[image: ]
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
УХВАЛА
"11" лютого 2020 р. Справа № 906/622/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Розізнана І.В.
судді Грязнов В.В.
судді Мельник О.В.
секретар судового засідання Пацьола О.О.
за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" на рішення Господарського суду Житомирської області від 25.10.2019 у справі №906/622/19 (суддя Кудряшова Ю.В.)
за позовом Керівника Бердичівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі:
1) Житомирської обласної державної адміністрації
2) Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області
до Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство"
про припинення права постійного користування земельною ділянкою, площею 116,6 га, розташованою на території Плосківської сільської ради Ружинського району Житомирської області
про скасування державного акту на право постійного користування землею серії ЖТ05-28 №000015, виданого 22.12.1994 Житомирському обласному державному виробничому сільськогосподарсько-рибоводному підприємству.
про скасування запису про реєстрацію Державного акту на право простійного користування землею серії ЖТ05-28 №000015, зареєстрованого в Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею на території Ружинської районної ради народних депутатів за № 15.
про зобов'язання повернути Житомирській обласній державній адміністрації земельну ділянку водного фонду загальною площею 116,6 га, розташовану на території Плосківської сільської ради Ружинського району Житомирської області
за участю представників сторін:
прокуратури – Лис Н.В.
позивача 1 – не з'явився
позивача 2 – не з'явився
відповідача – Новік В.М.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 25.10.2019 у справі №906/622/19 позов – задоволено. Припинено право постійного користування земельною ділянкою, площею 116,6 га, розташованої на території Плосківської сільської ради Ружинського району Житомирської області, з цільовим призначенням для риборозведення на промисловій основі Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" (код СДР110У: 00476843), яке здійснюється на підставі державного акту на право постійного користування землею серія ЖТ 05-28№000015, виданого 22.12.1994 Житомирському обласному державному виробничому сільськогосподарсько-рибоводному підприємству. Скасовано державний акт на право постійного користування землею серії ЖТ 05-28№000015, виданого 22.12.1994 Житомирському обласному державному виробничому сільськогосподарсько-рибоводному підприємству. Скасовано запис про реєстрацію Державного акту на право простійного користування землею серії ЖТ 05-28№000015, зареєстрованого в Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею на території Ружинської районної ради народних депутатів за №15. Зобов'язано Товариство з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" (код 00476843) повернути Житомирській обласній державній адміністрації земельну ділянку водного фонду загальною площею 116,6 га, розташовану на території Плосківської сільської ради Ружинського району Житомирської області, що фактично використовується Товариством, до земель державної власності шляхом складання акту прийому-передачі. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" на користь Прокуратури Житомирської області 7684,00 грн. сплаченого судового бору.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Товариство з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Житомирської області від 25.10.2019 у справі №906/622/19, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме ст.ст. 131-1 Конституції України, ст.ст. 108, 257, 261 ЦК України, ст. 141 ЗК України, ст.ст. 37, 38 Цивільного кодексу УРСР. При цьому, посилається на помилковість висновку місцевого господарського суду стосовно обґрунтованості та доведеності прокурором наявності підстав для представництва інтересів держави в особі позивачів за поданим позовом в контексті застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Зокрема, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки, що в даному випадку Житомирська обласна державна адміністрація та Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області відповідно до положень чинного законодавства наділені правом і мають можливість самостійно вирішувати питання звернення до суду та не зазначено жодних причин неможливості здійснення позивачами, які є самостійними юридичними особами з відповідною процесуальною дієздатністю, захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів в судовому порядку.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2019 у справі №906/622/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" на рішення Господарського суду Житомирської області від 25.10.2019 у справі №906/622/19 розгляд апеляційної скарги призначено на 14 січня 2020 року об 12:00 год.
В судовому засіданні 14.01.2020, за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство", оголошено перерву до "11" лютого 2020 року об 12:00 год. (ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 у справі №906/622/19).
30.01.2020 року від представника відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство"- адвоката Новіка В.М., до суду надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Представник відповідача просить доручити проведення відеоконференції Ірпінському міському суду Київської області (вул. Мінеральна,7 Ірпінь, Київська обл.).
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 у справі №906/622/19 клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/622/19 – задоволено частково. В частині клопотання щодо проведення всіх послідуючих судових засідань у даній справі в режимі відеоконференції - відмовлено. Доручено забезпечення проведення відеоконференції судового засідання "11" лютого 2020 року об 12:00 год. Ірпінському міському суду Київської області.
В судове засідання 11.02.2020 з’явився прокурор та представник відповідача.
Позивачі не забезпечили явку уповноважених представників в судове засідання 11.02.2020, хоча про день, час та місце судового розгляду повідомлялися у встановленому законом порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, прокурор звертаючись до суду з позовною заявою, послався на статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", Рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99.
Отже, даний спір пов'язаний із реалізацією прокурором повноважень згідно зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема представництва інтересів держави у суді.
Поряд з цим, відповідач звертаючись до суду з апеляційною скаргою посилається на помилковість висновку місцевого господарського суду стосовно обґрунтованості та доведеності прокурором наявності підстав для представництва інтересів держави в особі позивачів за поданим позовом в контексті застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Водночас, колегією суддів встановлено, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №912/2385/18 прийнято до розгляду питання щодо неоднакового застосування положень частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Передаючи справу №912/2385/18 на розгляд Великої Палати Верхового Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду прийшла до висновку що у даній справі існує виключна правова проблема, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором. Так, на думку колегії суддів, закріплені законодавством умови та випадки, коли прокурор має право здійснювати представництво в суді законних інтересів держави ("якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень"), не можна назвати виключним випадком, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні, про що свідчить й неоднозначна та різна судова правозастосовча практика.
При цьому, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наголосила на необхідності вирішення питання, чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом: 1) додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема, доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення; 2) обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду?
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах.
Враховуючи викладене, з метою дотримання єдності судової практики, апеляційний суд з власної ініціативи дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №906/622/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.
Керуючись ст.ст. 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Зупинити провадження у справі № 906/622/19 за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" на рішення Господарського суду Житомирської області від 25.10.2019 у справі №906/622/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.
2. Ухвалу надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
3. Зобов`язати учасників справи повідомити Північно-західний апеляційний господарський суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18 та надати відповідні докази.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Розізнана І.В.
Суддя Грязнов В.В.
Суддя Мельник О.В.