальну власність.
Отже, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон) передбачено імперативну норму щодо зменшення розміру пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту на суму кошторисної вартості інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури, будівництво яких поза межами його земельної ділянки є необхідним за технічними умовами.
Водночас абзацом 1 ч. 5 ст. 30 Закону передбачено, що якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об`єкти передаються у комунальну власність.
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 30 Закону у разі якщо кошторисна вартість будівництва інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) перевищує розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, орган місцевого самоврядування приймає рішення про відшкодування замовнику різниці між здійсненими витратами та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту.
За таких обставин, у разі якщо кошторисна вартість будівництва інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури перевищує розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, то імперативна норма, що міститься в абзаці 2 ч. 5 ст. 30 Закону, допускає єдиний можливий порядок дій для органу місцевого самоврядування, а саме прийняття рішення про відшкодування замовнику різниці між здійсненими витратами на спорудження інженерних мереж та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11.07.2018 у справі №914/1996/17, постанові Верховного Суду України від 03.04.2018 у справі №904/9051/15).
Таким чином, відшкодування різниці між здійсненими витратами на будівництво інженерних мереж та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту не може бути поставлено в залежність від волевиявлення органу місцевого самоврядування всупереч імперативно визначеній нормі законодавства, а має бути витратами на спорудження інженерних мереж та розміром пайової участі замовника, яка виконана належним чином у порядку передбаченому Законом.
Як вбачається зі змісту ч. 5 ст. 30 Закону, відшкодування різниці між здійсненим розвитком інфраструктури населеного пункту має буде здійснено за таких умов:
1) необхідність спорудження інженерних мереж передбачена технічними умовами, що являють собою перелік вимог, які необхідно виконати для підключень, зокрема до водопостачання, теплопостачання, каналізування з метою забезпечення об`єкта нерухомості ресурсами, необхідними для його подальшої експлуатації;
2) спорудження інженерних мереж здійснено поза межами земельної ділянки замовника, на якій здійснюється будівництво об`єкта будівництва;
3) будівництво інженерних мереж фактично завершене, а відповідні інженерні мережі введені в експлуатацію;
4) замовник фактично поніс витрати на спорудження інженерних мереж, що підтверджується первинними документами.
Виходячи зі змісту ч. 5 ст. 30 Закону вищевказані умови, передбачені для відшкодування замовнику різниці між здійсненими витратами на будівництво інженерних мереж та розміром пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту є вичерпними, тому за наявності вищевказаних умов, орган місцевого самоврядування зобов`язаний виконати свій обов`язок щодо відшкодування замовнику різниці між здійсненими витратами на будівництво інженерних мереж за розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту.
При цьому, передача завершених будівництвом інженерних мереж у комунальну власність не є необхідною та обов`язковою умовою для реалізації права замовника на отримання відшкодування різниці між витратами на будівництво інженерних мереж та розміром пайової участі.
Як вбачається з ч. 5 ст. 30 Закону, факт відшкодування замовнику різниці між здійсненими затратами на будівництво інженерних мереж та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту не ставиться в залежність від фактичної передачі інженерних мереж до комунальної власності. При цьому, передача інженерних мереж до комунальної власності являється не передумовою, а наслідком зменшення розміру пайової участі та/або відшкодування різниці між здійсненими витратами на будівництво інженерних мереж та розміром пайової участі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 29.07.2014р. у справі №924/51/14, постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 904/9051/15).
Крім того, питання щодо правових підстав для відшкодування замовнику різниці між здійсненими витратами на будівництво інженерних мереж та розміром пайової участі були предметом дослідження Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф.Г.Бурчака Національної академії правових наук України (надалі - Інститут), за результатами якого був наданий Висновок Науково-правової експертизи від 16.05.2019р. № 01-9/1-61 (далі - Висновок).
Положеннями ст. 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.
Відповідно до положень ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Так, в ході системного аналізу норм законодавства експерт приходить до висновку, що замовник має право на відшкодування різниці між здійсненими витратами на будівництво інженерних мереж та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту за фактом закінчення будівництва інженерних мереж, які споруджені у відповідності до наданих технічних умов.
При цьому, відшкодування різниці між здійсненими витратами на будівництво інженерних мереж та розміром пайової участі не ставиться в залежність від фактичної передачі цих інженерних мереж до комунальної власності, а тому відшкодування різниці між витратами на будівництво інженерних мереж та розміром пайової участі може здійснюватися як після, так і до прийняття інженерних мереж у комунальну власність.
Стосовно тверджень відповідача про не виконання позивачем зобов`язань щодо сплати пайової участі на орієнтовну суму 181 382 378, 05 грн колегія суддів звертає увагу, що згідно з матеріалами справи, на виконання ст. 40 Закону позивач звертався з листом до Департаменту економіки та інвестицій з проханням надати розрахунок та проекти договорів на сплату пайового внеску на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту, у зв`язку із завершенням будівництва житлових будинків №№ 16, 20-23, 27, 28, 30-34, блок соціально-побутового призначення № 62 у складі Об`єкта-1.
Однак, Департамент економіки та інвестицій відмовив у наданні розрахунків пайової участі та укладенні договорів пайової участі, посилаючись на необхідність надання додаткової інформації та документів.
Таким чином, станом на час розгляду справи, по житлових будинках №№16, 20-23, 27, 28, 30-34, блок соціально-побутового призначення № 62 в складі Об`єкта-1, договори пайової участі між позивачем та Департаментом економіки та інвестицій не укладалися, тому у позивача не виникло та не могло виникнути грошових зобов`язань щодо сплати пайової участі по вказаним житловим будинкам у складі Об`єкта-1.
Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно вимог статей 73, 76, 77 та 79 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Із матеріалів справи вбачається, що загальний розмір витрат, здійснених TOB «Будеволюція» на спорудження теплових, водопровідних та каналізаційних інженерних мереж поза межами його земельних ділянок становить 367 687 263, 28 грн. та складається з наступних витрат:
1) загальний розмір витрат, здійснених у зв`язку із виконанням проектних робіт та будівництвом водогрійного котла ВК-5 становить 251 430 155, 76грн., що підтверджується первинними документами, які додаються до позовної заяви та складається з наступних витрат:
- за договором № 20/14-5-8 мкр. від 23.05.2014р. (із змінами та доповненнями) та додатковою угодою № 12 до договору № 20/14-5-8 мкр. від 23.05.2014р. (п. 2.2.13.2 ХІІІ.2 етап) витрати на виконання будівельно-монтажних робіт складають 247 633 315,02 грн., що підтверджується Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (Форма КБ-3) за період грудень 2016р. - грудень 2017р. та платіжними дорученнями. При цьому, сума у розмірі 245 829 315,95 грн. була сплачена Позивачем на рахунок Генпідрядника TOB «Аркада-будівництво», що підтверджується платіжними дорученнями за період квітень 2016р.- березень 2018р., на іншу частину суми у розмірі 1 803 706,05 грн. TOB «Будеволюція», на підставі п. 2 Додаткової угоди № 37 до договору № 20/14-5-8 мкр. від 23.05.2014р, видало Генпідряднику ТОВ «Аркада-будівництво» простий вексель серія АА 2792816 від 04.03.2019р., у зв`язку з чим у TOB «Будеволюція» припинилися грошові зобов`язання за договором № 20/14-5-8 мкр. від 23.05.2014р.;
- за договором № 752-15 ПР підряду на виконання проектних робіт від 07.08.2015р. витрати складають 2 798 106,00 грн., що підтверджується актами здавання-приймання виконаної роботи та платіжними дорученнями;
- за договором № 824-17ПР на виконання проектних робіт від 24.10.2017р. витрати складають 373 716,30 грн., що підтверджується актами здавання-приймання виконаної роботи та платіжними дорученнями;
- за договором підряду на виконання проектних робіт № 838-17 від 09.11.2017р. витрати складають 41 860,80 грн., що підтверджується актами здавання-приймання виконаної роботи та платіжними дорученнями;
- за договором на проведення комплексної експертизи проекту будівництва № 548 від 05.11.2015р. витрати складають 264 000,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі робіт та платіжними дорученнями;
- за договором підряду на виконання робіт з авторського нагляду №787-16А від 14.06.2016р. витрати складають 89 264,76грн., що підтверджується актом здавання-приймання виконаної роботи та платіжними дорученнями;
- за договором підряду на виконання робіт з авторського нагляду №810-17А від 10.01.2017р. витрати складають 118 656,06 грн., що підтверджується актом здавання-приймання виконаної роботи та платіжними дорученнями;
- за договором № 5-10/17 від 07.11.2017р. щодо організації комплексу робіт зі збору документів для отримання висновку державної екологічної експертизи оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) витрати складають 80 000, 00 грн., що підтверджується актом здавання-приймання виконаної роботи та платіжними дорученнями;
- за договором про надання послуг з підготовки технічної документації та виготовлення документів страхового фонду документації № 77 від 07.11.2017р. витрати складають 15 776,88 грн., що підтверджується актом здавання-приймання виконаної роботи та платіжними дорученнями;
- за рахунком-фактурою № 6 щодо виконання робіт з нанесення по координатам точок земельної ділянки об`єкта CT «Позняки» витрати складають 15 459, 94 грн., що підтверджується актом передавання-приймання виконаної роботи на відшкодування витрат до рахунку № 6 від 27.07.2016р. та платіжними дорученнями.
2) загальний розмір витрат, здійснених у зв`язку із здійсненням проектних робіт та будівництвом теплової мережі (перетинки) діаметром 300мм, водопровідних та каналізаційних мереж становить 116 257 107,52 грн, що підтверджується первинними документами, які додаються до цієї заяви, та складається з наступних витрат:
- за договором № 20/14-5-8 мкр. від 23.05.2014р. та додатковою угодою №12 до договору № 20/14-5-8 мкр. (п. 2.2.13.2 ХІІІ.2 етап) витрати на виконання будівельно-монтажних робіт складають 108 886 997,72грн., що підтверджується Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (Форма КБ-3), Актами приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в) за період червень 2015р. - лютий 2016р., квітень 2016р. - червень 2016р., вересень-жовтень 2016р., грудень 2016р., липень 2017р., жовтень 2017р. - листопад 2017р., лютий 2018р., квітень 2018р. - червень 2018р. та платіжними дорученнями за період червень 2015р. по березень 2018р. та оборотно-сальдовою відомістю;
- за договором № 3/12 на розробку проектної документації від 30.07.2012р. витрати складають 312 997,02грн., що підтверджується Актом №105 здачі-приймання проектних робіт від 16.08.2017р., Актом № 37 здачі-приймання проектних робіт від 30.04.201 р. та платіжними дорученнями;
- за договором № 10/14 на розробку проектно-кошторисної документації від 17.10.2014р. витрати складають 1 532 829,55грн., що підтверджується Актом № 18 здачі-приймання проектних робіт від 17.02.2016р., Актом № 95 здачі-приймання проектних робіт від 30.09.2015р., Актом № 1 здачі-приймання проектних робіт від 20.03.2017р. та платіжними дорученнями;
- за договором № 03/15 на розробку проектно-кошторисної документації від 19.02.2015р. витрати складають 289 759,60грн., що підтверджується Актом № 152 здачі-приймання проектних робіт від 26.09.2016р. та платіжними дорученнями;
- за договором № 04/15 на розробку проектно-кошторисної документації від 22.01.2015р. витрати складають 626 590,78грн., що підтверджується Актом № 210 здачі-приймання проектних робіт від 01.12.2016р. та платіжними дорученнями;
- за договором № 02/15 на розробку проектно-кошторисної документації від 19.02.2015р. витрати складають 2 170 135,57грн., що підтверджується Актами здачі-приймання проектних робіт до Договору від 19.02.2015р. № 02/15 та платіжними дорученнями;
- за договором № 01/15 на розробку проектно-кошторисної документації від 19.02.2015р. витрати складають 2 152 294,32 грн., що підтверджується Актами здачі-приймання проектних робіт до Договору від 19.02.2015р. № 19/16 та платіжними дорученнями;
- за договором № 19/16 на виконання проектних робіт від 15.05.2016р. витрати складають 159 354,78 грн., що підтверджується Актами здачі-приймання проектних робіт до Договору від 15.06.2016р. № 19/16 та платіжними дорученнями;
- за договором № 06/16 на розробку проектно-кошторисної документації від 14.01.2016р. витрати складають 126 148,18грн., що підтверджується Актом № 31 здачі-приймання проектних робіт до Договору від 14.01.2016р. № 06/16 та платіжними дорученнями.
Отже, з огляду на доведеність факту закінчення будівництва зовнішніх теплових, водопровідних та каналізаційних інженерних мереж, які споруджені у відповідності до наданих технічних умов поза межами земельних ділянок замовника, беручи до уваги понесення позивачем фактичних витрат на їх будівництво, а також зважаючи на те, що кошторисна вартість будівництва інженерних мереж по Об`єкту 1 та Об`єкту 2 перевищує розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, позивач має беззаперечне право на відшкодування різниці між здійсненими витратами на будівництво інженерних мереж та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 30 Закону.
Враховуючи вищевказане, загальна сума, що підлягає відшкодуванню замовнику - ТОВ "Будеволюція", як різниця між здійсненими витратами на будівництво інженерних мереж та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, становить 365 196 557,86грн. (354 123 924,28 грн. + 11 072 633,58 грн.).
З урахуванням вищенаведених обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 365 196 557, 86 грн як різницю між здійсненими позивачем витратами на будівництво інженерних мереж та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог позивача, тому рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 у справі №910/7707/19 відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення.
Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Обставини, викладені Київською міською радою в апеляційній скарзі, не знайшли своого підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 у справі №910/7707/19 прийняте з повним дослідженням обставин, які мають значення для справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга Київської міської ради не підлягає задоволенню.
У зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на Київську міську раду.
Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 у справі №910/7707/19 залишити без змін.
2. Матеріали справи № 910/7707/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складене 20.02.2020, у зв`язку із перебуванням судді Ткаченка Б.О. на лікарняному.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді В.В. Андрієнко
В.В. Сулім